Психологічні джерела виховної майстерності - Бех І. Д. - Воля у розвитку духовної напруженості особистості

Важливим механізмом розвинутої вольової дії, її структурним компонентом є Ціль - суб'єктивний образ майбутнього результату. Йому надається статус бажаності стосовно того, хто ставить мету і досягає її. Йдеться про мотив-ціль. Основні визначення поняття "ціль" були сформульовані в межах теорії предметно-перетворювальної (практичної) або навчально-пізнавальної діяльності. Однак пряме перенесення такої ідеї цілі у сферу морально-духовної діяльності недостатньо продуктивне. Адже морально-духовна діяльність - це не суб'єкт-об'єктне відношення, а відношення суб'єкт-суб'єктне, тому і ціль тут як усвідомлений образ передбачуваного, бажаного результату має свою специфіку. Для морально-духовної цілі суттєва обов'язкова подвійність результату, яка передбачає єдність образу результату стосовно автора морально-духовної дії ("Я ділюся своїм надбанням") і образу результату щодо суб'єкта, на якого ця дія спрямована і яка зумовлює в ньому певну зміну (задовольняється якась його потреба). Така структурна організація морально-духовної цілі робить її значно складнішою порівняно з ціллю предметно-перетворювальною, а отже, психологічно важчою в її досягненні. Особливо це стосується цілей, пов'язаних із сенсом життя людини й відповідним йому ідеальним духовним Я-образом. Це і є сферою майбутнього людини, яка має визначити його теперішнє, орієнтувати на досягнення кінцевої смисло-ціннісної мети (жити за високим принципом творення добра). Заважає цьому процесові психологічна закономірність, згідно з якою чим віддаленіша у часі ціль, тим вона нереальніша, така, що ігнорується суб'єктом. Це означає, що сила емоційної складової (бажання) такої мети не є достатньою для планомірної діяльності суб'єкта щодо її досягнення.

Отже, збільшення сили переживання бажання означає підвищення дієвості цілі як компонента морально-духовної волі, що є внутрішньою засадою, основою духовної напруженості особистості. Стратегією у цій роботі має бути переведення емоції бажання з площини очікування його у площину активно-діяльнісного устремління до нього. Подібна емоційна трансформація може бути досяжною завдяки цілеспрямованому перетворенню когнітивної складової морально-духовної цілі. Ця складова, що є усвідомленим образом передбачуваного результату, повинна бути піднята у свідомості вихованця від рівня пізнавального конструкту до рівня переконання, що відображає глибоку і обгрунтовану впевненість в істинності знання, принципу чи ідеалу. За такого перетворення й емоційна складова як ціннісний конструкт стає конструктом-пориванням, що обов'язково об'єктивується в дії.

Синтез переконання у морально-духовній сфері і відповідного поривання виражаються у внутрішній діяльності суб'єкта як вольове зусилля, знижує духовну безпечність і утверджує духовну напруженість, відповідальну за добродійне зростання особистості.

Схожі статті




Психологічні джерела виховної майстерності - Бех І. Д. - Воля у розвитку духовної напруженості особистості

Предыдущая | Следующая