Основи готельної справи - Руденко В. П. - 3. ВИДИ СУЧАСНИХ ЗАСОБІВ РОЗМІЩЕННЯ

3.1. Основні підходи до класифікації засобів розміщення.

3.2. Класифікація засобів розміщення туристів за ВТО.

3.3. Типи готельних підприємств за призначенням.

3.4. Спеціалізовані готелі.

3.1. Основні підходи до класифікації засобів розміщення

Серед чинників, що впливають на асортимент послуг і організацію їх надання в кожному конкретному готелі, можна назвати: місце розташування, сезонність, зазначений рівень комфорту (класність) і призначення готелю.

Залежно від типу готелю кількість і якість послуг значно відрізняється. Це пов'язано насамперед із потребами споживачів даного сегмента ринку, їх платоспроможністю. Наприклад, готелі ділового призначення повинні розташовуватися поблизу адміністративних, громадських, промислових центрів; у них мають бути створені умови для організації праці клієнтів, проведення ними нарад. Головні додаткові послуги у деяких готелях - це послуги служб зв'язку (телефон, факс, тайп), служб фінансового забезпечення (відділення банків, обміну валют), послуги торговельних організацій. У розміщенні готелів туристичного типу враховують характер і якість туристичних маршрутів, способів руху, наявність об'єктів туристичної привабливості. Отже, головними додатковими послугами у туристичних готелях є послуги підприємств громадського харчування, довідково-інформаційного і екскурсійно-туристичного характеру, організація культурно-розважальних заходів.

У світовій практиці готельний фонд групують за різними ознаками. Засновниками наукового підходу до класифікації готелів стали доктор В. Хунцикер (засновник науково-дослідного центру з вивчення туризму в Берні) і доктор К. Крапф (засновник науково-дослідного центру з туризму в Сенгалені). Основними Класифікаційними ознаками, Що впливають на тип готелю, були визначені такі:

1) тривалість перебування;

2) мета перебування;

3) місце розташування;

4) вид транспорту, який використовується туристом;

5) кількість обслуговуваних туристів;

6) клас готелю;

7) місткість готелю;

8) режим експлуатації (сезон, рік);

9) форма власності.

Згідно з цими чинниками, автори виділяють такі види готелів:

1. За тривалістю перебування:

А) для тривалого перебування клієнтів (сімейні);

Б) для короткотривалого (тимчасового) проживання.

2. Залежно від мети перебування:

А) курортні;

Б) курортно-лікувальні;

В) бальнеологічні;

Г) спортивні:

Д) для ділових людей;

Є) спеціальні представницькі.

3. Залежно від місця розташування:

А) міські (розташовані у центрі міста, на околиці тощо);

Б) гірські;

В) сільські.

4. Залежно від виду транспорту:

А) пристанційні;

Б) пристановища;

В) мотелі;

Г) ротелі;

Д) флайтелі.

5. Залежно від кількості обслуговуваних туристів:

А) для групових туристів;

Б) для індивідуальних туристів.

6. Залежно від класу готелю:

А) люкс;

Б) перша категорія;

В) друга категорія;

Г) третя категорія.

7. Залежно від місткості готелю:

А) невеликі (малі);

Б) середні;

В) великі.

Місткість (ємність) готелю визначається кількістю постійних спальних місць. Класифікація готелів за місткістю у різних країнах різна. Наприклад, у Швейцарії та Австрії готелі, що мають менше 100 місць, вважаються малими, 100-200 місць - середніми, понад 200 місць - великими; у Чехії до 120 місць - малими, до 500 - середніми, понад 500 місць - великими; у США до 100 номерів - малими, до 500 номерів - середніми, понад 500 - великими. В Україні немає офіційної диференціації готелів за місткістю, але поширена така їхня градація: до 100 місць - готелі малої місткості, до 500 - середньої, понад 500 місць - великої.

Світовий готельний номерний фонд переважно розміщений у малих і середніх готелях. Будівництво готелів великої місткості зумовлене насамперед економічними причинами. При збільшенні місткості готелів постає економічна доцільність застосування потужнішого і сучаснішого технологічного та інженерного обладнання. Разом із тим, вітчизняні і зарубіжні спеціалісти в галузі будівництва та експлуатації готелів зазначають, що збільшення місткості готелів доцільне в розумних межах, після яких готелями важко керувати. Цією межею переважно вважають Місткість близько 2000 місць.

8. Залежно від режиму експлуатації:

А) цілорічні;

Б) двосезонні (які працюють влітку і взимку);

В) односезонні (літні або зимові).

Готелі Цілорічної експлуатації мають вищий рівень комфорту і надають широкий набір послуг, в т. ч. мають розгалужену мережу закладів харчування, розширений склад приміщень для проведення дозвілля (зали ігрових автоматів, бальні зали, дискотеки, кегельбани та ін.), майданчики для відпочинку і спорту, солярії, аерарії, пляжі, причали тощо. Все це дозволяє використовувати готелі і в період міжсезоння. Курортні готелі сезонної експлуатації будують із полегшеною зовнішньою огорожею, без опалення чи без конди-ціонування повітря, в них надається обмежений набір послуг.

9. Залежно від форми власності:

А) приватні;

Б) акціонерні товариства.

Серед інших класифікаційних ознак можна зазначити ще й такі:

O рівень цін, що встановлюються на основні платні послуги (які надаються в номерному фонді). Залежно від цього критерію, готелі поділяються на:

- бюджетні ($25-35);

- економічні ($35-55);

- середні ($55-95);

- першокласні ($95-125);

- апарт-готелі ($65-125);

- люкс-готелі ($125-525);

O спосіб надання харчування клієнтам, за яким готелі можна умовно поділити на такі, що:

- забезпечують повний пансіон;

- надають тільки сніданок;

- не пропонують харчування (здебільшого через відсутність власного гастрономічного виробництва).

O поверховість. Світова практика свідчить, що готелі будують від одного-двох до сорока поверхів і більше. Це залежить від економічних, містобудівних умов, нормативних вимог, конструкцій і будівельних матеріалів, методів будівництва, які застосовуються в тій чи іншій країні. Поверховість готелів у різних країнах різна: в Чехії - 8-14 поверхів; в Угорщині в невеликих містах - 45 поверхів, у більших містах і на курортах - 6-11 поверхів; в Німеччині - 8-10 поверхів; в Англії - 10-15 поверхів; у Росії - 5-16 поверхів та ін. Будівлі готелів за поверховістю можна поділити на такі групи:

- малоповерхові (1-2 поверхи);

- середньої поверховості (3-5 поверхів);

- підвищеної поверховості (6-9 поверхів);

- багатоповерхові (1-ї категорії - 10-16 поверхів, 2-ї категорії - 17-25 поверхів, 3-ї категорії - 26-40 поверхів);

- висотні будівлі (понад 40 поверхів).

Малоповерхові готелі (переважно малої місткості - до 50 місць) будують здебільшого в малих містах і сільських населених пунктах. Хоча багатоповерхові будівлі готелів складніші і дорожчі в будівництві, останніми роками у великих містах багатьох країн їх будують дедалі частіше, що пояснюється прогресом будівельної техніки, підвищенням густоти міської забудови і загальним ростом поверховості міст, високою вартістю земельних ділянок, особливо в центральних частинах міст, іноді рекламними міркуваннями. Проте будівництво готелів висотою понад 40 поверхів поки що залишається рідкісним явищем.

Визначення оптимальної поверховості для готелів різної місткості та виявлення змін будівельної вартості ліжко-місця при зміні цієї поверховості потребує детальних наукових обгрунтувань. Але дослідження вчених дозволяють вважати, що для кожної місткості готелів існує оптимальна поверховість будівлі, а отже, й довжина житлового корпусу. Збільшення поверховості понад оптимальну супроводжується зростанням вартості будівництва, що варто враховувати при проектуванні.

Схожі статті




Основи готельної справи - Руденко В. П. - 3. ВИДИ СУЧАСНИХ ЗАСОБІВ РОЗМІЩЕННЯ

Предыдущая | Следующая