Психодіагностика - Галян І. М. - Інші ієрархічні моделі інтелекту

Популярною у психодіагностиці інтелекту є модель англійського психолога Філіппа-Еварта Вернона (1905-1987). Вона складається з таких факторів (мал. 3.4): V : ЕD - вербально-освітнього, що відображає прояв знань і навичок, набутих здебільшого у школі; К: М - практично-технічного.

На верхньому рівні ієрархії розташований генеральний фактор (в), за Спірменом. На нижчому рівні перебува

ієрархічна модель факторів інтелекту (за ф.-е. верноном)

Рис. 3.4. Ієрархічна модель факторів інтелекту (за Ф.-Е. Верноном)

Ють два основні групові фактори: вербально-освітні здібності та практично-технічні здібності. Третій рівень представляє спеціальні здібності: технічне мислення, арифметичну здібність тощо. На найнижчому рівні розміщені специфічні субфактори.

Ця модель не пройшла експериментальної перевірки: розбіжності у вербальному інтелекті здебільшого зумовлені спадковістю, а не середовищем.

За повторного тестування успішність розв'язання невербальних тестів у середньому підвищується помітніше, ніж успішність вербальних (ефект навчання сильніший).

При факторизації тестів, побудованих за принципом ієрархічної моделі, виокремлюють О-фактор і 3 групові: вербальний, просторовий та груповий. Ієрархічна модель поширилася завдяки створеним на її основі тестам Д. Векслера.

На відміну від моделі Ф.-Е. Вернона модель американського психолога Девіда Векслера (1896-1981) охоплює лише рівень загального інтелекту; рівень групових факторів (інтелекту дій і вербального інтелекту); рівень специфічних факторів, що відповідають окремим субтестам. Д. Векслер розглядав інтелект як здатність індивіда до адекватної поведінки, раціонального мислення та ефективної взаємодії з навколишнім світом. Він довів, що успішність розв'язання інтелектуальних тестів залежить від інтелектуальних параметрів і залучення до культури, допитливості, рухової активності тощо. Особистісні особливості людини безпосередньо детермінують будь-який інтелектуальний акт. На його погляд, вербальний інтелект відображає набуті індивідом здатності, невербальний - природні психофізіологічні можливості.

Результати психогенетичних досліджень засвідчили протилежне: оцінки за вербальною частиною шкали Д. Векслера зумовлені спадковістю (субтести "Поінформованість", "Словниковий". "Шифрування"), успішність виконання невербальних тестів ("Відсутні деталі", "Послідовні картинки", "Кубики Косса"), субтесту "Тямущість" детермінована соціальними факторами.

Першою апріорною ієрархічною моделлю інтелекту була п'ятирівнева модель англійського психолога Сіріла-Людовіка Варта (1883-1971). Критерієм виділення рівня є складність когнітивного процесу: рівень загального інтелекту (в); рівень концептуальних відношень (II); рівень асоціацій (Н); рівень сприйняття (С); рівень відчуттів (в; т) (рис. 3.5).

ієрархічна модель інтелекту с.-л. варта

Рис. 3.5. Ієрархічна модель інтелекту С.-Л. Варта

Ієрархічна модель є теоретичною побудовою, способом подолання різноманітних специфічних факторів, що з'являються при факторноаналітичних дослідженнях. У ній простежується така закономірність: чим ширший діапазон використовуваних тестів (різнорідніші задачі) і чим більше вибірка досліджуваних наближається за своїми характеристиками до генеральної сукупності, тим яскравіше при обробленні результатів вирізняється G-фактор.



Схожі статті




Психодіагностика - Галян І. М. - Інші ієрархічні моделі інтелекту

Предыдущая | Следующая