Основи ринкової економіки України - Селезньов В. В. - 6.1. Загальні положення
6.1. Загальні положення
Менеджмент (від англ. manage - управляти) - це система економічного управління підприємством, що включає сукупність принципів, методів, форм і прийомів управління. До менеджменту відносять власне теорію управління та практичні зразки ефективного керівництва, під яким розуміють мистецтво управління. При цьому обидві частини розуміють управління як комплексним, так і конкретним явищем, наприклад, фінансовий менеджмент, менеджмент персоналу тощо.
Кінцевою метою менеджменту є забезпечення доходності господарської діяльності підприємства шляхом раціональної організації виробничого процесу, використання всіх видів ресурсів, включаючи управління та ефективне використання виробничого персоналу.
Історично склалося кілька шкіл менеджменту.
1. Школа наукового управління. Існувала в період з 1885 по 1920 рік. Засновник - американський вчений Ф. Тейлор. Основна мета - управління трудовим процесом. Представники цієї школи присвятили свої дослідження проблемі підвищення ефективності виробництва.
2 Академічна школа. Час існування - з 1920 по 1950 рік. Засновник - А. Файоль. Мета - пошук основних принципів організації управління виробництвом у цілому. Головним внеском цієї школи було те, що управління розглядалось як універсальний процес, що складається із взаємно пов'язаних функцій.
3. Школа людських відносин. Існує з початку 50-х років XX століття і дотепер. Головним у цій школі стало визнання людини як соціального фактора. її представники вважають, що чим вищим буде рівень заінтересованості працівника, тим вищою буде продуктивність праці.
Подальшим розвитком школи людських відносин стала школа поведінки. Основний представник - Ф. Херцберг. В її основі лежить дослідження поведінки людини.
Поведінкою кожної людини управляють мотиви. Під мотивами розуміють активні рушійні сили, які визначають поведінку людей. Ще у XVIII столітті англійський економіст Адам Сміт, досліджуючи природу і причини походження багатств народів, науково встановив об'єктивну істину, що спонукальних мотивів практичної діяльності будь-якої нормальної людини може бути тільки два: користь (особистий інтерес) або страх. Користь і страх - дві фундаментальні особливості людської природи. На першій побудована ринкова економіка, на другій - командно-адміністративна.
Загальна схема поведінки людини дана на малюнку 17. Як видно, в основі поведінки людини лежить потреба.
Мал. 17. Схема поведінки людини
Потреба (англ. need) - це відчуття нагальної необхідності у чомусь, яке набуває специфічної форми відповідно до культурного рівня та особистості людини. Потреба виступає в якості внутрішнього психологічного мотиву.
Інтерес (англ. interest) - це усвідомлена потреба. Як тільки людина усвідомлює свої потреби, вона починає шукати шляхи для їх задоволення.
Стимул (від лат. stimulus, букв. - підганялка) - це усвідомлений шлях реалізації інтересу. Стимул виступає безпосередньою спонукою до дії.
Первинним мотивом для людини є прагнення до задоволення своїх основних фізіологічних потреб. Одночасно немаловажним моментом у житті людини є задоволення естетичних запитів. Всі людські потреби можна представити у вигляді ієрархічної піраміди, запропонованої американським психологом А. Маслоу (мал. 18).
Послідовність задовольняння потреб - від більш до менш нагальних. Як тільки найсуттєвіша потреба задоволена, вона перестає виступати рушійною силою (мотивом), і виникає необхідність у задоволенні наступної потреби.
Використання і розвиток мотивів поведінки працівників у процесі управління підприємством є неодмінною умовою для того, аби фірма домоглася успіху.
Мал. 18. Піраміда потреб людини
Сьогодні управління конкретним підприємством будується на певних принципах, що становлять філософію тієї чи іншої фірми.
Філософія фірми - це "священна книга", де викладено Ідеали та цілі загальної справи. Інакше кажучи, це загальна етична мова даного підприємства, за допомогою якої його працівники координують свою діяльність і розуміють мотиви рішень та дій усіх працівників.
Кожне підприємство сповідує свої принципи управління. Проте варто зауважити, що девіз "прибуток за будь-яку ціну" давно вже відійшов у минуле. Нині фірми, які процвітають у бізнесі, дотримуються інших принципів.
Перший принцип - лідерство через якість. При цьому розуміють якість не просту, а інтегральну - від ідеї нового продукту до організації технологічних процесів та умов збуту. Складовою частиною концепції Інтегральної якості є концепція "якість усередині фірми". Відповідно до останньої відповідальність за якість кінцевої продукції у рівній мірі падає на всі підрозділи фірми. При цьому виробник бере на себе право формувати потреби клієнта, тому що краще, ніж сам споживач, знає його дійсні потреби.
Другий принцип полягає у формуванні корпоративної особистості. Корпоративна особистість - це працівник фірми будь-якого ранту, що повністю присвятив себе інтересам її зростання і процвітання. Подібний принцип веде до само ототожнення працівника з фірмою, корпорацією, що властиво "хазяїну справи". Тим самим поступово зникає поділ на роботодавців і найманих працівників. Подальшим розвитком політики корпоративної особистості є система довічного трудового найму, яка широко використовується, наприклад, японськими корпораціями.
Філософія загальної долі - модифікація принципу корпоративної особистості на рівні між фірмових відносин між постачальниками і споживачами - прийшла на зміну "філософії контракту", суть якої зводилася до такого: складай правильно контракт - і матимеш зиск, нехай навіть за рахунок недосвідченого партнера.
Корпорації, що сповідують дані принципи, прийнято називати корпораціями типу "Z". До таких корпорацій належать американські Hewlett-Packard, IBM, Intel, Texas Instruments, General Electric, Westingans, Xerox і Coca-Cola, японські Matsushita, Hitachi, Mitsubishi, Nissan і Sanyo, південнокорейські Samsung і GoldStar, а також подібні їм транснаціональні корпорації.
У теорії управління виділяють також стилі управління. Стиль управління (керівництва) характеризується співвідношенням між владою керівника і ступенем свободи, якою користуються його підлеглі при розробці управлінських рішень.
Розрізняють п'ять типових стилів керівництва (від най авторитарнішого до демократичніших).
1. Директивний. Керівник одноосібно визначає зміст проблеми, що стоїть перед фірмою, розглядає варіанти можливих рішень, вибирає один з них і дає вказівки, як його реалізувати.
2 Переконуючий. Керівник, як і в першому випадку, приймає рішення одноосібно, але роз'ясняє підлеглим, чому обрано саме цей варіант, і переконує їх у тому, що виконання цього рішення якнайкраще відповідає інтересам усієї фірми і кожного її працівника.
3. Консультативний. Керівник розглядає підлеглих як консультантів, залучає їх до вироблення рішення, надає всю інформацію з існуючої проблеми, розглядає запропоновані варіанти і на свій розсуд вибирає найкращий.
4. Колективний. Керівник розглядає підлеглих як рівних партнерів і заздалегідь згоден на проведення в життя колективного рішення.
5. Довірчий. Керівник формулює проблему і визначає межі можливого рішення, а потім довіряє підлеглим вибрати це рішення. 4
Те, який із зазначених стилів здійснюється на практиці, залежить від трьох груп чинників. Це чинники, пов'язані з особистістю керівника, з особистостями підлеглих, і чинники зовнішнього середовища, що не залежать (або мало залежні) ні від керівника, ні від його підлеглих.
До чинників, пов'язаних з особистістю керівника, відносять його фахову підготовку і досвід, ступінь довіри до підлеглих, бажання полегшити собі роботу, прагнення до найбільшої надійності в роботі фірми. Чинники, що формують поведінку підлеглих - це, насамперед, готовність взяти на себе відповідальність за вирішення проблеми, самостійність мислення, розуміння завдань фірми, особиста зацікавленість у вирішенні проблеми, досвід у вирішенні аналогічних проблем. І, нарешті, чинники зовнішнього середовища - це філософія фірми, її традиційна структура і сформований порядок роботи, а також характер проблеми, що розв'язується, та ступінь її складності.
Стиль керівництва не може бути весь час незмінним. Навіть найдемократичнішому керівнику доводиться іноді приймати одноосібне, директивне рішення. Вибір стилю залежить від вимог справи та конкретних обставин.
І все ж слід зазначити, що за останній час стиль управління фірмами значно змінився. Якщо раніше вважали, що успіх організації цілком залежить від особистих якостей ЇЇ керівника, то нині увага зосереджена на пошуках методів, що дають змогу керівнику здійснювати свої функції управління найефективнішим способом.
Схожі статті
-
Основи ринкової економіки України - Селезньов В. В. - Глава 6. Управління підприємством
6.1. Загальні положення Менеджмент (від англ. manage - управляти) - це система економічного управління підприємством, що включає сукупність принципів,...
-
Основи ринкової економіки України - Селезньов В. В. - 3.3.5. Дочірні підприємства
Одним із способів здійснення підприємницької діяльності є франчайзинг (від англ. franchise - право участі, право голосу). При цій формі організації...
-
Основи ринкової економіки України - Селезньов В. В. - 3.3.4. Франчайзні підприємства
Одним із способів здійснення підприємницької діяльності є франчайзинг (від англ. franchise - право участі, право голосу). При цій формі організації...
-
Основи ринкової економіки України - Селезньов В. В. - Глава 3. Підприємницька діяльність
3.1. Загальні положення Функціонування ринку неможливе без здійснення підприємницької діяльності, підприємництва. Підприємництво - це самостійна,...
-
Основи ринкової економіки України - Селезньов В. В. - 3.5. Припинення підприємницької діяльності
Припинення діяльності господарських товариств та інших суб'єктів господарювання здійснюється шляхом їх реорганізації (злиття, приєднання, поділу,...
-
Основи ринкової економіки України - Селезньов В. В. - 3.2. Класифікація підприємств
Підприємство - це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими...
-
Основи ринкової економіки України - Селезньов В. В. - 3.1. Загальні положення
3.1. Загальні положення Функціонування ринку неможливе без здійснення підприємницької діяльності, підприємництва. Підприємництво - це самостійна,...
-
Основи ринкової економіки України - Селезньов В. В. - 2.4. Законність і правопорядок
Одним з основних принципів організації і діяльності держави є принцип дотримання законності. Законність - це основний принцип і метод забезпечення...
-
Основи ринкової економіки України - Селезньов В. В. - 5.1. Загальні положення
5.1. Загальні положення Підприємство являє собою основну ланку народного господарства, первинну виробничо-господарську одиницю. Господарська діяльність,...
-
Основи ринкової економіки України - Селезньов В. В. - Глава 5. Економіка підприємства
5.1. Загальні положення Підприємство являє собою основну ланку народного господарства, первинну виробничо-господарську одиницю. Господарська діяльність,...
-
Основи ринкової економіки України - Селезньов В. В. - 4.1. Загальні положення
4.1. Загальні положення Суб'єкти підприємництва будують взаємовідносини з іншими підприємствами, установами, організаціями і громадянами в усіх сферах...
-
Основи ринкової економіки України - Селезньов В. В. - Глава 4. Договірні відносини
4.1. Загальні положення Суб'єкти підприємництва будують взаємовідносини з іншими підприємствами, установами, організаціями і громадянами в усіх сферах...
-
Основи ринкової економіки України - Селезньов В. В. - 2.3.1. Законодавча влада
Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Парламент (англ. parliament від фр. раrler - говорити) - загальна назва...
-
Основи ринкової економіки України - Селезньов В. В. - 3.4. Реєстрація підприємницької діяльності
Статус підприємця в Україні набувається за допомогою державної реєстрації в порядку, передбаченому законодавством. Здійснення підприємницької діяльності...
-
Основи ринкової економіки України - Селезньов В. В. - 3.3.6. Об'єднання підприємств
Підприємства мають право на добровільних засадах об'єднувати свою виробничу, наукову, комерційну та інші види діяльності, якщо тільки це не суперечить...
-
Основи ринкової економіки України - Селезньов В. В. - 2.3.2. Президент і виконавча влада
Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Парламент (англ. parliament від фр. раrler - говорити) - загальна назва...
-
Основи ринкової економіки України - Селезньов В. В. - 5.5. Капіталовкладення
Довгострокове вкладення капіталу в різні галузі народного господарства з метою одержання прибутку називають інвестиціями (англ. investition, від лат....
-
Основи ринкової економіки України - Селезньов В. В. - 1.2. Типи економічних систем
Економічна система - це сукупність усіх видів економічної діяльності людей у процесі їхньої взаємодії під час виробництва, розподілу, обміну та...
-
Основи ринкової економіки України - Селезньов В. В. - 1.5. Національна економіка
Сукупність економічних суб'єктів (підприємств, банків тощо) і зв'язків між ними, що характеризуються господарською цілісністю, спільністю і взаємодією в...
-
Основи ринкової економіки України - Селезньов В. В. - 4.4. Зміна та розірвання договорів
Протягом строку дії договору він може зазнавати змін. Зміна умов або розірвання договору допускається лише за взаємною згодою сторін, якщо інше не...
-
Основи ринкової економіки України - Селезньов В. В. - 4.2. Порядок укладення договорів
Договір вважається укладеним, якщо сторони в необхідній належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови...
-
Основи ринкової економіки України - Селезньов В. В. - Закон зменшуваної граничної корисності
Економічні закони - це усталені зв'язки і взаємозалежність економічних явищ, об'єктивна реальність, що випливає із сутності економіки та економічних...
-
Основи ринкової економіки України - Селезньов В. В. - 2.2. Система права
Система права - це сукупність правових норм, поділених на інститути і галузі права. Сукупність чинних законів держави в цілому або у якійсь галузі права...
-
Основи ринкової економіки України - Селезньов В. В. - 2.5. Судові та правоохоронні органи
Як уже зазначалося, правосуддя в Україні здійснюється лише судами. Згідно з Законом "Про судоустрій в Україні"до судів загальної юрисдикції належать:...
-
Основи ринкової економіки України - Селезньов В. В. - 2.1. Загальні положення
Глава 2. Правові основи ринку 2.1. Загальні положення Право є незмінним супутником громадянського суспільства, загально соціальним регулятором, що...
-
Основи ринкової економіки України - Селезньов В. В. - 2.3.5. Державна служба
Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами і фаховими суддями. Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів...
-
Основи ринкової економіки України - Селезньов В. В. - 2.3.4. Місцеве самоврядування
Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами і фаховими суддями. Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів...
-
Основи ринкової економіки України - Селезньов В. В. - 2.3.3. Судова влада
Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами і фаховими суддями. Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів...
-
Основи ринкової економіки України - Селезньов В. В. - 3.3.3. Малі підприємства
Під кооперативом (від лат. cooperatio - співробітництво) розуміють організаційно-правову форму підприємства, що має такі ознаки: - кооператив створюється...
-
Основи ринкової економіки України - Селезньов В. В. - 3.3.2. Кооперативи
Під кооперативом (від лат. cooperatio - співробітництво) розуміють організаційно-правову форму підприємства, що має такі ознаки: - кооператив створюється...
Основи ринкової економіки України - Селезньов В. В. - 6.1. Загальні положення