Риторика - Мацько Л. І. - В день свята Української державності! (22 січня 1926 року)
В день свята української державності! встають передо мною постаті лицарів і мучеників великої ідеї.
Тих, що життям своїм заплатили за свою віру в неї.
Тих, що найдорожчим скарбом засвідчили відданість батьківщині.
Тих, що власним чином крови і праці, гарячого патріотизму і виконання обов'язку, умінням - для одних слухатись і для других наказувати, а обом і разом коритись вищим наказам нації, через Ті вождя переказаним, розпочали нову добу в історії України.
Тих, що створили спільним чином свого життя найкращу легенду нації - легенду оружної боротьби її за своє право жити вільною і державно незалежною.
Тих, хто заслужив право на те, щоб стати незабутнім в історії України, хто зв'язав її величне минуле з світлим майбутнім і переказав нам, живим те прийдешнім поколінням, великий заповіт: національної помсти та не* довершеного чину.
Шлях звільнення кожної нації густо кропиться кров'ю. Нашої - так само. Кров'ю чужою і своєю. Ворожою і рідною. Кров закінчує глибокі процеси національних емоцій, усвідомлень, організаційної праці, ідеологічної творчості, всього того, що нація і свідомо і раціонально використовує для ствердження свого права на державне життя.
Кров, пролита для цієї величної мети, не засихає. Тепло її все теплим буде в душі нації, все відограватиме ролю непокоючого, тривожного ферменту, що нагадує про нескінчене і кличе на продовження розпочатого.
З цим чуттям завжди переживаю я свято нашої державности. Воно все зв'язується у мене з дорогими - незабутніми образами тих, хто дав нам право Його святкувати, подібно до того, як величаві мелодії нашого гімну, що в цей день здаються особливо урочистими, а слова обов'язуючими, - все зливається з передсмертними стогнаннями тих, чий дух тоді тільки повірить у щирість і поважність нашого святкування, коли ми не слова-ми-співами, а ділами докажемо нашу моральну вартість бути достойними свята.
Хай же в цей день ми глибше, як коли, відчуємо велику вагу передсмертних заповітів наших лицарів!
Хай свято сьогоднішнє навчить нас шанувати пам'ять полеглих і обережно плекати традиції боротьби за українську державність, такі чисті і проречисті, такі ушляхетнюючі, бо і оправдані і окроплені святою кров'ю найкращих синів нації.
А найголовнішою з тих традицій буде: пам'ятати про неминучість відновлення боротьби тими самими знаряддями і під тими самими гаслами, що ними користувалися і ними одушевлялися жертви військових подій 1917-1920 рр.
Українські мечі перекуються на рала тільки тоді, коли гасло Незалежна Держава Українська - перетвориться в дійсність і забезпечить отому ралові можливість зужитковувати рідну плодючу землю з її незчисленними багатствами не для потреб третього або другого з половиною чи якого іншого Інтернаціоналу, а для устаткування і зміцнення власного державного добра і збагачення рідного народу.
Отже: не забуваймо про меч; учімося міцніше тримати його в руках, а одночасно дбаймо про підживлення нацією моральних елементів її буття - творчої любови до батьківщини, сторожкости до ворога та помсти за кривди, заподіяні ним, - в симбіозі яких знайдемо і вірний шлях до звільнення і програму для будівництва!
Великий чин наших лицарів вчить вірності ідеалам і умінню підпорядковуватись. Тільки вірність і слухняність творять передумови успіху національної боротьби.
Біля гасла: Українська Народня Республіка - Українська Незалежна Держава об'єдналися всі справді активні сили нації в її боротьбі за незалсжність. Тільки в моральній атмосфері, утвореній тією боротьбою, могли з'явитися світлі постаті полеглих, тільки на цьому грунті могла зродитись жива легенда дальшої нашої боротьби, що живе невмирущою в душі нації і ферментує її сили на нові виступи.
Моральним чотирикутником - отим старокозацьким табором - поставимося ми в переходові дні нашої історії до всіх негідних наступів на нашу єдність та вірність випробуваним ідеям. Скупчимося один біля одного з готовністю взаємної допомоги і перестороги, - і ми витримаємо всі "міри і проби" незалежно від того, чи вони походять з якогось Інтернаціоналу чи від його клясократичного антиподу.
Вірність є основою не лише родинного життя. Вірність ідеям є підставою внутрішньої сили ширших громадських об'єднань, до національного включно. Наша вірність тим ідеям, за які голови поклали незабутні лицарі оружної боротьби за українську державність з часів 1917-1920 рр., буде найкращою пошаною до світлої пам'яті їх, до великого чину їхнього життя і нарешті до розуміння глибокого змісту тієї думки, що її вклав законодавець в акт свята Української Державности.
Олена Теліга
Схожі статті
-
Риторика - Мацько Л. І. - Промова Івана Франка на його ювілейному святі 1898 р
Пантелеймон Куліш Слово над гробом Шевченка Немає в нас ні одного достойного проректи рідне українське слово над домовиною Шевченка: уся сила і вся краса...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Прийди до нас!
Останній публічний виступ Панаса Мирного Славетний батьку відродження української мови! У великий день святкування 150-літніх роковин Твого народження...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Промова на могилі І. Котляревського
Останній публічний виступ Панаса Мирного Славетний батьку відродження української мови! У великий день святкування 150-літніх роковин Твого народження...
-
Ще один гіркий посміх лихої долі! Ще безмірно важка втрата на нашій широкій Україні! Помер Михайло Коцюбинський. Поліг великий майстер рідного слова, що...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Слово над гробом Шевченка
Пантелеймон Куліш Слово над гробом Шевченка Немає в нас ні одного достойного проректи рідне українське слово над домовиною Шевченка: уся сила і вся краса...
-
Риторика - Мацько Л. І. - ТЕКСТИ ПРОМОВ ДЛЯ РИТОРИЧНОГО АНАЛІЗУ
Пантелеймон Куліш Слово над гробом Шевченка Немає в нас ні одного достойного проректи рідне українське слово над домовиною Шевченка: уся сила і вся краса...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Присвята
Пантелеймон Куліш Слово над гробом Шевченка Немає в нас ні одного достойного проректи рідне українське слово над домовиною Шевченка: уся сила і вся краса...
-
Риторика - Мацько Л. І. - ГОМІЛЕТИКА
Християнство як нове віровчення, що виникло на межі І ст. до н. е. і І ст. н. е., зазнало впливу еллінської культури, зокрема пізньої античної риторики....
-
Риторика - Мацько Л. І. - Над розкритою домовиною славетного сина України М. М. Коцюбинського
Ще один гіркий посміх лихої долі! Ще безмірно важка втрата на нашій широкій Україні! Помер Михайло Коцюбинський. Поліг великий майстер рідного слова, що...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Іронія
Іронія (гр. еіrоnеіа-лукавство, глузування, удавання)-різновид антифразису, в якому з метою прихованого глузування вживається слово з позитивним...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Промова на похороні січовиків
Dulce et decorum est pro patria mori! Солодко і гарно вмерти за отчину - каже латинський поет, поезії якого були шкільною книжкою тих, яких тепер...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Риторика Цицерона
Істинно красномовний той, хто звичайні речі виражає просто, великі - велично, а середні - помірно Найвидатніший оратор і оратор римської риторики був...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Апостол нашої свободи
Політична промова - це заздалегідь підготовлений гострополітичний виступ з позитивними чи негативними оцінками, обгрунтуванням, конкретними фактами, з...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Політичне красномовство
Політична промова - це заздалегідь підготовлений гострополітичний виступ з позитивними чи негативними оцінками, обгрунтуванням, конкретними фактами, з...
-
Риторика - Мацько Л. І. - В огні і бурі
Dulce et decorum est pro patria mori! Солодко і гарно вмерти за отчину - каже латинський поет, поезії якого були шкільною книжкою тих, яких тепер...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Сократ як ритор
Усякому, хто творить промову, годиться пристосуватися до слухачів, хто не хоче слів на вітер кидати... Сократ (469-399 рр. до н. е.) залишився в історії...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Риторика Давньої Греції
Розвиток риторики в Давній Греції у V-IV ст. до н. е. пов'язаний з епохою софістики і цим вченням стимулювався. Як філософське вчення, що виникло на...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Риторика Стародавнього Риму
Із занепадом демократії в Афінах уповільнюється розвиток риторики, бо вона втрачає політичну основу. Певний час (близько трьох століть) риторика гідно...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Риторика еллінської Греції
Із занепадом демократії в Афінах уповільнюється розвиток риторики, бо вона втрачає політичну основу. Певний час (близько трьох століть) риторика гідно...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Риторика як наука і навчальна дисципліна
Риторика як наука і навчальна дисципліна З демократизацією суспільного життя і гуманізацією освітньої системи в Україні посилюється інтерес до такої...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Риторичне звертання
Це дуже давня риторична фігура, відома ще з часів античної риторики. За лексико-граматичним вираженням вона не відрізняється від звичайного запитання....
-
Риторика - Мацько Л. І. - Риторичне запитання
Це дуже давня риторична фігура, відома ще з часів античної риторики. За лексико-граматичним вираженням вона не відрізняється від звичайного запитання....
-
Риторика - Мацько Л. І. - Висновки
Логічні помилки цього типу можуть бути пов'язаними з вище розглянутими помилками визначення і поділу понять. 1. Первинна неправда (proton...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Логічні помилки у структурі силогізму
Логічні помилки цього типу можуть бути пов'язаними з вище розглянутими помилками визначення і поділу понять. 1. Первинна неправда (proton...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Риторичний аналіз
Історія наукової і навчальної риторики показує, що основними методами досягнення ораторської майстерності є спостереження за живим звучанням майстерних...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Ритмічність і ритм мови
Ритмічність належить до природних відчуттів людини. Це відчуття зароджується в онтогенезі на фізіологічному рівні правильним рухом, кровообігом, чітким...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Комунікативні ознаки мовлення
Успішно пройшовши всі етапи винайдення та організації думки, промовець наближається до наступного етапу текстотворення, де повністю вступає в дію мовний...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Еристика
Суспільно-побутове красномовство "обслуговує" різноманітні життєві побутові події і ситуації: народження, одруження, вітання, ювілеї, зустрічі, прощання...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Діалогічне красномовство
Суспільно-побутове красномовство "обслуговує" різноманітні життєві побутові події і ситуації: народження, одруження, вітання, ювілеї, зустрічі, прощання...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Суспільно-побутове красномовство
Суспільно-побутове красномовство "обслуговує" різноманітні життєві побутові події і ситуації: народження, одруження, вітання, ювілеї, зустрічі, прощання...
Риторика - Мацько Л. І. - В день свята Української державності! (22 січня 1926 року)