Педіатрія - Тяжка O. B. - Діагностичні критерії атонічного дерматиту (J. Hanifin, G. Rajka, 1980)

Кропивниця, ангіоневротичний набряк (набряк Квінке) - це алергічні захворювання, що розвиваються переважно за негайним (ІgЕ-опосередкованим, І типом), рідше - за участі II, III, IV типів імунопатологічних реакцій і неімунних механізмів, що реалізуються під дією фізичних факторів - механічних, світлових, температурних.

Важливе місце в патогенезі цих захворювань займають харчова алергія і псевдоалергія. Найбільш частими етіологічними факторами є харчові та медикаментозні алергени, значно рідше - хімічні, епідермальні, побутові, інфекційні. Розвиток цієї патології також може бути зумовлений рецидивуючим і хронічним перебігом шкірних алергічних захворювань, як правило, поєднаним з хронічною патологією травного тракту - гастродуоденітом, дискінезіею жовчних шляхів, холецистохолангітом, реактивним панкреатитом, дисбактеріозом кишок, лямбліозом, гельмінтозами та ін., вогнищами хронічної інфекції, у тому числі носоглотки.

Клінічна картина. При кропивниці на шкірі хворого з'являється еритема, на місці якої виникають сверблячі уртикарні елементи. При ангіоневротичному набряку (гігантська кропивниця, набряк Квінке) спостерігаються значні, добре обмежені набряки різних ділянок тіла, частіше в ділянці очей, губ, статевих органів, гортані (найбільш небезпечна локалізація). Набряки можуть мігрувати, супроводжуватися загальними симптомами (лихоманка, колапс).

Діагностика. Як метод специфічної алергодіагностики при рецидивуючій кропивниці й набряку Квінке використовують визначення рівня специфічного ІgЕ, тест дегрануляції базофілів, що багато в чому визначає успішність проведених надалі елімінаційних заходів.

Лікування. У лікуванні кропивниці й ангіоневротичного набряку використовують антигістамінні засоби перорально, перевагу віддають препаратам II покоління, до яких відносять кларитин, лоратадин, семпрекс, трексил, цетиризин. За показаннями антигістамінні засоби вводять парентерально (димедрол, тавегіл, супрастин, піпольфен - препарати І покоління), у тяжких випадках коротким курсом призначають кортикостероїдні препарати. Доцільне застосування препаратів кальцію всередину і в гострих випадках парентерально (кальцію хлорид, кальцію глюконат). Призначають сорбенти (силард, ентеросгель), легкі проносні, ферментні препарати (креон, панкреатин, мезим та ін.). За показаннями проводять промивання шлунка та кишечнику, очисну клізму. Подальша терапія спрямована на запобігання контакту з причинними алергенами, лікування супутніх захворювань травного тракту, санацію вогнищ хронічної інфекції. При рецидивуючій кропивниці та набряку Квінке тривалим курсом призначають мембраностабілізуючі препарати - задитен, кетотифен, налкром та ін.

Діагностичні критерії атонічного дерматиту (J. Hanifin, G. Rajka, 1980)

І. Обов'язкові критерії.

1. Свербіж.

2. Типова морфологія і локалізація елементів висипу: згинальні поверхні кінцівок у дорослих (ліхеніфікація), розгинальні поверхні й обличчя в дітей (екзема).

3. Хронічний рецидивуючий перебіг.

4. Атопічні захворювання в індивідуальному й сімейному анамнезі (бронхіальна астма, алергічний риніт).

II. Додаткові критерії.

1. Сухість шкіри.

2. Іхтіоз, посилення шкірного малюнка, фолікулярний кератоз.

3. Позитивні шкірні реакції гіперчутливості негайного типу з алергенами.

4. Підвищений рівень загального IgE у крові.

5. Виникнення захворювання в ранньому віці (до 2 років).

6. Схильність до інфекцій шкіри, переважно стафілококової і герпетичної етіології.

7. Неспецифічний дерматит кистей і стоп.

8. Екзема сосків.

9. Хейліт.

10. Рецидивуючи й кон'юнктивіт.

11. Кератоконус, передня субкапсулярна катаракта.

12. Лінії Дені (складки Дені-Моргана).

13. Білий дермографізм.

14. Темні кола під очима.

15. Складки на передній поверхні шиї.

16. Блідість або почервоніння шкіри обличчя.

17. Свербіж при потінні.

18. Залежність клінічного перебігу дерматозу від факторів зовнішнього середовища й емоцій.

19. Алергія до вовни, розчинників жирів.

20. Харчова алергія.

Для встановлення діагнозу "атонічний дерматит" необхідне поєднання не менше ніж 3 обов'язкових і 3 додаткових критеріїв.

Схожі статті




Педіатрія - Тяжка O. B. - Діагностичні критерії атонічного дерматиту (J. Hanifin, G. Rajka, 1980)

Предыдущая | Следующая