Релігієзнавство - Лубський В. І. - Перші спроби наукового пояснення походження релігії

Спроби знайти, так би мовити, земні витоки релігії сягають в далеку стародавність. Ще в 5 ст. до н. е. Крітій (біля 460 - 403 рр. до н. е) висловив думку, що релігія є вигадкою законодавців. Він поклав початок політико-державній гіпотезі виникнення релігії. Цю точку зору поділяв Лактацій (приблизно 250 - 325), який називав засновником релігії другого легендарного царя Риму - Нуму Помпілія.

Ця гіпотеза ефективного і гострого вигляду набрала у гуманістів та енциклопедистів 17 -18 ст. Відомі атеїсти тієї епохи: Жан Мальє (1664 - 1729), Франсуа Вольтер (1694 - 1778), Жан Жак Руссо (1712 - 1778), ціла плеяда матеріалістів 17-18 ст. у Франції вважали релігію продуктом ошукання, вигадки, неуцтва, наслідком свідомого нечесного зговору для суспільного спокою.

Стародавньому світові належить ще одна концепція виникнення релігії, яка дістала назву євгемеризму. її автор, стародавній філософ Євгемер (біл. 340 - 260 рр. до н. е.) вчив, що релігія бере початок з вшанування і обожнення найстародавніших царів.

В стародавньому світі народилася натуралістична концепція походження релігії.-

Ще софіст Продікт (нар. між 470 - 460 рр. до н. е. - рік смерті невідомий) вбачав джерело релігії в шануванні хліба, вина, місяця, річок тощо, як корисних і потрібних людині речей. Ця точка зору виходить з того, що все духовне, в тому числі і релігія, виникло в процесі розвитку матеріального світу як похідне від нього. Релігія є наслідком відображення світу в свідомості людей, відображення взаємовідносин людей і природи, відображення перекручене, фантастичне.

Безумовно, таке широке розуміння процесу виникнення релігії виникло не відразу. Окремі мислителі, більш чи менш поділяючі таку матеріалістичну по своїй суті точку зору на світ, сприймали якусь часточку, якийсь бік цього процесу, лише якийсь момент розвитку суспільної свідомості, бо вони ще не розуміли матеріалістичного характеру суспільства. Це були геніальні припущення, здогадки з дуже обмеженою аргументацією, інший раз чисто логічного порядку.

З числа таких мислителів, перш за все, назвемо Епікура (324 - 270 до н. е), який висловив думку про те, що світ вічний і нескінченний і тому не міг бути створений богами. Учень Епікура Лукрецій Кар (6л. 96-55 рр. до н. е.), розвиваючи думки вчителя в поемі "Про природу речей", писав, що люди створили уявлення про богів із своїх спостережень природи, що жах людей перед могутніми силами природи штовхає їх споруджувати богам капища Ще один учень Епікура Петроній (рік нар. невідомий - 66) є автором відомого афоризму: "Перших богів на землі створив страх".

Але цю думку про створення богів страхом висловив ще засновник матеріалістичної лінії в філософії Демокріт (460 - 361). За часів Демокріта була поширена думка, що релігію винайшли стародавні єгиптяни, які зробили це від страху перед грізними силами природи, від них її запозичили інші люди. Про це також писав відомий історик стародавнього світу Діодор Сіцілійський (бл.90 - 21 pp. до н. е.), а також відомий стародавній письменник з сірійського міста Самосата Лукіан (бл. і 20 - після 180). Можна було б назвати ще чимало інших імен.

Схожі статті




Релігієзнавство - Лубський В. І. - Перші спроби наукового пояснення походження релігії

Предыдущая | Следующая