Прийняття управлінських рішень - Петруня Ю. Є. - 10.3. Процес установлення організаційних цілей
Не зменшуючи значення місії, нагадаємо, що в ній визначаються лише напрями й основні принципи діяльності організації. Проте щоб розпочати конкретні дії, бажано знати не тільки напрямок, але й чітко визначені орієнтири на ньому. Такими орієнтирами є цілі організації в цілому та її підрозділів.
Мета - це бажане, необхідне й можливе в майбутньому становище організації (її структурних підрозділів) та результатів її діяльності. Тому вирішальна роль у прийнятті стратегічних рішень має відводитися якісному визначенню цілей організації та їх структуризації за напрямами діяльності, підрозділами й досяганням у часі.
Цілі розробляються на різні періоди діяльності організації, і залежно від цього виділяють такі їх групи:
- оперативні (до одного місяця);
- тактичні (до одного року);
- стратегічні (на кілька років).
Слід зауважити, що в сучасних умовах турбулентного середовища (в менеджменті турбулентність - велика кількість причинно-наслідкових взаємовідносин різноманітних факторів оточення, які не піддаються класичним категоріям розвитку організацій) така класична класифікація зазнає певної модифікації: провідні організації встановлюють стратегічні цілі до двох-трьох років із щоквартальним корегуванням.
За ієрархічним рівнем розрізняють цілі організації в цілому (загальні), цілі структурних підрозділів (департаментів, управлінь, відділів тощо), а також цілі стратегічних бізнес-одиниць (відділень, філій і т. д.).
Загальні цілі організації розробляються власниками і вищим керівництвом, цілі структурних підрозділів формуються їх керівниками, причому основою їх формування слугують загальні цілі організації (зауважимо, що сьогодні на всіх рівнях ієрархії управління неможливо обійтися без залучення високопрофесійних виконавців, адже саме вони є "сіллю" організації, вони перетворюють бачення на формулювання).
На постановку цілей впливає різноманіття факторів, які за своїм складом можуть бути поділені на такі групи:
- бажання суб'єктів управління організації (власників і топ-мене-джерів);
- можливості організації та її структурних підрозділів, а також загальна організаційна культура;
- стан зовнішнього середовища організації.
Від якості постановки цілей значною мірою залежить ефективність організації. Тому до якості цілей висуваються підвищені вимоги. Найважливіші з них такі:
- конкретність і вимірюваність;
- досяжність (відповідність можливостям організації та станові зовнішнього середовища);
- значущість (підвищений інтерес та їх важливість для власників організації, суб'єктів управління і персоналу в цілому);
- сполучність (взаємозв'язок усіх цілей організації та її структурних підрозділів);
- повнота (охоплення цілями всіх напрямів діяльності організації та всіх її структурних підрозділів).
Процес формування організаційних цілей достатньо складний і трудомісткий, тому здійснюється в кілька етапів.
1. Аналіз факторів, які впливають на постановку цілей.
2. Постановка генеральної мети організації.
3. Структуризація генеральної мети за напрямами та видами діяльності, термінами й іншими ознаками.
4. Розробка цілей структурних підрозділів організації.
На першому етапі аналізуються всі фактори, які впливають на постановку цілей. Найважливіші з них - бажання суб'єктів управління. Чітко визначити бажання навіть однієї людини (тобто, чого вона, власне, хоче від життя) достатньо складно - настільки складно, що багато з нас навіть не можуть змусити себе це зробити. Тому бажання суб'єктів управління організації повинні вивчатися дуже ретельно й бути чітко формалізованими для того, щоб якісно поставити організаційні цілі.
Не менш важливий аналіз можливостей організації. Потрібно розглянути перелік товарів, собівартість, можливості збільшення обсягів операцій, виведення на ринок нових видів продукції та інші фактори.
Дуже масштабний аналіз стану зовнішнього середовища, оскільки він охоплює цілий комплекс мікро - та макрофакторів діяльності організації.
Головним етапом формування цілей є постановка генеральної мети.
В основі цього етапу визначення місії організації та результатів аналізу факторів, які впливають на постановку цілей. У формулюванні генеральної мети необхідно дотримуватись усіх вимог, висунутих до її якості, звернувши особливу увагу на конкретність і значущість.
Генеральна мета широкомасштабна й комплексна, вона охоплює всі аспекти діяльності організації. Тому для її реалізації потрібно розбиття на цілі нижчого рівня. Іншими словами, необхідна структуризація генеральної мети, її декомпозиція. Найчастіше вона здійснюється за допомогою методу "дерева цілей" (рис. 10.1).
Рис. 10.1. Побудова "дерева цілей" (процес декомпозиції цілей)
Суть цього методу аналізу та прийняття рішень полягає в тому, що початкова генеральна мета розбивається на цілі нижчого (першого) рівня, які визначають основні напрями її досягнення. Потім кожна мета першого рівня розбивається на дрібніші, але конкретніші цілі другого рівня. Аналогічно чинять із цілями всіх наступних рівнів, доки не буде визначено конкретні заходи й засоби їх досягнення.
У процесі декомпозиції генеральної мети слід дотримуватися певних правил.
1. Цілі кожного рівня мають підпорядковуватися цілям більш високого рівня, випливати з них і гарантувати їх успішне досягнення. Це забезпечує сполученість цілей.
2. Цілі одного рівня повинні бути сумісними за масштабом і значущістю і виділені за однією ознакою. Такими ознаками можуть бути: напрями діяльності, товари організації, залучені ресурси, об'єкти й ін.
3. Кожен рівень "дерева цілей" повинен містити всі можливі цілі. Це гарантує розробку їх повної системи.
4. Формулювати цілі всіх рівнів слід таким чином, щоб вони мали кількісну оцінку, тобто були конкретними і вимірюваними.
5. У "дереві цілей" не повинно бути замкнених контурів, тобто зв'язки, які виходять з даної мети, не можуть повертатися до неї через інші послідовно пов'язані підцілі.
6. Формування "дерева цілей" має закінчуватися переліком конкретних заходів для досягнення генеральної мети із зазначенням необхідних для цього засобів.
Місія і "дерево цілей" є основою для розробки стратегії організації, різних програм і планів її діяльності.
Структура стратегічної програми складається з трьох взаємопов'язаних блоків:
- цілі організації;
- стратегія розвитку товарного портфеля організації;
- стратегія зростання організації.
Слід зауважити, що коли в період "класичного" стратегічного менеджменту організації досить часто дотримувалися схеми "цілі - розвиток портфеля - організаційне зростання", то нині все частіше застосовуються схеми синергетичного ефекту, коли цілі організації формуються з цілей окремих структурних підрозділів чи видів діяльності, або з вимог організаційного зростання (під яким може розумітися просте виживання на ринку).
Таким чином, розробка організаційної стратегії за допомогою методу "дерева цілей" будується на трьох основних принципах:
1) за часовими інтервалами, коли головною є довгострокова мета (генеральна), яка визначає інші довго-, середньо - і короткострокові цілі організації в цілому та окремих її структурних підрозділів, відділень і філій;
2) за функціональною ознакою, коли генеральна мета визначається за функціональними сферами діяльності організації;
3) за функціонально-часовою ознакою, яка об'єднує дві попередні.
Конкретні рішення у сфері маркетингу, стратегій фінансової та інвестиційної діяльності, управління персоналом організації розглядатимуся в наступних розділах.
Висновки
1. Стратегія - це тип принципової поведінки організації у взаємодії із зовнішнім середовищем, а стратегічний менеджмент - розробка й реалізація такого типу принципової поведінки організації, яка б задовольняла ключові, довготермінові інтереси організації.
2. Стратегічне рішення - це результат аналізу, пошуку, розрахунків, дискусій і роздумів великої кількості людей, до якої можуть входити власники, представники топ-менеджменту, аналітики й експерти. Таке рішення спирається на колективні знання і досвід, що дозволяє не тільки передбачати, але й впливати у потрібному напрямку на хід подій. При цьому дуже важливе вміння дивитися на звичну схему дій по-новому.
3. Для прийняття стратегічних рішень керівникам необхідно стратегічно мислити і мати стратегічне бачення - керівну філософію бізнесу, обгрунтування існування організації, не саму мету, а її основне відчуття як ідеальної картини майбутнього, той стан, якого можна досягти за найсприятливіших умов. Саме стратегічне бачення визначає рівень досягнень у процесі стратегічного планування.
4. Стратегічне бачення виявляється у прийнятті рішення про місію організації - принципи її існування. Місія - більш конкретний орієнтир, ніж бачення. Проголошення місії - це визначення тих загальних цілей, що намагається досягти організація. Зміст місії повинен включати опис продуктів і/або послуг, які надає організація; характеристику споживачів; цілі організації та її технологію; філософію та внутрішній і зовнішній імідж.
5. Для того щоб приймати рішення про конкретні успішні дії, бажано знати не тільки напрямок, але й чітко визначені орієнтири на ньому. Такими орієнтирами є цілі управління організацією та її підрозділами. Мета - це бажане, необхідне й можливе в майбутньому становище організації (її структурних підрозділів) і результатів її діяльності. Прийняття рішення про визначення і встановлення цілей виступає головним продуктом праці менеджерів вищої ланки управління. У подальшому до прийняття рішень про розвиток організації до нього залучаються керівники нижчих рівнів ієрархії, а також провідні фахівці, що становлять "сіль" організації, її інтелектуальний потенціал.
6. Для вироблення ефективних стратегічних організаційних рішень доцільно використовувати метод "дерева цілей", тобто їх декомпозицію, починаючи з генеральної мети, до цілей конкретних структурних підрозділів і напрямів їх діяльності. Побудова "дерева цілей" має свої правила, порушуючи які, керівники можуть не лише прийняти неправильні рішення, а й поставити під загрозу саме існування організації.
Схожі статті
-
Прийняття управлінських рішень - Петруня Ю. Є. - 10.1. Стратегічний менеджмент і стратегічні рішення
10.1. Стратегічний менеджмент і стратегічні рішення Стратегічний менеджмент з огляду на швидкі зміни середовища і, як наслідок, організаційні зміни стає...
-
10.1. Стратегічний менеджмент і стратегічні рішення Стратегічний менеджмент з огляду на швидкі зміни середовища і, як наслідок, організаційні зміни стає...
-
Прийняття управлінських рішень - Петруня Ю. Є. - 10.2. Стратегічне мислення і бачення
У контексті організаційного розвитку виявляються особливості стратегічних рішень менеджменту, зокрема ті, що стосуються стратегічного мислення. Можна...
-
Прийняття управлінських рішень - Петруня Ю. Є. - Вступ
Існування будь-якої організації пов'язано з розробкою, прийняттям і реалізацією управлінських рішень. Від того, які саме управлінські рішення...
-
Прийняття управлінських рішень - Петруня Ю. Є. - 1.3. Класифікація управлінських рішень
Класифікація управлінських рішень необхідна для визначення загальних і конкретно-специфічних підходів до їх розробки, реалізації й оцінки. Найбільш...
-
Прийняття рішень - творче, відповідальне завдання управління, зміст якого в тому, щоб відповідно до ситуації визначити подальші дії підлеглих у...
-
Прийняття управлінських рішень - Петруня Ю. Є. - 1.1. Сутність прийняття управлінських рішень
1.1. Сутність прийняття управлінських рішень Кожна організація визначає певні цілі своєї діяльності. їх ефективне досягнення можливе лише внаслідок таких...
-
Класифікація управлінських рішень необхідна для визначення загальних і конкретно-специфічних підходів до їх розробки, реалізації й оцінки. Найбільш...
-
1.1. Сутність прийняття управлінських рішень Кожна організація визначає певні цілі своєї діяльності. їх ефективне досягнення можливе лише внаслідок таких...
-
Прийняття управлінських рішень - Петруня Ю. Є. - 9.3. Ризики
Ризик - це можливість виникнення несприятливого випадку. Під цим розуміють імовірність втрати організацією своїх ресурсів, недоот-римання доходів або...
-
Прийняття управлінських рішень - Петруня Ю. Є. - 4.1. Математичне моделювання економічних систем
4.1. Математичне моделювання економічних систем Прийняття управлінських рішень передбачає формування певного уявлення про систему управління і процесів,...
-
4.1. Математичне моделювання економічних систем Прийняття управлінських рішень передбачає формування певного уявлення про систему управління і процесів,...
-
Прийняття управлінських рішень - Петруня Ю. Є. - 2.3. Неформальні аспекти розробки рішень
Можна припустити, що в розробці управлінських рішень найбільш точний результат отримується шляхом застосування математичних методів на основі...
-
Прийняття управлінських рішень - Петруня Ю. Є. - 6.2. Динамічне програмування
У розглянутих вище моделях управлінських задач не враховувався час. Це так звані одноетапні моделі, які дозволяють аналізувати статичні, не залежні від...
-
Успішність виконання переважної більшості управлінських завдань залежить від найкращого, найвигіднішого способу використання ресурсів, таких як гроші,...
-
Успішність виконання переважної більшості управлінських завдань залежить від найкращого, найвигіднішого способу використання ресурсів, таких як гроші,...
-
Успішність виконання переважної більшості управлінських завдань залежить від найкращого, найвигіднішого способу використання ресурсів, таких як гроші,...
-
Успішність виконання переважної більшості управлінських завдань залежить від найкращого, найвигіднішого способу використання ресурсів, таких як гроші,...
-
Дослідження показали, що всі психологічні властивості безпосередньо впливають на формування індивідуального стилю прийняття рішень у керівника й побічно...
-
Прийняття управлінських рішень - Петруня Ю. Є. - 9.1. Поняття і класифікація ігор в економіці
9.1. Поняття і класифікація ігор в економіці У багатьох економічних ситуаціях виникає необхідність розробки та прийняття рішень в умовах невизначеності....
-
9.1. Поняття і класифікація ігор в економіці У багатьох економічних ситуаціях виникає необхідність розробки та прийняття рішень в умовах невизначеності....
-
Прийняття управлінських рішень - Петруня Ю. Є. - Прийняття рішень в умовах невизначеності
Нестабільність економічної ситуації, дії партнерів по бізнесу і конкурентів, коливання попиту на товар, вихід з ладу технічного устаткування, коливання...
-
Прийняття управлінських рішень - Петруня Ю. Є. - Прийняття рішень в умовах ризику
Нестабільність економічної ситуації, дії партнерів по бізнесу і конкурентів, коливання попиту на товар, вихід з ладу технічного устаткування, коливання...
-
Прийняття управлінських рішень - Петруня Ю. Є. - 9.2. Моделювання ризикових ситуацій в управлінні
Нестабільність економічної ситуації, дії партнерів по бізнесу і конкурентів, коливання попиту на товар, вихід з ладу технічного устаткування, коливання...
-
На етапі генерації ідей відбувається накопичення інформації та змінюється підхід до її аналізу. При цьому використовуються результати власних або...
-
2.1. Місце людського фактора у процесі прийняття рішень Подальше ускладнення управлінських завдань потребує вдосконалення методів і прийомів їх...
-
Прийняття управлінських рішень - Петруня Ю. Є. - 8.2. Якісні методи прогнозування
Коли недостатньо інформації чи кількісна модель дуже дорога, керівництво може використати якісні моделі прогнозування. При цьому майбутнє прогнозують...
-
Прийняття управлінських рішень - Петруня Ю. Є. - 3.1. Методи діагностики проблеми управління
3.1. Методи діагностики проблеми управління Етап діагностики управлінської проблеми передбачає застосування методів, які дають змогу достовірно й повно...
-
3.1. Методи діагностики проблеми управління Етап діагностики управлінської проблеми передбачає застосування методів, які дають змогу достовірно й повно...
-
2.1. Місце людського фактора у процесі прийняття рішень Подальше ускладнення управлінських завдань потребує вдосконалення методів і прийомів їх...
Прийняття управлінських рішень - Петруня Ю. Є. - 10.3. Процес установлення організаційних цілей