Правознавство - Олійник А. Ю. - § 7. Поняття та ознаки громадянського суспільства і правової держави
Характеризуючи громадянське суспільство і правову державу, ми зупинимось на їх співвідношенні, окреслимо і розкриємо їх принципи і ознаки, сформулюємо їх визначення. Обидва ці феномени існують відносно незалежно. Держава не може ототожнюватися з суспільством. В іншому випадку і суспільство, і державу необхідно було б характеризувати як режим тоталітаризму, що означає ліквідацію будь-якої різниці між державою і суспільством, поглинання першою другого. Проте між ними має бути певна дистанція, яка і забезпечує демократію, відповідний рівень свободи суб'єктів громадянського суспільства. Водночас ця межа відносна, а не абсолютна, бо держава за своєю сутністю є необхідною для існування і розвитку громадянського суспільства. Г. Гегель не вважав державу чимось зовнішнім відносно громадянського суспільства і пояснював їх взаємозв'язок діалектично. Він вказував, що громадянське суспільство є єдністю різних індивідів, які його складають. Кожен індивід має власні, інколи навіть протилежні інтереси. Для їх узгодження необхідна держава. Саме вона є організацією загального зв'язку кожного з кожним.
Отже, підкреслюючи об'єктивний характер походження і необхідність держави для формування і розвитку громадянського суспільства, Г. Гегель в той же час доводив своє вчення до крайності, стверджуючи, що держава - це абсолютна мета його існування. Приблизно аналогічну позицію займав М. Вердяєв стверджуючи, що держава у суспільстві є об'єктивно необхідною та існує в ньому до певних меж.
Аналіз літературних і нормативних джерел дає можливість виділити такі принципи громадянського суспільства, що у більшості випадків випливають з Конституції України або прямо передбачені нею і які водночас, з певною часткою умовності, можна вважати також і Його ознаками:
- свобода та ініціативність особистості, що спрямовані на задоволення розумних потреб членів суспільства без шкоди для його загальних інтересів (статті 22, 23, 29 тощо Конституції України);
- розвиток суспільних відносин відповідно до фундаментального принципу кантівської філософії, за яким людина завжди повинна розглядатися як мета і ніколи як засіб (статті 21, 22 Конституції України);
- ліквідація відчуженості людини, неприйняття людьми соціально-економічних реформ і перетворень, економічних і політичних структур та інститутів (статті 34,35 Конституції України);
- реальне забезпечення здійснення принципу рівних можливостей у політиці, економіці, духовній сфері життя суспільства (ст. 24 Конституції України);
- постійний захист прав і свобод людини і громадянина, який зумовлює необхідність визнання незалежності громадянського суспільства щодо держави (ст. 22 Конституції України);
- плюралізм усіх форм власності, серед яких приватна власність в її різних формах посідає домінуюче місце як основа ініціативної, творчої, підприємницької та іншої господарської діяльності. Реальне і практичне визнання того факту, що тільки власник може бути дійсно вільною і незалежною щодо держави особою (ст, 41 Конституції України);
- існування в абсолютній більшості так званого середнього прошарку, який здатний стати повноцінним виробником і споживачем і бути соціальною базою громадянського суспільства. Відсутність поляризації населення на надзвичайно заможних і дуже бідних (ст. 48 Конституції України);
- плюралізм духовного життя суспільства, в основі якого визнання і реальне забезпечення гуманістичних та демократичних загальнолюдських цінностей (ст. 15 Конституції України);
- офіційна заборона і практична відсутність з боку держави та інших соціальних суб'єктів жорстокої регламентації і будь-якого втручання в приватне життя членів суспільства (ст. 32 Конституції України);
- існування і функціонування розвинутої соціальної структури, яка гарантує задоволення різноманітних інтересів різних груп і верств населення;
- активна участь у всіх сферах суспільного життя недержавних самоврядних людських спільностей (сім'я, корпорація, господарські товариства, громадські організації, професійні, творчі, спортивні, етнічні, конфесійні та інші об'єднання, діяльність яких врегульована статтями 36-40 Конституції України);
- розвиток ринкових відносин, у яких, відповідно до своєї сутності, беруть участь на рівних засадах суб'єкти всіх форм власності і видів господарської діяльності (ст. 42 Конституції України);
- визнання і гарантування ідей верховенства права, що відображається у його поділі на публічне і приватне, теорії розподілу права і закону та визнанні, що право може існувати поза своєю інституційною формою - законодавством. Магістральна орієнтація права на людину трудівника і власника, на рівний правовий статус у сфері приватного права державних, громадських структур і окремого громадянина;
- підпорядкованість громадянському суспільству демократичної правової соціальної держави, сутність соціальної спрямованості якої виявляється в тону, що держава, використовуючи всю гаму відповідних демократичних владно-управлінських засобів, забезпечує своїм громадянам економічну та іншу безпеку, особисту свободу і суспільну злагоду.
Держава має виконувати певні вимоги-принципи, які б відповідали принципам громадянського суспільства. Причому держава відіграє для своїх громадян консолідуючу роль, у ній панує право як загальна міра свободи рівності і справедливості у суспільстві, що і визначає зміст чинних законів та інших правових актів; на високому рівні врегульований і забезпечений правовий статус людини і громадянина; достатньо розвинута система чинного законодавства; держава, її органи і посадові особи та суспільство, що складається з народу, націй, етнічних груп, окремих громадян - взаємно відповідальні; провідну роль у вирішенні спірних питань і конфліктних ситуацій між усіма соціальними суб'єктами відіграють судові органи; у суспільстві панує законність і правопорядок внаслідок ефективної діяльності правоохоронних органів; громадянам притаманний високий рівень правосвідомості і правової культури; забезпечено цивілізований рівень добробуту громадян, їхню особисту свободу, соціальну злагоду і спокій.
Отже, громадянське суспільство - це спільність вільних, незалежних, рівноправних людей, кожному з яких держава забезпечує юридичні можливості бути власником, користуватися економічною свободою та надійним соціальним захистом, іншими правами та свободами, брати активну участь у політичному житті та в інших сферах життєдіяльності людини і громадянина.
Ознаками громадянського суспільства є: а) приватна власність, вільна праця, підприємництво; б) існування вільних політичних партій, громадських організацій, трудових колективів та інших об'єднань громадян на добровільній основі; в) різноманітність виховання, освіти, науки, культури; г) наявність незалежної системи засобів масової інформації; г) вільний розвиток сім'ї як первинної основи співжиття людей; д) переважне регулювання поведінки людини з допомогою етичних норм і здійснення людиною своїх потреб та інтересів у решті сфер приватного та суспільного життя на засадах свободи, незалежності й недоторканності.
У громадянському суспільстві повинна існувати правова держава, себто така, у якій лише юридичними засобами забезпечуються верховенство права, реальне здійснення, гарантування, охорона, захист і поновлення порушених прав людини і громадянина, взаємна відповідальність держави й особи, контроль і нагляд за створенням і застосуванням юридичних законів.
До основних ознак правової держави слід віднести такі: а) вона сприймається як об'єднаність, солідарність і корелятивність усіх людей; б) у ній панує право як загальна міра свободи, рівності й справедливості в суспільстві, що й визначає зміст чинних законів, інших нормативних та індивідуальних правових актів; в) вичерпне врегулювання правового статусу людини і громадянина та забезпечення його ефективної реалізації; г) розвинена система чинного законодавства; д) взаємна відповідальність особи і держави, її органів і посадових (службових) осіб; е) провідна роль суду у вирішенні спірних питань і конфліктних ситуацій; є) ефективна діяльність інших правоохоронних органів у забезпеченні законності й правопорядку; ж) високий рівень правосвідомості та правової культури громадян, професіоналізму працівників правоохоронних органів тощо.
Схожі статті
-
Метою створення правової держави в Україні е забезпечення цивілізованого функціонування і розвитку громадянського суспільства. Концепція правової держави...
-
Держава як особлива організація політичної влади відрізняється від родоплемінної організації тим, що: 1) замість кровноспоріднених зв'язків, які існували...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 3. Поняття та види функцій держави, форми та методи їх здійснення
"Функція" в перекладі з латини означає: виконання, звершення. У широкому розумінні - це обов'язок, роль, що її виконує відповідний інститут, чи процес...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 2. Поняття та ознаки держави
Нині в Україні неухильно розбудовується нова державність. Долаються психологічні комплекси і стереотипи тоталітарного минулого, формується новий погляд...
-
Держава як особлива організація політичної влади відрізняється від родоплемінної організації тим, що: 1) замість кровноспоріднених зв'язків, які існували...
-
Держава як особлива організація політичної влади відрізняється від родоплемінної організації тим, що: 1) замість кровноспоріднених зв'язків, які існували...
-
Концепція правової держави має довгу і повчальну історію. Ще в давні часи почався пошук справедливості, принципів, форм і конструкцій взаємозв'язку,...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 4. Поняття та елементи форми держави
Організація державної влади великою мірою залежить від форми держави. Розрізняють форму правління, форму державного устрою, форму державно-правового...
-
Для здійснення своїх завдань і функцій кожна держава створює різноманітні органи й організації. Система всіх державних органів і організацій, що беруть...
-
§ 1. Основні сучасні концепції держави Із виникненням держави виникають і розвиваються різноманітні теорії про неї. Політико-правова свідомість людей є...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 1. Основні сучасні концепції держави
§ 1. Основні сучасні концепції держави Із виникненням держави виникають і розвиваються різноманітні теорії про неї. Політико-правова свідомість людей є...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 5. Основні закономірності виникнення держави і права
Існує кілька поглядів на політичну організацію суспільства і на право в аспекті їх виникнення: 1) соціальний розвиток суспільства почався без політичної...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 2. Поняття права та його ознаки
Кожне суспільство має регулювати відносини між людьми, здійснювати охорону і захист таких відносин. Таке регулювання і охорона суспільних відносин...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 1. Поняття, предмет і методи теорії держави і права
Глава І. Теорія держави і права як юридична наука та навчальна дисципліна. Виникнення держави і права § 1. Поняття, предмет і методи теорії держави і...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 1. Предмет, методи і завдання історії держави і права
§ 1. Предмет, методи і завдання історії держави і права Історію держави і права (ІДП) можна розглядати як юридичну науку і навчальну дисципліну. Як...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - Глава II. Історія розвитку держави і права в Україні
§ 1. Предмет, методи і завдання історії держави і права Історію держави і права (ІДП) можна розглядати як юридичну науку і навчальну дисципліну. Як...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 7. Різноманітні теорії виникнення держави
Держава і право в різних народів формувалися не однаково. Наприклад, класично в Стародавніх Афінах із класових протиріч всередині родового суспільства...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 3. Функції і принципи права
Право має певні напрями впливу і будується на конкретних правових і демократичних засадах (принципах). Функції права - це основні напрями його впливу на...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 4. Розвиток науки теорії держави і права в Україні
Теорія держави і права є елементом складної системи знань про суспільство. Ця система включає в себе природні, точні (технічні) і суспільні науки, які...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 3. Місце теорії держави і права в системі правових наук
Теорія держави і права є елементом складної системи знань про суспільство. Ця система включає в себе природні, точні (технічні) і суспільні науки, які...
-
Глава І. Теорія держави і права як юридична наука та навчальна дисципліна. Виникнення держави і права § 1. Поняття, предмет і методи теорії держави і...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - РОЗДІЛ I. ОСНОВИ ТЕОРІЇ ТА ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА
Глава І. Теорія держави і права як юридична наука та навчальна дисципліна. Виникнення держави і права § 1. Поняття, предмет і методи теорії держави і...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 3. Держава І право Київської Русі
Виникнення держави і права в Київській Русі має декілька теорій. Однією з таких теорій є літописна "Повість временних літ", яка була складена ченцем...
-
Процес виникнення і розвитку державності на території нинішньої України має давню історію. Перші державні утворення на цій території з'явилися в степах...
-
Держава і право в різних народів формувалися не однаково. Наприклад, класично в Стародавніх Афінах із класових протиріч всередині родового суспільства...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 10. Держава і право в незалежній Україні
Падіння Директорії на початку 1919 р. і створення українського радянського уряду ознаменувало початок нового етапу в розвитку конституційного процесу в...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 5. Характеристика джерел права як зовнішньої форми його виразу
Окрім внутрішньої, розрізняють також зовнішню форму права, або джерела права. Це способи юридичного виразу права, його організація в належну юридичну...
-
Падіння Директорії на початку 1919 р. і створення українського радянського уряду ознаменувало початок нового етапу в розвитку конституційного процесу в...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 1.7. Поняття правової держави і громадянського суспільства
Відносини держави та фізичної особи, як правило, базуються на взаємних правах, обов'язках та відповідальності, які конкретизуються в конституції та інших...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 2. Функції теорії держави і права
Функції ТДП - це основні напрями науково-пізнавального і навчального призначення, що характеризують її сутність, зміст, соціальне призначення, завдання і...
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 7. Поняття та ознаки громадянського суспільства і правової держави