Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - Семінарське заняття у вищій школі
Семінар (лат. - розсадник) - вид навчальних занять практичного характеру, спрямованих на поглиблення, розширення, деталізацію і закріплення теоретичного матеріалу. Семінарські заняття сприяють активізації пізнавальної діяльності студентів, формуванню самостійності суджень, умінню відстоювати власні думки, аргументувати їх на основі наукових фактів. Вони сприяють оволодінню фундаментальними знаннями, допомагають розвивати логічне мислення, формувати переконання, оволодівати культурою толерантності, активно впливати на соціальне становлення особистості.
Історичні корені семінарських занять досить глибокі. Ще у давньогрецьких школах вдавалися до диспутів, заслуховування й обговорення наукових повідомлень, коментування їх учителями. У добу Середньовіччя в доповнення до диспутів, дискусій з'явилися семінари. Головне завдання цього виду навчальної роботи - навчити студентів умінню критично висловлювати свої міркування щодо певних питань, сприяти оволодінню методами і прийомами риторики.
У XVIII-XIX ст. семінари широко входять до структури навчальної роботи вищих шкіл. Якщо раніше їх використовували у вивченні літератури, теологічних дисциплін, юриспруденції, то вже у XX ст. вони набули поширення у вивченні багатьох дисциплін гуманітарного та соціального циклу.
У сучасній вищій школі семінарським заняттям належить значна частина навчального часу, особливо з дисциплін соціально-економічного й гуманітарного циклів.
У практиці навчальної роботи виокремлюють три різновиди семінарських занять: просемінари, семінари, спецсемінари.
Просемінари мають передувати власне семінарам, відігравати вступну, підготовчу роль. Вони передбачають аудиторну роботу студентів під керівництвом педагога, спрямовану на оволодіння навичками й уміннями самостійної роботи з підготовки до безпосередньої участі в семінарах.
Технологія проведення просемінарів передбачає такі компоненти: формулювання теми заняття, дидактичної мети; добір методичного забезпечення підготовки та проведення заняття; необхідні засоби для реалізації мети; організація студентів на навчальну діяльність безпосередньо на занятті з урахуванням етапів роботи (визначення конкретного питання теми семінару, яке треба опрацювати; рекомендація методів і прийомів опрацювання наукових джерел; виокремлення вузлових питань, наукова аргументація тих чи тих теоретичних положень; організація виступів студентів, постановка запитань, опанування тим, хто виступає, культурою ведення дискусії з дотриманням принципу толерантності; підсумкове слово викладача).
Отже, головна функція просемінарів - оволодіння технологією, методикою і технікою роботи на власне семінарах з урахуванням навчальної дисципліни.
Просемінари зазвичай проводять на початку вивчення навчального курсу, у програмі якого заплановано певну кількість годин на семінарські заняття. Два просемінари досить, щоб допомогти студентам оволодіти відповідним рівнем технології, техніки й методики підготовки та участі в семінарських заняттях.
Семінари - вищий рівень організації навчальної діяльності. Цією організаційною формою навчання передбачено підвищення пізнавальної активності студентів.
Технологія організації та проведення семінарських занять передбачає попереднє визначення науково-педагогічним працівником теми, основних питань, які винесено на обговорення, ознайомлення зі списком літератури для опрацювання та методичними рекомендаціями щодо систематизації результатів цієї роботи.
Безпосередньо на заняттях обговорюють основні проблеми теми, провадять дискусію, заохочують активність студентів, підбивають підсумки, оцінюють діяльність студентів. Загалом семінари мають бути "розсадником знань", забезпечувати інтелектуальний розвиток студентів, формувати у них пізнавальну активність.
У процесі організації та перебігу семінарських занять важливо забезпечити оптимальні умови для спілкування на рівні "науково-педагогічний працівник - студенти", "студенти - науково-педагогічний працівник" на засадах демократизму й толерантності. Лише за умов вільного висловлювання власних думок, їх наукового обгрунтування активізується процес пізнання, формуються пізнавальні й соціальні мотиви учіння.
У процесі проведення семінарських занять науково-педагогічний працівник має цілеспрямовано виховувати в студентів таку етичну рису, як толерантність (від лат. шіегат - терплячий) - терпимість до чужих думок і міркувань.
Після завершення навчання фахівці долучаються до активної виробничої й соціальної діяльності, яка відбуватиметься в багатовимірному й багатовекторному соціальному середовищі (різноманітність виробничих, психологічних, моральних чинників, різні напрями в політиці, мистецтві, релігії та ін.). Це вимагає від особистості толерантності й уміння обстоювати власні позиції, погляди на ту чи ту проблему з позицій наукових законів і здорового глузду. Ці уміння саме й виробляють на семінарах.
Треба враховувати, що змістовий бік семінарського заняття не залишається надовго в пам'яті студентів. Головне, щоб вони вчилися мислити, висловлювати свої судження, аналізувати думки інших, щоб відбувався рух в інтелектуальному розвитку, формуванні наукового світогляду та системи методів і прийомів пошуку істини, культури спілкування.
У системі семінарських занять треба уникати одноманітності іх проведення, вносячи елементи дискусії, гри, змагальності тощо. Професор А А Алексюк подає такі різновиди семінарських занять:
■ семінар запитань і відповідей;
■ семінар - розгорнута бесіда: передбачає попередню підготовку студентів з визначених завдань; ■
■ семінар - колективне читання: студенти зачитують тексти, коментуючи їх зміст з позицій розвитку сучасної науки;
■ семінар, що передбачає усні відповіді студентів з подальшим їх обговоренням;
- семінар-дискусія: студенти, маючи програму, завчасно готуються до дискусії та розгортають її безпосередньо на занятті;
- семінар, що передбачає обговорення й оцінювання письмових рефератів студентів;
■ семінар-конференція: студенти завчасно готують доповіді, виступають з ними, відповідають на запитання колег;
■ семінар - теоретична конференція: проводять зі студентами кількох груп курсу на основі вивчення об'ємного розділу чи цілої дисципліни;
■ семінар - розв'язання проблемних завдань: проводять на основі створення проблемних ситуацій, виокремлення проблемних завдань і праці над їх розв'язанням;
■ семінар - прес-конференція: кілька студентів готують повідомлення з вузлових питань, а всі учасники долучаються до їх обговорення;
■ семінар - "мозковий штурм": студенти завчасно ознайомлюються з важливими проблемними завданнями, які потребують розв'язання; під час семінару вносять конкретні пропозиції щодо розв'язання проблеми. Усі пропозиції записують, систематизують і визначають найдоцільніші.
Проблемні завдання повинні мати конкретну наукову, виробничу, соціальну спрямованість. Таку роботу проводять, як правило, на старших курсах за умови достатньої теоретичної підготовки студентів. Цей вид семінару особливо ефективно впливає на інтелектуальний розвиток студентів, сприяє їх соціальному становленню як учасників професійної діяльності в різних сферах народного господарства.
Ідею "мозкового штурму", яку запропонував 1953 р. американський психолог А Осборн, широко використовували у 2-й половині XX ст. відомі вчені, конструктори складних технічних систем. Ефективним є застосування "мозкового штурму" в процесі проведення медичних і педагогічних консиліумів. Такий підхід до пошуків істини особливо важливий в умовах розв'язання завдань ринкової економіки на засадах демократизму. Отже, в системі професійної підготовки студентів потрібно закласти основи таких умінь.
У процесі підготовки та проведення семінарських занять варто рішуче відмовитися від шкідливої практики, коли студенти, отримавши перелік питань з теми семінарського заняття, розподіляють між собою ролі, якими передбачено, хто конкретно висвітлюватиме те чи те питання. Це призводить до формалізму, пасивності основної частини академічної групи. Лише активна участь усіх студентів у розв'язанні окреслених завдань активізує їх, викликає задоволення в учасників семінару.
Важливу роль у формуванні професійної зрілості студентів відіграють дослідницькі семінари, що є вищою сходинкою навчальної діяльності. Вони спрямовані на формування у студентів навичок та вмінь проведення наукових досліджень.
Спецсемінари зазвичай проводять на старших курсах. Кафедри затверджують і розробляють їх тематику, укладають відповідні програми з чітким визначенням вузлових тем, основної літератури.
Обсяг занять залежить від обсягу й важливості загальної теми, кількості студентів у групі. На вступному занятті науково-педагогічний працівник акцентує увагу студентів на значущості теми, ознайомлює з організацією роботи над нею, дає методичні рекомендації щодо підготовки наукових повідомлень, розробки технологічних карт і т. ін. За студентами закріплюють конкретні теми (можна одну тему доручати 2 - 3 студентам) і складають календарний план підготовки матеріалів.
Безпосередньо на заняттях визначені студенти організовують і проводять навчальну роботу в групі: виступають з науковими повідомленнями, ознайомлюють з технологічними картами, обговорюють окремі аспекти проблеми. Усі студенти конспектують необхідні матеріали, рекомендовану літературу.
Таким чином, студенти займаються не лише трансляцією знань, а й набувають досвіду організації пізнавальної діяльності своїх товаришів.
Контрольні запитання та завдання:
У чому сутність практичного заняття? Назвіть вимоги, що їх висувають до проведення практичного заняття.
Від чого залежить ефективність проведення практичних занять? Відповідь обгрунтуйте.
У чому відмінність між практичним та лабораторним заняттям?
Опишіть структуру лабораторного заняття.
Назвіть основи/ види семінарських занять. Висвітліть технологію і методику організації та проведення просемінарів.
Яка місце у навчально-виховному процесі належить спецсемінарам? Поясніть технологію і методику їх проведення. За допомогою яких критеріїв ви оцінюєте ефективність семінарських занять?
У чому, на вашу думку, полягає демократизм проведення
Семінарських занять?
Назвіть основні види семінарських занять.
З'ясуйте дидактичні завдання семінарських занять у вищій
Школі.
Схожі статті
-
Значне місце в системі підготовки фахівців посідають практичні заняття. Головне їх завдання - закріплення, переведення у довготривалу пам'ять теоретичних...
-
Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - Творчий стиль навчання
Його стержнем є стимулювання студентів до творчості в пізнавальній діяльності. А також - підтримання з боку педагога ініціатив своїх підопічних. Педагог...
-
Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - 1.1. Предмет і завдання педагогіки вищої школи
1.1. Предмет і завдання педагогіки вищої школи Педагогіка вищої школи виникла на базі загальної педагогіки. наука педагогіка, підгрунтя якої заклали...
-
Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - Закономірності педагогічного процесу
Педагогічний процес у вищому навчальному закладі - складний, суперечливий, багатоступінчастий процес На нього впливають різні чинники - внутрішні й...
-
Форми організації процесу навчання розкривають через способи взаємодії педагога зі студентами, під час розв'язання дидактичних завдань. Вони виявляються...
-
Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - Розділ 1. Загальні основи педагогіки вищої школи
1.1. Предмет і завдання педагогіки вищої школи Педагогіка вищої школи виникла на базі загальної педагогіки. наука педагогіка, підгрунтя якої заклали...
-
Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - 2.1. Поняття дидактики вищої школи
2.1. Поняття дидактики вищої школи Дидактика (грец. didaktikos - повчальний) - галузь педагогіки, спрямована на вивчення і розкриття теоретичних основ...
-
Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - Розділ 2. Дидактика вищої школи
2.1. Поняття дидактики вищої школи Дидактика (грец. didaktikos - повчальний) - галузь педагогіки, спрямована на вивчення і розкриття теоретичних основ...
-
Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - Кредитно-модульна система організації навчального процесу
Для сучасного стану розвитку національної вищої освіти характерні модернізація і реформування, спрямовані на приєднання до Болонського процесу з метою...
-
Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - 1.5. Педагогічний процес у вищій школі
Педагогічний процес - центральна категорія педагогіки, яка у відповідній літературі має багато трактувань. Однак педагогічний процес - це внутрішньо...
-
Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - Репродуктивний стиль навчання
В його основі - кібернетичний підхід, відповідно до якого навчання розглядають як складну динамічну систему. Керують цією системою за допомогою посилання...
-
Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - Програмоване навчання
В його основі - кібернетичний підхід, відповідно до якого навчання розглядають як складну динамічну систему. Керують цією системою за допомогою посилання...
-
Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - Проблемне навчання
Види навчання. Догматичне навчання . Сформований у Середньовіччі вид церковно-релігійного навчання через слухання, читання, механічне запам'ятовування й...
-
Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - Пояснювально-ілюстративне навчання
Види навчання. Догматичне навчання . Сформований у Середньовіччі вид церковно-релігійного навчання через слухання, читання, механічне запам'ятовування й...
-
Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - Види навчання. Догматичне навчання
Види навчання. Догматичне навчання . Сформований у Середньовіччі вид церковно-релігійного навчання через слухання, читання, механічне запам'ятовування й...
-
Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - 2.3. Види і стилі навчання
Види навчання. Догматичне навчання . Сформований у Середньовіччі вид церковно-релігійного навчання через слухання, читання, механічне запам'ятовування й...
-
Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - Технологія модульного навчання
Модульна технологія організації навчання дає змогу використовувати її і на очній, і на заочній формах навчання, зокрема під час такої новітньої форми...
-
Слово "лекція" латинського походження і в перекладі українською мовою означає "читання". Традиції викладання матеріалу через дослівне читання раніше...
-
Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - Технологія дистанційного навчання
Офіційно термін "дистанційне навчання" визнали 1982 р., коли Міжнародна рада з кореспондентської освіти змінила свою назву на Міжнародну раду з...
-
Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - Система принципів навчання
Система принципів - функціональна система, спрямована на досягнення корисного результату, який має виховний і розвивальний ефект. Кожен компонент такої...
-
Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - 2.5. Закони та закономірності навчання
Розкривши сутність, структуру, рушійні сили навчання, взаємозв'язки його компонентів, особливості функціонування й розвитку цього процесу загалом та...
-
Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - Програма навчальної дисципліни
Які функції програми навчальної дисципліни та які вимоги до неї? На кожний предмет розробляють програму навчальної дисципліни - нормативні документи, що...
-
Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - Нормативні документи, що визначають зміст освіти
Навчальний план - нормативний документ, що його складає вищий навчальний заклад на підставі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми...
-
У дидактиці на основі теорії пізнання й сучасних досягнень психологічної та педагогічної наук розроблено й активно використовують низку концепцій...
-
До найважливіших педагогічних категорій належать навчання (самоосвіта), виховання (самовиховання), розвиток, педагогічний процес, педагогічна діяльність,...
-
Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - 1.6. Теорія і практика освіти
Освіта - процес розвитку і саморозвитку людини, що залежить від оволодіння соціально вагомим досвідом людства і втілений у знаннях, уміннях, творчій...
-
Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - Контроль успішності студента
Успішність студента контролюють, використовуючи методи і засоби, що їх визначає вищий навчальний заклад. Академічні успіхи студента визначають за...
-
Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - Поняття методів і прийомів навчання
3.1. Поняття методів навчання, їх класифікація Поняття методів і прийомів навчання. Питання вибору методів проведення навчальних занять - щоденне,...
-
Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - 3.1. Поняття методів навчання, їх класифікація
3.1. Поняття методів навчання, їх класифікація Поняття методів і прийомів навчання. Питання вибору методів проведення навчальних занять - щоденне,...
-
3.1. Поняття методів навчання, їх класифікація Поняття методів і прийомів навчання. Питання вибору методів проведення навчальних занять - щоденне,...
Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - Семінарське заняття у вищій школі