Соціологія - Танчин I.3. - 6.5.5. Соціологія електоральної поведінки
Одним із найважливіших напрямів досліджень, які привертають до себе постійну увагу політологів і соціологів, є електоральна (від лат. - виборець) поведінка різних груп населення.
Соціологія електоральної поведінки - це галузь соціологічної науки, яка займається вивченням політичної взаємодії суб'єктів суспільства шляхом аналізу механізмів їх політичної участі в житті суспільства, умов та особливостей об'єднання в політичні групи, політичної презентації інтересів у владній боротьбі тощо.
Дослідження електоральної поведінки можливі тільки у таких суспільствах, у яких державна влада організована таким чином, що виборці реально впливають на прийняття політичних рішень. Зрозуміло, що йдеться тільки про демократичні суспільства, оскільки у самодержавних, авторитарних чи тоталітарних країнах виборці позбавлені такої можливості.
Соціологи виділяють декілька моделей електоральної поведінки.
Модель "залежного виборця". Наголошує на тому, що одним із найголовніших факторів, який детермінує електоральну поведінку, є приналежність виборців до певних великих соціальних груп - політичних партій, класів, релігійних конфесій, етнічних спільнот тощо. При цьому аналіз програм, позицій кандидатів з приводу тих чи інших конкретних проблем відіграє суттєво меншу роль, а сама процедура вибору не сприймається строго раціонально. Політичні уявлення і досвід "залежного" виборця часто є обмежені і неповні. Групова ідентифікація у цьому випадку виконує подвійну роль - полегшує рішення про вибір і є сигналом, яку саме політику варто підтримувати. Модель "раціонального виборця". Цей підхід грунтується на ідеї проведення аналогій між поведінкою виборця і споживача на ринку. Перший вибирає серед різних партій, а другий - серед продуктів, які конкурують на ринку. Порівняно з попередньою моделлю, тут уже виборців не розглядають як стабільних і жорстко пов'язаних у своєму виборі з певною груповою ідентифікацією. Серед чинників, які визначально впливають на електоральне рішення, переважають насамперед такі як соціально-економічна ситуація, поточні політичні події, позиції кандидатів щодо конкретних питань. Важлива роль у цій моделі належить фігурі партійного кандидата чи лідера. Причому тут, знову ж таки, проводиться аналогія із підприємством: виборець, приймаючи рішення підтримати своїми грішми якесь підприємство, або своїм голосом певного кандидата, здебільшого грунтується на оцінці результатів його попередньої діяльності, а не на аналізі його обіцянок щодо майбутнього.
Когнітивна модель виборця (від лат. - знання, пізнання). Суть цього підходу полягає у тому, що, беручи за основу попередню концепцію (модель "раціонального виборця"), її доповнюють ще сукупністю таких чинників: соціальний контекст, у якому проходять вибори; особливості політичної культури; індивідуальні системи цінностей виборців. У межах цієї моделі, наприклад, важливими факторами, які суттєво визначають електоральну поведінку, вважають вік і стать виборців, електоральні переваги батьків у юнацькі роки виборця, освіта, вплив сім'ї, друзів, членство у різних громадських організаціях, трактування виборцем минулого і майбутнього, попередній досвід голосування тощо.
Контрольні питання та завдання
1. У чому полягає специфіка соціологічного підходу до вивчення політичних феноменів?
2. Чому владу вважають ключовим поняттям соціології політики?
3. В чому, на Вашу думку, головні труднощі переходу від тоталітарної до демократичної держави?
4. Доведіть на прикладах як відбувається процес інсти-туалізації політичної влади.
5. Наведіть приклади різних видів легітимної політичної влади.
6. Назвіть основні теорії походження держави як соціального інституту. Чим зумовлена їх різноманітність?
7. Чим. відрізняються демократична й авторитарна держава?
8. Які, на Вашу думку, принципи притаманні правовій державі найважче буде запровадити в Україні і чому?
9. Які перспективи розвитку партійної системи в Україні Ви бачите? Обгрунтуйте відповідь.
10. Які, на Вашу думку, моделі електоральної поведінки переважають в Україні? Обгрунтуйте відповідь.
Схожі статті
-
Соціологія - Танчин I.3. - Розділ 2. КУЛЬТУРА
ТЕМА 2.1. КУЛЬТУРА І її ВПЛИВ НА СОЦІАЛЬНЕ ЖИТТЯ 2.1.1. Культура як соціальне явище Сучасний термін "культура" походить від латинської, що спершу...
-
Соціологія - Танчин I.3. - 2.1.1. Культура як соціальне явище
ТЕМА 2.1. КУЛЬТУРА І її ВПЛИВ НА СОЦІАЛЬНЕ ЖИТТЯ 2.1.1. Культура як соціальне явище Сучасний термін "культура" походить від латинської, що спершу...
-
Соціологія - Танчин I.3. - ТЕМА 2.1. КУЛЬТУРА І її ВПЛИВ НА СОЦІАЛЬНЕ ЖИТТЯ
ТЕМА 2.1. КУЛЬТУРА І її ВПЛИВ НА СОЦІАЛЬНЕ ЖИТТЯ 2.1.1. Культура як соціальне явище Сучасний термін "культура" походить від латинської, що спершу...
-
Соціологія - Танчин I.3. - ТЕМА 3.1. СОЦІОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ. СОЦІАЛІЗАЦІЯ
ТЕМА 3.1. СОЦІОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ. СОЦІАЛІЗАЦІЯ 3.1.1. Особистість як категорія соціології Людина як біологічний вид існує понад 3 млн. років. Увесь цей...
-
Соціологія - Танчин I.3. - Розділ 3. ОСОБИСТІСТЬ
ТЕМА 3.1. СОЦІОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ. СОЦІАЛІЗАЦІЯ 3.1.1. Особистість як категорія соціології Людина як біологічний вид існує понад 3 млн. років. Увесь цей...
-
Соціологія - Танчин I.3. - 2.1.2. Компоненти культури
Культура є складним феноменом, у якому можна виділити ряд елементів. Насамперед, культуру поділяють на: "духовну", або, як її ще називають...
-
Соціологія - Танчин I.3. - Функції культури
ТЕМА 2.1. КУЛЬТУРА І її ВПЛИВ НА СОЦІАЛЬНЕ ЖИТТЯ 2.1.1. Культура як соціальне явище Сучасний термін "культура" походить від латинської, що спершу...
-
Соціологія - Танчин I.3. - Соціальна роль
4.2.1. Сутність і основні елементи соціальної структури Суспільство організоване таким чином, що кожна особа має визначене місце щодо інших людей і, як...
-
Соціологія - Танчин I.3. - Соціальний статус
4.2.1. Сутність і основні елементи соціальної структури Суспільство організоване таким чином, що кожна особа має визначене місце щодо інших людей і, як...
-
Соціологія - Танчин I.3. - 4.2.2. Соціальні статуси і ролі
4.2.1. Сутність і основні елементи соціальної структури Суспільство організоване таким чином, що кожна особа має визначене місце щодо інших людей і, як...
-
Соціологія - Танчин I.3. - 4.2.1. Сутність і основні елементи соціальної структури
4.2.1. Сутність і основні елементи соціальної структури Суспільство організоване таким чином, що кожна особа має визначене місце щодо інших людей і, як...
-
Соціологія - Танчин I.3. - Тема 4.2 СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА
4.2.1. Сутність і основні елементи соціальної структури Суспільство організоване таким чином, що кожна особа має визначене місце щодо інших людей і, як...
-
Соціологія - Танчин I.3. - 2. Циклічні (песимістичні) теорії
1. Еволюційні (оптимістичні) теорії - суспільство послідовно проходить певні стадії розвитку, стаючи все досконалішим. Так, Огюет Конт виділяв:...
-
Соціологія - Танчин I.3. - 1.Еволюційні (оптимістичні) теорії
1. Еволюційні (оптимістичні) теорії - суспільство послідовно проходить певні стадії розвитку, стаючи все досконалішим. Так, Огюет Конт виділяв:...
-
Соціологія - Танчин I.3. - Біологічне і соціальне
ТЕМА 3.1. СОЦІОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ. СОЦІАЛІЗАЦІЯ 3.1.1. Особистість як категорія соціології Людина як біологічний вид існує понад 3 млн. років. Увесь цей...
-
Соціологія - Танчин I.3. - 3.1.1. Особистість як категорія соціології
ТЕМА 3.1. СОЦІОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ. СОЦІАЛІЗАЦІЯ 3.1.1. Особистість як категорія соціології Людина як біологічний вид існує понад 3 млн. років. Увесь цей...
-
Соціологія - Танчин I.3. - 6.4.1. Об'єкт і предмет етносоціології
Попри потужні інтеграційні тенденції, які домінують у сучасному світі, наприклад створення Європейського Союзу, національна проблематика продовжує...
-
Соціологія - Танчин I.3. - Тема 6.4 ЕТНОСОЦЮЛОГІЯ
Попри потужні інтеграційні тенденції, які домінують у сучасному світі, наприклад створення Європейського Союзу, національна проблематика продовжує...
-
Соціологія - Танчин I.3. - 4.3.4. Тенденції розвитку соціальної структури в сучасній Україні
Більшість західних соціологів вважає, що радянське суспільство носило закритий характер, йому була властива станово-статусна структура. Хоча, як уже...
-
Соціологія - Танчин I.3. - 1.2.3. Основні етапи розвитку соціологічної думки в Україні
Соціологічна думка в Україні розвивається як частина світової. У її розвитку можна виділити три основні етапи: перший - з кінця 70-х рр. XIX ст. до 1918...
-
Соціологія - Танчин I.3. - Історія
Протягом тривалого часу самостійне місце соціології серед інших наук піддавалося серйозним сумнівам. Деякі вчені вважали, що - соціологія це звичайна...
-
Соціологія - Танчин I.3. - Психологія
Протягом тривалого часу самостійне місце соціології серед інших наук піддавалося серйозним сумнівам. Деякі вчені вважали, що - соціологія це звичайна...
-
Соціологія - Танчин I.3. - Політологія
Протягом тривалого часу самостійне місце соціології серед інших наук піддавалося серйозним сумнівам. Деякі вчені вважали, що - соціологія це звичайна...
-
Соціологія - Танчин I.3. - Макс Вебер
(1864-1920) - німецький соціолог, який виявив величезний вплив на сучасну соціологію - як в плані методологічному, так і в плані нагромадження...
-
Соціологія - Танчин I.3. - 4.1.4. Руйнування суспільства. Аномія
Якщо суспільство розвивається, то воно неминуче повинно і занепадати, руйнуватися. Руйнування суспільства - це втрата ним здатності до самовідтворення,...
-
Соціологія - Танчин I.3. - Огюст Конт
1.2.1. Початки наукової соціології. Видатні соціологи XIX - початку XX ст. Як уже зазначалося у попередньому розділі, виникнення соціології стало...
-
Соціологія - Танчин I.3. - 1.2.1. Початки наукової соціології. Видатні соціологи XIX - початку XX ст
1.2.1. Початки наукової соціології. Видатні соціологи XIX - початку XX ст. Як уже зазначалося у попередньому розділі, виникнення соціології стало...
-
Соціологія - Танчин I.3. - Функції девіації
3.2.1. Девіантна та делінквентна поведінка Більшість людей, зазвичай, намагаються пристосовуватися до суспільних норм. Адже - це норми засвоєні і...
-
Соціологія - Танчин I.3. - Порушення формальних суспільних норм називають делінквентною поведінкою
3.2.1. Девіантна та делінквентна поведінка Більшість людей, зазвичай, намагаються пристосовуватися до суспільних норм. Адже - це норми засвоєні і...
-
Соціологія - Танчин I.3. - Відносність девіації
3.2.1. Девіантна та делінквентна поведінка Більшість людей, зазвичай, намагаються пристосовуватися до суспільних норм. Адже - це норми засвоєні і...
Соціологія - Танчин I.3. - 6.5.5. Соціологія електоральної поведінки