Право Європейського Союзу - Муравйов В. І. - Політика сусідства Євросоюзу

Політика сусідства Євросоюзу

Політика сусідства була запроваджена як реакція на розширення Союзу у 2004 р. Пропозиції щодо створення ширшої Європи шляхом реалізації політики сусідства виходили від Великої Британії, Швеції, Німеччини, Польщі.

Головною спрямованістю політики сусідства є створення навколо Євросоюзу периферійної інтеграційної зони, до якої увійдуть країни-сусіди. Для здійснення політики сусідства було запозичено досвід співпраці Євросоюзу з країнами Середземномор'я в рамках нової середземноморської політики Європейського співтовариства, проголошеної ще на початку 1990-х рр.

У 2003 р. Комісія опублікувала документ "Розширена Європа - нове сусідство". Вміщені у ньому пропозиції були підтримані Європейською радою і Радою. Політикою сусідства охоплені 16 країн - від Росії до Марокко, які увійшли до кола друзів ЄС.

Механізм політики сусідства можна визначити як посилену співпрацю з ЄС, який може запропонувати країнам-сусідам максимальне наближення, окрім членства. А включені до цієї політики інструменти запозичені з політики підготовки до членства в ЄС. До них увійшли погоджені цілі реформ, плани дій, визначення умов для переходу на нові рівні співпраці, моніторинг.

Політика сусідства базується на спільних цінностях Союзу: права людини, верховенство права, законність, добросусідство, ринкова економіка, сталий розвиток, спільні цілі зовнішньої політики. На цій основі запропоновано концепції безпеки, стабільності і процвітання, які реалізуються через плани дій.

Принципами політики сусідства є партнерство і обумовленість. Обумовленість означає залежність рівня співпраці від проведення у країні-сусіді реформ.

До інструментів політики сусідства належать фінансова допомога, транскордонне співробітництво, проекти у різних сферах (Twinning, ТАІЕХ тощо), участь у програмах Союзу, Новий інструмент сусідства.

Фінансова допомога здійснюється через Інструмент європейського сусідства. На 2007-2013 pp. на зазначені цілі виділено 12 млрд євро.

Метою транскордонного співробітництва є досягнення безпеки і управління кордонами.

Twinning - це середньострокові проекти, які стосуються поліпшення діяльності державних інститутів, законності і верховенства права. Метою проектів є передача досвіду практики з адміністрації.

ТАІЕХ належить до короткострокових проектів з технічної допомоги, спрямованих на адаптацію країн до внутрішнього ринку ЄС.

Участь у програмах Союзу стосується таких сфер, як освіта, охорона здоров'я, професійна підготовка, наука, охорона навколишнього середовища, культура тощо (YOUTH, Tempus, Erasmus Mundus).

Новий інструмент сусідства передбачає участь Союзу у запобіганні і вирішенні конфліктів у відносинах між країнами-сусідами.

Політика сусідства доповнює двосторонні договори ЄС з країнами-сусідами, зокрема, УПС.

Ключовим інструментом реалізації політики сусідства Євросоюзу щодо України, яка після вступу до об'єднання країн Східної та Південної Європи має спільні кордони з його державами-членами, став План дій Україна - Євросоюз.

План дій Україна - Євросоюз був підписаний 21 лютого 2005 р. у Брюсселі на засіданні Ради з питань співробітництва, створеної в рамках УПС.

Треба зазначити, що План дій не став обов'язковим для виконання документом. Він мав рекомендаційний характер. Проте перспектива, яку відкрило для України виконання цього документа, надала Плану дій особливої ваги і пріоритетності.

План дій замінив Спільну стратегію Євросоюзу щодо України, ухвалену у 1999 р. на засадах ст. 13 Амстердамського договору про Євросоюз. Його термін дії було розраховано на три роки, проте його було подовжено і доповнено у 2008 р.

План дій охоплював політичний діалог та реформування, економічні та соціальні реформи і розвиток, співробітництво у сфері юстиції та внутрішніх справ, у галузі транспорту, енергетики, інформаційного суспільства та навколишнього середовища, міжлюдські контакти, здійснення моніторингу.

Найбільшу увагу в Плані дій було приділено економічним і соціальним реформам та розвитку. Визначені в ньому завдання мали сприяти створенню ринкової економіки, здатної справлятися з тиском конкуренції та ринкових сил у межах Євросоюзу. При цьому пріоритет надавався забезпеченню подальшого прогресу у наближенні законодавства України до законодавства Євросоюзу, включаючи його ефективну імплементацію, у сферах, визначених у ст. 51 УПС.

Спеціальні підрозділи Плану дій стосувалися підготовки України до запровадження чотирьох свобод спільного ринку: свободи пересування товарів, надання послуг, руху капіталів та робочої сили.

Співробітництво у сфері юстиції та внутрішніх справ мало здійснюватися головним чином на основі окремого Плану дій, ухваленого 10 грудня 2001 р. (переглянутого у 2007 р.).

Окремий розділ Плану дій був присвячений міжлюдським контактам. Виконання закріплених у ньому завдань дозволило підготувати Україну до інтеграції в європейський дослідницький, освітній та культурний простір, залучитися до транскордонного та регіонального співробітництв з сусідніми країнами-членами Євросоюзу, посилити рівень охорони здоров'я громадян.

Виконання Плану дій було спрямовано на вирішення трьох основних задач: імплементацію у повному обсязі УПС, створення передумов для інтеграції України у Євросоюз, використання інституційних процедур контролю за його реалізацією, які застосовувались у процесі підготовки країн Східної та Південної Європи до вступу в європейські інтеграційні об'єднання.

З виконанням Плану дій у 2009 р. завершився передінтеграційний етап відносин України з ЄС.

Схожі статті




Право Європейського Союзу - Муравйов В. І. - Політика сусідства Євросоюзу

Предыдущая | Следующая