Психологія - Трофімов Ю. Л. - 3.5.3. Уява й фантазія. Розвиток уяви
Уява - це психічний процес, який є надзвичайно важливим для розвитку творчості, творчого мислення, Г. Сельє говорить про уяву як одну з провідних характеристик творчої особистості. Уява, на його думку, пов'язана з незалежністю мислення і мусить поєднуватися з розумінням важливості уявлюваного. "Поєднання уяви з наступною проекцією значущих аспектів уявлюваної картини на усвідомлювану реальність являє собою основу творчого мислення... багато відкриттів, які звичайно вважають випадковими, насправді народилися завдяки великій силі уяви, яка миттєво малює різноманітні висновки з випадкового спостереження" (Г. Сельє). Як приклад Г. Сельє наводить у цьому зв'язку винахід інсуліну фон Мерінгом і Мінковським, який виник з випадкового спостереження, що сеча собак з видаленою підшлунковою залозою притягує рої мух.
Крім терміна "уява" часто синонімічно використовується термін "фантазія". Однак існує думка, що за цими словами криється трохи різна психологічна реальність. Так, відомий філософ Л. Голосовкер вважає, що людині й людству властивий вищий інстинкт - культури й творчості (на відміну від низьких інстинктів - вегетативного й сексуального). Цей інстинкт здійснює свою функцію через імажинацію - уяву. Звідси й його назва - імажинативний абсолют. У цьому підході принципово розрізняються фантазія і уява. Вони не збігаються, оскільки фантазія не пізнає, вона не вгадує, а тільки грає, її основна діяльність - комбінування. І саме цим інколи зайвим комбінуванням вона може заважати уяві в її творчо-пізнавальному процесі.
Зазначаючи негативну роль фантазії, яка заважає дослідженню істини уявою, слід підкреслити, що розрізнити їхні функції дуже важко, подібно до того, як "у річці важко відділити холодну течію від загального потоку її вод" (Л. Голосовкер). Фантазія теж створює, однак насамперед те, чого бути не може. Це казки, міфи, пов'язані з естетичним почуттям, зокрема, дитини.
Одначе наукова, технічна творчість і взагалі професійна творчість пов'язані вже не з фантазією, а з уявою, фантазією стимульованою. Не фантазія, а уява підказує вченим і винахідникам нові образи, інсайти тощо. Стимульована фантазією уява створює "задуми поета" та "імажинативні світи", сила яких не в тому, що вони дублюють дійсність, а в тому, що вони роблять явним і характерним те, що сховане в предметах та їхніх взаємовідносинах, вони розкривають дійсність.
Отже, йдеться про "силу уяви, яка пізнає"-, і "силу фантазії, яка стимулює". Зрозуміло, що в розвитку уяви досить принциповим є етап формування "фантазії, яка стимулює", особливо в дитячому, підлітковому віці Але той факт, що фантазія й уява життєво важливі для розвитку креативності, творчості, винахідництва, не викликає заперечень.
Уява і фантазія розвиваються в нормі за звичайними законами розвитку вищих психічних функцій - від мимовільної уяви до довільної, від репродуктивної до творчої. Проте цей процес може порушуватися як унаслідок невдалих педагогічних впливів (є, наприклад, версія, згідно з якою шкільне навчання у його стандартних формах "гасить" творчий потенціал дитини), так і завдяки використанню точних психологічних прийомів формування. Так, не викликає сумніву, що розвиткові творчої уяви, зокрема дитини, сприяють казки, художня література, хороші фантастичні твори, загалом мистецтво, природа. Однак існують і безпосередні прийоми, вправи, виконання яких тренує уяву. Людині можна запропонувати тему для невеличкого оповідання, наприклад, "Театр", "Магазин", "Мандрівка за місто". Однак розкрити тему потрібно так, щоб усі події були описані у зворотному порядку - нібито на кінострічці, яка прокручується назад. Така вправа, безумовно, тренує розвиток уяви, оскільки для того, щоб повернути події назад, потрібно дуже детально уявити собі їх природний хід.
Одним з ефективних прийомів розвитку уяви є "робота з уявними предметами". Групі школярів або дорослих пропонується уявити, нібито вони завітали на виставку останніх новинок техніки (скажімо, японської). Тут демонструються чудові предмети побуту - вони невидимі, хоча ними можна користуватися. Керівник дістає з кишені "коробку сірників". Потім він робить кілька виразних рухів, нібито перекладаючи уявну коробку з однієї руки в іншу, відкриваючи й закриваючи її. Потім запалює і гасить неіснуючого сірника, передає уявну коробку комусь з учасників.
Далі уявна коробка проходить через руки всіх членів групи. Кожний має щось зробити з нею або з сірниками, бажано те, чого ще ніхто не робив. Дії мають легко читатися й трактуватися, тобто бути послідовно зрозумілими, однозначними рухами, бо уявні речі іншого, "розмитого", ставлення не сприймають. До моменту, коли уявна, вже порожня, коробка повертається до керівника, а "спалені" сірники зібрані й викинуті, рухи стають ясними і чіткими, цілком вірогідними. Уявлювані дії мають бути чіткими, а уявні сірники - давати справжнє відчуття тепла й горіння, якщо їх вчасно не загасити, уявна голка - колотися та ін. Цей прийом розвитку уяви базується на тісному її зв'язку з діями й відчуттями, а також емоціями людини. Так можна зображувати, тренуючись, роботу з багатьма уявними предметами - як широковживаними, скажімо голкою, ручкою, так і предметами та приладами, які використовуються у професійній діяльності, техніці тощо (руль автомобіля, дошка з приладами, клавіатура фортепіано, комп'ютера, друкарської машинки).
Серед форм уяви, які треба розвивати, варто назвати таку глибинну й емоційну її форму, як емпатія. Розвинена уява сприяє емпатичному розумінню - важливій якості особистості Емпатичне розуміння іншої людини об'єднує здатність слухати й передавати почуте іншому. Точне емпатичне розуміння включає процеси адекватного представлення (тобто сприйняття того, що і як людина переживає) і комунікації (тобто переконання інших у своєму розумінні їхніх почуттів, поведінки й досвіду). Воно є важливим для будь-якої спільної діяльності (зокрема, творчої спільної діяльності).
У технічній творчості дуже вагомою є здатність емпатії неживих предметів, уявного перевтілення в механізм, прилад або його деталь. Такий метод широко застосовується в синектиці - одному з підходів до активізації винахідництва.
На цьому ж умінні заснований "метод маленьких людей" (Г. Альтшуллер), згідно з яким емпатія певного технічного елемента (або технічної системи) не повинна відбуватися цілісно (скажімо, людина уявляє себе криголамом), а потрібно, навпаки, "оживляти" цю систему, уявляючи на її місці групу "маленьких людей", які тримаються за руки. Такий емпатичний прийом допомагає розділити систему на частини ("розімкнуті руки"), знову зібрати її та ін. "Люди" можуть перегруповуватися, розривати свій потік у будь-якому місці, ставати ближче або далі тощо. Відповідно до цього модифікується технічний пристрій.
Для розвитку емпатії можна запропонувати, скажімо, таку вправу. Учасники тренінгу розповідають про якийсь предмет або зображують його (а ще краще - роблять це одночасно). Це може бути ліфт, стілець, дерево, гітара та ін. Зрозуміло, що для хорошої відповіді потрібно "уявити себе" цією річчю, зрозуміти, що її оточує, як вона "живе", чи можна якось поліпшити її "життя". Ось як, наприклад, один з учасників занять із розвитку уяви описує життя ліфта: "Я - перевожу людей і речі вгору-вниз, вгору-вниз... Весь час.
Відпочинку немає ні вдень, ні вночі, немає вихідних і відпусток. Рабське, важке життя, голова болить, тиск високий. Ламають мене постійно, ріжуть, б'ють дверима. Ой, важко мені, погано, вмираю! (Зображує падіння.) Ходіть тепер пішки!"
Схожі статті
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 3.5.1. Поняття про уяву. Види і прийоми уяви
3.5.1. Поняття про уяву. Види і прийоми уяви Уява - психічний (інтелектуальний) процес створення образів предметів, ситуацій, обставин шляхом...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 3.5 УЯВА І ТВОРЧІСТЬ
3.5.1. Поняття про уяву. Види і прийоми уяви Уява - психічний (інтелектуальний) процес створення образів предметів, ситуацій, обставин шляхом...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 3.5.2. Фізіологічні основи уяви. Уява та органічні процеси
Уява, як і всі інші пізнавальні процеси, становить результат діяльності мозку людини, функцію кори великих півкуль. Однак уява, найважливішою роллю якої...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 3.2.6. Розвиток пам'яті
Вияви пам'яті простежуються в дитини з народження, про що свідчить можливість вироблення умовних рефлексів (відповідь на положення під час годування)....
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 2.3.5. Розвиток самосвідомості в онтогенезі
Формування самосвідомості в онтогенезі проходить шерег послідовно ускладнюваних стадій, пов'язаних з віковими етапами психічного розвитку людини. Умовно...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 3.3.7. Розвиток і виховання уваги
Увага в дітей з'являється досить рано. Мимовільна увага виникає в перші тижні життя. Це безумовно-рефлекторна увага, що викликається подразниками,...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 2.3. РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ
2.3.1. Загальна характеристика онтогенезу психічного розвитку особистості Розвиток людської особистості вивчався відомими психологами - Ж. П'яже, Л. С....
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 1.1.2. Розвиток наукових знань про природу психіки
Шлях розвитку уявлень про психіку можна розділити на два періоди - донауковий і науковий. У донауковий період психіку розглядали як душу. Первісні люди...
-
Перелічені вище дані свідчать про складний характер процесу розвитку особистості. Хоча йому і притаманний "саморух", але напрямок цього руху є соціально...
-
Особистість є об'єктом вивчення різних наук - філософії, соціології, етики, біології, педагогіки, психології тощо. Розумінню природи особистості сприяють...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 3.4.2. Класифікація видів мислення
Сучасна психологія розглядає мислення як варіативний і досить неоднорідний процес, конкретні форми протікання якого залежать від багатьох чинників....
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 3.1.3. Властивості й закономірності відчуттів та сприймання
Відчула та сприймання людини виконують у її життєдіяльності дві основні, тісно пов'язані між собою функції, - з одного боку, інформують про властивості...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - Свідомість як рівень психічного відображення
Свідомість як рівень психічного відображення Вищим рівнем психічного відображення, властивого тільки людині як суспільно-історичній істоті, є свідомість....
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 2.2.7. Свідомість і несвідоме. Самосвідомість особистості
Свідомість як рівень психічного відображення Вищим рівнем психічного відображення, властивого тільки людині як суспільно-історичній істоті, є свідомість....
-
Психічний розвиток особистості проходить низку періодів. Кожний період являє собою певний ступінь розвитку особистості, відтинок її життєвого шляху. У...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 3.4.1. Поняття про мислення. Мислення як процес
3.4.1. Поняття про мислення. Мислення як процес Мислення являє собою процес опосередкованого й узагальненого відображення людиною предметів і явищ...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 3.4 МИСЛЕННЯ ТА ІНТЕЛЕКТ
3.4.1. Поняття про мислення. Мислення як процес Мислення являє собою процес опосередкованого й узагальненого відображення людиною предметів і явищ...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 2.3.3. Рушійні сили розвитку особистості
Процес становлення людської особистості здійснюється як "саморух", якому, на думку Г. С. Костюка, властива єдність зовнішніх і внутрішніх умов. Зовнішні...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 3.3.3. Види уваги
Залежно від активності людини та співвідношення зовнішніх і внутрішніх умов виникнення увагу поділяють на мимовільну, довільну й післядовільну. Ці види...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 3.2.7. Виховання пам'яті
Розвиток пам'яті залежить від того, як забезпечується управління цим процесом. Педагоги мають створювати умови, що прискорюють навчання, лають можливість...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 2.3.2. Соціальні та біологічні умови психічного розвитку індивіда
Психічний розвиток індивіда, формування особистості є біологічно і соціально зумовленим процесом. Людський індивід розвивається і як біологічна істота,...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 3.2.5. Вивчення пам'яті
Знання про індивідуальні відмінності пам'яті можна здобувати різними шляхами і методами, відомими в психологи. Для учнівської молоді досить ефективний...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 3.2.3. Загальна характеристика процесів пам'яті
Особливістю пам'яті є те, що її складові виступають водночас і як автономні процеси. Звичайно, можливе таке їх поєднання, як-от у короткочасній пам'яті,...
-
Відображення світу через відчуття і сприймання досягається у взаємодії людини з довкіллям. Психічні образи не є пасивним відбитком зовнішніх впливів на...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - Властивості та закономірності сприймання
Якби пізнання світу закінчувалося відчуттям, людина відображала б не предмети, події та явища, а какофонію звуків, запахів, мигтіння світла тощо, як це...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - Властивості та закономірності відчуттів
Відчуття як елементарне відображення матеріального світу закономірно відбиває основні характеристики предметів і явищ - якісні, кількісні та...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 2.1.7. Особистість у культурно-історичній теорії Л. С. Виготського
Засновником французької соціологічної школи був відомий філософ і соціолог Е. Дюркгейм (1858-1917), який висунув положення про біосоціальну природу...
-
Вище ми зазначили відносно поняття "мислення", що для психологічного аналізу мислення принциповим є те, що мислить суб'єкт, тобто людина, особистість,...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 2.1.6. Теорії особистості у французькій соціологічній школі
Засновником французької соціологічної школи був відомий філософ і соціолог Е. Дюркгейм (1858-1917), який висунув положення про біосоціальну природу...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 1.2. ПРИНЦИПИ, МЕТОДИ, СТАН І СТРУКТУРА СУЧАСНОЇ ПСИХОЛОГІЇ
1.2.1. Принципи психологічної науки Отримання наукових знань про таке складне явище, яким є психіка, значною мірою залежить від підходу дослідника до...
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 3.5.3. Уява й фантазія. Розвиток уяви