Регіональна економіка - Качан Є. П. - Господарство

Володіючи потужним природно-ресурсним і виробничим потенціалом, район залишається одним із найвідсталіших за показниками соціально-економічного розвитку в Україні. Тут немає передових виробництв із новітніми технологіями, не реалізовані можливості для розвитку харчової промисловості.

Галузями спеціалізації району є сільське господарство, харчова і гірничодобувна промисловості, сільськогосподарське машинобудування (рис. 13.8).

Енергетика району представлена Кременчуцькою та низкою малих ГЕС, Кіровоградською ТЕС, Олександрійською та декількома меншими ТЕЦ.

Найбільші центри сільськогосподарського машинобудування в районі - Кіровоград та Олександрія, де виготовляють різноманітні знаряддя для обробітку грунту, сівалки, а в останні роки налагоджено збирання зернових комбайнів. Сільськогосподарське устаткування продукують також в Умані, Корсунь-Шевченківському, Жашкові, Гайвороні, Черкасах.

Приладобудування представлене виробництвом радіо - і телеапаратури (Сміла, Канів, Кіровоград, Світловодськ, Гайворон), електроприладів (Олександрія, Сміла, Умань, Кіровоград), поліграфічної техніки (Кіровоград, Олександрія) та ін.

Кольорова металургія розвинена в Побузькому (виробництво феронікелю) та Світловодську (тверді сплави, тугоплавкі чисті метали).

Хімічна промисловість району спеціалізується на випуску мінеральних добрив, штучних волокон, пластмас, хімреактивів (Черкаси, Кіровоград, Світловодськ).

центральний економічний район

Рис. 13.8. Центральний економічний район

Головною галуззю харчової промисловості тривалий час була цукрова, представлена 35 заводами, більшість з яких зараз не працює. Район виробляє 10 % м'ясної продукції, 9 - масла, 12 % - олії від загальноукраїнського. Розвинені також борошномельно-круп'яна, овочеконсервна, спиртова галузі промисловості. Найбільші їх підприємства - у Кіровограді, Черкасах і найбільших районних центрах.

Легка промисловість розвинена недостатньо і представлена шовковим комбінатом у Черкасах, невеликими швейними і галантерейними підприємствами.

Сільське господарство району, на відміну від промисловості, високопродуктивне. Тут в розрахунку на одного жителя виробляється майже в 2 рази більше продукції, ніж в середньому по країні. Вирощують зернові, цукровий буряк, соняшник, овочі, баштанні культури. Традиційним для Черкащини є садівництво. У Млієві працює Інститут садівництва лісостепу ім. Л. Симиренка, У тваринництві переважають скотарство і свинарство. Район виробляє 15 % м'яса в Україні. Птахівництво і вівчарство розвинені недостатньо. Канівське, Кременчуцьке та Дніпродзержинське водосховища використовуються для риборозведення. Найбільше підприємство ставкового рибництва - у Світловодську.

Транспорт. Центральне розташування району зумовлює значний обсяг транзитних залізничних, автомобільних, трубопровідних перевезень. Однак якість цих перевезень низька. Залізничний і автомобільний транспорт розвинені недостатньо. Щільність залізниць одна з найнижчих в Україні. Найбільші залізничні вузли району - Знам'янка, Помічна, Долинська, ім. Шевченка, Цвіткове, Христинівка. Внутрішні вантажоперевезення здійснюються переважно автомобільним транспортом.

Найважливішими автомагістралями, що проходять через територію району, є Київ - Одеса, Київ - Дніпропетровськ, Кіровоград - Миколаїв, Кіровоград - Кривий Ріг.

Недостатньо використовуються в районі можливості річкового судноплавства на Дніпрі.

Низькі економічні показники визначають і невисоку частку (біля 1 %) регіону в зовнішньоекономічних зв'язках. Проте цей регіон один з небагатьох, де експорт перевищує імпорт. Коефіцієнт покриття імпорту експортом становить 1,01. Обсяг інвестицій в основний капітал не перевищує 0,1 % загального обсягу по Україні, а тому не справляє відчутного впливу на оновлення основних фондів.

Пріоритети розвитку:

- удосконалення та розвиток галузевої і територіальної структури виробництва за рахунок удосконалення спеціалізації машинобудування і легкої промисловості;

- пріоритетний розвиток агропромислового комплексу на ринкових засадах;

- подолання демографічної депресивності та розвиток соціальної інфраструктури;

- розвиток транспортної інфраструктури і формування інвестиційної привабливості регіону.

Схожі статті




Регіональна економіка - Качан Є. П. - Господарство

Предыдущая | Следующая