Педагогіка вищої школи - Туркот Т. I. - Міні-модуль 3.3. Психолого - педагогічні особливості організації самостійної роботи студентів

Розвиток і освіта ні одній людині не можуть бути дані або повідомлені.

Усяк, хто бажає до них долучитися, повинен досягти цього власною діяльністю, власними силами, власним напруженням.

А. Дістервег

Характерною особливістю навчання у вищій школі є великий обсяг самостійної роботи студентів (СРС). Самостійні роботи - це різноманітні види індивідуальної і колективної навчально-пізнавальної діяльності студентів, які здійснюються ними на навчальних заняттях або у позааудиторний час за завданнями викладача, під його керівником, але без його безпосередньої участі.

Згідно "Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України" самостійна робота є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових навчальних занять. Навчальний час, відведений на СРС регламентується робочими планами ВНЗ і складає не менше і/3 та не більше 2/3 загального об'єму навчального часу студента, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.

Кожен із видів самостійної роботи потребує від студентів напруженої інтелектуальної діяльності, ефективність якої залежить від дотримання вимог гігієни розумової праці, урахування як загальних закономірностей, так і особливостей анатомо-фізіологічних і психічних процесів, притаманних конкретному індивіду. Фізіологічні функції людського організму тісно пов'язані з такими чинниками зовнішнього середовища як світло, температура, атмосферний тиск, вміст кисню в повітрі та ін. Організуючи самостійну роботу студентів, слід ураховувати, що більшість людей мають піки підвищеної працездатності: з 8-ої до 12 години та з 17-ої по 20-у годину. У ці періоди підвищується розумова активність, зростає гострота органів чуття та інших функціональних систем організму. Для організму молодої людини, її фізичної та інтелектуальної діяльності особливе значення має повноцінне харчування. Добові затрати енергії людей розумової праці, які не мають додаткового м'язового напруження, мають складати:

- для чоловіків - 2600-3000 ккал;

- для жінок - 2200-2500 ккал.

При виконанні фізичних вправ, витрати складають відповідно: 3000-3300 ккал. та 2400-2800 ккал. Розумова праця повинна супроводжуватися активним відпочинком, який уповільнює настання розумової втоми, та сном (7-8 годин на добу).

Якщо розглядати результати навчання У вищому навчальному закладі як сукупність таких складових: отримання знань, набуття практичних вмінь, формування навичок і відношення до оточуючої дійсності та процесів, які відбуваються в ній, а також формування готовності до професійної діяльності, то можна побачити, що кожна з цих складових в значній мірі залежить від якості самостійної роботи студента. Так, традиційна система навчання грунтувалася, в основному, на "знаннєвій компоненті", тобто студентам повідомлялася певна сума готових знань, які повинні були "спрацювати" у майбутній професійній діяльності випускника ВНЗ. В умовах ринкової економіки, яка вимагає нової парадигми навчання, конкурентоспроможними будуть тільки фахівці, які спираючись на фундаментальні знання, в реальній діяльності зможуть нестандартно мислити, творчо застосувати знання в постійно змінюваних виробничих і соціальних ситуаціях, що потребує високого рівня самоаналізу, самооцінки і самоконтролю результатів своєї діяльності (табл. 9).

Згідно "нової парадигми" формуванню саме таких рис особистості сучасного випускника ВНЗ сприяє раціонально організована самостійна робота.

Таблиця 9

Порівняльна характеристика "традиційної" та "нової" парадигми навчання

Традиційна

Нова

Основний акцент - на надання студенту

"правильної"" інформації, раз і назавжди

Основний акцент - на те, щоб

"навчитись учитись", бути відкритим

Заданої.

Навчання - лише результат, продукт

Діяльності. Просування уперед обмежене

Замкнутими етапами, обумовленими

Віковими кордонами.

Акцент на зовнішній світ. Внутрішній

Досвід часто сприймається як

Невідповідний навчанню. Припиняються

Спроби інтуїтивного мислення, не

Заохочується дивергентне мислення.

Акцент на аналітичне, формально-логічне,

"лівопівкульне" мислення.

Основний акцент - на теоретичне,

Абстрактне, "книжкове" звання (знаннієва

Компонента)

Тверда сегретація за віком, місцем

Навчання. Освіта реалізується лише у

Визначеному віці з метою придбання

Людиною мінімальних умінь і підготовки її

До конкретно визначеної соціальної ролі.

Усьому новому, розвинути потребу в

Знаннях, навчанні "протягом усього

Життя*'.

Навчання - свідомий, цілеспрямований

Процес "подорожування у невідоме",

Який відбувається постійно, без вікових

Обмежень

Внутрішній досвід - контекст навчання.

Використання фантазії, вигадки,

Спонукання до вираження почуттів.

Інтуїтивність заохочується, розглядається

Як частина творчого процесу.

Спрямованість на рівномірний розвиток

Обох півкуль, сполучення

"лівопівкульного" мислення, раціоналізму і

Цілісного асоціативного, інтуїтивного

Мислення.

Теоретичні знання усіляко доповню-

Ються і збагачуються практичними,

Отриманими як у ВНЗ, так і поза ним.

Гнучкість і інтеграція вікових груп.

Особистість не обмежується у виборі

Змісту навчання у зв'язку з віком та

Місцем навчання (у нагоді стає

Дистанційне навчання).

Освіта - процес, що здійснюється

Протягом усього життя, що визначається

Потребою в конкурентоспроможних

Фахівців з вищою освітою.

Викладач - насамперед фасилітатор,

Консультант, помічник студенту у

Навчанні.

Викладач не тільки вчить, але й вчиться

Сам у процесі навчання.

Місце навчання обмежується

Матеріальними, фізичними можливостями

Особистості.

Викладач повідомляє знання:

"однобічний" рух.

Викладач - контролер дій студента.

Організація самостійної роботи студентів означає створення умов для планування студентом самостійної навчально-пізнавальної діяльності, виконання запропонованих викладачем та визначених самостійно завдань, корекції отриманих результатів, їх самоконтролю, контролю та оцінювання викладачем.

Організуючи СРС, викладач повинен звернути увагу на визначення мети навчально-пізнавальної роботи студентів, обсягу, структури та змісту навчального матеріалу, який пропонується для самостійного опрацювання, правильний вибір форм та методів контролю за самостійною роботою студентів, а також здійснити її навчально-методичне забезпечення.

Головна мета самостійної роботи є двоєдиною: засвоєння теоретичних знань, формування системи загальнонавчальних, інтелектуальних і професійних умінь і навичок та формування самостійності і активності особистості майбутнього фахівця.

Порівнюючи особливості орієнтації на результати традиційних та нових підходів до організації навчання, слід окреслювати цілі самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів у сучасній вищій школі:

- засвоєння теоретичних знань;

- формування загальнонавчальних умінь і навичок;

- формування мотивації до самоосвіти на протязі усього життя;

- розвиток пізнавальних інтересів і здібностей;

- розвиток критичного мислення;

- розвиток морально-вольових якостей, адже результати самостійної роботи є наслідком морально-вольової спрямованості особистості;

- формування відношення до оточуючого світу та його соціальних проявів;

- формування умінь самоорганізації власної життєдіяльності, її самоаналізу і самооцінки тощо;

- формування готовності до діяльності в умовах високої конкуренції, що потребує постійної самоосвіти та підвищення професіоналізму.

Схожі статті




Педагогіка вищої школи - Туркот Т. I. - Міні-модуль 3.3. Психолого - педагогічні особливості організації самостійної роботи студентів

Предыдущая | Следующая