Політична економія - Федоренко В. Г. - 19.2. Основні риси економічної системи державного соціалізму
Економічна система державного соціалізму характеризується безроздільним пануванням суспільної власності на засоби виробництва. Монопольне становище в її складі належало державній власності. Це породило всезагальне одержавлення економіки та інших складових суспільних відносин. Монопольне становище державної власності утвердилось внаслідок підміни реального усуспільнення виробництва формальним, здійсненим у процесі зміни майнової приналежності засобів виробництва.
В колишньому СРСР одержавленою була і колгоспно-кооперативна форма власності. Це проявлялося в жорсткій регламентації виробничої діяльності колгоспів з боку державних органів, нееквівалентному використанні їх коштів для розвитку державних підприємств, нав'язуванні цим господарствам засобів виробництва, котрі не завжди їх задовільняли, у втраті принципів госпрозрахунку у відносинах держави з колгоспами.
Одержавлення поширювалось і на відносини особистої власності, що проявлялося у регламентуванні можливостей збільшення трудових доходів населення за місцем основної і неосновної роботи. Це значною мірою зрівнювало особисті доходи, що гальмувало збільшення оплати праці найбільш кваліфікованих працівників, не породжувало мотивації до високопродуктивної праці, гальмувало соціально-економічне зростання суспільства.
Однією з суттєвих характеристик одержавленого соціалізму було те, що за такого суспільного устрою передбачається, що суспільство є єдиним власником. Однак в такому разі об'єкти власності використовуються не завжди ефективно, господарська відповідальність не конкретизується та не персоналізується за суб'єктами господарювання, а ніби покладається на всіх членів суспільства. Звідси - існування системи економічного утриманства, коли за рахунок високорентабельних та ефективних підприємств існували нерентабельні. Тому за неефективну господарську діяльність, як правило, досить часто несли відповідальність ті, хто не мав до цього безпосереднього стосунку.
Поряд з цим відбувалося відчуження працівників віл засобів виробництва: вони ставіли особами, що віддають свою здатність до праці у розпорядження держави, працюють на державних підприємствах на умовах найму. Здійснена в перші роки існування радянської влади націоналізація засобів виробництва не забезпечила організації виробництва на колективних засадах та реально не підпорядкувала його потребам працівників. Трудові колективи та окремі особи будуть ефективно використовувати засоби виробництва, інші об'єкти власності в тому разі, коли вони зможуть самостійно виконувати більшість функцій управління ними.
Складовою частиною моделі державного соціалізму були відносини адміністративної залежності. Вони реалізувались шляхом підпорядкування більшості підприємств нищим органам державного управління. Відповідно до вказівок останніх та за участі апарату управління підприємств на чолі з їх керівниками визначались параметри планів виробництва продукції, постачальники необхідних ресурсів для виробників, споживачі їх продукції, ціни на неї тощо. Регламентувався і процес розподілу та використання доходів. Результати виробничої діяльності трудових колективів оцінювалися залежно від стану виконання планів виробництва продукції або надання послуг. Управління економікою на основі використання команд, адміністративних розпоряджень, унеможливлювало її розпиток шляхом використання ринкових регуляторів (попит і пропозиція, конкуренція тощо) та зміну її структури відповідно до потреб споживачів. Тому одержавленому соціалізму притаманна дефіцитність.
Останню слід розуміти не як нестачу окремих видів продукції, а як загальний дефіцит. Він проявлявся у невідповідності пропозиції засобів виробництва і предметів споживання, обсягу та структури виробництва товарів, надання послуг, а також їхньої якості суспільним потребам. Серед інших ознак дефіцитної економіки слід виокремити диктат "пробника над споживачем, конкуренцію між споживачами за придбання дефіцитних товарів, що давало змогу монополістам-виробникам підвищувати ціни; наявність прихованої інфляції, лімітування матеріальних ресурсів та їх прямий розподіл, існування значної кількості планово збиткових підприємств. Все це створювало сприятливі умови для існування тіньової економіки, представники якої вміло використовували пади одержавленого соціалізму та діяли з метою привласнення значних коштів, незважаючи на різні заборони, норми закону і правила господарювання в умовах цього суспільного устрою.
Одержавленому соціалізму притаманна також надмірна централізація суспільного виробництва, яка породжує гіпертрофію вертикальних і нерозвиненість горизонтальних зв'язків підприємств і територій. Радянська держава зосереджувала у своєму розпорядженні левову частку виробленого продукту (наприкінці 80-х років до 3/4 національного доходу і близько 4/5 валового національного продукту)1. Така система ставила підприємства й регіони у жорстку залежність від центральних органів державного управління при розподілі матеріальних і фінансових ресурсів.
До того ж створених ними. Серед товаровиробників значну частку складали великі підприємства, якими було зручно керувати з центру. Досить часто вони були малоефективними, але це не було перешкодою для визначення умов реалізації виробленої ними продукції. З іншого боку, споживачі такої продукції не мали у своєму розпорядженні важелів впливу на монополістів-виробників і тому були змушені погоджуватись сплачувати за дорогу та часто неякісну продукцію.
Деформації економічної системи одержавленого соціалізму значною мірою були зумовлені бюрократизацією управління, яка унеможливлює розвиток самоуправлінських основ такої системи. Бюрократизм - система управління економічним та соціальним життям суспільства, яка базується на монополізації функцій певним визначеним колом осіб. Його родовою ознакою є використання службового становища у власних або корпоративних інтересах на шкоду загальносуспільним та державним. До складу бюрократії входить привілейований прошарок державних службовців, наділених певними повноваженнями в межах виконання своїх обов'язків, але використовуваних невідповідним чином. Дж. Б'юкенен, характеризуючи бюрократичну систему, зазначав, що вона не ефективна внаслідок, принаймні, однієї з причин: вона марнотратно використовує ресурси суспільства на догоду фаворитам, довільно дискримінуючи та класифікуючи громадян.
Зменшення рівня бюрократизації управління соціально-економічним розвитком суспільства потребує налагодження ділового контролю суспільних інститутів та населення за діяльністю державних структур, позбавлення їх монополії на інформацію, ресурси, вирішення кадрових питань, прийняття управлінських рішень тощо.
До ознак одержавленого соціалізму належить жорстка залежність економіки від ідеології та політики, котра виникає у процесі зрощення господарських та політичних структур, адже правляча партія була "керівною і спрямовуючою силою" в економіці та інших складових суспільних відносин, діяла як керівне ядро економічної й політичної влади. Останнє було закріплене і в Конституції. За таких умов держава втрачає свою відносну незалежність від керівної партії та її апарату, а господарська діяльність заганяється в жорсткі ідеологічні рамки, самостійність та ініціативність керівників підприємств не підтримується.
В цілому означені характеристики державного соціалізму сприяли утвердженню екстенсивного типу суспільного відтворення, давали змогу мобілізувати у розпорядження держави значні за обсягами ресурси, спрямовувати їх на вирішення цілого ряду таких життєво важливих проблем, як ліквідація техніко-економічної відсталості, створення військово-оборонного потенціалу тощо. Але поряд з цим хронічний характер мав дефіцит товарів широкого вжитку, продовольства тощо, що є свідченням нездатності цієї системи забезпечити задоволення найнеобхідніших потреб людей.
Своєрідною була роль суспільних наук в системі одержавленого соціалізму. Поряд з дослідженням об'єктивних процесів і явищ у світі, його регіонах, в окремих економічних системах вони повинні були пропагувати реальні досягнення та уявні переваги цього суспільного устрою. Поряд з пропагандистською роботою партійних структур, це сприяло деформації суспільної свідомості, коли люди не бачать реальних переваг одержавленого соціалізму, але змушені виявляти зовнішню лояльність до влади.
Схожі статті
-
Політична економія - Федоренко В. Г. - 3.1. Зміст і структура економічної системи
3.1. Зміст і структура економічної системи Розвиток людського суспільства відбувається на основі виробництва матеріальних і духовних благ, Інших...
-
Політична економія - Федоренко В. Г. - 19.1. Соціалістична ідея та основні етапи її розвитку
19.1. Соціалістична ідея та основні етапи її розвитку Існування людства супроводжувалось і супроводжується пошуками шляхів його розвитку на основі...
-
Суспільне відтворення - це динамічна система, яка перебуває у постійному русі. Воно здійснюється не по замкненому колу, а має висхідний характер, хоча і...
-
Політична економія - Федоренко В. Г. - 4.2. Типи, види та форми власності
Складною проблемою для економічної науки є класифікація форм власності. Форма власності - це стійка система економічних відносин і господарських...
-
Сучасна ринкова економіка є продуктом тривалої еволюції товарно-грошових відносин та держави як одного з найважливіших інститутів регулювання суспільних...
-
Політична економія - Федоренко В. Г. - 13.6. Форми та системи заробітної плати
Форми та системи заробітної плати - це механізм встановлення розміру заробітку залежно від кількості та якості праці і її результатів. Обираючи певну...
-
Потреби аналізу економічних явищ і процесів, результатів господарювання в межах національної економіки держави, регулювання її розвитку породжують...
-
2.1. Суспільне виробництво та його основні фактори. Виробничі можливості суспільства Основу існування суспільства складає виробництво матеріальних благ,...
-
Політична економія - Федоренко В. Г. - 11.5. Види підприємств у ринковій системі господарювання
У країнах з розвиненою ринковою економікою існує безліч різноманітних сучасних підприємств. Вони діють у різних галузях економіки і класифікуються за...
-
Сутність державного регулювання ринкової економіки більш повно розкривається в тих функціях держави, які вона при цьому виконує. їх здійснення спрямоване...
-
Формування і реалізація стратегічного курсу реформування економіки постсоціалістичних країн у ринкову, розв'язання поточних проблем її розвитку не можуть...
-
Політична економія - Федоренко В. Г. - 7.3. Норма прибутку і основні чинники, що її визначають
Прибуток є важливим показником ефективної діяльності суб'єктів господарювання. Проте абсолютний розмір прибутку не показує рівень ефективності, якість...
-
Реформування відносин власності в постсоціалістичних країнах здійснюється шляхом роздержавлення та приватизації. Роздержавлення - це зменшення ролі...
-
Політична економія - Федоренко В. Г. - 15.1. Зміст суспільного відтворення
Глава 15. Форми суспільного продукту в процесі відтворення Глава 16. Економічне зростання та його чинники. Економічні цикли глава 1 Глава 17. Зайнятість...
-
Політична економія - Федоренко В. Г. - Глава 15. ФОРМИ СУСПІЛЬНОГО ПРОДУКТУ В ПРОЦЕСІ ВІДТВОРЕННЯ
Глава 15. Форми суспільного продукту в процесі відтворення Глава 16. Економічне зростання та його чинники. Економічні цикли глава 1 Глава 17. Зайнятість...
-
Глава 15. Форми суспільного продукту в процесі відтворення Глава 16. Економічне зростання та його чинники. Економічні цикли глава 1 Глава 17. Зайнятість...
-
Політична економія - Федоренко В. Г. - Глава 19. СОЦІАЛІСТИЧНА ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА ТА ЇЇ ЕВОЛЮЦІЯ
19.1. Соціалістична ідея та основні етапи її розвитку Існування людства супроводжувалось і супроводжується пошуками шляхів його розвитку на основі...
-
Політична економія - Федоренко В. Г. - 3.2. Типи економічних систем та їх еволюція
Історія розвитку суспільства являє собою цілий ряд економічних систем, які змінювали одна одну. В економічній науці існують різні підходи щодо їх...
-
Політична економія - Федоренко В. Г. - 3.2.2. Адміністративно-командна економічна система
Історія розвитку суспільства являє собою цілий ряд економічних систем, які змінювали одна одну. В економічній науці існують різні підходи щодо їх...
-
Україна, як і інші постсоціалістичні країни, здійснює перехід від адміністративно-командної економічної системи до ринково-демократичної. Цей перехід є...
-
Політична економія - Федоренко В. Г. - 18.2. Національні моделі змішаної економіки
На сучасному етапі існують різні національні моделі змішаної' економіки: американська, німецька, шведська, японська та ін. Вони відрізняються як...
-
Політична економія - Федоренко В. Г. - 3.2.1. Традиційна економічна система
Історія розвитку суспільства являє собою цілий ряд економічних систем, які змінювали одна одну. В економічній науці існують різні підходи щодо їх...
-
Політична економія - Федоренко В. Г. - Глава 3. ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА
3.1. Зміст і структура економічної системи Розвиток людського суспільства відбувається на основі виробництва матеріальних і духовних благ, Інших...
-
Теоретичні засади державного регулювання ринкового господарства були закладенні відомим англійським економістом Дж. М. Кейнсом. Центральне місце в теорії...
-
Політика зайнятості населення являє собою систему регуляторних заходів і дій соціально-економічного, адміністративно-організаційного та правового...
-
Політична економія - Федоренко В. Г. - 14.4. Цінні папери, їх основні види та курс
Безпосередня характеристика цінних паперів як форми прояву акціонерного капіталу полягає в тому, що вони являють собою документ про участь його власника...
-
Політична економія - Федоренко В. Г. - РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
В умовах трансформаційних перетворень у нашому суспільстві значно зростає потреба в пошуку дієвих методів та напрямків утвердження ринкових відносин,...
-
Політична економія - Федоренко В. Г. - 3.3. Критерії історичних етапів економічного розвитку
Універсальною закономірністю розвитку економічних систем є їх поступовий перехід від нижчих шаблів до вищих. Історія еволюції суспільства налічує кілька...
-
Політична економія - Федоренко В. Г. - 3.2.4. Змішана економічна система
Ринкова економіка , за теорією А. Сміта, - це лад, заснований на приватній власності, за якого здійснюється вільна гра ринкових сил. Рушійною силою...
-
Політична економія - Федоренко В. Г. - 3.2.3. Ринкова економіка вільної конкуренції
Ринкова економіка , за теорією А. Сміта, - це лад, заснований на приватній власності, за якого здійснюється вільна гра ринкових сил. Рушійною силою...
Політична економія - Федоренко В. Г. - 19.2. Основні риси економічної системи державного соціалізму