Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Конституція
Конституція
У сучасному світі більшість держав формується і функціонує на основі конституції - основного закону держави. Конституція фіксує відносно стабільні норми і правила, що визначають устрій держави, принципи її організації, засоби політичного волевиявлення, прийняття рішень, а також становище особи в державі. Конституція - основний закон держави, який визначає основи суспільного і державного ладу, систему державних органів, порядок їх утворення і діяльності, права і обов 'язки громадян. Суть конституції в тому, щоб основний закони держави взагалі і закони, що стосуються виборчого права і представницьких установ, їх компетенції тощо, відображали дійсне співвідношення політичних сил в суспільстві.
В сучасних умовах у демократичних державах, звичайно, конституції складаються з двох найважливіших частин. В першій визначаються норми взаємовідносин громадян і держави, права особи, затверджується правова рівність всіх громадян і заборона дискримінації. Друга частина містить характеристику держави (республіка, монархія, федерація та ін.), статус різноманітних гілок влади, правила взаємовідносин парламенту, президента, уряду, суду, а також структуру і порядок функціонування органів управління.
Конституції мають давню історію: ще в кінці XVIII ст. в США приймається "Білль про права", тоді ж у Франції проголошуються "Декларація прав людини і громадянина" і конституція. Хоча ряд правових документів, що фактично мають характер конституційних актів, з'явився ще раніше - в 1215, 1628, 1679 і в 1689 ро-ках у Великобританії. З XVIII ст. у політичній думці широко вживається поняття конституціоналізм. Конституціоналізм трактується як наявність законів або конституцій, що регулюють державне правління. В Англії, Франції та інших країнах поняття Конституціоналізм зводиться просто до набору юридичних і неюридичних законів, на підставі яких створюється система правління. Ще й тепер у ряді країн не встановлене підпорядкування урядової діяльності якомусь єдиному конституційному документу, акту. Майже в кожній другій країні світу конституціоналізм означає набір чисто юридичних законів. Та багато політологів, соціологів, юристів визначають конституціоналізм як встановлення і функціонування політичних систем, яким притаманна обмеженість влади. В таких системах, як правило, є закони про громадянські, політичні і економічні права і свободи громадян, що поряд з іншими структурними елементами наперед визначені для захисту прав особи від незаконного примусу з боку держави. В усіх конституційних державах протягом тривалого періоду за допомогою конституції здійснюється регулювання політичного життя. Однак реальна тривалість дії конституцій в різних країнах неоднакова. Так, у Франції вже приймались 16 конституцій, а в США і тепер діє їх перша конституція, в яку внесено всього лише 26 поправок. Більш ніж 200-річне існування конституції США не означає, що вона не зазнала значних змін згідно з вимогами суспільства. Конституційна новизна виявилася тут не стільки в прийнятих поправках, скільки в зміні тлумачення ряду статей Основного Закону Верховним федеральним судом Америки, що наділений правом прийняття остаточних рішень інтерпретації, тобто тлумачення змісту закону.
Схожі статті
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 2. Форми політичного правління і державного устрою
Конституція У сучасному світі більшість держав формується і функціонує на основі конституції - основного закону держави. Конституція фіксує відносно...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Функції держави
Кнуючи протягом багатьох тисячоліть, держава змінюється разом із розвитком всього суспільства. В розвитку держави, виходячи з особливостей взаємовідносин...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Історичні рубежі в розвитку держави
Кнуючи протягом багатьох тисячоліть, держава змінюється разом із розвитком всього суспільства. В розвитку держави, виходячи з особливостей взаємовідносин...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 3. Судова влада
Судова влада (поряд із законодавчою та виконавчою) є однією з трьох гілок державної влади, необхідною умовою реалізації принципу поділу влади у...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Реальне забезпечення прав і свобод громадян
З метою упорядкування відносин особи та суспільства, надання їм законодавчо-юридичних норм і принципів захисту честі, гідності й інтересів особи всіма...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Громадянство
З метою упорядкування відносин особи та суспільства, надання їм законодавчо-юридичних норм і принципів захисту честі, гідності й інтересів особи всіма...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Радикалізм Жан-Жака Руссо
Політичні вчення французького просвітництва стали ідейною зброєю Великої Французької революції (1789 р.), сприяли виникненню і розвитку прогресивних...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Політичні вчення в Стародавньому Римі
З другої половини V - II ст. до н. е. - період еллінізму, початок занепаду державності Стародавньої Греції. Інтерес до політичної проблематики...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 2. Президентська та виконавча влада в України
Інститут глави держави виник у кінці XVIII ст. і сформувався у період становлення державності. Юридичний статус та політичне значення сучасного глави...
-
Політичні вчення французького просвітництва стали ідейною зброєю Великої Французької революції (1789 р.), сприяли виникненню і розвитку прогресивних...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Людина та влада в сучасних демократіях
Для демократій, та ще більше - для монархічних та інших авторитарних політичних режимів, характерне визнання тотальності, необмеженості державної влади у...
-
Для демократій, та ще більше - для монархічних та інших авторитарних політичних режимів, характерне визнання тотальності, необмеженості державної влади у...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Лібералізм про взаємовідносини індивіда та влади
Для демократій, та ще більше - для монархічних та інших авторитарних політичних режимів, характерне визнання тотальності, необмеженості державної влади у...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Структура, характер політичного процесу
В суспільстві відбувається розподіл та перерозподіл засобів влади, здійснення політичної мобілізації громадян, прийняття рішень, контроль за політичними...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Функції політичної культури
Політична культура, залежно від суб' єкта політики, має і різновидності: політична культура суспільства, політична культура класів, націй, окремих...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Структура політичної культури
Політична культура, залежно від суб' єкта політики, має і різновидності: політична культура суспільства, політична культура класів, націй, окремих...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Різновидності партійних систем
Партійні системи відображають стійкі зв'язки у відносинах політичних партій між собою, а також з державою та іншими політичними інститутами і владними...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Поняття і зміст партійних систем
Поняття і зміст партійних систем Дії політичних партій тісно пов'язані одна з одною, взаємозалежні, знаходяться в певних політичних відносинах зі всіма...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 2. Сучасні партійні системи і їх суть
Поняття і зміст партійних систем Дії політичних партій тісно пов'язані одна з одною, взаємозалежні, знаходяться в певних політичних відносинах зі всіма...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Формування державності України
У формуванні державності України важливі, По-перше, демократичність і відкритість законодавчого процесу, повнота нормотворчих функцій, надійність...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Занепад державності Стародавньої Греції
З другої половини V - II ст. до н. е. - період еллінізму, початок занепаду державності Стародавньої Греції. Інтерес до політичної проблематики...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Предмет і об'єкт науки про політику
Питання про об' єкт і предмет науки має сенс тоді, коли за системою тих або інших знань визнається статус науки, тобто такої теорії, де відображаються...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 1. Політика - соціальне явище
Багатовікову історію мають традиції політичних знань. Вивчення будь-якої науки починається із з'ясування Виникнення і розвитку науки, що і як досліджує,...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Функції науки про політику
Важливим елементом науки про політику виступають і її функції. Функціями є ті напрями, за якими здійснюється вплив науки на вивчення її людьми і її...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Політико-правові погляди французьких матеріалістів
Напередодні Французької революції широке розповсюдження знаходять прогресивні політичні ідеї матеріалістів Дені Дідро, Поль Анрі Гольбаха, Андріана...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Вчення Шарля Монтеск'є про державу і право
Серед представників Просвітництва у Франції значне місце належить історику, правознавцю Шарлю Луї Монтеск 'є (1689-1755 рр.). Свої суспільно-політичні...
-
На рубежі ХVІІ-ХVІІІ ст. феодальна держава Росія остаточно оформляється як абсолютна монархія. Реформи Петра І завершили ліквідацію старофеодальних...
-
На рубежі ХVІІ-ХVІІІ ст. феодальна держава Росія остаточно оформляється як абсолютна монархія. Реформи Петра І завершили ліквідацію старофеодальних...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Функції бюрократії
У демократичному суспільстві основні функції бюрократії зводяться до того, що, по-перше, бюрократична система забезпечує функціонування політичної...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Взаємодія бюрократії і влади
Парадокс бюрократії як соціального явища полягає в тому, що бюрократи самі собою - це не більше, аніж службовці (чиновники), які не мають ніякої...
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Конституція