Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Суть поняття релігія
1. Зміст та класифікація релігійних вірувань
Суть поняття релігія
Релігія - сфера, найбільш чужа застосуванню будь-яких об'єктивних емпіричних критеріїв. Її внутрішня перспектива сягає далеко в ту глибину таємничого явища людської реальності, де шукаючому погляду відкривається сакральне, те, що викликає до себе у дослідників зовсім неоднозначне ставлення. Суб'єктивність явища релігії як предмета дослідження визначає специфіку таких галузей знань, як філософія релігії і теологія. Кожна релігія є окрема система або сукупність систем, в якій доктрини, міфи, ритуали, почуття, інститути та інші елементи взаємозв'язані. В античному світі і в Середньовіччі виникали різноманітні підходи до явища релігії, що виростали зі спроб критики або апології тих або інших конкретних систем і з потреби інтерпретувати релігію відповідно до розвитку знань про світ. Однією з найраніших спроб систематизації зовні суперечних один одному грецьких міфів і наведення порядку в досить хаотичній грецькій традиції стала поема Гесіода "Теогонія", де скрупульозно зводилися воєдино генеалогії богів. Пізніше Фалес і Геракліт вважали відповідно воду і вогонь першосубстанціями, хоча Арістотель приписує Фалесу висловлювання про те, що "все сповнене богів". Критика міфології продовжена і розвинута Платоном. Грецькі теорії, що стосуються релігії, впливали на римську культуру, різноманітні теорії та доктрини про походження богів, про різноманітні вірування. Широкого розмаху набувало християнство, що йшло на зміну язичництву, виникали різноманітні релігійні напрямки (іслам, католицизм, православ'я тощо).
Релігія існує в житті людства з найвіддаленішого - іде в глиб століть, сивої давнини. В етичних суспільствах, де спосіб життя подібний способу життя первісної людини, архаїчні релігійні уявлення зв' язані з відчуттям, що весь навколишній світ проник-нутий силами, непідвладними людині, причому на ці сили можна впливати з допомогою особливих ритуалів. Релігії давніх народів
Матеріал підготовлений доктором філософських наук Г. М. Панковим.
(етнічні греки, індуси та ін.) будуються на уявленнях про пона-дприродні сили, богів. Починаючи приблизно з VI ст. до н. е. почали формуватися, приймаючи неповторні обриси, головні історичні релігії. В Китаї вчення Конфуція і Лао-цзи стали відображенням нових етичних і містичних ідей. В Стародавньому Ізраїлі Мойсей та інші пророки оповістили еру точного і радикального монотеїзму. В Індії Упанішади та Будда втілювали в нових формах глибинний містичний пошук. Пізніше від іудаїзму відокремилося вчення Ісуса, засновника християнства. Згодом найдавніші традиції мали вплив на Мухаммада, найвидатнішого пророка ісламу. Деякі значущі релігії, особливо зороастризм, поступово втрачали колишні масштаби і широчінь розповсюдження, хоча елементи більш давніх релігій, звичайно, просочувались у пізніші вірування. З XV! ст. починається період інтенсивного виникнення і розвитку нових систем вірувань. У кінці XX ст. багато людей відкрили для себе сферу релігії, привабливу і таємничу сферу духовного життя. Релігія - особлива сфера життя людського духу, його взаємодії з реальністю. Тільки реальність релігії - інша, не та, з якою зустрічаємось у повсякденній дійсності. Найінтенсивнішим і неповторно-індивідуальним став досвід великих засновників релігій. Відмінності між релігіями зумовлені відмінностями, що лежать в основі релігійного досвіду.
Основні релігії світу
Чим ширше діапазон базових структур релігії, тим різноманітніше, тим більше успіх тієї або іншої релігії. Інколи відмінність базових структур зумовлена регіональною специфікою, інколи ж виникає за політичних причин або через необхідність адаптації до чужорідної або секулярної культури. Іноді причиною відмінностей стає експлуатація на різноманітних аспектах віри, або випливає з потреби перетворення встановлених релігійних інститутів, що розглядають як ті, що переродились, або корумповані, або з прагнення вийти за жорсткі межі традицій. Великі релігії діляться на декілька основних напрямків, від яких відгалузились численні більш дрібні школи і секти.
Християнство. Структура раннього християнства відрізняється в грецькому і єврейському варіантах. Східне християнство, що успадкувало єврейські християнські форми, існує в Коптській, Вірменській та інших східних церквах. Однак, найвизначнішою розбіжністю в межах християнства стало те, що трапилося в Середньовіччі: поділ на православну (східну) і римсько-католицьку церкву. В період Реформації виникає Протестантизм. Характерний для протестантизму акцент на значимості внутрішньої віри - на відміну від католицької концепції добрих вчинків. Виникають державні церкви - лютеранська, кальвіністська, англіканська і радикальні релігійні групи: баптисти, конгрегаціоналісти і меннеліти. В ХІХ і ХХ стст. виникли нові протестантські групи: африканські церкви.
ІУдаїзм. Іудаїзм зберігав відносну гомогенність значно довше, ніж християнство. Середньовічні кабалістичні вчення і східноєвропейський хасидизм ХУЛІ-ХІХ ст. дали нові містичні інтерпретації традиції, але вийшли за її межі. Однак виникла проблема адаптації євреїв до європейської і американської культури. В іудаїзмі виділяються напрямки: Ортодоксальний або традиційний, що реформувався, консервативний, реконструкціоністський. Ортодоксальна течія в іудаїзмі склалася в раввинсько-талмудичний період еволюції іудаїзму (II ст. - початок ХІХ ст.). В талмуді (ІІІ-V ст. н. е.) знайшли відображення нові релігійні ідеї: віра в загробний світ, посмертне воздаяння і воскресіння мертвих, система, що кодифікувала численні приписи. На початку ХІХ ст. виникає реформований іудаїзм, зв'язаний з пристосуванням євреїв до нових умов життя з їх буржуазно-правовою емансипацією, руйнуванням укладу середньовічних гетто в країнах Західної Європи і потребою інтегруватися в капіталістичну систему господарства. Пізніше склалися консервативне і реконструкціоністське.
ІСлам. В ісламі основна розбіжність виникла в зв' язку з наступністю влади (халіфату), тобто політичного і релігійного управління общиною. Ортодоксальна більшість - сунніти - визнали правління династії Омейядів. Але меншість - шиїти - підтримали прийомного сина Мухаммада - Алі та його сина Хусейна.
Буддизм. Буддизм поділяється на ряд сект: Малу колісницю (Південна і Південно-Східна Азія) і Велику колісницю, або буддизм, махаяну (Далекий Схід), і Алмазну колісницю, або мантраяну. Це сполучення різноманітних ритуалів і традицій Тибету і Монголії.
Існують ще релігії: індуїзм, даосизм, сикхізм, секуляризм та ін.
Схожі статті
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - ПОЛІТИКА ТА РЕЛІГІЯ
1. Зміст та класифікація релігійних вірувань Суть поняття релігія Релігія - сфера, найбільш чужа застосуванню будь-яких об'єктивних емпіричних критеріїв....
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 1. Зміст та класифікація релігійних вірувань
1. Зміст та класифікація релігійних вірувань Суть поняття релігія Релігія - сфера, найбільш чужа застосуванню будь-яких об'єктивних емпіричних критеріїв....
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Поняття політична партія
1. Політичні партії: суть і роль в суспільстві Колективне утворення, що складається з ієрархічно пов'язаних між собою осіб, які об'єдналися для...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 1. Політичні партії: суть і роль в суспільстві
1. Політичні партії: суть і роль в суспільстві Колективне утворення, що складається з ієрархічно пов'язаних між собою осіб, які об'єдналися для...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 1. Суть політичного процесу
1. Суть політичного процесу Сучасна історична реальність показує, що зміни політичного ладу, реформування політичної системи, владних структур і...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Поняття субкультури
Окрім загальнозначущих універсальних типів політичної культури - а наявність патріархальних, підданських і активістських її форм властива практично всім...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Суть політичної свідомості
Політична свідомість - одна з центральних категорій науки про політику, що входить у систему її понятійних координат і означає сприймання суб 'єктом тієї...
-
Політична свідомість - одна з центральних категорій науки про політику, що входить у систему її понятійних координат і означає сприймання суб 'єктом тієї...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Поняття політичний процес
1. Суть політичного процесу Сучасна історична реальність показує, що зміни політичного ладу, реформування політичної системи, владних структур і...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Поняття та ідейні джерела тоталітаризму
Поняття та ідейні джерела тоталітаризму Тоталітаризм (Totalitas, Лат. - повнота, цільність, тобто всезагальність влади) - політичний режим, державний...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Суть громадянського суспільства
Поява правової державності обумовлюється розвитком самого суспільства і стала можливою внаслідок формування громадянського суспільства. Громадянське...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 1. Поняття держави та її природа
1. Поняття держави та її природа Що таке держава? Держава - політична форма організації суспільства. Держава - основний інститут політичної системи, що...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Предмет і об'єкт науки про політику
Питання про об' єкт і предмет науки має сенс тоді, коли за системою тих або інших знань визнається статус науки, тобто такої теорії, де відображаються...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Радикалізм Жан-Жака Руссо
Політичні вчення французького просвітництва стали ідейною зброєю Великої Французької революції (1789 р.), сприяли виникненню і розвитку прогресивних...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 1. Політика - соціальне явище
Багатовікову історію мають традиції політичних знань. Вивчення будь-якої науки починається із з'ясування Виникнення і розвитку науки, що і як досліджує,...
-
Різноманітні об' єднання громадян є невід' ємним компонентом будь-якого демократичного суспільства. Їх соціально-політичне призначення полягає,...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Поняття і зміст партійних систем
Поняття і зміст партійних систем Дії політичних партій тісно пов'язані одна з одною, взаємозалежні, знаходяться в певних політичних відносинах зі всіма...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Поняття авторитаризму
Поняття авторитаризму Поняття авторитаризм, або Авторитарна влада, частково застосовується при характеристиці Тотальної політичної системи. Однак поняття...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 2. Сучасні партійні системи і їх суть
Поняття і зміст партійних систем Дії політичних партій тісно пов'язані одна з одною, взаємозалежні, знаходяться в певних політичних відносинах зі всіма...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Поняття політичний режим
1. Політичний режим: суть та мета Політичний режим - теоретична категорія, яка існувала лише в науці про державу і право, в тісному взаємозв'язку з...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 1. Політичний режим: суть та мета
1. Політичний режим: суть та мета Політичний режим - теоретична категорія, яка існувала лише в науці про державу і право, в тісному взаємозв'язку з...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - ПОЛІТИЧНІ РЕЖИМИ: СУТЬ ТА ТИПИ
1. Політичний режим: суть та мета Політичний режим - теоретична категорія, яка існувала лише в науці про державу і право, в тісному взаємозв'язку з...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 2. Засоби, процес і види влади Поняття засоби влади
Нерівномірний розподіл засобів (ресурсів) влади - найважливіша соціальна причина підкорення або непідкорення одних людей іншими. Засоби влади (ресурси) -...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Поняття громадянське суспільство, правова держава
Поняття громадянське суспільство, правова держава Поняття громадянське суспільство сягає ідеї античного полісу. Філософи Давньої Греції розглядали...
-
Політичні вчення французького просвітництва стали ідейною зброєю Великої Французької революції (1789 р.), сприяли виникненню і розвитку прогресивних...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Суть поняття ідеологія
1. Природа і суть сучасних політичних концепцій Суть поняття ідеологія Все, що здійснюється в політиці зусиллями організацій та окремих осіб, розумне,...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 1. Природа і суть сучасних політичних концепцій
1. Природа і суть сучасних політичних концепцій Суть поняття ідеологія Все, що здійснюється в політиці зусиллями організацій та окремих осіб, розумне,...
-
1. Політичні партії: суть і роль в суспільстві Колективне утворення, що складається з ієрархічно пов'язаних між собою осіб, які об'єдналися для...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Суть політичної стабільності
Суть політичної стабільності Якщо на Заході політична стабільність, а особливо конфлікти та напруження в країні, широко висвітлюються і стали основою...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - ЩО I ЯК ВИВЧАЄ НАУКА ПРО ПОЛІТИКУ
Багатовікову історію мають традиції політичних знань. Вивчення будь-якої науки починається із з'ясування Виникнення і розвитку науки, що і як досліджує,...
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Суть поняття релігія