Релігієзнавство - Кислюк К. В. - Психологічна теорія походження магії

Магія (грецьк.μαγεΙα - чаклунство) - комплекс ритуальних обрядів і дій, які, згідно з переконанням їхніх виконавців, можуть спричинити надприродний вплив на навколишній світ із певною практичною метою. Відразу слід вказати на спірні моменти, що дотепер зберігаються в оцінці цього явища. Вони стосуються, з одного боку, питання про походження магії, а з другого боку-питання про її сутність і співвідношення з релігією.

Теорія походження магії за "асоціацією ідей"

Відповідно до теорії походження магії за "асоціацією ідей" Джеймса Фрезера, висунутої ним у книзі "Золота гілка" (1923), магічне мислення грунтується на двох законах, притаманних первісному світогляду з його конкретно-почуттєвим ставленням до природи й світу в цілому - як живій істоті з людськими почуттями і думками. Це:

1) "Закон подібності" - подібне робить подібне, або наслідок подібний до своєї причини. З першого закону, вважав Дж. Фрезер, маг робить висновок, що він може здійснювати будь-яку бажану дію шляхом простого наслідування їй: імітуючи грім і блискавку, можна викликати дощ.

2) "Закон зараження" - речі, що зіткнулися одна з одною, продовжують взаємодіяти на відстані й після припинення прямого контакту. На підставі другого принципу, затвердженням Дж. Фрезера, маг упевнюється, що все те, що він робить із предметом, вплине й на особу, котра контактувала з цим предметом: маніпулюючи з обрізками нігтів або волоссям людини, можна впливати й на її свідомість.

При цьому Дж. Фрезер був переконаний, що магія й релігія несумісні одна з одною принаймні за трьома причинами:

1. В основі магії, так само як і сучасної науки лежить лише віра в однаковість природних явищ, що підкоряються механічним законам. Релігія ж припускає надприродне порушення природного порядку речей і процесів.

2. Релігія грунтується на вірі в явища, наділені свідомістю й особистістю, а магія оперує бездушними речами або безликими силами.

3. Релігія - просить, магія - змушує.

У результаті в своєму фундаментальному дослідженні "магії і релігії" Дж. Фрезер дійшов до такого висновку: "поступальний рух людської думки, наскільки ми здатні скласти собі уявлення про нього, йшов від магії через релігію до науки"*24.

*24: {Фрэйзер Дж. Золотая ветвь.- М., 2003.- С. 744.}

Психологічна теорія походження магії

Інша відома теорія походження магії належить англійському етнографу Броніславу Малиновському (1884- 1942). Вона відома як психологічна теорія походження магії. Під дією сильного емоційного переживання людина формує яскравий образ бажаної мети, що відтепер скеровує всі усвідомлені й неусвідомлені дії, вважав Б. Малиновський. Так, "закоханий, що жагуче прагне недоступної або неприхильної до нього красуні, бачить її в своїй уяві, волає до неї, благає та вимагає її прихильності, відчуваючи себе її обранцем, притискає її до своїх грудей у своїх мріях". У цьому випадку заступ на діяльність для людини має всю цінність реальної дії, що здійснилася б, якщо б не виникли нездоланні перешкоди. Коли настає розрядка і людина знову знаходить душевний спокій, їй починає здаватися, що цей спокій став результатом її уявних зусиль. Сильне емоційне переживання залишає після себе глибоке переконання в своїй реальності, у тому, що досягнення бажаної мети здійснилося завдяки якійсь таємничій силі, яка відкрилася людині. "Виникає впевненість у тім, - підсумовував Б. Малиновський, - що ця сила... приходить до неї звідкись ззовні, і первісна людина... думає, начебто саме її спонтанні дії і внутрішня віра в їхню ефективність стали причиною розкриття цих зовнішніх і, безперечно, безособових джерел сили"*25. У будь-якій подібній ситуації, яку людина була нездатна змінити, їй лишалося тільки імітувати бажаний результат, щоб досягти його хоча б уявно.

*25: {Малиновский Б. Магия и религия // Религия и общество: Хрестоматия по социологии религии.- М., 1996.- С. 519- 520.}

Схожі статті




Релігієзнавство - Кислюк К. В. - Психологічна теорія походження магії

Предыдущая | Следующая