Основи менеджменту - Федоренко В. Г. - 6.5. Управління дослідницьким проектом

Основним імпульсом при створенні того чи іншого інноваційного проекту є готовність підприємства до технологічних і управлінських нововведень. Це має пов'язуватися з переоснащенням виробництва сучасним устаткуванням і доцільністю державної підтримки впровадження інновацій в галузі чи на окремому підприємстві.

Попередньо має бути проведена державна експертиза щодо потреби запропонованих закордонних технологій у рамках області, регіону, держави. Щодо цього цікавим може бути досвід повоєнної Японії у формуванні політики імпорту інноваційних іноземних розробок. Японські економісти пропонують два підходи щодо прискорення науково-технічного розвитку. Перший - це опанування іноземним інноваційним досвідом на базі придбаних ліцензій. Другий - інтенсивний розвиток власної дослідницької бази. При цьому державі пропонується регулювати імпорт нових технологій на основі таких стратегічних підходів:

- здійснювати жорсткий контроль за валютними операціями під час закупівлі закордонних ліцензій;

- примушувати іноземні компанії продавати свої ліцензії як платню за доступ на внутрішній ринок країни.

Перелічені заходи бажано здійснювати у рамках виконання дослід­ницьких проектів.

6.5. Управління дослідницьким проектом

Під дослідницьким проектом розуміють розроблений план досліджень, пошуків, розробок, спрямованих на вирішення актуальних теоретичних і практичних завдань, що мають народногосподарське, соціально-культурне, політичне значення. У дослідницьких проектах наводять науково обгрунтовані технічні, економічні чи технологічні (інноваційні) рішення.

Розрізняють декілька типів дослідницьких проектів.

Ініціативний проект. Здійснюється невеликими (до 10 фахівців) науковими групами чи окремими вченими і звичайно не має конкретних замовників. Такий проект, як правило, виконують протягом одного-трьох років. Основний зміст проекту складають:

- фундаментальна наукова проблема, на вирішення якої спрямований проект;

- конкретне фундаментальне завдання у рамках проблеми, що розв'язується;

- інноваційні методи і підходи, що застосовують під час виконання проекту;

- очікувані наукові результати (з оцінкою ступеня новизни й оригінальності) та їхнє порівняння зі світовим рівнем;

- науковий доробок до запропонованого проекту, який здобуто підприємством (організацією) на момент його складання;

- список основних публікацій, які наближено торкаються запро­понованого проекту;

- перелік і характеристика наявних структур, лабораторій, устаткування.

Проект розвитку матеріально-технічної бази наукових досліджень на рівні об'єднання, області, галузі, регіону повинен містити:

- фундаментальні проблеми, для вирішення яких використо­вуватимуть дороге устаткування;

- показ сфери застосування устаткування (організація досліджень, структурні підрозділи);

- перелік наявного устаткування і матеріалів з обгрунтуванням необхідності придбання нового обладнання;

- загальний план робіт щодо придбання і введення в дію інноваційного устаткування;

- контракт на придбання чи виготовлення дорогого устаткування. Проект створення інформаційних систем (1С) і баз даних (БД) повинен містити:

- галузь знання і фундаментальні наукові проблеми, для вирішення яких необхідне створення 1С і БД, а також коло користувачів та їхня передбачувана кількість;

- конкретне фундаментальне завдання, на вирішення якого спрямований проект;

- загальний план робіт на весь термін виконання проекту, а також запропоновані методи, очікувані результати;

- сучасний стан наявних 1С у цій галузі науки, їхній світовий рівень, наявність вітчизняних чи закордонних аналогів, науковий доробок, опис раніше створених 1С;

- наявність ліцензійних програмних засобів у розроблювачів 1С;

- перелік дорогих програмних і апаратних засобів, які необхідно придбати;

Стандартні характеристики створюваної ІС (необхідний обсяг оперативної пам'яті (Кбайт); необхідний обсяг пам'яті (Мбайт) для програми й окремо для БД; передбачувані апаратні й операційні платформи; програмні засоби, необхідні для функціонування ІС;

- функціональні характеристики (тип ІС, кількість вихідних форм, джерело даних в ІС, кількість полів чи записів об'єктів; способи представлення документа; організація і режим пошуку);

- додаткові можливості (мережа передачі даних, канали зв'язку, можливості подальшого розвитку ІС, способи надання інформації з ІС).

Видавничий проект передбачає перелік таких відомостей, як:

- фундаментальна наукова проблема й аналіз і узагальнення досяг­нутих результатів, на які спрямований проект;

- конкретне фундаментальне завдання в рамках певної проблеми;

- план-проспект видання (структура і зміст), обсяг в авторських аркушах і передбачуваний тираж;

- сучасний стан публікацій у цій галузі науки;

- ступінь оригінальності запропонованого видання (за змістом, структурою, рівнем аналізу й узагальнення, методикою викладання матеріалу);

- науковий доробок автора (авторського колективу);

- список публікацій авторів за темою пропонованого проекту. Проект проведення експедиційних робіт повинен розкрити:

- фундаментальну наукову проблему, на вирішення якої він спрямований;

- наукові доробки, результати, що обгрунтовують необхідність проведення експедиційних робіт;

- загальний план робіт і перелік наявного і необхідного устаткування.

Проект створення центрів колективного користування має відбивати:

- галузь знань, фундаментальні проблеми, при вирішенні яких передбачається використовувати комплекс устаткування;

- перелік наявного устаткування, його основні характеристики, технічний стан;

- науково-методичний досвід використання комплексу устаткування для фундаментальних досліджень.

Схожі статті




Основи менеджменту - Федоренко В. Г. - 6.5. Управління дослідницьким проектом

Предыдущая | Следующая