Педагогіка у запитаннях і відповідях - Кузьмінський А. І. - 16.6. Яке місце у системі морального виховання посідає чинник національної гідності та менталітету?

Гідність людини - важлива якість моральності людини, яка утверджує її як особистість, підносить її велич як вищого творіння природи.

Гідність - це моральне поняття, що виражає уявлення про цінності людини як особистості, особливе моральне ставлення людини до самої себе і ставлення до неї спільноти, в середовищі якої визначається цінність особистості. З одного боку, усвідомлення людиною власної гідності є формою самосвідомості й самоконтролю, що близьке до понять совісті та честі. Це своєрідне усвідомлення людиною відповідальності перед собою як особистістю. З другого боку, - гідність особистості вимагає від інших людей поважного ставлення до неї.

В умовах розвитку й становлення української державності й незалежності та через історичні обставини життя українського народу, який зазнавав усіляких утисків і принижень, внаслідок чого формувалося почуття меншовартості, виникає потреба формування національної гідності. Це етична категорія, яка характеризує особистість з погляду розширення поняття духовних цінностей за рамки свого "Я" і поєднання особистісних переживань, відчуттів із загальнонаціональними цінностями. Тому нагальним є завдання формування у вихованців як власної, так і національної гідності, хоча ці почуття нерозривно поєднані між собою.

Передумови формування у вихованців людської гідності взагалі та національної зокрема такі:

- навіювання аксіоми про вищість і неповторність людини;

- постійне акцентування уваги людини на її духовних цінностях, необхідності утвердження їх у суспільних стосунках;

- формування почуттів совісті та честі як засобів самооцінки своїх дій;

- поважне і вимогливе ставлення вихователя (батька, матері, вчителя та ін.) до особи вихованця;

- спонукання вихованця до постійного відстоювання власної гідності перед іншими людьми;

- знання історії своєї родини;

- знання історії свого народу;

- знання культури, традицій, звичаїв, віри свого народу;

- знання життєдіяльності видатних постатей власного народу (політичних діячів, вчених, діячів літератури, мистецтва та ін.);

- володіння рідною мовою;

- включення в конкретну діяльність, спрямовану на збереження й примноження матеріальних і духовних багатств свого народу;

- схвалення діяльності у сфері прояву національної гідності.

Характерною особливістю морального становлення особистості є її менталітет (ментальність). Ментальність походить від лат. mentalis - розумовий; mens, mentis - розум, думка, інтелект, В українському мовному обігу слово менталітет у значенні душі, вдачі, емоційності визначається як світосприймання, світогляд, бачення світу, національний характер.

Отже, Ментальність народу - це його світосприймання, світовідчуття, бачення себе у світі, особливості прояву національного характеру, своєрідність вдачі. Для кожної етнічної спільноти характерні ознаки ментальності, які на засадах загальнолюдських морально-духовних цінностей відрізняють певним чином представників однієї нації від іншої. Вони є не результатом генетичного успадкування, а передусім соціального успадкування та виховного впливу. Ментальність - винятковий феномен духовності етносу, своєрідний духовний код. Примітно, що навіть в умовах духовного геноциду, мовної деградації прояви ментальності як духовного коду зберігаються. Для кожної національності характерні своєрідні прояви менталітету. Треба з повагою ставитися до духовних багатств народу, проте турбуватися, щоб у суспільстві створювалися оптимальні соціальні умови для збереження духовного коду представників тої чи тої групи.

Схожі статті




Педагогіка у запитаннях і відповідях - Кузьмінський А. І. - 16.6. Яке місце у системі морального виховання посідає чинник національної гідності та менталітету?

Предыдущая | Следующая