Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 12.2. Загальне поняття злочину. Види злочинів
Поняття злочину займає центральне місце в кримінальному праві будь-якої держави. Це поняття з'являється на певному етапі розвитку суспільства і тільки з появою держави, воно не є постійним, тому що міняється з еволюцією суспільства і відповідає інтересам політичних сил, які здійснюють державну владу. Піонтковський А. А. у своїй праці "Вчення про злочин" підкреслював "визначення поняття злочину міститься у виявленні суттєвих суспільних властивостей того діяння, яке вважається в кримінальному законодавстві даної держави злочином".
Злочином є передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого кримінальним законом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі (ст.11 ККУ).
Злочин характеризується ознаками:
- кримінальною протиправністю, тобто діянням (дією чи бездіяльністю) спрямованим проти заборони, визначеної в конкретній статті Особливої частини ККУ;
- суспільною небезпекою діяння, що проявляється в настанні чи загрозі настання суспільно-небезпечних наслідків;
- виною, тобто психічним ставленням особи до вчинюваної нею дії чи бездіяльності, передбаченої Кримінальним кодексом, та її наслідків, вираженим у формі умислу або необережності;
- кримінальною караністю, що конкретизована в санкціях статей Особливої частини Кримінального кодексу у вигляді кримінальних покарань.
Наявність всіх вище визначених ознак е підставою для порушення компетентними органами держави кримінальної справи (ст. 94 Кримінально-процесуального кодексу України).
Злочин має місце тільки тоді, коли суспільно-небезпечне діяння містить його склад, тобто сукупність встановлених кримінальним законом об'єктивних та суб'єктивних ознак, які характеризують це діяння, як злочин. Елементами складу злочину є:
1) об'єкт злочину - це суспільні відносини, що охороняються кримінальним законом і на які здійснюється протиправне посягання (відносини життя, здоров'я людини, відносини власності, екологічні відносини та інші);
2) об'єктивна сторона злочину - це зовнішня сторона прояву суспільно-небезпечного діяння, яка характеризується ознаками:
O суспільно-небезпечним діянням (дією чи бездіяльністю особи);
O суспільно-небезпечними наслідками;
O причинним зв'язком між діянням та суспільно-небезпечними наслідками, що настали;
O місцем, часом, способом, знаряддям та засобом, обстановкою вчинення злочину;
3) суб'єкт злочину - це фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до ст. 22 ККУ може наставати кримінальна відповідальність (за всі злочини з досягненням 16 років, а за окремі, перелік яких визначений у цій статті з 14 років). Суб'єкт злочину може бути спеціальним, він крім вищезазначених ознак загального суб'єкта також володіє додатковими ознаками:
- приналежністю до громадянства України при вчиненні державної зради (ст. 111 ККУ);
- приналежністю до громадянства іноземної держави чи перебування у стані без громадянства при вчиненні шпигунства (ст. 114 ККУ);
- перебування у родинних відносинах при вбивстві матір'ю своєї новонародженої дитини (ст. 117 ККУ);
- є медичним працівником при ненаданні допомоги хворому (ст. 139 ККУ);
- є службовою особою при вчиненні злочинів у сфері службової діяльності (ст. 364-368 ККУ);
- є військовослужбовцем при вчиненні військового злочину (ст. 402-431 ККУ);
- та інші;
4) суб'єктивна сторона злочину - це внутрішня психічна діяльність особи пов'язана з вчиненням суспільно небезпечного діяння, яка характеризується ознаками:
O виною (умисною чи необережною);
O метою, тобто психічною уявою особи про бажаний результат, якого вона прагне досягти вчиняючи злочин;
O мотивом, тобто психічним спонуканням особи до протиправних дій (корисливий, кар'єристський мотив, неприязнь та інші);
O емоції; тобто стан сильного душевного хвилювання викликаного неправомірними або аморальними діями потерпілого.
Вказані ознаки дають можливість зрозуміти психічні процеси, що відбуваються та відображають зв'язок свідомості та волі особи із тим кримінально-протиправним діянням, що нею вчиняються.
Наявність всіх чотирьох ознак складу злочину є свідченням того, що він має місце, а також єдиною фактичною підставою для кримінальної відповідальності особи.
Залежно від різних критеріїв злочини розподіляються на різні групи:
1) залежно від родового об'єкта злочину:
- злочини проти життя та здоров'я особи;
- злочини проти волі, честі та гідності особи;
- злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи та інші, що визначені в розділах Особливої частини Кримінального кодексу;
2) залежно від ступеня суспільної тяжкості злочину:
O злочини невеликої тяжкості, за які передбачені покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання.
O злочини середньої тяжкості, за які передбачені покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
O тяжкі злочини, за які передбачені покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років.
O особливо тяжкі злочини, за які передбачені покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.
3) залежно від форми вини особи:
- умисні злочини;
- необережні злочини;
- злочини, що вчиняються при змішаній формі вини, при яких особа порізному відноситься до свого діяння і його наслідків, тобто вона вчиняє діяння умисно, але до наслідків відноситься необережно (при нанесенні умисного тяжкого тілесного ушкодження, відношення особи до смерті потерпілого є необережним ст. 121 ККУ).
Схожі статті
-
12.1. Поняття кримінального права України, його предмета і методів Кримінальне право України є галуззю права, тобто системою правових норм встановлених...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - Розділ 12. Основи кримінального права України
12.1. Поняття кримінального права України, його предмета і методів Кримінальне право України є галуззю права, тобто системою правових норм встановлених...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - Розділ 1. Загальне поняття держави
1.1. Походження держави, основні теорії її виникнення Виникнення держави це складний і суперечливий довготривалий процес, пов'язаний з розвитком...
-
Банківське право - є підгалуззю фінансового права, тобто сукупністю фінансово-правових норм, які регулюють банківські відносини (порядок організації та...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 4.7. Поняття зобов'язального права України
Зобов'язальне право - це сукупність цивільно-правових норм, які регулюють відносини між боржником та кредитором на засадах юридичної рівності та взаємної...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 2.23. Види юридичної відповідальності
Ціль (мета) юридичної відповідальності має комплексний характер. Вона полягає в: 1) покаранні правопорушника, тобто у здійсненні певних репресивних...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 2.12. Поняття і структура правовідносин
Будь-яка держава створює велику кількість нормативно-правових актів. Для полегшення знаходження певного нормативного акту, забезпечення доступності...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 5.1. Загальне поняття сімейного права України
5.1. Загальне поняття сімейного права України Сімейне право - це система правових норм, встановлених чи санкціонованих державою, які регулюють...
-
8.1. Загальне поняття господарської діяльності і господарського права України Під господарською розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 10.6. Поняття та види природо та землекористування
Використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. Громадянам гарантується право...
-
Система права - це об'єктивно зумовлена єдність і погодженість правових норм держави та їх розподіл на окремі взаємопов'язані між собою складові...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 2.19. Склад правопорушення
Соціально значима поведінка людей, що врегульована нормами права є правовою поведінкою. Ця поведінка може відповідати приписам правових норм, тобто бути...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 2.18. Правопорушення, його ознаки та причини вчинення
Соціально значима поведінка людей, що врегульована нормами права є правовою поведінкою. Ця поведінка може відповідати приписам правових норм, тобто бути...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 2.5. Правові норми, їх ознаки, структура і види
Система права будь-якої держави складається із великої кількості правових норм. Норма права - це первинний елемент права, виражений у формі статті...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 4.4. Поняття права власності та інших речових прав
Цивільне право регулює особисті немайнові права фізичної особи, що поділяються на два види: 1) особисті немайнові права, що забезпечують природне...
-
Конституція України закріплює право кожного на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Підприємництво - це самостійна, ініціативна,...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 2.2. Поняття і ознаки права
Право, як вид соціальних норм, виникає тільки з появою держави, саме вона створює ці соціальні норми з метою врегулювання найважливіших суспільних...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 2.21. Поняття і ознаки юридичної відповідальності
Залежно від різних критеріїв правопорушення розподіляються на різні групи. За ступенем суспільної шкоди чи суспільної небезпеки правопорушення...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 2.20. Види правопорушень
Залежно від різних критеріїв правопорушення розподіляються на різні групи. За ступенем суспільної шкоди чи суспільної небезпеки правопорушення...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 1.7. Поняття правової держави і громадянського суспільства
Відносини держави та фізичної особи, як правило, базуються на взаємних правах, обов'язках та відповідальності, які конкретизуються в конституції та інших...
-
6.1. Загальна характеристика житлового права України Житлове право - галузь права України, яка являє собою систему правових норм, встановлених чи...
-
2.1. Соціальні норми, їх роль у регулюванні суспільних відносин Життя суспільства потребує певної організації, впорядкованості та регулювання суспільних...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 5.3. Поняття шлюбу, порядок його укладання
Сім"я є первинною й основною ланкою побудови будь-якого суспільства. Вона є відправним пунктом у формуванні дитини як особистості та активного члена...
-
9.1. Поняття фінансового права України, його предмета і методів Фінансове право - це одна із галузей права України, що представляє собою систему правових...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 5.2. Поняття сім'ї та регулювання сімейних відносин
Сім"я є первинною й основною ланкою побудови будь-якого суспільства. Вона є відправним пунктом у формуванні дитини як особистості та активного члена...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 2.15. Види правових відносин
Відносин, врегульованих нормами права, дуже багато, тому їх залежно від різних критеріїв розподіляють на різні групи. Залежно від предмета правового...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 4.1. Поняття цивільного права, його предмету і методу
4.1. Поняття цивільного права, його предмету і методу Цивільне право - одна з фундаментальних галузей правової системи України, це найбільше правове...
-
Податкове право є підгалуззю фінансового права України, тобто сукупністю фінансово-правових норм, які регулюють суспільні відносини що виникають у...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 2.6. Поняття системи права
Система права - це об'єктивно зумовлена єдність і погодженість правових норм держави та їх розподіл на окремі взаємопов'язані між собою складові...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 2.11. Систематизація законодавства
Будь-яка держава створює велику кількість нормативно-правових актів. Для полегшення знаходження певного нормативного акту, забезпечення доступності...
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 12.2. Загальне поняття злочину. Види злочинів