Регіональна економіка - Качан Є. П. - Проблеми та перспективи розвитку АПК

Для вирішення нагальних проблем АПК розроблена загальнодержавна комплексна програма підтримки та розвитку українського села "Добробут через аграрний розвиток" на 2005-2010 рр., яка спрямована на послідовне формування міжнародної аграрної спеціалізації України, забезпечення стабільного та ефективного функціонування агропромислового комплексу, орієнтованого на задоволення внутрішніх та експортних потреб країни в продукції сільського господарства і продуктах її переробки; соціальне відродження села, подолання бідності селян, поступове наближення умов життя та праці до рівня економічно розвинутих країн; формування нової інституціональної, галузевої та регіональної структури аграрного сектору національної економіки на основі інтенсифікації виробництва, впровадження досягнень науково-технічного прогресу, поновлення виробничого потенціалу сільського господарства та переробної галузі, кооперації, ефективної підприємницької діяльності, запровадження міжнародних стандартів.

У цій програмі виокремлюється низка явищ, що негативно впливають на агропромислове виробництво:

- низький рівень життя, безробіття, зниження народжуваності на селі, старіння сільського населення;

- переважна збитковість сільськогосподарського виробництва;

- катастрофічне падіння родючості грунтів та зростання їх ерозії;

- структурний дисбаланс в експорті продукції сільського господарства в бік сировини та невідповідність сільськогосподарської продукції міжнародним стандартам якості та безпеки;

- незадовільний стан інвестиційної діяльності в аграрному секторі й обмеженість бюджетного фінансування села та аграрного виробництва;

- збільшення витрат на споживання невідновлюваних ресурсів та зниження конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств;

- невідповідність стану нормативно-правової бази завданням уряду в АПК.

Основними проблемами, що потребують негайного вирішення є:

У галузі земельних відносин:

- аграрна та її складова - земельна реформа - здійснюються без прозорих концептуальних засад та програм подальших дій, насамперед органів влади, без урахування інтересів селян;

- соціальна напруга та недовіра суб'єктів ринку як наслідок побоювань селян - власників землі втратити земельну власність;

- рівень використання сільськогосподарських угідь характеризується середнім виробництвом валової продукції сільського господарство на 1 га - 270 євро (в країнах ЄЕС - 2000 євро);

- щорічні втрати гумусу внаслідок мінералізації та ерозії грунтів становлять 32-33 млн т - це 9 млрд грн щорічних збитків;

- недосконале державне управління, відсутність реального державного контролю за якістю та станом використання земельних угідь.

У галузі виробництва та збуту сільськогосподарської продукції:

- загальний дотаційний підхід до всіх галузей АПК, що базується на забезпеченні продовольчої безпеки та збільшенні виробництва в усіх галузях;

- побудова галузевої політики без врахування галузей та продуктів міжнародної конкурентоспроможності України;

- відсутність цілеспрямованої державної політики щодо залучення інвестицій і непослідовна політика у бюджетному регулюванні та залученні міжнародних кредитів;

- регіональна політика розвитку АПК та села, що не включає підтримку галузей міжнародної та місцевої спеціалізації та побудову комплексних інтегрованих моделей розвитку регіону;

- відсутність повноцінного ринку сільськогосподарської продукції, в тому числі гуртових та біржових ринків, і як наслідок - дисбаланс в ціноутворенні на виробництво сільськогосподарських продуктів.

У соціально-економічній сфері на селі:

- не визначені джерела та не створені механізми фінансування заходів з реалізації всіх складових державної політики щодо розвитку сільських територій, в тому числі; аналізу, прогнозування і планування; фінансово-кредитного забезпечення сільськогосподарського виробництва; технічного і технологічного переозброєння; розвитку і функціонування соціальної сфери, зайнятості працездатного населення;

- загострення демографічної ситуації, занепад соціальної інфраструктури, безробіття та бідність зумовили трудову міграцію сільського населення, призвели до різкого скорочення кількості сільських мешканців, обезлюднення та вимирання сіл;

- відсутня політика розвитку сільської місцевості та її державна підтримка, органи місцевого самоврядування не мають реальних економічних та соціальних важелів впливу;

- значне відставання села від міста за рівнем і умовами життя, фактична відсутність системи побутового обслуговування, середній рівень заробітної плати осіб, зайнятих у сільському господарстві, удвічі нижчий від середньої заробітної плати в інших галузях, погіршується якість кадрового складу.

У сфері розвитку аграрної науки:

- низький рівень наукової бази частини науково-дослідних установ АПК, старіння наукових працівників, відсутність молоді у НДІ (наукова робота втратила престижність, стимулювання працівників (особливо молодих науковців) - недостатнє, і як наслідок - відплив науковців до інших країн або в інші галузі народногосподарського комплексу);

- українська аграрна наука мало інтегрована в сучасну європейську та світову науку.

Схожі статті




Регіональна економіка - Качан Є. П. - Проблеми та перспективи розвитку АПК

Предыдущая | Следующая