Страхування - Плиса В. Й. - 10. Страхові резерви
10.1. Страхові резерви: види, порядок формування і використання
10.2. Механізм формування резервів зі страхування життя
10.3. Розміщення страхових резервів зі страхування життя
10.4. Механізм формування, облік та напрями розміщення страхових резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя
10.1. Страхові резерви: види, порядок формування і використання
Страхові резерви утворюють страховики з метою забезпечення майбутніх виплат страхових сум і страхового відшкодування залежно від видів страхування (перестрахування). Вони зобов'язані формувати і вести облік страхових резервів станом на кожен день.
Страховики, які мають право укладати договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, формують та ведуть облік страхового резерву збитків, які виникли, але не заявлені, та страхового резерву коливань збитковості в обов'язковому порядку.
Страхові резерви в обсягах, що не перевищують технічних резервів, а для страхових компаній зі страхування життя - математичних резервів, утворюють у тих валютах, в яких несуть відповідальність за своїми страховими зобов'язаннями.
Страхові резерви поділяють на технічні резерви і резерви зі страхування життя (математичні резерви).
Формування резервів зі страхування життя, медичного страхування і обов'язкових видів страхування здійснюють окремо від інших видів страхування.
Страховики зобов'язані:
- вести облік договорів страхування і вимог (заяв) страхувальників щодо виплати страхової суми або страхового відшкодування за формою, яка забезпечить отримання інформації, необхідної для врахування при формуванні страхових резервів. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України може встановити порядок та форму ведення обліку договорів страхування і вимог
(заяв) страхувальників щодо виплати страхової суми або страхового відшкодування;
- формувати і вести облік таких технічних резервів за видами страхування (крім страхування життя):
А) незароблених премій (резерви премій), що включають частки від сум надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), що відповідають страховим ризикам, які не минули на звітну дату;
Б) збитків, що включають зарезервовані несплачені страхові суми та страхові відшкодування за відомими вимогами страхувальників, з яких не прийнято рішення щодо виплати або відмови у виплаті страхової суми чи страхового відшкодування.
Величину резервів незароблених премій на будь-яку звітну дату встановлюють залежно від часток надходжень сум страхових платежів (страхових премій, страхових внесків), які не можуть бути меншими 80% від загальної суми надходжень страхових платежів (страхових премій, страхових внесків) з відповідних видів страхування у кожному місяці з попередніх дев'яти місяців (розрахунковий період), і обчислюють у такому порядку:
- частки надходжень сум страхових платежів (страхових премій, страхових внесків) за перші три місяці розрахункового періоду множаться на одну четверту;
- частки надходжень сум страхових платежів (страхових премій, страхових внесків) за наступні три місяці розрахункового періоду множаться на одну другу;
- частки надходжень сум страхових платежів (страхових премій, страхових внесків) за останні три місяці розрахункового періоду множаться на три четвертих;
- одержані добутки додаються.
У цьому разі останній місяць розрахункового періоду буде складатися з кількості днів на дату розрахунку.
Страховики можуть прийняти рішення про запровадження з початку календарного року, згідно з встановленою Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України методикою формування і ведення обліку, таких технічних резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя:
- резерв незароблених премій;
- резерв заявлених, але не виплачених збитків;
- резерв збитків, які виникли, але не заявлені;
- резерв катастроф;
- резерв коливань збитковості.
Страховики зобов'язані письмово повідомити Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України про запровадження формування і ведення обліку зазначених технічних резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя, не пізніше ніж за 45 днів до початку календарного року.
Для забезпечення страхових зобов'язань зі страхування життя та медичного страхування страховики формують окремі резерви за рахунок надходження страхових платежів і доходів від інвестування коштів сформованих резервів за цими видами страхування.
Кошти резервів зі страхування життя не є власністю страховика і мають бути відокремлені від іншого його майна. Страховик зобов'язаний обліковувати кошти резервів зі страхування життя на окремому балансі і вести їх окремий облік.
Кошти резервів зі страхування життя не можуть використовуватися страховиком для погашення будь-яких зобов'язань, крім тих, що відповідають прийнятим зобов'язанням за договорами страхування життя, і не можуть бути включені до ліквідаційної маси у разі банкрутства страховика або його ліквідації з інших причин, і підлягають передачі іншому страховику за згодою страхувальника та застрахованої особи або підлягають передачі застрахованій особі.
Окремий перелік резервів по медичному страхуванню, а також порядок їх формування та обліку може визначатися відповідними нормативно-правовими актами.
Страховики зобов'язані створювати і вести облік таких резервів зі страхування життя:
- довгострокових зобов'язань (математичні резерви);
- належних виплат страхових сум.
Величину резервів довгострокових зобов'язань (математичних резервів) обчислюють актуарно окремо по кожному договору згідно з методикою формування резервів зі страхування життя з урахуванням темпів зростання інфляції. Методика формування резервів зі страхування життя, обсяги страхових зобов'язань залежно від видів договорів страхування життя, а також мінімальні строки дії договорів страхування життя встановлюються Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.
Кабінет Міністрів України може змінювати перелік страхових резервів та порядок їх розрахунків.
Кошти страхових резервів повинні розміщуватися з урахуванням безпечності, прибутковості, ліквідності, диверсифікова-ності та мають бути представлені активами таких категорій:
- грошові кошти на поточному рахунку;
- банківські вклади (депозити);
- валютні вкладення згідно з валютою страхування;
- нерухоме майно;
- акції, облігації, іпотечні сертифікати;
- цінні папери, що емітуються державою;
- права вимоги до перестраховиків;
- інвестиції в економіку України за напрямами, визначеними Кабінетом Міністрів України;
- банківські метали;
- кредити страхувальникам-громадянам, що уклали договори страхування життя, в межах викупної суми на момент видачі кредиту та під заставу викупної суми. У цьому разі кредит не може бути видано раніше, ніж через один рік після набрання чинності договором страхування, та на строк, який перевищує період, що залишився до закінчення дії договору страхування;
- готівка в касі в обсягах лімітів залишків каси, встановлених Національним банком України.
Кошти резервів зі страхування життя можуть використовуватися для довгострокового кредитування житлового будівництва, у тому числі індивідуальних забудовників, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Страховикам заборонено здійснювати інші види кредитної діяльності.
Схожі статті
-
Страхування - Плиса В. Й. - 5.5. Порядок припинення дії договору страхування
Дія договору страхування припиняється за згодою сторін, а також у разі: - закінчення терміну дії; - виконання страховиком зобов'язань перед...
-
Створення ефективної системи захисту майнових прав та інтересів окремих громадян, підприємців і підприємств, підтримання соціальної стабільності у...
-
Страхування - Плиса В. Й. - 6.4. Страховий внесок. Види страхових премій
У практиці актуарних розрахунків широко використовують страхову статистику - систематизоване вивчення та узагальнення наймасовіших і типових страхових...
-
Страхування - Плиса В. Й. - 6.3. Показники страхової статистики
У практиці актуарних розрахунків широко використовують страхову статистику - систематизоване вивчення та узагальнення наймасовіших і типових страхових...
-
Страхування - Плиса В. Й. - 5.1. Поняття і зміст договору страхування
5.1. Поняття і зміст договору страхування 5.2. Правила страхування 5.3. Процедура укладання договору страхування 5.4. Права та обов'язки суб'єктів...
-
Страхування - Плиса В. Й. - 5. Договір страхування
5.1. Поняття і зміст договору страхування 5.2. Правила страхування 5.3. Процедура укладання договору страхування 5.4. Права та обов'язки суб'єктів...
-
Страхування - Плиса В. Й. - 5.2. Правила страхування
5.1. Поняття і зміст договору страхування 5.2. Правила страхування 5.3. Процедура укладання договору страхування 5.4. Права та обов'язки суб'єктів...
-
Страхування - Плиса В. Й. - 3.2. Суб'єкти страхового ринку
Головними суб'єктами страхового ринку є страховики, страхувальники та страхові посередники. Кожний з них виконує свою функцію, має свою специфіку та...
-
Об'єктом добровільного страхування майна підприємств, установ, організацій (крім вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ), є майнові інтереси,...
-
Страхування - Плиса В. Й. - 7.4. Добровільне страхування від нещасних випадків
Страхувальники можуть укладати договори страхування від нещасних випадків себе або третіх осіб. Якщо страхувальник уклав договір страхування себе, то він...
-
Страхування - Плиса В. Й. - 7.2. Обов'язкове державне страхування спортсменів вищих категорій
7.1. Страхування життя 7.2. Обов'язкове державне страхування спортсменів вищих категорій 7.3. Обов'язкове страхування медичних працівників та інших осіб...
-
Страхування - Плиса В. Й. - 7.1. Страхування життя
7.1. Страхування життя 7.2. Обов'язкове державне страхування спортсменів вищих категорій 7.3. Обов'язкове страхування медичних працівників та інших осіб...
-
Страхування - Плиса В. Й. - 7. Особисте (особове) страхування
7.1. Страхування життя 7.2. Обов'язкове державне страхування спортсменів вищих категорій 7.3. Обов'язкове страхування медичних працівників та інших осіб...
-
Страхування - Плиса В. Й. - 6. Актуарні розрахунки
6.1. Суть, особливості, задачі та класифікація актуарних розрахунків 6.2. Склад та структура тарифної ставки. Витрати на ведення справи 6.3. Показники...
-
Страховики, які здійснюють страхування життя, зобов'язані вести персоніфікований (індивідуальний) облік договорів страхування життя та в межах договору...
-
Страхування - Плиса В. Й. - 6.2. Склад та структура тарифної ставки. Витрати на ведення справи
6.1. Суть, особливості, задачі та класифікація актуарних розрахунків 6.2. Склад та структура тарифної ставки. Витрати на ведення справи 6.3. Показники...
-
Страхування - Плиса В. Й. - 6.1. Суть, особливості, задачі та класифікація актуарних розрахунків
6.1. Суть, особливості, задачі та класифікація актуарних розрахунків 6.2. Склад та структура тарифної ставки. Витрати на ведення справи 6.3. Показники...
-
Страхування - Плиса В. Й. - 8.8. Добровільне страхування майна, що належить громадянам
Об'єктом страхування є майнові інтереси, пов'язані зі збитками, що виникли внаслідок страхового випадку з майном, що належить громадянам. За договором...
-
Об'єктом страхування є майнові інтереси, пов'язані зі збитками, що виникли внаслідок страхового випадку. Страховим випадком визнають будь-яку подію,...
-
Страховики, які здійснюють страхування життя, зобов'язані вести персоніфікований (індивідуальний) облік договорів страхування життя та в межах договору...
-
Обов'язкове страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків проводиться з метою...
-
Об'єктом страхування відповідальності суб'єкта підприємницької діяльності перед третіми особами за заподіяну їм шкоду внаслідок реалізації продукції є...
-
Страхування - Плиса В. Й. - 5.3. Процедура укладання договору страхування
Порядок укладання договору страхування регламентується цивільним законодавством, зокрема Законом України "Про страхування". Процес укладання договору...
-
Страхування - Плиса В. Й. - 3.3. Товариства взаємного страхування
Взаємне страхування є специфічною некомерційною формою організації страхових операцій, при яких страховий фонд створюють на неприбутковій основі. Взаємне...
-
Страхування - Плиса В. Й. - 2.5. Перестрахування і співстрахування
У практиці страхування застосовують кілька систем страхування. Загальноприйнятими вважають системи: 1) страхування за пропорційною відповідальністю; 2)...
-
Страхування - Плиса В. Й. - 5.4. Права та обов'язки суб'єктів страхової угоди
Порядок укладання договору страхування регламентується цивільним законодавством, зокрема Законом України "Про страхування". Процес укладання договору...
-
Страхування - Плиса В. Й. - 2.4. Системи страхування. Франшиза
У практиці страхування застосовують кілька систем страхування. Загальноприйнятими вважають системи: 1) страхування за пропорційною відповідальністю; 2)...
-
Обов'язкове страхування відповідальності власників собак за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам, проводять з метою забезпечення відшкодування...
-
Страхування - Плиса В. Й. - 9.3. Обов'язкове страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду
Умови обов'язкового страхування визначають договором обов'язкового страхування, укладення якого засвідчують страховим полісом (страховим сертифікатом,...
-
Страхування - Плиса В. Й. - 1.5. Страховики та страхувальники
Страховиками є фінансові установи, створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з...
Страхування - Плиса В. Й. - 10. Страхові резерви