Основи менеджменту - Федоренко В. Г. - 3.3. Організаційна культура як чинник впливу на ефективність управління

Основою життєвого потенціалу організації є організаційна культура. Менеджмент не тільки відповідає організаційній культурі, залежить від неї, але й може у свою чергу впливати на її формування та розвиток. В сучасних ринкових відносинах організаційна культура є об'єктом управлінської діяльності.

Організаційна культура - це певні моделі з конкретними характе­ристиками і параметрами. Модель - спрощене і абстрактне розуміння складнощів реальності і представлення цієї реальності. Оволодіння новітніми управлінськими технологіями можливе тільки із застосуванням нових моделей організаційних культур і нових підходів, що дають комплексне розуміння процесів еволюції і функціонування цих культур. Носіями організаційної культури є люди - працівники організації, підприємницьких структур, галузей суспільного виробництва. З цього приводу американські вчені Т. Пітере і Р. Уотермен стверджують, що "організаційна культура або культура підприємства, виступає сьогодні найважливішим чинником його успіху".

Під організаційною культурою слід розуміти суспільство людей, які мешкають в одному середовищі, утворюють свої соціально-економічні і політичні відносини, зберігають єдність і цілісність при взаємодії з іншими співтовариствами. Є такі основні історичні типи організаційних культур (таблиця 3.1):

- органічна;

- підприємницька;

- бюрократична;

- партиципативна.

Таблиця 3.1. Характеристика основних типів організаційних культур

Характерис­тика організаційної системи

Типи організаційних культур

Органічна

Підприємницька

Бюрокра­тична

Партиципативна

1

2

3

4

5

Організація направляється

Згодою із загальною ідеєю

Вільною ініціативою

Сильним керівництвом

Всебічними обговореннями

Проблеми вирішуються на основі

Початкової згоди з цілями і завдання

Індивідуальної творчості

Ясного і сконцентро­ваного міркування

Відкритої взаємодії

Лідерство засновується на

Розділених поглядах про направлення загального руху

Наявності авторитету і визнання

Керівництві та становищі

Сприянні контактам і співпраці

3 хронічними проблемами справляються за допомогою

Не надання їм значення і відмови від обговорення

Пошуку нових творчих підходів

Закріплення керівництва і слідування правилам

Більш напруженої дискусії і виробленню варіантів вирішення

Повсякденна робота

За мінімального втручання в неї

Виконується і видозмінюється кожний по своєму

Залежить від незмінності курсу і активності керівництва

Постійно перевіряється для більшого вдосконалення

Функції і відпові­дальність

Реалізуються з майже автома­тичною точністю

Виходять такими, якими їх роблять люди

Наказуються і закріплюються

Розділяються

Змінюються за необхідністю

Побажання та інтереси окремих людей

Оцінюються за ступенем їх взаємоузгодженості з цілями організації

Вважаються більш важливими, ніж інтереси організації

Підкоряються

Інтересам

Організації

Узгоджуються інтересами організації шляхом домовленості

Керівництво

Задає контекст і мету, зводячи до мінімуму втручання

Дає людям можливість робити так, як вони вважають за потрібне

Визначає лідерів і можливі напрямки

Розвитку

Діє як каталізатор групової взаємодії і співпраці

Розбіжності і конфлікти

Відображають факт

Розходження з загальними цілями і завданнями

Є продуктивним вираженням індивідуальних особливостей і

Відмінностей

Загрожують стабільності організації і заважають роботі

Вважаються життєво необхідними для ефектив­ного вирішення проблем

Комунікації (спілкування)

Обмежені і несуттєві

Змінюються за інтенсивністю, непередбачені

Формальні і

Підкорюються

Правилам

Відкриті і насичені

Інформація і відомості, як правило

Розцінюються як спільне знання, яке не потрібно виносити взагалі

Використо­вуються для індивідуальних досягнень

Контролю­ються і доступ до них обмежений

Оцінюються і

Розподіляються

Відкрито

У реальному житті організаційна культура є сумішшю з наведених вище типів культур, тобто, так зване, полікультурне утворення. Для кожної організаційної культури властиві специфічні управлінські форми, відносини, що забезпечує відтворення сукупності норм, правил, цінностей, принципів і психологічних установок у поведінці людей.

Можливість регулювання поєднання різних організаційних культур - це основне завдання стратегічного управління. Технологічна схема формування стратегічної мети з урахуванням специфіки управлінських форм і необхідного інструментарію представлена у таблиці 3.2. Наявність управлінських форм, їх механізми та інструменти дозволяють знаходити оптимальні варіанти вирішення проблем, що виникають.

Таблиця 3.2. Типи організаційних культур, їх механізми та інструменти_

типи організаційних культур, їх механізми та інструменти

Схожі статті




Основи менеджменту - Федоренко В. Г. - 3.3. Організаційна культура як чинник впливу на ефективність управління

Предыдущая | Следующая