Політична історія України - Танцюра В. І. - Конституція УРСР1937 р. як ширма тоталітаризму
У січні 1937 р. була прийнята нова Конституція УРСР, створена відповідно до Конституції СРСР 1936 p., за якою УСРР перейменувалась в Українську Радянську
Соціалістичну Республіку (УРСР). Вона проголошувалась соціалістичною державою робітників і селян, де політичною владою є ради депутатів трудящих. Економічною основою визнавалась соціалістична система господарювання і соціалістична власність на засоби виробництва у формі державної або кооперативно-колгоспної. Вищим органом влади проголошувалась Верховна Рада, яка обиралася на 4 роки. Вона утворювала уряд - Раднарком. Місцевими органами державної влади були ради депутатів трудящих. Конституція декларувала свободу слова, друку, зборів, мітингів, але в тоталітарній державі це було неможливим. Вибори представницьких органів влади повинні були проводитись на основі загального, рівного, прямого виборчого права таємним голосуванням. Та реально права і свободи громадян тоталітарний режим цілковито ігнорував.
Конституція своїм змістом абсолютизувала державу. Всебічний розвиток особи у ній розглядався не як мета соціалістичного будівництва, а як засіб досягнення мети - побудови сталінської моделі соціалізму. Вона не забезпечувала і не могла забезпечити втілення в життя основних своїх положень.
Творення авторитарного, ідеократичного лідера в особі Сталіна
Важливим засобом зміцнення тоталітарної системи було обожнювання вождя - власне культ особи, наділення його надприродними рисами. Культ особи Сталіна почав створюватися наприкінці 20-х років, під час підготовки до його 50-річчя.
21 грудня 1929 р. газета "Правда" вийшла на восьми сторінках, більша частина з яких була присвячена Сталіну. Статті мали такі заголовки: "Сталін і партія", "Сталін і Червона армія", "Сталін і індустріалізація країни", "Стальний солдат більшовицької гвардії". З цього почалося відкрите й безсоромне пропагування його "величі". Особливо розвинувся культ особи Сталіна у 1934 р. Наприклад, один з керівників України П. Постишев на XVII з'їзді ВКП(б) говорив про вчення "Леніна - Сталіна", виділяв Сталіна як великого стратега і мислителя. Не відставали від нього й інші делегати. З часом Сталін сам наполегливо пропагував себе як класика, який і в теорії, і на практиці ніби досяг більшого від будь-кого.
Ретельно налагоджений апарат маніпулювання суспільною свідомістю насаджував містично-забобонне схиляння перед "вождем", "хазяїном", його "діяннями". Ця діяльність мала декілька наслідків: монопольно-моністичне становище поглядів Сталіна в пропаганді й науці; заборона наукових положень, які суперечили б його догмам. Роль і діяльність Сталіна звеличував "Короткий курс історії ВКП(б)".
Всебічна і постійна пропаганда сприяла створенню ілюзорних і міфологічних уявлень про Сталіна. Поступово насаджувалась теза, що незгода з його поглядами та діями - антидержавний акт. У свідомості багатьох людей Сталін як реальна людина (з його особистими якостями, сильними і слабкими рисами, індивідуальністю) перетворюється на символ соціалізму, навіть держави.
Політика у сфері культури в 30-ті роки
У 30-ті роки насаджувався ідеологічний монополізм, культивувались особисті смаки Сталіна, переслідувались учені, освітяни, літератори, чиї погляди або творчість не вписувались у контекст сталінізму.
Тим часом індустріалізація вимагала кваліфікованих кадрів, тому значна увага приділялась ліквідації неписьменності, розвитку освітніх установ та навчальних закладів. З 1932 р. існувало три типи шкіл: початкова (4 роки), неповна середня (7), середня (10). Були запроваджені єдиний день початку навчального року - 1 вересня, п'ятибальна система оцінювання знань. Основною формою викладання став урок, а замість комплексної системи запроваджувалась предметна.
Після одержання телеграми Сталіна і Молотова (грудень 1932 р.) з вимогою "припинити українізацію" всі школи були переведені в основному на російську мову навчання.
На початку 30-х років було здійснено уніфікацію вищої та середньої освіти. Вищим навчальним закладом став інститут, а середнім спеціальним - технікум. У 1934 р. було скасовано плату за навчання - в усіх вузах і технікумах, запроваджені наукові ступені кандидата й доктора наук, вчені звання професора, доцента, ліквідовано бригадно-лабораторний метод навчання, запроваджено індивідуальне оцінювання знань, обов'язкове складання заліків та іспитів. На 1 січня 1941 р. в УРСР діяли
173 вузи (197 тис. студентів) і 693 середні спеціальні навчальні заклади (196 тис. учнів). Наприкінці 30-х років в Україні в основному було вирішено проблему створення кадрів нової інженерно-технічної інтелігенції. Чисельність фахівців перевищила 500 тис. осіб. Проте в навчальних програмах домінували політичні предмети, виробничий ухил, витісняючи загальноосвітні дисципліни.
Попри диктат, утиски сталінського тоталітарного режиму багато галузей науки досягли значних успіхів. У 1932 р. в Українському фізико-технічному інституті (м. Харків) вперше в СРСР було штучно розщеплене атомне ядро. Того ж року електрозварювальна лабораторія Є. Патона була реорганізована в Інститут електрозварювання. Всесвітньої слави здобув офтальмолог В. Філатов. У 1936 р. у структурі Української академії наук було утворено суспільствознавчі інститути.
У 1936 р. ВУАН було перейменовано на АН УРСР, а багатьох його співробітників репресовано. Репресії стали невід'ємним елементом сталінської "культурної революції". Діяльність митців, які змушені були прославляти Сталіна, Компартію, стала настільки регламентованою, що почала втрачати ознаки творчості. У 1934 р. різноманітні літературні об'єднання були закриті й злиті у Спілку письменників України. За письменниками об'єднувалися у творчі спілки інші працівники мистецтва. Це дало змогу партії легше керувати "культурним фронтом". Культурні процеси були уніфіковані за допомогою єдиного методу - "соціалістичного реалізму", який вимагав, передусім, оспівування соціалізму. Поширилося нігілістичне ставлення до пам'яток культури. Були знищені поховання багатьох гетьманів України, зруйновані культові споруди (церкви), які мали велику архітектурну цінність. Історико-художні цінності з музеїв за безцінь продавалися за кордон.
Схожі статті
-
Політична історія України - Танцюра В. І. - 5.5. Розпад Гетьманщини
"Чорна рада" під Фастовом 27 вересня 1659 р. обрала гетьманом Юрія Хмельницького, але відсутність у нього твердої політичної волі, неврівноваженість...
-
Політична історія України - Танцюра В. І. - Радянська влада як форма більшовицької диктатури
Дбаючи про утвердження своєї влади на теренах України, керівництво РКП(б) врахувало помилки, допущені українськими урядами при вирішенні соціальних та...
-
Політична історія України - Танцюра В. І. - Вплив на українське відродження громадівського руху
Наприкінці 50-х - на початку 60-х років XIX ст. в Україні організаційно чіткіше окреслився національний рух. Його особливість полягала в тому, що значна...
-
Першим політичним процесом стала так звана "шахтинська справа" (1928 p.). За неї були притягнуті до відповідальності інженери та техніки Донецького...
-
Політична історія України - Танцюра В. І. - Ідейно-політична боротьба в 20-ті роки
На політичний розвиток країни суттєво вплинула ідейно-політична боротьба в 20-30-ті роки у більшовицькій партії. Саме її результати визначили...
-
29 квітня 1722 р. сталося чергове обмеження автономії Гетьманату - було створено Малоросійську колегію. Вона вважалася вищою касаційною й фінансовою...
-
Політична історія України - Танцюра В. І. - 6.3. Гетьман в екзилі. П. Орлик і його Конституція
Після смерті 2 жовтня 1709 p. І. Мазепи його племінник Андрій Войнаровський відмовився від булави, хоча й успадкував майно покійного. Незважаючи на...
-
Політична історія України - Танцюра В. І. - Зародження перших політичних організацій
Зародження перших політичних організацій Нова хвиля політизації життя заявила про себе після завершення наполеонівських війн. Критично мислячі...
-
У другій половині 20-х років чітко окреслилася тенденція до зниження темпів виробництва продукції сільського господарства, що гальмувало розвиток...
-
Політична історія України - Танцюра В. І. - Політика індустріалізації та її наслідки
Політика індустріалізації та її наслідки До 1926 р. економіку СРСР та України в основному було відбудовано. Постало питання про перспективи її подальшого...
-
Політика індустріалізації та її наслідки До 1926 р. економіку СРСР та України в основному було відбудовано. Постало питання про перспективи її подальшого...
-
Політична історія України - Танцюра В. І. - Створення партійно-державної кадрової номенклатури
Одним з методів регулювання діяльності місцевих парторганізацій були чистки (виключення з КП(б)У). У середині 1921 р. в Компартії України нараховувалось...
-
Національна революція 1917-1920 pp. тісно пов'язана з історією українського народу, випливає із закономірностей багатовікового розвитку українства,...
-
Політична історія України - Танцюра В. І. - 7.2. Політизація національного руху в Україні
Зародження перших політичних організацій Нова хвиля політизації життя заявила про себе після завершення наполеонівських війн. Критично мислячі...
-
Національна революція 1917-1920 pp. тісно пов'язана з історією українського народу, випливає із закономірностей багатовікового розвитку українства,...
-
Політична історія України - Танцюра В. І. - Еволюція українського козацтва
Наприкінці XV ст. на теренах України з'являється нова суспільна сила - козацтво. Назва "козак" вперше зустрічається у половецькому словнику XIII ст. У...
-
Політична історія України - Танцюра В. І. - Соціалістична течія в українському русі
Соціалістична течія в українському русі Особливості політичного становища та соціально-економічного розвитку українських земель обумовили специфіку...
-
Політична історія України - Танцюра В. І. - Компартія - ядро та знаряддя тоталітарного режиму
Ще в середині 20-х років почав утверджуватися політичний та ідеологічний монополізм Комуністичної партії, що означало ліквідацію інших партій, репресії...
-
Соціалістична течія в українському русі Особливості політичного становища та соціально-економічного розвитку українських земель обумовили специфіку...
-
Політична історія України - Танцюра В. І. - Об'єднання земель і племен східних слов'ян
Об'єднання земель і племен східних слов'ян Серед істориків побутує думка, що перший етап у розвитку києворуської державності був "варязьким". Починається...
-
Політична історія України - Танцюра В. І. - Політичні причини та наслідки поразки І. Мазепи
Після укладення Переяславського договору Російська влада неухильно стала втручатися у внутрішнє життя українського суспільства, маючи на меті не тільки...
-
Політична історія України - Танцюра В. І. - Націонал-комунізм
На хвилі національного відродження в Україні виникло так зване "націонал-ухильництво" - форма націонал-комунізму, представники якого намагалися поєднати...
-
Після укладення Переяславського договору Російська влада неухильно стала втручатися у внутрішнє життя українського суспільства, маючи на меті не тільки...
-
З ліквідацією державної автономій українське суспільство пройняла гнітюча атмосфера національного приниження, політичного та економічного гноблення....
-
Політичні партії в Україні на початку 20-х років. Встановлення комуністичної монопартійної системи Політична система України на початку 20-х років мала в...
-
За Конституцією 1919 р. Україна вважалася незалежною державою, але її суверенітет був дуже обмеженим. Роль центру відігравала Російська Федерація, яка...
-
Політична історія України - Танцюра В. І. - 7. Українське національне відродження XIX ст
З ліквідацією державної автономій українське суспільство пройняла гнітюча атмосфера національного приниження, політичного та економічного гноблення....
-
Занепокоєні курсом Центральної Ради на здобуття Україною автономних прав, 29 червня 1917 р. до Києва прибули міністри російського уряду: 0. Керенський,...
-
Після укладення Переяславського договору Російська влада неухильно стала втручатися у внутрішнє життя українського суспільства, маючи на меті не тільки...
-
Після укладення Переяславського договору Російська влада неухильно стала втручатися у внутрішнє життя українського суспільства, маючи на меті не тільки...
Політична історія України - Танцюра В. І. - Конституція УРСР1937 р. як ширма тоталітаризму