Судоустрій - Молдован В. В. - 6. Правові джерела курсу

Курс "Судоустрій України" займає самостійне місце в системі юридичних дисциплін. Створює основу для вивчення правових наук і юридичних курсів. Водночас він пов'язаний з іншими навчальними курсами.

судоустрій україни

Теорія держави і права розглядає суть держави, її функції, етапи розвитку. Висвітлює питання про право, законність. Все це має значення для розуміння суті правосуддя і його функцій.

Історія держави і права. Пізнання багатьох питань організації діяльності суду України вимагає бачення конкретних правових явищ у розвитку на фоні історичних подій, у порівнянні з накопиченим правовим досвідом як у нашій країні, так і за її межами.

Конституційне право визначає принципи організації і діяльності судових органів, роль і місце суду в системі органів влади. Конституція України є юридичною базою для законодавства про судоустрій.

Адміністративне право і адміністративний процес вивчають відносини, що виникають при організації адміністративної влади суддями. Правила застосування адміністративної відповідальності за відповідні проступки, вирішення справ про адміністративні правопорушення.

Кримінальний і цивільний процеси - ці курси якнайтісніше пов'язані з "Судоустроєм України". Вони поглиблюють знання про суд та його діяльність з розгляду кримінальних і цивільних справ.

Прокуратура України. Згідно з Конституцією України, на прокуратуру покладаються такі функції: підтримання державного обвинувачення в суді; представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; нагляд за дотриманням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляд за дотриманням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, та деякі інші.

Правова наука тісно пов'язана також з іншими суспільними дисциплінами і в першу чергу - з філософськими. "Судоустрій України" є дисципліною правового характеру, оскільки в ній вивчаються юридичні установи і органи нашої держави. Норми судоустрою, закони про міліцію, прокуратуру, адвокатуру, службу безпеки перебувають у тісній взаємодії з іншими галузями права і цим створюють основу для зв'язку правових наук, і юридичних дисциплін.

Теорія права і держави по суті є теоретичною базою для всіх інших правових наук, оскільки вивчає питання виникнення, розвитку та сукупності права і держави, такі поняття як правосвідомість, законність, правопорядок, функції права і держави, види і юридичну силу норм права, тлумачення нормативно-правових актів і окремих норм права тощо. В цій дисципліні на підставі знань загальної теорії права і держави вивчаються конкретні судові і правоохоронні органи нашої держави, їх побудова і організації діяльності, порядок формування і комплектація.

"Судоустрій України" взаємодіє з науками кримінально-процесуального і цивільно-процесуального права, які визначають поняття судових інстанцій, підсудності справ судам, апеляційного і касаційного оскарження судових рішень.

Конституційне право України визначає місце і значення судових і правоохоронних органів в системі всіх органів держави, їх взаємозв'язки, принципи побудови і діяльності на основі положень діючої конституції.

6. Правові джерела курсу

1. Конституція України. 1996 р. зі змінами та доповненнями. - К., 2012 р.

2. Європейська хартія "Про статус суддів". - 1998 р., Лісабон.

3. Загальна Декларація прав людини. - 1948 р., ООН.

4. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права. - 1966 р., ООН.

5. Основні принципи незалежності суддів. - 1986 р., ООН.

6. Закон України "Про судоустрій і статус суддів". - 2010 р.

7. Закон України "Про Конституційний Суд України". - 1996 р.

8. Закон України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів". - 1994 р.

9. Закон України "Про міжнародний комерційний арбітраж". -1994 р.

10. Закон України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві". - 1993 р.

11. Закон України "Про Вищу раду юстиції". - 1998 р.

Нормативною підставою функціонування судової влади є Конституція України, Закони України "Про судоустрій і статус суддів", "Про Конституційний Суд України", "Про Вищу раду юстиції", процесуальні кодекси та ін. У цих нормативних актах установлюються компетенція, порядок створення, структура й основні функції, а також матеріально-технічне й організаційне забезпечення судів. Деякі з них детально регламентують статус носіїв судової влади, вимоги, що ставляться до них, містять гарантії їх незалежності. Інші - кримінальні, цивільні, господарські, адміністративно-процесуальні кодекси - регулюють процедурні аспекти реалізації судової влади.

1. Конституція України є найвищим правовим актом, в якому визначено місце судової влади, вимоги до порядку і умов її здійснення, засади організації судової системи і діяльності судів.

У Конституції закріплені основні положення про судоустрій: принципи побудови системи судів загальної юрисдикції; місце ї роль у державному механізмі Конституційного Суду України, Верховного Суду України і Вищих судів; вимоги до кандидатів, порядок призначення і обрання на посаду професійних суддів і звільнення їх з посади; засади здійснення правосуддя; участь у здійсненні правосуддя народу - народних засідателів і присяжних; гарантії незалежності і недоторканності суддів; роль Вищої ради юстиції у формуванні корпусу професійних суддів.

2. Закон України "Про судоустрій і статус суддів", прийнятий відповідно до Конституції України, є правовим актом, в якому деталізуються її основні положення щодо судоустрою. В ньому визначено: систему судів загальної юрисдикції; види, склад кожної судової ланки, їх інстанційні повноваження; повноваження суддів; порядок призначення і повноваження тих з них, хто займає в судовій ланці адміністративні посади; основні вимоги щодо формування корпусу професійних суддів; засади та порядок здійснення суддівського самоврядування; організаційне забезпечення діяльності судів.

У питаннях реалізації судової влади в Україні визначальне місце належить Закону України "Про судоустрій і статус суддів", прийнятому 7 липня 2010 року. Цей закон регламентує організаційні основи судової системи України, у тому числі види, склад і повноваження судів усіх рівнів; види судочинства; засади здійснення правосуддя; деякі питання статусу професійних суддів, народних засідателів та присяжних; систему, повноваження та організацію роботи кваліфікаційних комісій суддів; засади, завдання і повноваження органів суддівського самоврядування, а також питання організаційного забезпечення діяльності судів та інші питання судоустрою.

3. Закон України "Про Конституційний Суд України", прийнятий 16 жовтня 1996 р. із наступними змінами, визначає статус Конституційного Суду, принципи його діяльності, суб'єктів права на конституційне подання та конституційне звернення, статус і гарантії діяльності суддів Конституційного Суду, питання організації та діяльності Конституційного Суду, порядок конституційного провадження у справах.

4. Закон України "Про Вищу раду юстиції", прийнятий 15 січня 1998 р. (із наступними змінами), визначає статус Вищої ради юстиції як колегіального незалежного органу, відповідального за формування високопрофесійного суддівського корпусу, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність. Цей закон регламентує порядок утворення і організацію роботи Вищої ради юстиції, порядок вирішення питань, віднесених до її компетенції.

7. Періодичні юридичні видання в Україні

- "Відомості Верховної Ради України",

- "Зібрання Постанов Уряду України",

- "Бюлетень законодавства і юридичної практики України",

- "Вісник Верховного Суду України",

- "Право України",

- "Підприємництво, господарство і право",

- "Вісник Київського національного університету" (юридичні науки),

- "Вісник Львівського національного університету" (серія "Юридична"),

- "Правничі вісті",

- "Вісник Академії правових наук України",

- "Правова держава" (щорічник Інституту держави і права НАН України),

- "Вісник господарського судочинства",

- "Юридичний вісник України",

- "Українське право",

- "Адвокат",

- "Закон і бізнес",

- "Голос України",

- "Іменем закону",

"Урядовий кур'єр", - "Міліція України, - "Юридична практика",

- "Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України",

- "Наукові записки університету "Острозька академія" (серія "Право"),

- "Науковий вісник Ужгородського державного університету Правознавство",

- "Український правничий альманах",

- "Вісник державної судової адміністрації України",

- Бюлетень Міністерства юстиції України,

- Вісник господарського судочинства,

- Вісник Конституційного Суду України,

- Вісник прокуратури,

"Держава і право", - "Митна справа", - "Право і безпека", - "Українське право", - "Юридичний вісникА",

"Юридична Україна", - "Судебно-юридическая газета" та інші.

Схожі статті




Судоустрій - Молдован В. В. - 6. Правові джерела курсу

Предыдущая | Следующая