Охорона праці - Москальова В. М - Які заходи застосовують при експлуатації неізольованих проводів?

Неізольовані сталеві або алюмінієві провідники влаштовують на фарфорових або скляних ізоляторах.

Для забезпечення безпеки неізольовані провідники підвішують на безпечну відстань від робочого місця, рівня землі, дахів, будівель, доріг, проходів і т. ін. Електричні проводи мають розміщуватись на такій висоті від будівель і споруд, яка не допускає небезпечного наближення або доторкання до них:

Над проїжджою частиною дороги на висоті не менше 6,5 м;

Над проходами не менше 3,5 м;

Над робочою поверхнею не менше 2,5 м.

Які системи блокування і конструкції захисних огорож застосовують в електричних установках?

Блокуванням безпеки називають пристрої, які запобігають небезпечним, помилковим діям персоналу й запобігають нещасним випадкам. Блокування безпеки є надійним засобом захисту людей від проникнення у небезпечну зону, де знаходяться струм о ведучі частини під напругою або інші рухомі частини механізмів. Блокування безпеки бувають механічні, електричні та електромагнітні.

Захисні огорожі, які застосовуються в електричних установках, можуть бути суцільними або сітчастими. Суцільні встановлюють у приміщеннях, в яких перебувають люди, що не обслуговують електричні установки (побутові, громадські приміщення). Вони бувають у вигляді кришок та кожухів. Сітчасті огорожі застосовують у приміщеннях, доступних тільки кваліфікованому електротехнічному персоналу.

ПУЕ визначає найменші відстані від струмоведучих частин до огорож. Наприклад, для напруги до 1000 В ці відстані становлять: для сітчастих огорож - 100 мм, а для суцільних - 50 мм, для напруги 6 кВ відповідно 190та 120 мм і для напруги 10 кВ -220 та 150 мм.

Які існують засоби попередження людей про небезпечне наближення до струмоведучих частин?

Для попередження людей про небезпечне наближення до струмоведучих частин, які перебувають під напругою, застосовують автоматичну сигналізацію, написи, знаки безпеки та плакати.

При роботі в захисній зоні ЛЕП, автокрани обладнують спеціальним приладом, який при наближенні стріли крана до проводів, на небезпечну відстань, подає звукові і світлові сигнали кранівнику або автоматично відключає привід повороту стріли крана. Застосовують також індивідуальні сигналізатори напруги, які при наближенні до струмоведучих частин, що перебувають під напругою, подають електромонтерам сигнал про небезпеку.

Крім цього, для захисту від ураження електричним струмом застосовують електричні основні і допоміжні засоби.

Основні - це такі захисні засоби, ізоляція яких надійно витримує робочу напругу електроустановки, завдяки чому можна торкатись струмоведучих частин, що перебувають під напругою.

Допоміжними називаються такі захисні засоби, які не можуть при даній напрузі захистити людину від ураження струмом, а відтак застосовуються тільки разом з основними електричними засобами. Вони призначені для захисту людей від крокової напруги Й напруги дотику, від електричної дуги та продуктів її горіння, а також від дії електричного поля. Користування основними засобами захисту без допоміжних забороняється.

В електричних установках застосовують такі плакати:

Попереджувальні - "Стій!!! Напруга", "Випробування!!! Небезпечно для життя", "Не залазь! Уб'є".

Забороняючі - "Не вмикати. Працюють люди", "Не вмикати. Працюють на лінії", "Не відкривати. Працюють люди".

Зобов'язуючі - "Працювати тут", "Залазити тут".

Вказівні - "Заземлено".

Що таке захисні засоби, які використовуються в електроустановках?

Захисними засобами називаються прилади, апарати, перевізні і переносні пристосування і пристрої, а також окремі частини пристроїв і апаратів, що служать для захисту персоналу, який працює на електроустановках, від ураження електричним струмом, від дії електричної дуги, продуктів її горіння і т. ін.

Захисні засоби мають повністю задовольняти вимоги "Правил користування і випробування захисних засобів, що використовуються в електроустановках".

До захисних засобів відносять:

А) ізолюючі оперативні штанги, ізолюючі кліщі для операцій із запобіжниками, показники напруги;

Б) ізолюючі вимірювальні штанги, струмовимірюючі кліщі;

В) ізолюючі драбини, ізолюючі площадки, штанги для установки габаритів, ізолюючі тяги, захвати і інструменти з ізолюючими рукоятками;

Г) гумові діелектричні рукавички, боти, калоші, коврики, ізолюючі підставки;

Д) переносні заземлення;

Е) тимчасові огородження, попереджувальні плакати, ізолюючі ковпаки і накладки;

Ж) захисні окуляри, брезентові рукавиці, протигази, запобіжні пояси, страховочні канати.

Всі ізолюючі засоби захисту поділяються на:

А) основні захисні засоби;

Б) допоміжні захисні засоби.

Напруга, якою випробовують основні захисні засоби, залежить від робочої напруги установки. Вона має бути не меншою за трикратне значення лінійної напруги в електроустановках з ізольованою нейтраллю або з нейтраллю заземленою через компенсуючий апарат, і не меншою за трикратну фазну напругу в електроустановках з глухо заземленою нейтраллю.

Додаткові ізолюючі захисні засоби випробовують напругою, що не залежить від напруги електроустановки, в якій вони мають використовуватися.

Основні захисні засоби мають виконуватись з ізоляційних матеріалів з достатньо стійкими діелектричними характеристиками (фарфор, бакеліт, гетинакс, деревошарові пластики, пластичні матеріали і т. ін.).

Матеріали що поглинають вологу (бакеліт, дерево і т. ін.) мають покриватись вологостійким лаком і мати гладку поверхню без тріщин, відшарувань і подряпин.

Вибір тих чи інших ізолюючих захисних засобів регламентується Правилами експлуатації електрозахисних засобів, спеціальними інструкціями а також визначається місцевими умовами на підставі вимог цих Правил і інструкцій.

Схожі статті




Охорона праці - Москальова В. М - Які заходи застосовують при експлуатації неізольованих проводів?

Предыдущая | Следующая