Релігієзнавство - Кислюк К. В. - II. Проблема специфіки релігійних почуттів

Для психології релігії на різних етапах її існування стрижневими залишалися кілька проблем:

1) проблема витоків і джерел релігійних почуттів, точніше кажучи, співвідношення індивідуального психологічного й колективного соціального факторів у їх формуванні;

2) проблема специфіки релігійних почуттів, зокрема співвідношення у них емоційних і раціональних, свідомих і несвідомих складників;

3) проблема закономірностей релігійного досвіду та форм його вияву (екстаз, одержимість, прозірливість тощо), а також проблеми релігійного страху, сутності релігійного фанатизму тощо, а також

4) механізми виконання релігією психотерапевтичних функцій.

І. Проблема витоків і джерел релігійних почуттів

Більшість західних учених, починаючи з відомого американського філософа-прагматика У. Джемса, дотримувалися індивідуалістичної позиції. Вони вважали, що релігійність індивідів визначається їхніми власними психологічними особливостями. Якщо одним корисний науковий досвід, то іншим - досвід релігійний, під яким У. Джемс розумів найрізноманітніші форми суб'єктивних релігійних переживань. Таким чином, релігійна віра уявлялась як наслідок неусвідомленого функціонування психіки індивіда. Останній ніби випадково продукує релігійні переживання й уявлення, значною мірою позначені психологічними особливостями його особистості. Подібні позиції поділяв також інший американський психолог У. Маслоу. Він намагався довести, що в основі будь-якого релігійного переживання лежить особливий тип індивідуального "релігійного досвіду", що отримав назву "пік досвіду". Згідно з У. Маслоу всі колективні форми релігійного життя є вторинними щодо згаданого "пік досвіду", значущого тільки для його носія.

Проміжну позицію обстоювали так звані інтеракціоністи (Д. Бетсон. Л. Вентріс). Вони схилялися до думки, що психіка релігійної людини є продуктом взаємодії (інтеракції) між індивідом і "соціальною ситуацією", яка справляє на його уявлення досить-таки помітний вплив.

Зрештою, колективісти, до числа яких належали психологи-марксисти, зазначали, що індивідуальна психіка не є замкнутою у собі цілісністю, зміст якої є природженим або успадкованим від попередніх генерацій. Навпаки, увесь зміст психіки індивіда є породженням і віддзеркаленням його взаємодії з навколишнім світом, у тому числі із суспільним середовищем. Віра у надприродне в цьому відношенні не відрізняється від інших феноменів свідомості. Вона формується у процесі соціалізації індивіда. Тому, скажімо, при розгляді індивідуальної релігійності треба розуміти, що вона склалася переважним чином через релігійний ухил родинного виховання, навчання у релігійному навчальному закладі, під впливом участі у релігійній громаді, читання релігійної літератури тощо.

II. Проблема специфіки релігійних почуттів

Позицію переважання несвідомих компонентів у психіці віруючої людини обстоював австрійський лікар-психіатр і філософ З. Фрейд та його послідовники, зокрема К.-Г. Юнг (1875-1961). На відміну від З. Фрейда, К. Юнг віддавав перевагу не індивідуальному, а "колективному несвідомому". "Колективне несвідоме" містить "архетипи" - певні символи, ідеї та уявлення, притаманні всьому людському роду. До числа найважливіших архетипів К.-Г. Юнг відносив у тому числі релігійні символи і образи. За цим підходом доступ до колективного несвідомого відкривається переважно підчас перебування в кризових станах, зокрема таких, як психотравми, тяжкі хвороби, пологи, під час застосування психоделічних засобів, психотехнічних прийомів або ж через сновидіння.

З точки зору радянських дослідників релігії, немає специфічних "релігійних" психологічних процесів. Формування релігійності відбувається через перелаштування звичайних людських чуттів з природного на надприродне. Релігійні уявлення існують тільки у свідомості людини, отже їхнє функціонування неможливе без активної участі раціональних пізнавальних процесів-уяви, мислення тощо. Свідомість утримує ці уявлення під своїм контролем, послабляючи його тільки у виняткових обставинах (наприклад, у короткочасну мить релігійного екстазу).

Схожі статті




Релігієзнавство - Кислюк К. В. - II. Проблема специфіки релігійних почуттів

Предыдущая | Следующая