Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - 4. Школа як педагогічна система й об'єкт управління
Для того, щоб усвідомити, як системний підхід допомагає керівнику загальноосвітнього навчального закладу краще зрозуміти цей заклад і більш ефективно здійснювати управління, нагадаємо спочатку, що система - це певна цілісність, що складається із взаємопов'язаних частин, кожна з яких долучає свій внесок до характеристики цілого.
Системами є біологічні організми, машини, комп'ютери, телевізори. Вони складаються з безлічі частин, кожна з яких працює у взаємодії з іншими для створення цілого, що має свої конкретні властивості. Ці частини взаємозалежні. Якщо одна з них буде відсутня або неправильно функціонуватиме, то й вся система буде функціонувати неправильно.
Усі загальноосвітні навчальні заклади також є системами. Існує два основних типи систем: закриті й відкриті. Закрита Система має жорсткі фіксовані межі, її дії перебувають у відносній незалежності від середовища, яке цю систему оточує.
Рис. 19. Процес управління з точки зору відкритої системи
Вона діє за аналогією до годинника, взаємопов'язані частини якого рухаються безперервно і точно, якщо годинник заведено або в нього поставлено батарейку. І поки у годиннику є джерело накопиченої енергії, його система незалежна від оточуючого середовища.
Усі загальноосвітні навчальні заклади є відкритими системами. Вони, як ми вже зазначали, характеризуються взаємодією із зовнішнім середовищем. Виживання будь-якого навчального закладу залежить від зовнішнього світу. Тому зовнішнє середовище є важливою змінною в управлінні (рис. 19).
Функціонування загальноосвітнього навчального закладу спрямоване на досягнення мети, обумовленої потребами особистості й суспільства. Вона повинна бути досягнута в суворо визначений час (9-12 років). Мета закладу визначає зміст педагогічної системи, який, у свою чергу, передбачає різноманітність форм і методів його реалізації. Рівень досягнутих результатів характеризує дієвість і результативність системи. Тому фактори цілі і результату є Системо утворюючими факторами педагогічної системи.
Я переконаний, якщо перед колективом не стоїть ціль, то не можна знайти способу його організації
А. С Макаренко
Загальна мета конкретизується за допомогою завдань, об'єднаних у окремі напрями навчально-виховної роботи. Ефективне управління передбачає уміння керівників шкіл, учителів, органів учнівського самоврядування визначати завдання і на кожному етапі співвідносити їх із загальною метою, регулюючи і корегуючи досягнення визначених результатів.
Результати як системоутворюючий фактор визначаються за допомогою сукупності найбільш стійких і реальних критеріїв, які допомагають встановити рівень вихованості окремих учнів, учнівських колективів у цілому. Порівняння цілі діяльності з її фактичною реалізацією дозволяє визначити конкретні шляхи корекції діяльності учасників педагогічного процесу на різних його етапах.
Функціонування педагогічної системи можливе при наявності відповідних умов. Під умовами функціонування педагогічної системи розуміють стійкі обставини, які впливають на її розвиток. В управлінні школою прийнято виділяти, як мінімум, дві групи умов: загальні і специфічні. До Загальній: умов Належать: соціальні, економічні, культурні, національні, географічні умови; до Специфічних - Особливості соціально-демографічного складу учнів, місцезнаходження школи (міська чи сільська), матеріальні можливості школи, виховні можливості навколишнього середовища.
Тимчасова Характеристика педагогічної системи складається з трьох взаємопов'язаних періодів. Вони обумовлені віковими, індивідуально-психологічними особливостями розвитку дітей, уведенням трьох рівнів середньої загальноосвітньої школи, які охоплюють 12 років спільної роботи школи й учня. Кожен рівень вирішує свої специфічні завдання, але загальна спрямованість діяльності підпорядкована основній меті - розвитку особистості учня. На кожному рівні навчання доцільна діяльність сприяє накопиченню нових кількісних характеристик особистості і подальшому переходу їх у нові якісно-особистісні утворення.
Системоутворюючі фактори, соціально-педагогічні і тимчасові умови визначають особливості структурних компонентів педагогічної системи. Структурні Компоненти представлені двома підсистемами - управляючою (адміністрація, педагогічний колектив) і підсистемою, що управляється (учнівський колектив), а також змістом, формами, методами і засобами педагогічної діяльності.
Вирішальна роль належить управляючій підсистемі. Структура цієї підсистеми більшості загальноосвітніх навчальних закладів має чотири рівні управління.
Перший рівень - директор школи, призначений державним органом чи обраний колективом; керівники ради школи, учнівського комітету, громадських об'єднань. Цей рівень визначає стратегічні напрями розвитку школи.
Другий рівень - заступники директора школи, соціальний педагог, шкільний психолог, відповідальний за організацію суспільно корисної праці, старші вожаті, помічник директора школи з господарської частини, а також органи та об'єднання, які беруть участь у самоуправлінні.
Третій рівень - учителі, вихователі, класні керівники, що виконують управлінські функції стосовно учнів і батьків, дитячих об'єднань, гуртків у системі позакласної роботи.
Четвертий рівень - органи класного і загальношкільного учнівського самоуправління. Цей рівень свідчить про суб'єкт-суб'єктний характер стосунків між педагогами і учнями.
У цій ієрархічній схемі кожен вищезазначений рівень суб'єкта управління слугує водночас об'єктом управління відносно тих рівнів, що знаходяться вище.
У підсистемі, що управляється, основне місце належить учнівському колективу. В ній також виділяють два рівні управління по вертикалі: загальношкільний колектив і класні колективи. По горизонталі керована підсистема представлена учнівськими громадськими організаціями, творчими об'єднаннями, гуртками, клубами, спортивними секціями і под. Керована підсистема відображає різноманітність і єдність видів учнівської діяльності o (навчальної, дослідницької, суспільно корисної, художньої, спортивної тощо).
Виділення системоутворюючих факторів, соціально-педагогічних і тимчасових умов, структурних компонентів
Підкреслює складну внутрішню організацію школи як педагогічної системи. Управління, з одного боку, зберігає її цілісність, з іншого - впливає на дію кожного компонента залежно від мети діяльності загальноосвітнього закладу.
Мета навчального закладу, умови його функціонування, структурні компоненти не існують самі по собі. Вони вплітаються у діяльність педагога і утворюють при цьому Функціональні Компонента педагогічної системи. Функціональні компоненти представлені: аналізом, плануванням, організацією, контролем. Функціональні компоненти внутрішкільного управління значною мірою визначаються структурно-функціональними компонентами педагогічного процесу (рис. 20).
На даному рисунку функціональні компоненти внутрішкільного управління відбивають динаміку педагогічного процесу, визначають логіку його розвитку й удосконалення.
Рис.20. Взаємозв'язок структурно-функціональних
Компонентів педагогічного процесу з функціональними компонентами внутрішкільного
Розуміння того, що школа є складною відкритою системою і об'єктом управління, допомагає сконцентрувати увагу керівників загальноосвітнього навчального закладу, учителів, учнів на обгрунтоване визначення цілі і способів
Досягнення результату, створення умов для належного функціонування педагогічного процесу, відбір змісту, використання різноманітних форм, методів і засобів навчально-виховної роботи. У цьому випадку управління педагогічною системою дозволяє зберегти її цілісність і одночасно впливати на дію її окремих компонентів.
Схожі статті
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - 3. Внутрішкільне управління
Нагадаємо, що внутрішкільне управління є діяльністю управляючої підсистеми, яка спрямована на реалізацію мети школи шляхом створення умов, необхідних для...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - 6. Педагогічне управління колективом
У спрощеному розумінні управління - це уміння досягати поставленої мети, використовуючи працю, інтелект, мотиви поведінки інших людей. Управляти...
-
Домагаючись реалізації загальної мети освіти, кожен педагог виконує у навчальному закладі професійну діяльність, обумовлену його посадою, рівнем...
-
Домагаючись реалізації загальної мети освіти, кожен педагог виконує у навчальному закладі професійну діяльність, обумовлену його посадою, рівнем...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - Частина IV. Основи управління загальноосвітнім навчальним закладом
Домагаючись реалізації загальної мети освіти, кожен педагог виконує у навчальному закладі професійну діяльність, обумовлену його посадою, рівнем...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - 2. Процес навчання як система
1. Суть процесу навчання 2, Процес навчання як система 5. Ціль і завдання процесу навчання 4. Стимулювання і мотивування процесу навчання 5. Зміст...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - 2. Процес виховання як система
Тема 14. Процес виховання 1. Суть процесу виховання 2. Процес виховання як система 3. Особливості виховного процесу 4. Закономірності та принципи...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - 4. Система дидактичних принципів
Основні вимоги до діяльності учителя, що витікають із закономірностей, є принципами (від лат. рrincipium - першооснова). Дидактичні Принципи (прийшли...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - 3. Педагогічний процес як система
Сучасна педагогічна теорія представляє педагогічний процес як динамічну систему. Слово "система" (від гр. systema - ціле, що складене з частин) означає...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - 2. Основні дидактичні концепції
Дидактична концепція (лат. соnceptio - система поглядів, те чи інше розуміння явищ, процесів) - система поглядів на процес навчання....
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - 2. Державне управління системою загальної середньої освіти
Державна політика в галузі загальної середньої освіти зафіксована у законі України "Про освіту" (1991р.), зміненому і доповненому в 1996 році, Законі...
-
Одним з визначальних компонентів процесу навчання є його ціль. Ціль навчання - це ідеальне мисленнєве передбачення кінцевого результату процесу навчання,...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - 3. Ціль і завдання процесу навчання (цільовий компонент)
Одним з визначальних компонентів процесу навчання є його ціль. Ціль навчання - це ідеальне мисленнєве передбачення кінцевого результату процесу навчання,...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - 2. Структура педагогічної діяльності вчителя
Діяльність педагога має складну структуру. Психологічна наука розглядає її як багаторівневу систему, компонентами якої є ціль, мотиви, дії і результат....
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - 5. Виховна справа як система
Як бачимо, практика виховання має чималу кількість різноманітних виховних справ. Але якщо ми, спираючись на системний підхід, розглянемо виховну справу...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - 1. Суть процесу навчання
1. Суть процесу навчання 2, Процес навчання як система 5. Ціль і завдання процесу навчання 4. Стимулювання і мотивування процесу навчання 5. Зміст...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - Тема 8. Процес навчання
1. Суть процесу навчання 2, Процес навчання як система 5. Ціль і завдання процесу навчання 4. Стимулювання і мотивування процесу навчання 5. Зміст...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - 2. 3 історії розвитку організаційних форм навчання
1. Поняття про форму організації навчання 2. З історії розвитку організаційних форм навчання 3. Індивідуалізація і диференціація навчання 4. Урок -...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - 1. Поняття про форму організації навчання
1. Поняття про форму організації навчання 2. З історії розвитку організаційних форм навчання 3. Індивідуалізація і диференціація навчання 4. Урок -...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - Тема 11. Форми організації навчання
1. Поняття про форму організації навчання 2. З історії розвитку організаційних форм навчання 3. Індивідуалізація і диференціація навчання 4. Урок -...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - 3. Зв'язок педагогіки з іншими науками та її структура
Велике значення для розвитку педагогіки мають її зв'язки з іншими науками: філософією, психологією, фізіологією людини, генетикою, етнографією,...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - 3. Поняття про принцип, правило
Основні вимоги до діяльності учителя, що витікають із закономірностей, є принципами (від лат. рrincipium - першооснова). Дидактичні Принципи (прийшли...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - 3.4. Професійна компетентність
Поняття "компетентність " (лат. соmpetes - відповідний, здібний) означає коло повноважень будь-якої посадової особи чи органу; володіння знаннями,...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - 1. Поняття про мету виховання
1. Поняття про мету виховання 2. Умови і фактори визначення мети виховання 3. Зародження та розвиток ідеї про всебічний розвиток особистості 4. Мета...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - 5. Закономірності педагогічного процесу
У такій складній, великій динамічній системі, якою є педагогічний процес, проявляються численні різноманітні зв'язки й залежності. У закономірностях,...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - 5. Педагогічні технології
Знаючи арсенал методів навчання, учитель, природно, стоїть перед вибором методів як у вивченні усього курсу загалом, так і кожного конкретного уроку. У...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - 4. Вибір методів навчання
Знаючи арсенал методів навчання, учитель, природно, стоїть перед вибором методів як у вивченні усього курсу загалом, так і кожного конкретного уроку. У...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - 1. Суть процесу виховання
Тема 14. Процес виховання 1. Суть процесу виховання 2. Процес виховання як система 3. Особливості виховного процесу 4. Закономірності та принципи...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - Тема 14. Процес виховання
Тема 14. Процес виховання 1. Суть процесу виховання 2. Процес виховання як система 3. Особливості виховного процесу 4. Закономірності та принципи...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - Частина ІІІ. Теорія виховання
Тема 14. Процес виховання 1. Суть процесу виховання 2. Процес виховання як система 3. Особливості виховного процесу 4. Закономірності та принципи...
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - 4. Школа як педагогічна система й об'єкт управління