Проблеми теорії держави і права - Машков А. - Значення підсвідомого та випадкового для наукового пошуку
Як правило, ми уявляємо процес наукової діяльності виключно, як раціональне пізнання. Однак значне місце у згаданій діяльності займають підсвідомі моменти. Тобто слід відзначити, що не в усьому слід шукати раціональне обгрунтування, тому що іноді це буде надуманим та/ або не відповідати реальній причині. Це буде постфактумне пояснення.
Не випадково багато психологів вважають, що несвідоме рішення набагато ефективніше свідомого. Так, у замітці "Несвідоме рішення набагато ефективніше, вважають психологи" читаємо: "Наступного разу, коли ви будете стояти перед ухваленням непростого рішення, спробуйте от що: перестаньте про це думати".
І далі автори цієї замітки пишуть (наводимо повний текст): "Відповідно до нового дослідження, занадто напружені міркування над проблемою приводять до того, що людина робить неправильний вибір. Право ухвалити складні рішення найкраще надати несвідомій частині розуму.
Більшість із нас спокійно купує новий набір рушників, не замислюючись при цьому занадто, однак, плануючи покупку будинку або машини, ми поринаємо в серйозні роздуми.
А. Дейкстерхюс, психолог з університету Амстердама, зауважує, що приймаючи рішення, ми робимо все неправильно. Він запросив добровольців вибрати кращу, на їхній погляд, машину із чотирьох представлених на основі 4-х критеріїв, у тому числі витрати палива й достатнього місця для ніг пасажира. їм було дано 4 хвилини на обмірковування свого рішення, і більшість людей вибрали машину з найбільшою кількістю плюсів. Тоді він ускладнив завдання - 12 критеріїв замість чотирьох. Тепер випробувані змогли вибрати кращу машину тільки в 25% випадків. Цей результат не краще, ніж при випадковому виборі.
Як би то не було, якщо дослідники відволікали випробуваних після того, як їм показували машини (перед тим як зробити вибір, вони повинні були вирішити головоломки), то більше половини вибирали кращу машину.
"Раціональне мислення допомагає зробити найкращий вибір у простих випадках, у той час як несвідоме рішення ефективніше у випадках більш складного вибору", - пише Дейкстерхюс у статті, опублікованій у журналі "Science".
Проблема свідомого обмірковування полягає в тому, що людина може сфокусуватися лише на декількох речах одночасно. При необхідності складного рішення окремі фактори можуть одержати надмірну важливість. Крім того, обмірковуючи одне й теж кілька разів, ми з більшою ймовірністю оцінюємо те саме трохи по-різному, що створює ефект роздробленості у свідомості.
"Учасники, які вибирали кращий постер з п'яти після ретельного обмірковування, проявляли більшу незадоволеність своїм вибором, ніж ті, хто прийняв рішення, тільки один раз глянувши на ці постери", - говорить Дейкстерхюс.
Він додає, що несвідоме мислення не пов'язане з обмеженням можливостей: "Було продемонстровано, що під час несвідомого осмислення остаточне рішення приймалося на основі докладної оцінки інформації".
Дж. Скулер з університету Британської Колумбії у Ванкувері в інтерв'ю "Science" сказав, що, хоча нове дослідження стверджує, що зайва рефлексія може завдати шкоди в складних ситуаціях, він все-таки не готовий відмовитися від раціонального мислення при прийнятті важких рішень: "Я думаю, що краще обміркувати все як треба, чим приймати рішення спонтанно".
Сам Дейкстерхюс говорить, що, коли йому треба прийняти важливе рішення, він спочатку збирає всі необхідні факти й осмислює їх. "Потім я на якийсь час про все забуваю й покладаюся на свою інтуїцію".
Крім того, важливе значення для розвитку науки, у тому числі теоретичної, мають випадковості. Як правило, ми вважаємо, що наука, що спрямована, крім іншого, на здійснення відкриттів, одержує ці відкриття винятково через раціональну логічну процедуру. Таке твердження не буде істинним, оскільки суперечить багатьом фактам (а ми пам'ятаємо, що істинна теорія повинна відповідати фактам (тобто пояснювати, а не суперечити їм).
Утім, назвемо декілька відомих відкриттів, які були зроблені випадково:
- Закон Архімеда. Найвідоміший приклад-легенда випадкового відкриття. Видатний вчений Стародавнього світу Архімедома, опустившись у ванну, відкрив закон, згодом названий його ім'ям про занурені у воду тіла й сили, що їх виштовхує;
- Віагра. Як відомо, віагра спочатку розроблялася як засіб від ангіни. У 1992 р. під час випробувань виявився чудовий побічний ефект препарату.
- LSD. Швейцарський вчений А. Хофманн у 1943 р. помітив на собі ефект диетиламіда лізергінової кислоти, коли проводив медичні дослідження даної речовини і її впливу на процес пологів.
- Рентген. У XIX ст. багатьох вчених цікавили промені, що з'являються у результаті ударів електронів по металевій мішені. Рентгенівське випромінювання відкрив німецький учений В. Рентген, який у 1895 р., піддавав різні об'єкти впливу даного випромінювання й, міняючи їх, випадково побачив, як на стіні з'явилася проекція костей його власної руки.
- Пеніцилін. Шотландський учений О. Флемінг у 1928 р. займався дослідженням грипу, випадково помітив, як синьо-зелена цвіль (природний пеніцилін виділяють цвілеві гриби), що розмножувався в одній із чашок Петри, убила всіх стафілококів, що перебували там.
- Штучні підсолоджувані. Три найпоширеніші замінники цукру були відкриті лише завдяки тому, що вчені забули помити руки. Цикламат (1937 р.) і аспартам (1965 р.) з'явилися побічним продуктом медичних досліджень, а сахарин (1879 р.) був випадково виявлений при дослідженнях дериватів кам'яновугільного дьогтю.
- Вулканізована гума. Невулканізована гума дуже нестійка до зовнішніх впливів і погано пахне. Ч. Гудйєр, на честь якого була названа компанія Goodyear, відкрив процес вулканізації, коли випадково поставив суміш каучуку й сірки на гарячу плиту.
- Булочки з ізюмом. Згідно з історією, викладеної знавцем Москви, журналістом і письменником В. Гіляровським булочку з ізюмом винайшов знаменитий булочник І. Філіппов. Генерал-губернатор А. Закревський, купивши якось свіжу сайку, раптом виявив у пій таргана. Викликаний на килим Філіппов, схопив комаху й з'їв, заявивши, що генерал помилився і що то була ізюминка. Повернувшись у пекарню, І. Філіппов розпорядився терміново почати пекти булочки з ізюмом, щоб виправдатися перед губернатором.
Однак не слід розуміти сказане таким чином, що увесь розвиток науки (наукової теорії) пов'язаний з випадковим та підсвідомим. Звісно, це не так. Процес наукового пізнання є результатом дуже складної єдності свідомого та підсвідомого, очікуваного та випадкового тощо. Однак ірраціональні аспекти цього процесу слід брати до уваги, намагатись їх розвивати та не відкидати, як недоречні у ході здійснення науково-практичної діяльності. До речі, вважаємо, що формування державо - та право розуміння конкретної особи в першу чергу певною мірою є результатом саме підсвідомих та випадкових процесів.
Тому проблему підсвідомого та випадкового можна розглядати, як одну з центральних проблем юридичної науки (в першу чергу - її методологічних засад).
Схожі статті
-
Навчальна дисципліна, що пропонується, має назву - "Проблеми теорії держави і права" (або "Проблеми теорії права"), при цьому пам'ятаємо, що мається на...
-
Існує точка зору, що загальнотеоретичне юридичне знання (у даному випадку: Теорія держави і права (Теорія права) - не має ніякого зв'язку з практикою, та...
-
Після усього вищесказаного зазвичай виникає питання стосовно основних особливостей та функцій наукової теорії. Відповідаючи на нього, у межах цієї...
-
Оскільки будь-яка навчальна дисципліна викладається з відповідною метою, то повинна забезпечити рішення відповідних завдань, навчальна дисципліна...
-
Викладання та вивчення загальнотеоретичної юридичної науки у вищій школі стикається з певними труднощами. Цих труднощів достатньо. Частково вони...
-
Після усього вищесказаного зазвичай виникає питання стосовно основних особливостей та функцій наукової теорії. Відповідаючи на нього, у межах цієї...
-
Проблеми теорії держави і права - Машков А. - ПЕРЕДМОВА
Видання курсу лекцій "Проблеми теорії держави і права. Основи" є певним підсумком осмислення мною базових проблем загальноюридичної теорії. Тобто...
-
Цілі та завдання лекції Головна ціль цієї лекції - це дати загальне уявлення про навчальну дисципліну "Проблеми теорії держави і права", її значення та...
-
Проблеми теорії держави і права - Машков А. - Цілі та завдання лекції
Цілі та завдання лекції Головна ціль цієї лекції - це дати загальне уявлення про навчальну дисципліну "Проблеми теорії держави і права", її значення та...
-
Проблеми теорії держави і права - Машков А. - Лекція 1. Вступна
Цілі та завдання лекції Головна ціль цієї лекції - це дати загальне уявлення про навчальну дисципліну "Проблеми теорії держави і права", її значення та...
-
Соціологія, досліджуючи суспільство в цілому та окремі його інститути, процеси, групи, включає у свій об'єкт пізнання і праводержавні явища. Але...
-
Теорія права і держави - Скакун О. Ф. - Співвідношення політології і теорії права і держави
Соціологія, досліджуючи суспільство в цілому та окремі його інститути, процеси, групи, включає у свій об'єкт пізнання і праводержавні явища. Але...
-
Теорія права і держави - Скакун О. Ф. - Співвідношення соціології і теорії права і держави
Соціологія, досліджуючи суспільство в цілому та окремі його інститути, процеси, групи, включає у свій об'єкт пізнання і праводержавні явища. Але...
-
Основи економічної теорії - Дзюбик С. Д. - Значення вивчення економічної теорії
Розділ 1. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ Основна мета розділу - вивчення предмета і методу економічної теорії. Його важливість полягає в тому, що в...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 4. Розвиток науки теорії держави і права в Україні
Теорія держави і права є елементом складної системи знань про суспільство. Ця система включає в себе природні, точні (технічні) і суспільні науки, які...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 3. Місце теорії держави і права в системі правових наук
Теорія держави і права є елементом складної системи знань про суспільство. Ця система включає в себе природні, точні (технічні) і суспільні науки, які...
-
Теорія права і держави - Скакун О. Ф. - 7. Місце теорії права і держави в системі юридичних наук
Юриспруденцію, як і теорію держави і права, можна розглядати як науку і навчальну дисципліну. В тому чи іншому значенні в юриспруденції розрізняють такі...
-
Власне наукова історіографія предмета почалася від кінця XVIII ст. У перших дослідженнях (Михайла Антоновського "Історія про Малу Росію" (1798 р.), Якова...
-
Юридична наука органічного пов'язана з юридичною освітою. Жодна країна світу не може обійтися без юридичної науки та освіти. Українська юридична наука та...
-
Теорія держави і права - Кириченко В. М. - 2. Методологія теорії держави і права
Як будьяка наука теорія держави і права має систему методів, за допомогою яких досліджується і вивчається її предмет. Система цих методів складає...
-
Основи економічної теорії - Ажнюк М. О. - 1.2.6. Поділ праці. Суть, рівні і значення
Поділ праці - це виділення і закріплення різних видів трудової діяльності за окремими людьми і групами. Уже в первіснообщинному суспільстві був поділ...
-
Економічна теорія посідає особливе місце в системі економічних наук. Вона є теоретичною основою галузевих (економіка транспорту, промисловості,...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 2. Функції теорії держави і права
Функції ТДП - це основні напрями науково-пізнавального і навчального призначення, що характеризують її сутність, зміст, соціальне призначення, завдання і...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 1. Поняття, предмет і методи теорії держави і права
Глава І. Теорія держави і права як юридична наука та навчальна дисципліна. Виникнення держави і права § 1. Поняття, предмет і методи теорії держави і...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - РОЗДІЛ I. ОСНОВИ ТЕОРІЇ ТА ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА
Глава І. Теорія держави і права як юридична наука та навчальна дисципліна. Виникнення держави і права § 1. Поняття, предмет і методи теорії держави і...
-
Тема 1. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА У СИСТЕМІ СУСПІЛЬНИХ ТА ЮРИДИЧНИХ НАУК План 1. Поняття і ознаки юридичної науки. 2. Місце теорії держави і права у системі...
-
Теорія права і держави - Скакун О. Ф. - Співвідношення економічної теорії і теорії права і держави
Співвідношення філософії і теорії права і держави Для виконання своїх функцій теорія права і держави використовує досягнення всіх гуманітарних знань....
-
Теорія права і держави - Скакун О. Ф. - Співвідношення філософії і теорії права і держави
Співвідношення філософії і теорії права і держави Для виконання своїх функцій теорія права і держави використовує досягнення всіх гуманітарних знань....
-
Теорія права і держави - Скакун О. Ф. - 8. Місце теорії права і держави в системі гуманітарних знань
Співвідношення філософії і теорії права і держави Для виконання своїх функцій теорія права і держави використовує досягнення всіх гуманітарних знань....
-
Держава і право - суспільні явища, які характеризуються багатогранністю, системністю, складноструктурністю, багатофункціональністю тощо. Тому вони е...
Проблеми теорії держави і права - Машков А. - Значення підсвідомого та випадкового для наукового пошуку