Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Функції політичної свідомості
Масова політична свідомість в кожному суспільстві неоднакова - може бути авторитарною й Демократичною. Авторитарна політична свідомість орієнтується на "сильну" політичну владу, беззаперечне підпорядкування їй, культ сили та авторитет тих, хто стоїть при владі, веде до фактичного заперечення прав громадян на реальну участь у здійсненні влади тощо. Авторитарна політична свідомість - різновид фетишизованої свідомості, що обожнює владу, сприймає її як своєрідну магічну силу, що забезпечує добробут суспільства і громадян. Авторитарна політична свідомість служить сприятливим грунтом для зростання культу особи глави держави, утвердження диктаторських, тиранічних режимів.
Демократична політична свідомість спирається на народовладдя, політичні свободи і рівність громадян перед законом, виборність і підзвітність перед народом органів влади, верховенство закону, а також громадянського суспільства над державою, політичний плюралізм та ін.
Багато політологів у сучасній політичній свідомості виділяють 12 типів масової політичної свідомості: ліберал-технократичний; ліберал-реформістський; лібералістський; традиціоністський; нео-консервативний; радикал-лібералістський, радикал-етатистський, право-популістський, радикал-демократичний, радикал-бунтар-ський, радикал-романтичний і радикал-соціалістичний. Швидкий розпад Радянського Союзу розвіяв ілюзорність стереотипу "ідейно-політична єдність радянського суспільства". Виникають незалежні держави, суспільно-політичні об' єднання громадян, політичні партії широкого спектру від вкрай правих до вкрай лівих тощо. Розбещування й догматизація соціалістичної ідеї в період сталінізму й застою, розрив між словом і ділом призвели до роздвоєння масової та індивідуальної політичної свідомості, виникло таке явище, як двомислення. Американський соціолог Джордж Оруелл відзначає, що двомислення означає спроможність водночас триматися двох протилежних переконань... Говорити свідому неправду і водночас в неї вірити, забути будь-який факт, що став незручним, і витягти його з забуття, ледве знов знадобився, заперечувати існування об' єктивної дійсності і враховувати дійсність, яку заперечуєш, - все це абсолютно необхідно.
Процес динамічної політизації сучасного суспільства в Україні оголив і зробив більш контрастним плюралізм політичних позицій різноманітних груп населення. Навіть у межах демократич-
Но спрямованої масової політичної свідомості можна умовно виділити різновидності: демократична, соціалістична, соціал-демократична, консервативна, авторитарна, ліво-радикальна, анархо-синдикалістська, націонал-сепаратистська, конформістська. Поряд з ними виявляються і такі типи політичної свідомості: Антидемократичний, праворадикальний, ліберально-реформістський, буржуазно-націоналістичний, християнсько-демократичний та ін.
Функції політичної свідомості
Політична свідомість як специфічне суспільне явище та елемент політичної системи соціально неоднорідного суспільства має ряд функцій: пізнавальну, інформативну, нормативну, оціночну, аналітичну, прогностичну, регулятивну, виховну та комунікативну.
Провідна функція політичної свідомості - Пізнавальна. До вирішення всіх проблем політичного життя людина підходить, орієнтуючись на певні норми свідомості, в яких відбитий досвід у вигляді певних знань і оцінка з позицій моральності та інших норм. Людина розглядає та оцінює політичні ідеї з власних позицій. Оцінюючи ситуацію, політичні ідеї, мету тощо, людина змушена фіксувати своє ставлення до дійсності й завдяки цьому виділяти себе як суб' єкта такого ставлення, усвідомлювати себе носієм ідей і благородної мети. Ось чому пізнавальна функція визначає істинність політичних ідей, мети, розкриває хід політичних явищ і процесів соціальної діяльності. Адже свідомість не можна повністю звести ані до одного з цілого ряду наближених їй світів, що умовно виділяються: до світу ідей, понять, значень, наукових знань; до світу людських цінностей, емоцій і змістів. Але свідомість не тільки народжується, але й присутня в таких світах, живе в них, порівнює, оцінює тощо.
З пізнавальною функцією політичної свідомості тісно пов'язана Оціночна. Нові політичні реалії, динамізм і складність політичних змін додають підвищені вимоги до висновків, узагальнень, політичних оцінок. У другій половині 80-х років і особливо на початку 90-х в Україні сталася величезна кількість подій, політичних явищ і процесів, складних та суперечливих. Все це - проблемні ситуації, в яких без спроможності до творчого узагальнення та оцінки орієнтуватися неможливо. Вже не досить сприймати навіть готову інформацію, яка правильно прокоментувалася, потрібно творчо вивчити політичні явища та процеси, що виражаються в умінні застосовувати знання в політичному аналізі та оцінці явищ, подій, процесів. У процесі суспільної діяльності особа не тільки пізнає політичні відносини, але й по-своєму оцінює їх. До одних політичних явищ людина ставиться позитивно, до інших - негативно: внаслідок цього виробляються норми поведінки особистості. Політична оцінка повинна бути науковою, глибокою і всебічною.
Прогностична функція політичної свідомості тісно пов' язана з пізнанням розвитку політичних процесів, має суто творчий характер, сприяє генеруванню нових ідей, концепцій, теорій, поглядів, що потім застосовуються практично. Моделювання ідеологічних і соціальних процесів дозволяє зробити більш оптимальними прогнози й варіанти рішень. Передбачення дозволяє з' ясувати можливі наслідки рішень, що приймаються. Врахування причинно-наслідкових зв' язків - головна умова при моделюванні ідеологічних, соціальних і політичних процесів.
Регулятивная функція політичної свідомості відображається в регулюванні і відображенні соціальних процесів. Важливим моментом регулятивної функції виступає визнання певних цінностей, принципів та ідеалів, зумовлених потребами індивідів, соціальної спільності, верстви, групи, класу та суспільства.
Поглиблення процесу політизації суспільства зумовлює зростання значення комунікативної функції політичної свідомості. В сучасному суспільстві значно активізувався процес формування та розвитку різноманітних політичних концепцій, ідей, поглядів. Комунікативна функція сприяє формуванню у людей політичної свідомості, орієнтуванню їх на перспективу суспільного розвитку.
Велике значення виховної функції політичної свідомості. У виховній діяльності вирішальне значення мають соціально-політичні та ідеологічні фактори. В сучасних умовах проблема ідейно-політичного виховання стоїть не менш гостро, аніж в інші періоди історичного розвитку. Але повністю неправомірно розглядати народ України лише як об' єкт так званого "ідеологічного впливу". Зміна свідомості безкризово не минає. Розчарування в минулому, соціальна апатія, спад настроїв охоплює не тільки зрілих людей, але й молодь. В сучасних умовах постало питання про необхідність цілеспрямованого виховання ініціативи, самостійності, гострого інтересу до нової потреби у політичному вихованні.
Політична свідомість проявляється водночас в декількох функціях, тісно пов' язаних і переплетених між собою. Однак, можна визначити її головні й другорядні функції. Мабуть, головними функціями політичної свідомості виступають спеціальні функції: регулятивна, комунікативна, виховна, що відіграють провідну роль і мають потужний вплив на теорію пізнання. Соціальні функції - синтез всіх функцій, визначальні суттєвості політичної свідомості. Структуру політичної свідомості складають системи абстрактно-теоретичних понять, загальних уявлень про політичний устрій суспільства, визначення нормативних принципів, політичних норм - справедливість, рівність, свобода, демократія, і абстрактно-практичних форм - ідеї у вигляді програм і документів, практичні політичні принципи, емпіричний досвід, деякі знання економічних положень, емпіричні знання, що передаються від покоління до покоління, накопичені в практичному житті у ставленні до інтересів держави. Політична свідомість народу України в умовах відродження визначається не тільки процесами реформ політичної системи, розвитку демократії, гласності, гостротою боротьби з антидемократичними проявами з боку окремих груп, але й значною активізацією політичної діяльності, тривогою за долю справжньої демократії.
Схожі статті
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Типи політичної свідомості
Масова політична свідомість в кожному суспільстві неоднакова - може бути авторитарною й Демократичною. Авторитарна політична свідомість орієнтується на...
-
У другій половині ХХ ст. академічним етапом, основною течією в теоріях соціології стає структурно-функціональний аналіз. Критикуючи функціоналізм за...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Пошуки нових теорій політики
У другій половині ХХ ст. академічним етапом, основною течією в теоріях соціології стає структурно-функціональний аналіз. Критикуючи функціоналізм за...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Суть політичної свідомості
Політична свідомість - одна з центральних категорій науки про політику, що входить у систему її понятійних координат і означає сприймання суб 'єктом тієї...
-
Політична свідомість - одна з центральних категорій науки про політику, що входить у систему її понятійних координат і означає сприймання суб 'єктом тієї...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Масова політична свідомість
Складність економічної та соціальної структури суспільства, динамізм його розвитку відбиваються політичною свідомістю, його багатоструктурністю,...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Структура політичної свідомості
Складність економічної та соціальної структури суспільства, динамізм його розвитку відбиваються політичною свідомістю, його багатоструктурністю,...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - ПОЛІТИЧНА СВІДОМІСТЬ. ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА
Політична свідомість - одна з центральних категорій науки про політику, що входить у систему її понятійних координат і означає сприймання суб 'єктом тієї...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 1. Політика - соціальне явище
Багатовікову історію мають традиції політичних знань. Вивчення будь-якої науки починається із з'ясування Виникнення і розвитку науки, що і як досліджує,...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Методи і способи вивчення політики
Наука про політику використовує різні методи дослідження, серед яких найширше розповсюджені порівняльний і ем-пірико-соціологічний методи вивчення...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Політичні інститути
Політичні інститути - політичні установи з організаційною структурою, цілеспрямованими виконавчими структурами та апаратом. Політичні інститути - спосіб...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 2. Структура, функції та типи політичної системи
Політична система суспільства - складна, розгалужена сукупність різних політичних інститутів, соціально-політичних спільностей, форм взаємодії і...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Державна влада
Що таке державна влада? Чи тотожна політична влада державній владі? Будь-яка державна влада розуміється як політична влада. Проте не всяка політична...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Соціологія Богдана Кістяковського
Проблеми державності України стояли в центрі всієї наукової діяльності українського історика Дмитра Дорошенка (1882-1951 рр.) - громадсько-політичного...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Концепція державності Дмитра Дорошенка
Проблеми державності України стояли в центрі всієї наукової діяльності українського історика Дмитра Дорошенка (1882-1951 рр.) - громадсько-політичного...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Культ особи
Культ особи - характеристика специфічного єдиновладдя тоталітарного типу (лат. сиійк - підпорядкування, поклоніння), історико-соціальне, політичне...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Політичне лідерство, політичний авторитет
Звичайно ж, історію творять люди. Але спонукальні мотиви дій, прагнень мають причини, що лежать у матеріальній, насамперед, економічній сфері життя...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Функції політичних партій
Та обставина, що політичні партії існують у країнах з досить різноманітною за формою і змістом політичною культурою суспільства, різноманітною соціальною...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 1. Особа в політиці Політичне буття особи
1. Особа в політиці Політичне буття особи Стаючи дорослим, кожний переконується, що в суспільстві діють механізми, які регулюють помисли та вчинки людей...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - ЛЮДИНА I ПОЛІТИКА
1. Особа в політиці Політичне буття особи Стаючи дорослим, кожний переконується, що в суспільстві діють механізми, які регулюють помисли та вчинки людей...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Структура, характер політичного процесу
В суспільстві відбувається розподіл та перерозподіл засобів влади, здійснення політичної мобілізації громадян, прийняття рішень, контроль за політичними...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - ЩО I ЯК ВИВЧАЄ НАУКА ПРО ПОЛІТИКУ
Багатовікову історію мають традиції політичних знань. Вивчення будь-якої науки починається із з'ясування Виникнення і розвитку науки, що і як досліджує,...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Функції науки про політику
Важливим елементом науки про політику виступають і її функції. Функціями є ті напрями, за якими здійснюється вплив науки на вивчення її людьми і її...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Своєрідність політичної думки епохи Відродження
У соціально-економічному житті Західної Європи, починаючи з ХІV ст. в Італії, а з ХУ ст. в інших країнах стався цілий ряд змін, що знаменували початок...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 3. Проблеми теорії політики в епоху Відродження
У соціально-економічному житті Західної Європи, починаючи з ХІV ст. в Італії, а з ХУ ст. в інших країнах стався цілий ряд змін, що знаменували початок...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 2. Політичні вчення в Середньовіччі
Падіння Римської імперії (476 р.) завершило період історії Стародавнього світу і поклало початок історії середніх віків. Тоді розвиток політичної думки...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Просвітителі про державу і право
В Україні тоді серед просвітителів чільне місце займає Григорій Савич Сковорода - гуманіст, поет, філософ. Народився Григорій Сковорода 22 листопада 1722...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Філософія Григорія Сковороди
В Україні тоді серед просвітителів чільне місце займає Григорій Савич Сковорода - гуманіст, поет, філософ. Народився Григорій Сковорода 22 листопада 1722...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Лібералізм про взаємовідносини індивіда та влади
Для демократій, та ще більше - для монархічних та інших авторитарних політичних режимів, характерне визнання тотальності, необмеженості державної влади у...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Політична поведінка особи
Процес політичної соціалізації особи ніби вбирає два зустрічних процеси. Їх розвиток, рух уперед має конкретно-історичний характер і визначається...
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Функції політичної свідомості