Соціологія - Вербець В. В. - Соціологія влади
Базовим предметом дослідження соціології політики є проблеми влади як соціального явища.
Влада - одне з основних понять політичної науки й практики, що означає відносини залежності між людьми, у яких одні можуть здійснювати свою волю, нав'язуючи її оточуючим. Іншою ознакою влади є її верховенство і монопольне право суб'єктів влади приймати авторитарні рішення, тобто рішення, обов'язкові й значимі для всіх. Крім того, влада - це організація скерованої поведінки людей, заснована на правочинній загрозі застосування сили [2, с. 47].
Основними формами влади є державна, влада в політичних партіях та громадських організаціях. Основною серед них є влада державна, так як вона розповсюджується не на окрему соціальну групу, а на усе суспільство в цілому.
Державна влада - це організація державою політичного управління суспільством. Це вища влада щодо інших видів влади у всіх соціальних утвореннях як за обсягом, так і за засобами впливу. Державна влада поширюється на всі сфери громадського життя й здійснюється державою за допомогою спеціального апарата примусу, володіє монопольним правом видавати нормативні акти, обов'язкові для всього населення держави, містить у собі такі різновиди влади, як верховна, законодавча, судова, військова тощо.
Теорія влади поєднує концепції, що пропонують різні варіанти пояснення здатності окремої особистості, групи людей, організації, партії, держави нав'язати свою волю іншим учасникам соціальної взаємодії й управляти їхніми діями насильницькими або ненасильницькими засобами й методами.
Відносинам влади пильну увагу приділяли такі мислителі, як Платон, Аристотель, Н. Макіавеллі, Т. Гоббс, Дж. Локк, І. Кант і багато інших філософів, соціологів і політичних теоретиків. Проблеми влади перебувають у центрі уваги й сучасної політичної соціології. Істотний внесок у розробку теорії влади внесли В. Парето, Г. Моска, Р. Міхельс і інші вчені.
Новий етап в соціологічному аналізі влади відкрив М. Вебер, що розумів під владою будь-яку можливість проводити усередині тих або інших соціальних відносин власну волю, навіть всупереч опору, незалежно від того, на чому така можливість грунтується [6, с. 56].
Підкреслюючи ключове значення влади, Т. Парсонс стверджував, що вона займає в аналізі політичних систем місце, багато в чому схоже з тим, котре займають гроші в економічних системах.
Прихильники рольової концепції влади розглядають владу як здатність або потенційну можливість людей приймати рішення, що впливають надії інших людей. Вважаючи владу атрибутом ролей у соціальній системі, представники розглянутої концепції відзначають, що в сучасному суспільстві вона, виконуючи функції контролю й управління, немислима без організаційної й інституціональної основи. При цьому основну увагу приділяють формам здійснення влади, а не її джерелам [6, с. 56].
Англійський політолог Дж. Томпсон стверджує, що аналіз феномена влади припускає скрупульозне дослідження взаємин дії, інститутів і соціальної структури, скільки ті або інші аспекти влади проявляються на кожному із цих рівнів. На рівні дії - це здатність суб'єкта влади діяти у відповідності зі своїми інтересами й цілями, втручатися в хід подій і змінювати його. На інституціональному рівні влада означає здатність надавати повноваження або іншій групи людей або інститутам приймати рішення й здійснювати їх на практиці. У свою чергу, межі цієї влади обмежуються соціальною структурою. Розглянуті аспекти влади варто відрізняти від категорії "панування " що являє собою особливий рівень відносин, який характеризуються нерівністю між класами, расами, націями й державами.
В сучасній соціологічній теорій влади розрізняють два основних підходи щодо її розуміння - структуралістський та конфліктологічний. Згідно структуралістському підходу (Т. Парсонс, Е. Шилз) влада розуміється як особлива форма відносин між соціальними суб'єктами, що грунтуються на пануванні - підкоренні і визначають стабільне функціонування суспільства. Конфліктологічний підхід (Р. Дарендорф) розглядає владу як можливість прийняття рішень, котрі регулюють розподіл благ у конфліктних ситуаціях.
Влада існує й функціонує не тільки в різних сферах суспільства, але й на трьох рівнях його соціальної структури: суспільному, що охоплює найбільш складні соціально-політичні відносини; на рівні окремих соціальних підсистем, що об'єднує колективи й відносини в них (громадські організації, союзи, виробничі й інші колективи), і особистому. На всіх цих рівнях влада інституціоналізується, оформляється в спеціалізованих установах (апаратах влади) і посадах, в ієрархіях правлячих сил і осіб (політичних лідерів, працівників апарату управління, органів влади). Розглянуті рівні (залежно від типу суспільства, політичного ладу тощо) поділяються на дві форми: структури легальні, офіційні, формалізовані й не легалізовані, неформальні, неофіційні (наприклад, впливові групи й особи, наближені до пануючої особи).
Сукупність зазначених рівнів і форм влади складає її загальну структуру, що набуває пірамідальної будови: у основі - суспільство в цілому, ближче до основи - панівні верстви суспільства (класи, партії або групи однодумців), що визначають політику й формують владу, на вершині - реальна або формальна влада - уряд, президент, парламент.
Таким чином, влада організується й функціонує в суспільстві на декількох взаємозалежних і взаємодіючих рівнях: макрорівні вищих центральних політичних інститутів, вищих державних установ і організацій, керівних органів політичних партій і провідних громадських організацій; мезорівні, який утворюють апарати й установи так званої середньої ланки й місцеві адміністративні влади регіонального, обласного й районного масштабів; мікрорівні відносин між людьми, малими групами й усередині них. Середній рівень влади зв'язує дві інших системи органів управління; через нього проходять конкретні рішення вищих інстанцій влади й відповідні реакції суспільства на їх. Цей рівень концентрує основну частину політичних посадових осіб і основні кадри політичного управління.
Засоби влади - це сукупність можливостей здійснювати політику й владу й використовувати їх в інтересах суспільства або певних суспільних сил, включаючи й саму владу. Залежно від застосовуваних засобів (жорстких чи м'яких, гуманних чи репресивних) розрізняються також типи політики й влади, типи суспільства й історичні епохи. До засобів відносяться й методи здійснення політики, що також характеризують політичні режими, способи управління, відносини влади й суспільства.
Передусім, виділяють засоби, які становлять політичну практику, узагальнену в поняттях організації, регулювання, контролю, управління. Це засоби, породжені суспільством, але зовнішні стосовно політики (культурні й соціальні норми, традиції, віра, ідеологія, суспільний настрій), і засоби, що виникають у сфері політики, створювані й застосовувані владою (тобто всі види управлінських нормативних актів - накази, розпорядження, постанови тощо).
До засобів влади належать політичні знання різних типів, а саме: професійна підготовка політичних кадрів, розуміння ситуації, знання політичної теорії; політична символіка; засоби масової інформації; пропаганда; суспільні рухи і їхні прояви (мітинги, збори, маніфестації) та ін. [10, с.316]
Ефективність політики й влади в значній мірі залежить від наявності й раціонального використання всіх доступних їм засобів.
Методи політики й влади залежно від відношення до існуючого політичного ладу поділяються на революційні, реформістські й консервативні.
Функції політичної влади розкриваються в її сутності:
- формування політичної системи суспільства,
- організація політичного життя, політичних відносин, які містять у собі відносини між державою й суспільством, суспільними групами й прошарками, політичними інститутам и, an аратом і органам и державного управління, партіями, громадянами тощо;
- управління справами суспільства й держави на різних рівнях;
- управління органами влади й політичними, а також неполітичними процесами;
- контроль політичних і інших відносин і як наслідок - створення певного, характерного для того або іншого суспільства типу правління, політичного режиму й державного ладу (монархічного, республіканського), відкритого або закритого суспільства, політичної системи суспільства, що відповідає характеру політичних відносин у державі.
Схожі статті
-
Соціологія - Вербець В. В. - 12.2. Політика як соціальний інститут
Основною категорією і основним предметом дослідження соціології політики є, безумовно, політика. Питання суспільства, політики й держави постійно...
-
Ми вже згадували про те, що соціологія політики вивчає функціонування влади і вплив її нарізні процеси, що відбуваються в політичному житті суспільства....
-
Соціологія - Вербець В. В. - 12.1. Предмет, категорії і функції соціології політики
- Що вивчає соціологія політики - На які галузі поділяється соціологія політики - Які елементи включає політична система суспільства 12.1. Предмет,...
-
Соціологія - Вербець В. В. - Лекція 12. Соціологія політики
- Що вивчає соціологія політики - На які галузі поділяється соціологія політики - Які елементи включає політична система суспільства 12.1. Предмет,...
-
Соціологія - Вербець В. В. - Лекція 6. Суспільство як цілісна система
Пізнання суспільства - проблема, яке завжди цікавила людину, оскільки вона торкається кожного з нас. Яким є місце окремого індивіда у суспільстві, як він...
-
Соціологія - Вербець В. В. - 6.1. Суть поняття суспільство. Основні концепції походження суспільства
Пізнання суспільства - проблема, яке завжди цікавила людину, оскільки вона торкається кожного з нас. Яким є місце окремого індивіда у суспільстві, як він...
-
Соціологія - Вербець В. В. - Розділ 2. СУСПІЛЬСТВО ЯК СОЦІАЛЬНА СИСТЕМА
Пізнання суспільства - проблема, яке завжди цікавила людину, оскільки вона торкається кожного з нас. Яким є місце окремого індивіда у суспільстві, як він...
-
Соціологія - Вербець В. В. - 9.1. Суть соціальної дії
- Що таке соціальна дія і взаємодія - Якими рисами характеризуються соціальні відносини - У чому полягають передумови соціальних конфліктів - Які...
-
Соціологія - Вербець В. В. - Структура і функції політики
Політика як сфера життєдіяльності суспільства має складну структуру і охоплює такі поняття, як політичне життя, політична діяльність, політична сфера,...
-
- Що таке соціальна дія і взаємодія - Якими рисами характеризуються соціальні відносини - У чому полягають передумови соціальних конфліктів - Які...
-
Соціологія - Вербець В. В. - 8.2. Класифікацій та функції соціальних інститутів
Оскільки, в науковій літературі існують різні визначення соціального інституту, не дозволяє науковцям виділяти іі різні їх елементи. Наприклад, Дж....
-
Соціологія - Вербець В. В. - 3.2. Натуралістичні школи та напрямки в соціології XIX ст
Контівська наукова концепція не була надновим вченням, а стала логічним продовженням філософи історії XVIII ст. Вона разом з геніальними положеннями, які...
-
Соціологія - Вербець В. В. - 2.2. Зародження соціологічних знань у Стародавньому світі
Перші погляди на проблеми суспільства, місце в ньому людини виникли не як окремі знання, а в нерозривному зв'язку з міфологією. Міф став першою формою...
-
Соціологія - Вербець В. В. - 2.4. Соціологічні погляди Нового Часу
XVII ст. стало переломним етапом у розвитку соціального пізнання. Це час, коли влада у суспільстві почала поступово переходити від дворянства та...
-
Соціологія - Вербець В. В. - 5.2. Початки української соціології
Початком української соціологічної науки прийнято вважати діяльність Женевського гуртка українських соціологів, праці яких були надруковані у місцевому...
-
Соціологія - Вербець В. В. - Теорія соціальної стратифікації
Фундамент теорії соціальної стратифікації було закладено К. Марксом та М. Вебером. Сама ж теорія була розроблена на початку40-ихроків XX ст....
-
Соціологія - Вербець В. В. - Теорія класів
Відносини між складовими частинами соціальної структури можуть містити елементи соціальної рівності і соціальної нерівності. Втім, соціальна рівність є...
-
Соціологія - Вербець В. В. - 7.3. Теорії соціальної нерівності
Відносини між складовими частинами соціальної структури можуть містити елементи соціальної рівності і соціальної нерівності. Втім, соціальна рівність є...
-
Соціологія - Вербець В. В. - 6.3. Типологізація суспільств
Для того аби правильно уявляти собі таке складне явище, як суспільство, потрібно чітко його розрізняти з такими поняттями як "країна" та "держава"....
-
Соціологія - Вербець В. В. - 6.2. Суспільство як соціальна система
Серед соціологів існують різні точки зору щодо найхарактерніших сутнісних рис суспільства. Так, Р. Марш вважав, що суспільством можна вважати соціальне...
-
Соціологія - Вербець В. В. - 11.2. Структурні елементи та форми культури
Основними складовими або елементами культури є: 1. Мова як система знаків, наділених певним значенням, котрі використовуються для збереження,...
-
Соціологія - Вербець В. В. - 11.1. Поняття культури в соціології
Важливе місце в структурі соціології займають спеціальні соціологічні теорії. Вони служать містком, який з'єднує загальнотеоретичну соціологію і...
-
Соціологія - Вербець В. В. - Лекція 11. Соціологія культури
Важливе місце в структурі соціології займають спеціальні соціологічні теорії. Вони служать містком, який з'єднує загальнотеоретичну соціологію і...
-
Соціологія - Вербець В. В. - Розділ 3. СПЕЦІАЛЬНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ТЕОРІЇ
Важливе місце в структурі соціології займають спеціальні соціологічні теорії. Вони служать містком, який з'єднує загальнотеоретичну соціологію і...
-
Соціологія - Вербець В. В. - 9.3. Соціальний конфлікт: поняття, функції, види та типи
Історія людської цивілізації насичена різними конфліктами. Одні конфлікти охоплювали цілі континенти, десятки країн і народів, інші - великі і малі...
-
Соціологія - Вербець В. В. - 1.4. Соціологія в системі суспільних наук
Широкий зв'язок соціології з суспільством, соціальною дійсністю вимірюється в першу чергу функціями, які соціологія виконує. Функції прийнято поділяти на...
-
Соціологія - Вербець В. В. - 3.1. Виникнення соціології як окремої науки. Концепція О. Конта
- За яких умов соціологія формується як наука - Хто є основоположником соціології - Які характерні риси мала соціологія XIX ст. - Чому кінець XIX -...
-
Соціологія - Вербець В. В. - 8.4. Ознаки та види соціальних спільностей
Іншим важливим елементом суспільства є соціальні спільності. На відміну від соціальних інститутів, які були утворені свідомо для проведення спільної...
-
Соціологія - Вербець В. В. - 8.3. Основні риси соціальних організацій
Функціонування будь-якого соціального інституту проходить в рамках відповідних соціальних організацій. Вони в свою чергу також бувають різні за розміром,...
-
Соціологія - Вербець В. В. - Лекція 3. Виникнення і розвиток соціології як науки
- За яких умов соціологія формується як наука - Хто є основоположником соціології - Які характерні риси мала соціологія XIX ст. - Чому кінець XIX -...
Соціологія - Вербець В. В. - Соціологія влади