Страхування - Базилевич В. Д. - 24.2. Інтенсивність смертності
Використовуючи формулу (24.3), отримаємо щільність ймовірності смерті після досягнення віку х. Підставимо у формулу (24.3)2 = *+ Ах
Р(х<Хїх + Ах/Х>х) = Р*ІХ + ^)-Р*Іх)*М^. (24.12)
У цьому виразі FX(x) = fX(x) - щільність неперервної ви-
F(x)
Падкової величини X, "вік у момент смерті". Функція --
(1-.?(*)..
У формулі (24.12) може інтерпретуватися в термінах умовної щільності. Для кожного віку х вона дає значення в точці Х Умовної функції щільності випадкової величини X За умови дожиття до віку Х І позначається через і(х). Тоді
MW-T^ff^- <2413)
L-FX(x) s(x)
З властивостей функцій fX(x) і 1-F(x) маємо, що ц(д:)>0.
У актуарній науці і в демографії И(х) називається інтенсивністю смертності. У теорії надійності, яка досліджує ймовірності безвідмовної роботи механізмів і систем, ця величина називається інтенсивністю відмов.
Як і функція дожиття, інтенсивність смертності може використовуватися для визначення розподілу випадкової величини X. З формули (24.13) для будь-якого додатного У маємо рівність для диференціалів
-u(y)dy = dlns(y). Інтегруючи цей вираз від х до Х + п, одержимо
Х+П / v
F / j і S (X + n) , - І u(y)dy = ln--L = NPx.
Тоді
X+n
ВР, = ехр{- \x(y)dy). (24.14)
X
Іноді зручно переписати формулу (24.14), зробивши заміну T = у - х:
П
П РХ =ехр{- Ji(x+t)dt}. (24.16)
О
Зокрема ми змінимо позначення з тим, щоб вони відповідали використаним у формулі (24.6), поклавши вік осіб, що вже жили, таким, що дорівнює 0, і позначивши вік дожиття через х. Тоді одержимо
X
ХРо = S(x) = ехр{- Ju(r)d*}. (24.16)
О
Крім того,
РХ (*) = 1 - а(х) = 1 - ехр{- |ц(г)Л} (24.17)
О
І
Х
(*) = ехр{-|ц(0Л>Ц<*)=, Ро И". (24.18) о
Нехай іг(Ж)(г) і позначають відповідно функцію роз-
Поділу і щільність Т(х), тривалості майбутнього життя особи (х). Помітимо, що 2^,(0 =і Ч" (див. позначення (24.4)). Таким чином,
/Т(х,(0=-Г ИЯХ)= - 1--=
ЙІ ОХ. 8(Х) .
, , У (24.19)
А(х+г)[ 8'(х+*))
8{х) у В(л;+г)>
Отже, ІРХЛ(х + І)йЧ є ймовірністю того, що особа (х) помре у
Віці між гИ + йЬ. Очевидно, що ІіРЖИ(х +*)Л = 1.
О
Формулу (24.19) можна подати у такому вигляді:
~а-А)-~(А)-.^*+*). (24.20)
Оскільки Ііт,,^ ПРХ=0, маємо Ііт^^-Іп ПРХ) = - ко. Таким чином,
Х+л
Ііт ( и(і/)гіі/ = +оо.
Л->оо * X
Використовуючи наступну формулу теорії ймовірностей Р(А^В)=Р(А)+Р(А)Р(В/ А), де А - доповнення до події А, отримаємо корисну формулу. Нехай А = {Г(дс)^г}, £ = {*<Т(х)£1},0<г<1. Тоді Р(АиВ)=Р(Т(х)й1)=ЯЯ, і)(А)=ІД"аР(В/А)=И дЖ+г
Отже, дХ = ІД" + <РХ1_ІДЖ+<.
X
24.3. Таблиці смертності
Таблиця смертності містить розташовані за віком індивідуумів значення основних функцій dX і, можливо, додаткових функцій, які можна отримати з них. Перш ніж навести таку таблицю, розглянемо інтерпретацію таких функцій, яка безпосередньо пов'язана з ймовірнісними функціями, що обговорювалися в попередньому розділі.
Згідно з формулою (24.9) умовна ймовірність того, що особа (х) помре протягом г років, обчислювалась так:
8(Х + І)
*?*=1-ІГТ~
S(x)
І, зокрема,
S(x + l)
А Х=1 --7~Г'
S(x)
Розглянемо тепер групу з 10 новонароджених, поклавши, наприклад, ^=100000.
Для кожного новонародженого випадкова величина "вік у момент смерті" має розподіл, заданий функцією дожиття $(х). Позначатимемо через Цх) кількість осіб у групі, що дожили до віку х. Припишемо всім особам в групі номери / = 1,2,..., і помітимо, що
Де /, - індикатор дожиття особи з номером ], тобто
Г1, Якщо особа з номером j доживе до віку X, ' 10, Інакше.
K
Оскільки Jkf[/j] = e(x), то M[L(x)]=Јm[//] = /0S(x).
Нехай lX = M[L(x)]. Тобто ІХ - математичне сподівання кількості осіб, що дожили до віку Х З /0 новонароджених, і
K = k s(x). (24.21)
Далі, в припущенні, що індикатори Ij взаємно незалежні, L(x) має біноміальній розподіл з параметрами П = ІЬ І p~s{x).
Зазначимо, проте, що в рівнянні (24.21) не використовувалося припущення про незалежність.
Аналогічно позначимо через " ЛХ кількість померлих у віці між х і Х + п З початкової сукупності, що складається з людей. Нехай ПГіВ ЯЛ^["І)Я1. Оскільки для новонародженого ймовірність смерті у віці між х і х + п дорівнює 5(дг)-а(ж + л), використовуючи міркування, що наводилися вище щодо ІХ Отримаємо
"^ = М["І),]=і0[5(х)-8(лс + л)]=ІХ-І"". (24.22)
Якщо п = 1, то опустимо лівий нижній індекс у виразах "І)Я і ПЙХ. З формули (24.21) видно, що
І Аі* - 1 " йх~
ІХ ах з(х) dx - dlX =lXI(x)dx.
(24.23) (24.24)
Оскільки
Співмножник ІХХ(х) у (24.24) можна інтерпретувати як очікувану щільність смертей у віковому інтервалі (х9 x + dx). Зазначимо, що
/Х=4,-ехр
**+"=**-ехр
О
С+л
(24.25) (24.26) (24.27)
Для зручності посилань назвемо групу з ^ новонароджених, кожен з яких має функцію дожиття з(х), сукупністю випадкового дожиття.
Нижче наведено таблицю смертності населення Тернопільської області віком до 10 років1 (табл 24.1). Функції $Х, DX та о/Л в цій таблиці представлені для ^ =100000. Подібні таблиці не створюються на основі спостереження за 100 000 новонароджених аж до смерті останнього з них, а грунтуються на оцінках
Ймовірності смерті за умови дожиття до різного віку на основі даних про смертність населення у відповідні роки. Ілюстративні таблиці смертності наведені в деяких роботах1. Зробимо деякі зауваження щодо таблиці.
1. Очікується, що близько 1 % новонароджених, які входять до сукупності дожиття, помруть на першому році життя.
2. До віку 10 років доживе більше 98 % із групи новонароджених.
3. Відносне збільшення кількості смертей очікується для віку 4, 7 та 10 років.
4. Хоча значення ІХ було округлено до цілих чисел, відповідно до формули (24.21) це робити не обов'язково.
Таке представлення, як у цій таблиці, є стандартним методом опису розподілу віку в момент смерті. Іншим способом є представлення функції дожиття в аналітичній формі, наприклад в(л:) = е-еж, с>0, Х> 0. Однак більшість досліджень смертності для потреб страхування використовує вираз 8(х) =-.
Оскільки величина 100 000 Б(х) Представлена лише для цілих значень Ху При обчисленні в(х) для нецілих значень аргументу необхідно використовувати інтерполяцію.
Приклад 24.1. Використовуючи таблицю, обчислити ймовірність того, що особа у віці трьох роки:
1) доживе до віку 10 років;
2) помре, не доживши до віку 8 років;
3) помре між 6 та 9 роками.
Згідно з формулою (24.8), ймовірність того, що особа віком трьох років доживе до 10 років, дорівнює £&;0)=К=^ 5.
8 (3) /з 98 458 Згідно з формулою (24.9), ймовірність того, що особа віком З роки не доживе до віку 8 років, дорівнює *3)-*(8ИА = 1_98258
8(3) /з 98458
Згідно з формулою (24.10), ймовірність того, що особа віком 3 роки помре між 6 та 9 роками, дорівнює
В(6)-в(9) ^-^ 98341-98230
=0,0011
В(3) і, 98 458
Перейдемо тепер до другої, неймовірнісної, інтерпретації таблиць смертності. Вона за природою детерміністична і приводить до поняття сукупності детермінованого дожиття, або Когорти.
Сукупність детермінованого дожиття, як видно з таблиці смертності, має такі характеристики:
O спочатку складається з ^ осіб віку 0;
O для членів сукупності в будь-якому віці діють фактичні річні коефіцієнти смертності (вибуття), які визначаються величинами дХ в таблиці смертності;
O сукупність є замкнутою. До неї не може входити ніхто, крім тих ¿0 осіб, які були в ній на самому початку. Вихід із цієї сукупності обумовлений фактичними річними коефіцієнтами смертності (вибуття) і лише ними.
З наведених вище характеристик маємо
А =*о(1-?.)Ч-<*о.
*г=1| (!-",)=*,-<*, =4-(4,+<*.).
='х-. (1-?.-.)=^, -<*,-, = *> "і/*"
І,=о
*о у=о,
(24.28)
Де ІХ позначає число осіб, що дожили до віку х у сукупності дожиття. Число ¿0 називається коренем таблиці смертності. Ці рівності можна переписати так:
*2=кРі=0"Ро)Рі*
К=К -уРх -1=к
Пл
(24.29)
720
Між сукупністю детермінованого дожиття і моделлю складних відсотків є аналогія, деякі положення якої підсумовуються в табл. 24.2.
Таблиця 24.2. Поняття теорії складних відсотків і відповідні їм поняття в теорії сукупностей детермінованого дожиття
Заголовки до стовпців табл. 24.1 для ІХ*оІХ, дХ9 рХ Належать до сукупності детермінованого дожиття. Хоча математичні основи для сукупностей випадкового і детермінованого дожиття різні, функції ІХ, <іХ, 5Х, рХ мають однакові математичні властивості і аналізуються однаково. Поняття сукупності випадкового дожиття має перевагу в тому, що воно дає змогу користуватися усім апаратом теорії ймовівностей. Сукупність детермінованого дожиття концептуально простіша і її легше використовувати, хоча вона не відображає випадкових коливань чисельності тих, хто дожив до певного віку.
Далі отримаємо вирази для основних числових характеристик розподілів випадкових величин Т(х) і К(х) і виведемо загальний метод обчислення деяких з цих характеристик.
Математичне сподівання Т(х), що позначається через ЕХ, Називається повною очікуваною тривалістю життя. Використовуючи формулу (24.20), отримаємо
00
Ех = Аї [Т( х)] = J* o ,pjix+t)d t =
0 (24.30)
00 00
= f*4(-,a)-*-(-,p,)t +*-,Р***-
0 0
З існування M[T(x)] випливає співвідношення Mmt-(-TPX) = 0. Таким чином,
І-мо
Z = ),P, dt- (24.81)
0
Повна очікувана тривалість життя у різному віці часто використовується для порівняння рівнів охорони здоров'я країн.
Аналогічно підраховується другий момент:
00 00
М[Т(дс)Г] = іГ ■ ,рХіХ(х+t)dt = 2 ■ TPlDt.
0 0
Тоді дисперсія дорівнює
Л[Г(*)] = М[Г(*)1]-(М[Г(*)])2 =2j* ,P ,dtMX)
О * '
Медіану тривалості майбутнього життя особи {х)9 яка позначається через Т(х), можна знайти як розв'язок рівняння
Р(г(х)>т(*))4 або *("*у> Л 2 s(*) 2
Відносно m(x). У конкретному випадку тп(0) є розв'язком рівняння s(m(0)) = l/2.
Модою розподілу випадкової величини Т(х) буде те значення T, за якого значення функції TPXU(x+t) буде максимальним.
Математичне сподівання випадкової величини К(х) позначається через ЕХ. Ця величина називається покроковою очікуваною тривалістю життя. Ті числові характеристики дорівнюють:
■*" 00 00 00
ЕХ = M[K]=^k- KPxQ"K = Y,4KPX - MPA) = Y,^iPx=Y, kPx
*=0 *=0 *=0 H 1
М[ЛГ(*)2] = £*2 o К Р, д", = £(2Л+1)- МРг =£(2Л-1)- ,р,;
*=0 *=0 я=1
ВД = М[ЛГЇ]-(М [А"])' = ¿(2/8-1) ІЛ -4.
Символ ЬХ означає загальну очікувану кількість років, прожитих між віком Х Та Х + 1 особами з цієї групи, що містить /0 новонароджених, які дожили до віку х. Тоді
00
0
Де інтеграл у правій частині дорівнює числу років, прожитих тими, хто помер у віковому інтервалі між Х Та Х +1, а ІХ+1 дорівнює числу років, прожитих у віковому інтервалі між Х Та Х + 1 тими, хто дожив до віку Х + 1. Інтегрування частинами дає і і і
Ь" - - * o +Ь + +'"і =
0 0 0
Функція ЬХ також використовується при визначенні вікового коефіцієнта смертності в інтервалі між х і Х + 1, який позначається через тХ, де
І
Т _ 0 _ *х *дг+1
0
Наведені вище визначення для ТХ І ЬХ Можна поширити на вікові інтервали довжиною більшою від одиниці.
П п
"ьх =- І ■ Імі(х+Ті +П ■ і"я=Імйі,
О
П
[і^ріх+фЛ О
Для сукупності випадкового дожиття П ЬХ є загальною очікуваною кількістю років, прожитих у віковому інтервалі між Хіх + п для осіб, що дожили до віку Х з вихідної групи, що містить /о новонароджених, а П ТХ є віковим коефіцієнтом смерт
0
П
M =4--=Л
Ності, що можна спостерігати для цієї групи на інтервалі (х, х + п).
Символ ТХ означає загальну кількість років, прожитих після досягнення віку Х Особами, що дожили до цього віку з вихідної групи, яка має ^ новонароджених. Маємо
00 00 00
0 0 0
Останній вираз можна інтерпретувати як інтеграл від загального часу, прожитого між віком х + гіх + * + Л групою з ІХ+І осіб, що дожили до цього вікового інтервалу. Звернемо також увагу, що ТХ Є межею величини ЛЬХ> коли П прямує до нескінченності.
Середня кількість років майбутнього життя для ІХ Осіб з групи, що дожили до віку Х, визначається виразом
Т }"* - г o
*дс *х 0
Відповідно до формул (24.30) і (24.31).
Знайдемо вираз для середньої кількості років, прожитих між віками х і х + п групою з ІХ осіб, що дожили до віку Х:
Я
Т JХ+< т - Т
І " / " І -}*Р*'
ІХ іХ ьХ 0
Ця функція є зрізаною (на п - річному інтервалі) повною
Очікуваною тривалістю життя Для осіб (х) і позначається о
Через ЄхЯ.
Останньою функцією, пов'язаною з інтерпретацією таблиці смертності, є середня кількість років, прожитих між віком X Та Х + 1 тими особами в групі, що дожили до віку х, які вмирають у деякий момент між цими віками. Ця функція позначається через а(х) і визначається співвідношенням
І
А(ж)-*,-.
ІХиИ(х + і)(іі о
За ймовірніснісного погляду на таблиці смертності отримали б і
/*'іАЦ(*+*)Л А(х)=±1 -= М[Т/Т<1].
О
Якщо припустити, що ІХ+І х(х + ї)сІЇ = <іХ(Іі, 0 < £ < 1, тобто моменти смерті рівномірно розподілені всередині річного вікового інтервалу, то отримаємо
А(х)= ]*<** = -.
О *
Це звичайне наближення функції а(х), придатне для осіб різного віку, окрім зовсім юних і дуже старих, де це припущення може не відповідати дійсності.
Справедлива рівність ЬХ =а(х)ІХ +
24.4. Деякі аналітичні закони смертності
У табл. 24.3 наводяться кілька сімейств простих аналітичних функцій смертності й дожиття, що відповідають різним відомим законам. Для зручності посилань наведені назви законів, що лежать у їхній основі, і дати публікації.
Зазначимо такі факти:
O спеціальні символи визначаються формулами Т =-,
И~-;
+ Т "
O закон Гомперца є контактним випадком закону Мейке-
Ма при А = 0;
O якщо с = 1 у законах Гомперца й Мейкема, то отримаємо експонеціальний (постійна інтенсивність смертності) розподілу;
O доданок А у законі Мейкема не залежить від віку і відповідає смертності від нещасних випадків, у той час як доданок ВсХ описує вплив віку на смертність (старіння) і в цьому сенсі відповідає смертності від "природних" причин.
Таблиця 24.3. Функції смертності й дожиття для різних розподілів
Нижче зібрано основні поняття, згадані в цьому розділі, відповідні терміни, позначення й описи (табл. 24.4).
Таблиця 24.4. Основні позначення розділу 24
Закінчення табл. 24.4
Висновки
1. У цьому розділі розглянуто основні моделі тривалості життя. Основними елементом цих моделей є тривалість майбутнього життя.
2. Роглянуто основні ймовірностні характеристики моделі тривалості життя: функція дожиття, ймовірності смерті, по-крокова тривалість майбутнього життя.
3. Важливою характеристикою моделі тривалості життя є інтенсивність смертності.
4. Незамінним компонентом багатьох моделей актуарної математики є таблиці смертності.
5. Між сукупністю детермінованого дожиття і моделлю складних відсотків є аналогія.
6. У законах смертності Гомперца й Мейкема найчастіше використовуються в моделях тривалості життя.
Навчальний тренінг
Основні терміни і поняття
Тривалість майбутнього життя; функція дожиття; покро-кова тривалість майбутнього життя; інтенсивність смертності; таблиці смертності; сукупність випадкового дожиття; сукупність детермінованого дожиття; корінь таблиці смертності; повна очікувана тривалість життя; покрокова очікувана тривалість життя; віковий коефіцієнт смертності; зрізана повна очікувана тривалість життя; закони смертності; закон Гомперца; закон Мейкема.
Схожі статті
-
Страхування - Базилевич В. Д. - 24.1. Функція дожиття
24.1. Функція дожиття. 24.2. Інтенсивність смертності. 24.3. Таблиці смертності. 24.4. Деякі аналітичні закони смертності У розділах 24 та 25 в основному...
-
Страхування - Базилевич В. Д. - Розділ 24. МОДЕЛІ ТРИВАЛОСТІ ЖИТТЯ
24.1. Функція дожиття. 24.2. Інтенсивність смертності. 24.3. Таблиці смертності. 24.4. Деякі аналітичні закони смертності У розділах 24 та 25 в основному...
-
Страхування - Базилевич В. Д. - Страхові виплати за змішаного страхування життя
Найпоширенішим є змішане страхування життя. Змішане страхування життя - це страхування життя, за якого в одному договорі об'єднується страхування від...
-
Страхування - Базилевич В. Д. - 21.3. Неперервні моделі індивідуальних позовів
Для зручності роботи з випадковою величиною індивідуального позову X допускається її структурування. Наприклад, у розглянутих вище моделях страхування...
-
Страхування - Базилевич В. Д. - 21.2. Структуровані моделі індивідуальних позовів
Для зручності роботи з випадковою величиною індивідуального позову X допускається її структурування. Наприклад, у розглянутих вище моделях страхування...
-
Страхування - Базилевич В. Д. - 4.2. Змішане страхування життя
Найпоширенішим є змішане страхування життя. Змішане страхування життя - це страхування життя, за якого в одному договорі об'єднується страхування від...
-
Страхування - Базилевич В. Д. - Вплив різних чинників на величину внесків зі страхування життя
Якщо страхова сума залишається незмінною, то величина страхових внесків обернено залежна від строку дії договору. При підписанні договору зі страхування...
-
Страхування - Базилевич В. Д. - 5.1. Зміст і структура страхування від нещасних випадків
5.1. Зміст і структура страхування від нещасних випадків. 5.2. Обов'язкове державне страхування від нещасних випадків. 5.3. Добровільне страхування від...
-
Страхування - Базилевич В. Д. - Розділ 5. СТРАХУВАННЯ ВІД НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ
5.1. Зміст і структура страхування від нещасних випадків. 5.2. Обов'язкове державне страхування від нещасних випадків. 5.3. Добровільне страхування від...
-
Страхування - Базилевич В. Д. - Страхування за участю в прибутку страхової компанії
Якщо страхова сума залишається незмінною, то величина страхових внесків обернено залежна від строку дії договору. При підписанні договору зі страхування...
-
Страхування - Базилевич В. Д. - 23.2. Принципи призначення страхових премій
Сума р, за яку людина або організація купує собі страховку, називається премією. Питання про те, яку плату страхова компанія повинна призначати за те, що...
-
Страхування - Базилевич В. Д. - 23.1. Точні та наближені методи обчислення ймовірності банкрутства
23.1. Точні та наближені методи обчислення ймовірності банкрутства. 23.2. Принципи призначення страхових премій. Індивідуальні позови становлять інтерес...
-
Страхування - Базилевич В. Д. - Розділ 23. МОДЕЛЬ ІНДИВІДУАЛЬНОГО РИЗИКУ
23.1. Точні та наближені методи обчислення ймовірності банкрутства. 23.2. Принципи призначення страхових премій. Індивідуальні позови становлять інтерес...
-
Страхування - Базилевич В. Д. - Індивідуальне та групове страхування життя
Якщо страхова сума залишається незмінною, то величина страхових внесків обернено залежна від строку дії договору. При підписанні договору зі страхування...
-
5.1. Зміст і структура страхування від нещасних випадків. 5.2. Обов'язкове державне страхування від нещасних випадків. 5.3. Добровільне страхування від...
-
Страхування - Базилевич В. Д. - 21.1. Дискретні моделі індивідуальних позовів
Розділ 21. Моделі індивідуальних позовів. Розділ 22. Моделі процесу позовів. Розділ 23. Модель індивідуального ризику. Розділ 24. Моделі тривалості...
-
Страхування - Базилевич В. Д. - Розділ 21. МОДЕЛІ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ПОЗОВІВ
Розділ 21. Моделі індивідуальних позовів. Розділ 22. Моделі процесу позовів. Розділ 23. Модель індивідуального ризику. Розділ 24. Моделі тривалості...
-
Страхування - Базилевич В. Д. - Частина IX. АКТУАРНІ РОЗРАХУНКИ
Розділ 21. Моделі індивідуальних позовів. Розділ 22. Моделі процесу позовів. Розділ 23. Модель індивідуального ризику. Розділ 24. Моделі тривалості...
-
Страхування - Базилевич В. Д. - Особливості страхування від нещасних випадків
5.1. Зміст і структура страхування від нещасних випадків. 5.2. Обов'язкове державне страхування від нещасних випадків. 5.3. Добровільне страхування від...
-
Страхування - Базилевич В. Д. - 2.3. Класифікація економічних ризиків
Ризик - поняття неоднозначне. Навіть визначення економічного ризику залишає достатньо широкі межі для розуміння того, що таке ризик. Тому для...
-
Страхування - Базилевич В. Д. - Розділ З. КЛАСИФІКАЦІЯ СТРАХУВАННЯ
3.1. Класифікація: зміст, наукове та практичне значення. 3.2. Класифікація за метою страхування. Комерційне та соціальне страхування. 3.3. Класифікація...
-
Страхування - Базилевич В. Д. - 1.3. Об'єкт, предмет, методи та методологія досліджень у страхуванні
Потреба в написанні цього підрозділа зумовлена як мінімум двома причинами. По-перше, Традицією для будь-якої науки, що вивчається як окрема дисципліна,...
-
Страхування - Базилевич В. Д. - Порівняльна характеристика галузей страхування
За об'єктами страхового захисту Страхування поділяють на три великі спеціалізовані галузі: 1) особове (особисте) страхування, яке страхує майнові...
-
За об'єктами страхового захисту Страхування поділяють на три великі спеціалізовані галузі: 1) особове (особисте) страхування, яке страхує майнові...
-
За ступенем свободи волевиявлення суб'єктами потреби в страховому захисті1 страхування поділяють на дві форми: добровільне та обов'язкове. Обов'язкове...
-
Страхування - Базилевич В. Д. - 3.1. Класифікація: зміст, наукове та практичне значення
3.1. Класифікація: зміст, наукове та практичне значення. 3.2. Класифікація за метою страхування. Комерційне та соціальне страхування. 3.3. Класифікація...
-
Страхування - Базилевич В. Д. - Стан та перспективи розвитку НПЗ в Україні
Пенсійні внески до пенсійного фонду Сплачуються у розмірах та у порядку, встановлених пенсійним контрактом, відповідно до умов обраних пенсійних схем....
-
Страхування - Базилевич В. Д. - Визначення загальної вартості майна у зв'язку з загальною аварією
Загальна вартість майна, що бере участь у покритті збитків за загальною аварією, називається контрибуційним капіталом. Збитки від пошкодження або...
-
Страхування - Базилевич В. Д. - Відшкодування збитків за загальною аварією
Загальна вартість майна, що бере участь у покритті збитків за загальною аварією, називається контрибуційним капіталом. Збитки від пошкодження або...
-
Страхування - Базилевич В. Д. - Обов'язкове страхування авіаційних суден
Авіаційне страхування в Україні є обов'язковим. Згідно з чинним законодавством авіаційне страхування здійснюють страхові компанії, які є членами...
Страхування - Базилевич В. Д. - 24.2. Інтенсивність смертності