Основи охорони праці - Запорожець О. І. - ЧАСТИНА ІІІ. ОСНОВИ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ. ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА
Розділ 10. Техніка безпеки під час експлуатації вантажопідіймальних машин і засобів внутрішньозаводського транспорту. Техніка безпеки під час експлуатації систем, що працюють під тиском
10.1. Державна реєстрація і технічний огляд вантажопідіймальних машин, механізмів та кранів
Роботи вантажно-розвантажувальні повинні бути обов'язково механізовані, якщо маса вантажу більше 50 кг або якщо його необхідно піднімати на висоту більше 3 м. Перенесення вантажів повинно здійснюватися із використанням транспортних засобів. У виняткових випадках допускається перенесення вантажів на ношах горизонтальним шляхом на відстані не більше 50 м. Перенесення вантажу на ношах сходами і драбинами забороняється.
Вантажі масою 2 т і більше слід переміщати тільки за допомогою механічних пристроїв - лебідок, тралів, домкратів і вантажопідіймальних машин. Для вантажно-розвантажувальних робіт використовують крани, навантажувачі і засоби малої механізації. При технічному обслуговуванні обладнання медичних та хімічних підприємств застосовують різні вантажопідіймальні машини й механізми. Від їхньої правильної експлуатації залежить безпека праці інженерно-технічного персоналу.
Усі типи підйомних кранів Реєструють В органах Держнагляду, за винятком кранів з ручним приводом.
Знімним вантажно-захватним пристроям і вантажопідіймальним машинам, що не підлягають реєстрації в органах Держнагляду, присвоюються номери, під якими їх записують у журнал обліку вантажопідіймальних машин і знімних вантажно-захватних пристроїв підприємства.
Вантажопідіймальні машини і знімні вантажно-захватні пристрої одержують дозвіл на роботу в органах Держнагляду, що реєструють їх в спеціальному журналі.
Вантажопідіймальні машини і знімні вантажно-захватні пристрої повинні бути перереєстровані після ремонту, реконструкції, перестановки на нове місце, передачі новому власнику.
В процесі роботи вантажопідіймальні машини і знімні вантажно-захватні пристрої повинні періодично проходити технічний огляд:
- частковий - не рідше одного разу в 12 місяців;
- повний - одного разу в три роки.
Нові вантажопідіймальні машини і знімні вантажно-захватні пристрої повинні проходити після дозволу на експлуатацію повний технічний огляд. Повний позачерговий огляд здійснюють після ремонту несучих конструкцій вантажопідіймальної машини.
Частковий технічний огляд Визначає, чи відповідає правилам Держнагляду вантажопідіймальна машина, а саме, чи у справному вона стані, що забезпечує її безпечну експлуатацію і чи відповідає правилам Держнагляду її обслуговування.
Технічний огляд повний Вантажопідіймальної машини включає огляд статичного й динамічного випробування. Для перевірки міцності вантажопідіймальної машини в цілому і міцності окремих її вузлів і елементів статичні випробування вантажопідіймальної машини проводять під навантаженням на 25 % більшим від її встановленої номінальної вантажопідйомності. У стрілових кранів, крім того, перевіряють їхню вантажну стійкість.
При динамічних випробуваннях вантажопідіймальної машини перевіряють роботу її механізмів і спрацьовування гальмових пристроїв під навантаженням у 1,1 рази більше від номінального. Випробування передбачає повторний підйом і опускання вантажу. Результати технічного огляду записують у паспорт вантажопідіймальної машини чи, якщо це необов'язково, в журнал обліку вантажопідіймальних машин із зазначенням дати наступного огляду.
Стропи, ланцюги, траверси, кліщі - знімні вантажно-захватні пристрої підлягають технічному огляду на заводі-виготовлювачі, а після їх ремонту - на заводі, на якому вони ремонтувалися.
Випробування цих пристроїв проводять під навантаженням у 1,25 рази більшим від їхньої номінальної вантажопідйомності.
При експлуатації вантажно-захватні пристрої необхідно, крім того, періодично оглядати:
- траверси - через кожні шість місяців;
- кліщі й інші захвати - через один місяць;
- стропи - через кожні 10 днів.
Вантажопідіймальні крани - стрілові, баштові, портальні при розгойдуванні вантажу, нерівномірному навантаженні, під час повороту стріли, при установці на нерівній площадці під дією вітру можуть виникнути втрати стійкості. Тому до них пред'являються вимоги щодо стійкості як в процесі роботи, так і в неробочому стані.
Вантажна і власна стійкість крана Повинна перевірятися шляхом розрахунків. Суть розрахунку полягає в знаходженні коефіцієнта вантажної К1 і власної К2 стійкості.
Вантажна стійкість крана - коефіцієнт К1 визначається відношенням моменту щодо ребра перекидання, створюваного масою всіх частин крана з урахуванням усіх додаткових навантажень (вітрове, інерційне та інш.), і впливу найбільшого припустимого при роботі крана ухилу до моменту, створюваного робочим вантажем щодо того ж ребра (К1=1,15). Якщо К1 визначається без урахування додаткових навантажень і нахилу шляху, то його значення повинно бути не менше 1,4.
Власна стійкість крана К2 визначається відношенням моменту, створюваного масою всіх частин крана, з урахуванням нахилу шляху убік перекидання щодо ребра перекидання до моменту, створюваного вітровим навантаженням.
Методика розрахунку коефіцієнтів К1 і К2 викладена в додатку до "Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів".
При підійманні вантажу гальмомеханізм повинен забезпечувати гальмівний момент з урахуванням коефіцієнта запасу гальмування, який залежно від режиму роботи механізму підіймання повинен знаходитися в межах 1,5-2,5. Під коефіцієнтом запасу гальмування розуміється відношення моменту, створюваного гальмом, до статичного моменту, створюваного найбільшим робочим вантажем на гальмовому валу.
Вантажні, стрілові, вантові, несучі, тягові, стропи-канати, повинні відповідати діючим державним стандартам і мати сертифікат. Ця вимога безпеки експлуатації вантажопідіймальних машин повинна постійно контролюватися відповідальними особами. Відбраковування сталевих канатів (тросів), що знаходяться в роботі, відбувається згідно з кількістю обривів дротів на довжині одного кроку звивки. Технологія відбраковування докладно описана в додатку до "Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів".
При підійманні і переміщенні вантажів роботодавець повинен контролювати виконання вимог безпеки:
- видалити людей із зони провадження робіт з підіймання і переміщення вантажу, з-під піднятих вантажів і зони можливого падіння стріли підіймального крана;
- не допускати перебування людей на поворотній частині вантажопідіймального крана, щоб уникнути затиснення між поворотною і нерухомою його частинами;
- перед оглядом, ремонтом і регулюванням механізмів електроустаткування крана його електроживлення повинно бути відключено;
- опускати переміщуваний вантаж лише на спеціально відведене для цього місце, де виключена можливість його падіння чи перекидання;
- не допускати опускання вантажу на автомашини чи підіймання його, якщо в кузові знаходяться люди;
- при швидкості вітру більше 12 м/с роботи з підіймання і переміщення вантажу повинні бути припинені;
- наприкінці робочого дня чи в перервах на відпочинок вантаж повинен бути опущений на землю;
- живильний пристрій вантажопідіймальної машини після закінчення роботи повинен бути вимкнений і замкнений.
На підприємствах хімічної промисловості застосовуються внутрішньозаводські транспортні засоби. До них відносяться: самохідні навантажувачі (у тому числі й автонавантажувачі), електрокари, самохідні крани, механізовані візки машини й механізми.
Експлуатація внутрішньозаводського транспорту створює потенційну небезпеку для працівників.
Керування електрокаром дозволяється особам, які досягли 18 років, пройшли медичний огляд, спеціальне навчання і які отримали посвідчення на право водіння електрокара. Перед виїздом з гаражу водій повинен перевірити справність рульового керування, гальма, сигналу і переконатися в справності роботи електрокара на усіх швидкостях при включенні перемикача "Уперед" і "Назад". Електрокар, що рухається, при зустрічі з іншими транспортними засобами і при обгоні людей, що йдуть по дорозі, зобов'язаний дати попереджувальний сигнал. Забороняється перевозити людей у кузові електрокара, не обладнаного сидіннями, а також зменшувати дистанцію між транспортом, що йде спереду, не менше ніж на 10 м, щоб уникнути зіткнень при раптовій його зупинці. Швидкість руху електрокара повинна бути не більше 12км/год. Правильність навантаження і надійність закріплення вантажу повинен контролювати водій. Він повинен бути передбачливим при переключенні електрокара на зворотний хід, а починати рух тільки в тому випадку, якщо простір маневру добре проглядається. Забороняється перевозити на електрокарі вантажі шириною більше 2 м, їздити перед платформою (крім розвороту).
Схожі статті
-
Основи охорони праці - Запорожець О. І. - 9.2. Санітарно-побутові приміщення підприємств
9.1. Класи санітарно-захисних зон шкідливих підприємств Промислові підприємства повинні виконуватися відповідно до вимог проектування промислових...
-
Основи охорони праці - Запорожець О. І. - 9.1. Класи санітарно-захисних зон шкідливих підприємств
9.1. Класи санітарно-захисних зон шкідливих підприємств Промислові підприємства повинні виконуватися відповідно до вимог проектування промислових...
-
9.1. Класи санітарно-захисних зон шкідливих підприємств Промислові підприємства повинні виконуватися відповідно до вимог проектування промислових...
-
Основи охорони праці - Запорожець О. І. - 2.1. Розслідування нещасних випадків
Нещасні випадки, професійні захворювання і аварії на виробництві підлягають розслідуванню відповідно до НПАОП 00.0-6.02-04 "Порядок розслідування та...
-
Нещасні випадки, професійні захворювання і аварії на виробництві підлягають розслідуванню відповідно до НПАОП 00.0-6.02-04 "Порядок розслідування та...
-
Розділ 3. Повітря робочої зони 3.1 Виробнича санітарія та її завдання У виробничому оточенні на людину діють шкідливі виробничі фактори навколишнього...
-
Основи охорони праці - Запорожець О. І. - 1.6.3. Забезпечення безпеки технологічних процесів
Досягається виконанням вимог безпеки до обладнання, які встановлені стандартом ГОСТ 12.2.003-91, ССБТ "Оборудование производственное. Общие требования...
-
Основи охорони праці - Запорожець О. І. - 1.6.2. Забезпечення безпеки виробничого обладнання
Досягається виконанням вимог безпеки до обладнання, які встановлені стандартом ГОСТ 12.2.003-91, ССБТ "Оборудование производственное. Общие требования...
-
Розглянемо основні напрямки створення безпечних умов праці і визначимо шляхи їхньої реалізації. 1.6.1. Навчання робітників безпечним засобам праці і...
-
Основи охорони праці - Запорожець О. І. - 4.4. Проектування систем штучного освітлення
Виробниче освітлення необхідно нормувати на робочих поверхнях. Освітленість вимірюється у люксах. Однак нормування рівня освітленості природним світлом у...
-
Основи охорони праці - Запорожець О. І. - 4.3. Нормування виробничої освітленості
Виробниче освітлення необхідно нормувати на робочих поверхнях. Освітленість вимірюється у люксах. Однак нормування рівня освітленості природним світлом у...
-
Основи охорони праці - Запорожець О. І. - 4.1. Вплив світла на організм людини
4.1. Вплив світла на організм людини Фактором, що визначає сприятливі умови праці, є раціональне освітлення робочої зони і робочих місць. Коли правильно...
-
Основи охорони праці - Запорожець О. І. - Розділ 4. Освітлення виробничих приміщень
4.1. Вплив світла на організм людини Фактором, що визначає сприятливі умови праці, є раціональне освітлення робочої зони і робочих місць. Коли правильно...
-
Основи охорони праці - Запорожець О. І. - 3.4. Шкідливі речовини та їхній вплив на організм людини
У робочій зоні виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99 "Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень" встановлює норми температури, відносної...
-
У робочій зоні виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99 "Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень" встановлює норми температури, відносної...
-
Розглянемо основні напрямки створення безпечних умов праці і визначимо шляхи їхньої реалізації. 1.6.1. Навчання робітників безпечним засобам праці і...
-
Основи охорони праці - Запорожець О. І. - 7.4. Рентгенівське випромінювання
Санітарно-гігієнічні вимоги і заходи щодо захисту від джерел, що іонізують випромінювання на виробництві, визначаються: - активністю джерел; - їхнім...
-
Основи охорони праці - Запорожець О. І. - 7.3. Захист від джерел іонізуючого випромінювання
Санітарно-гігієнічні вимоги і заходи щодо захисту від джерел, що іонізують випромінювання на виробництві, визначаються: - активністю джерел; - їхнім...
-
Основи охорони праці - Запорожець О. І. - Опромінення населення (категорія В)
Для персоналу категорії А індивідуальна річна ефективна доза не повинна перевищувати величини ЛД для даної категорії (табл.7.1). Персонал віком до...
-
Основи охорони праці - Запорожець О. І. - Опромінення персоналу категорії Б
Для персоналу категорії А індивідуальна річна ефективна доза не повинна перевищувати величини ЛД для даної категорії (табл.7.1). Персонал віком до...
-
Основи охорони праці - Запорожець О. І. - Опромінення персоналу категорії А
Для персоналу категорії А індивідуальна річна ефективна доза не повинна перевищувати величини ЛД для даної категорії (табл.7.1). Персонал віком до...
-
Основи охорони праці - Запорожець О. І. - 7.2. Нормування іонізуючого опромінення
Основним державним документом, що встановлює систему радіаційно-гігієнічних регламентів для забезпечення прийнятих рівнів опромінення як для окремої...
-
Основи охорони праці - Запорожець О. І. - 1.2. Основні положення законодавства про охорону праці
Поняття охорони праці визначається ст.1 Закону України "Про охорону праці". "Охорона праці - це система правових, соціально-економічних,...
-
Основи охорони праці - Запорожець О. І. - ЧАСТИНА І. ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ
Розділ 1. Законодавча та нормативна база України про охорону праці 1.1. Визначення охорони праці Стандарт України ДСТУ 2293-99 "Охорона праці. Терміни та...
-
Досягається виконанням вимог безпеки до обладнання, які встановлені стандартом ГОСТ 12.2.003-91, ССБТ "Оборудование производственное. Общие требования...
-
Досягається виконанням вимог безпеки до обладнання, які встановлені стандартом ГОСТ 12.2.003-91, ССБТ "Оборудование производственное. Общие требования...
-
Досягається виконанням вимог безпеки до обладнання, які встановлені стандартом ГОСТ 12.2.003-91, ССБТ "Оборудование производственное. Общие требования...
-
Досягається виконанням вимог безпеки до обладнання, які встановлені стандартом ГОСТ 12.2.003-91, ССБТ "Оборудование производственное. Общие требования...
-
Основи охорони праці - Запорожець О. І. - 3.2. Метеорологічні умови
Розділ 3. Повітря робочої зони 3.1 Виробнича санітарія та її завдання У виробничому оточенні на людину діють шкідливі виробничі фактори навколишнього...
-
Основи охорони праці - Запорожець О. І. - 3.1 Виробнича санітарія та її завдання
Розділ 3. Повітря робочої зони 3.1 Виробнича санітарія та її завдання У виробничому оточенні на людину діють шкідливі виробничі фактори навколишнього...
Основи охорони праці - Запорожець О. І. - ЧАСТИНА ІІІ. ОСНОВИ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ. ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА