Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - Державні кордони
Державні кордони - це фактичні чи уявні лінії на сухопутному, водному, повітряному просторі та в надрах, які визначають межі дії державного суверенітету, поширення територіального верховенства держави. Вони відділяють територію однієї держави від іншої, визначають межі державної території з усіма ресурсами, що є матеріальною умовою існування суспільства.
Ст. 1 Закону України "Про державний кордон України" 1991 р. містить таке визначення державного кордону: "Державним кордоном України є лінія і вертикальна поверхня, яка проходить по цій лінії, що визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору". Це визначення загалом відповідає тлумаченню державних кордонів у доктрині міжнародного права.
Чітке розмежування територій держав, що межують, дає можливість уникнути багатьох конфліктів між державами. Сучасне міжнародне право забороняє односторонні, а тим більше насильницькі дії зі зміни кордонів. Кордони між суміжними державами зазвичай визначаються договорами між ними.
Розрізняють сухопутні, водні і повітряні кордони державної території. Сухопутні кордони держави - це лінії, що відокремлюють сухопутну територію однієї держави від суміжної території іншої держави. Як правило, державні кордони на суші проводяться з урахуванням географічних особливостей місцевості. Такими особливостями можуть бути гори, ріки, озера і т. п.
У міжнародній практиці відомі орографічні, геометричні та географічні державні кордони.
Орографічний державний кордон - це лінія, проведена по природних рубежах з урахуванням рельєфу місцевості, головним чином по гірському вододілу і руслах прикордонних рік.
Геометричний державний кордон - це пряма лінія, яка з'єднує дві визначені на місцевості точки державного кордону і перетинає місцевість без урахування її рельєфу (минаючи, як правило, населені пункти).
Географічний державний кордон - це лінія, що проходить через визначені географічні координати і збігається іноді з тією чи іншою паралеллю або меридіаном. Такі кордони часто трапляються в Африці та Америці.
Водні державні кордони поділяють на річкові, озерні, кордони інших водойм і морські. Зокрема, річкові кордони встановлюються за домовленістю між суміжними державами, але частіше по тальвегу - лінії найбільших глибин судноплавної ріки, посередині головного фарватеру або посередині несудноплавної ріки. Озерні кордони і кордони інших водойм встановлюються, як правило, по прямій лінії, що з'єднує виходи кордону до берегів озера або іншого водоймища. Морські кордони держави утворюються зовнішніми межами територіальних вод держави або лінією розмежування територіальних вод суміжних чи протилежних держав. Відповідно до Конвенції ООН з морського права 1982 р. кожна держава має право встановлювати ширину своїх територіальних вод у межах 12 морських миль. Це передбачено і Законом України " Про державний кордон України ", який також допускає, що в деяких випадках інша ширина територіального моря України може бути встановлена міжнародними договорами України, а за відсутності договорів - відповідно до загальновизнаних принципів і норм міжнародного права.
Крім договірних кордонів, закріплених у міждержавних договорах, існують і так звані історично сформовані кордони. Головною їх особливістю є те, що вони тривалий час визнавалися суміжними державами. Це робить історично сформований кордон юридично обов'язковим для обох держав.
За міжнародним правом, процес встановлення кордону складається з двох стадій: а) делімітації; б) демаркації.
Делімітація кордону (від лат. delimito - встановлюю) - це договірне визначення лінії проходження державного кордону, яке здійснюється за допомогою крупно-масштабних карт, в яких повністю визначені населені пункти, рельєф, гідрогеографія та інші особливості місцевості. У ході делімітації договірні держави складають (по карті, без проведення робіт на місцевості) опис проходження лінії кордону, що може бути окремою статтею у самому договорі або в додатку до нього. Встановлена в такий спосіб лінія кордону наноситься на карту, яка додається до договору. Делімітація є підставою для проведення наступного етапу визначення кордону - проведення його на місцевості.
Демаркація кордону (франц. Demarcation - розмежування) - проведення державного кордону на місцевості з позначенням її спеціальними прикордонними знаками відповідно до договору про делімітацію кордонів, до якого додаються карти і описи. Демаркація здійснюється на підставі документів про делімітацію кордону. Виконується топографічна зйомка або аерофотозйомка місцевості, на підставі чого складається великомасштабна топографічна карта прикордонної смуги, встановлюються прикордонні знаки і визначаються їхні координати. Документи демаркації набувають чинності після затвердження їх відповідно до законодавства договірних сторін.
Питання демаркації вирішує Державна комісія суміжних держав. Вона визначає лінію проходження кордонів на конкретних ділянках місцевості, складає протокол-опис кордону, що демаркується, карту з його позначенням і протокол на кожний прикордонний знак.
При делімітації-і демаркації кордонів, як правило, враховуються особливості місцевості. Державний кордон на морі утворює лінія зовнішньої межі територіальних вод. На несудноплавних річках кордон проводиться по середині річки, а судноплавні розмежовуються по головному форватеру - безпечна ділянка судноплавства. Однак за згодою між сусідніми державами кордон може проходити по одному з берегів річки. На прикордонних озерах така лінія проходить по середині озера чи по прямій лінії, що з'єднує виходи сухопутного кордону до берегів озера.
Згідно з міжнародно-правовим принципом недоторканності державних кордонів суміжні держави встановлюють певний режим взаємного кордону. Цей режим державного кордону визначається сукупністю міжнародно-правових і внутрішньодержавних норм.
Для України, наприклад, національні норми, що регулюють режим державного кордону, містяться в Законі України "Про державний кордон України". У ст. 8 цього закону режим державного кордону визначається як "порядок перетинання державного кордону України, плавання і перебування українських та іноземних невійськових суден та військових кораблів у територіальному морі і внутрішніх водах України, іноземних невійськових суден і військових кораблів у внутрішні води і порти України і перебування в них, утримання державного кордону України, проведення різних робіт, промислової та іншої діяльності на державному кордоні України".
Схожі статті
-
Під Міжнародно-правовим визнанням у широкому розумінні мається на увазі визнання відповідно до міжнародного права Існуючими державами нових держав чи...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - 2. Державна територія, її основні ознаки. Державні кордони
Державна територія - це частина земної кулі, що належить певній державі на законних підставах, у межах якої вона здійснює суверенітет. З одного боку,...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - Континуїтет України стосовно прав і зобов'язань СРСР
Під Міжнародно-правовим визнанням у широкому розумінні мається на увазі визнання відповідно до міжнародного права Існуючими державами нових держав чи...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - 4. Інститут визнання в міжнародному праві
Під Міжнародно-правовим визнанням у широкому розумінні мається на увазі визнання відповідно до міжнародного права Існуючими державами нових держав чи...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - Державоподібні утворення як суб'єкти міжнародного права
Державоподібне утворення - це особлива історично сформована політико-релігійна або політико-територіальна одиниця (Ватикан, Мальтійський орден)....
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - 1. Поняття та класифікація територій
1. Поняття та класифікація територій. 2. Державна територія, її основні ознаки. Державні кордони. 3. Правові підстави, способи змін державних територій....
-
Ці принципи в певній мірі грунтуються на цілях, які ставить веред собою ООН і які закріплені в ст. 1 Статуту ООН. До них можна віднести такі принципи:...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - Принцип суверенної рівності
Принцип суверенної рівності Основний зміст принципу полягає в наступному: держави зобов'язані поважати суверенну рівність і своєрідність одна одної, а...
-
Принцип суверенної рівності Основний зміст принципу полягає в наступному: держави зобов'язані поважати суверенну рівність і своєрідність одна одної, а...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - 4. Система і структура сучасного міжнародного права
Система міжнародного права - внутрішньо єдина, цілісна сукупність взаємопов'язаних галузей міжнародного права, що мають свої принципи і поділяються на...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - Міжнародна правосуб'єктність нації
Державні утворення, що складають федеративну державу, є суб'єктами федерації і, маючи свій адміністративно-територіальний поділ, володіють певною...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - 5. Міжнародно-правові санкції
Міжнародно-правові санкції є засобом, за допомогою якого відновлюють порушені права та домагаються відшкодування завданих збитків. Це форма...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - 4. Поняття і види міжнародних протиправних дій
Звільнення від відповідальності - це зняття із суб'єкта міжнародного права обов'язку ліквідації наслідків здійсненого ним діяння, яке спричинило...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - 3. Обставини, що виключають відповідальність держав
Звільнення від відповідальності - це зняття із суб'єкта міжнародного права обов'язку ліквідації наслідків здійсненого ним діяння, яке спричинило...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - 2. Види та форми міжнародної відповідальності
Відповідальність держави-правопорушниці існує в конкретних її видах і формах. У міжнародному праві залежно від характеру покладених на державу заходів,...
-
1. Поняття, підстави і суб'єкти міжнародно-правової відповідальності. 2. Види та форми міжнародної відповідальності. 3. Обставини, що виключають...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - Статус суб'єктів федеративних держав
Державні утворення, що складають федеративну державу, є суб'єктами федерації і, маючи свій адміністративно-територіальний поділ, володіють певною...
-
Принцип суверенної рівності Основний зміст принципу полягає в наступному: держави зобов'язані поважати суверенну рівність і своєрідність одна одної, а...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - Принцип міжнародного співробітництва
Принцип суверенної рівності Основний зміст принципу полягає в наступному: держави зобов'язані поважати суверенну рівність і своєрідність одна одної, а...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - Принцип поваги і захисту прав людини
Принцип суверенної рівності Основний зміст принципу полягає в наступному: держави зобов'язані поважати суверенну рівність і своєрідність одна одної, а...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - 3. Основні етапи розвитку міжнародного права
Міжнародне право зародилося завдяки еволюції розвитку особистості і держави, націй і народів. Вважається, що міжнародне право виникло у стародавньому...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - 2. Предмет і об'єкт міжнародного права
Статутом Організації Об'єднаних Націй (ст. 1) закріплено основні цілі міжнародного співробітництва держав на сучасному етапі, а саме: 1. Підтримувати...
-
Поняття суб'єкта міжнародного права тісно пов'язане з поняттям предмета міжнародно-правового регулювання. Тільки у процесі міжнародних (міждержавних)...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - 2. Поняття і види суб'єктів міжнародного права
Поняття суб'єкта міжнародного права тісно пов'язане з поняттям предмета міжнародно-правового регулювання. Тільки у процесі міжнародних (міждержавних)...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - 1. Поняття міжнародної правосуб'єктності
1. Поняття міжнародної правосуб'єктності. 2. Поняття і види суб'єктів міжнародного права. 3. Держави - основні суб'єкти міжнародного права....
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - Об'єкт міжнародного права
Статутом Організації Об'єднаних Націй (ст. 1) закріплено основні цілі міжнародного співробітництва держав на сучасному етапі, а саме: 1. Підтримувати...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - Підстави міжнародно-правової відповідальності держав
В українській науці міжнародного права велика увага приділяється проблемі основ міжнародної відповідальності, тобто умов її виникнення. Мається на увазі...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - 1. Поняття і структура норми міжнародного права
1. Поняття і структура норми міжнародного права. 2. Класифікація норм у міжнародному праві та механізм їх реалізації. 3. Поняття та кодифікація основних...
-
Міжнародні відносини не обмежуються тільки міждержавними, міжвладними контактами основних суб'єктів міжнародного права. Відбуваються постійні контакти...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - 5. Джерела і функції міжнародного права
Поняття джерел міжнародного права переплітається з проблемою створення міжнародно-правових норм. У зв'язку з цим у багатьох загальновизнаних курсах...
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - Державні кордони