Основи економічної теорії - Козак Ю. Г. - 5.2 Ринковий попит

Ключові поняття

Типи ринків; агенти та посередники; ринковий попит; закон попиту; ефекти заміщення та доходу; крива попиту; детермінанти попиту; ринкова пропозиція; крива пропозиції; детермінанти пропозиції

5.1 Типи ринків

Ринок зводить разом покупців та продавців, щоб визначити умови обміну.

Добре організовані ринки часто називають біржами (наприклад, Чиказька оптова біржа або Нью-Йоркська фондова біржа), тому що товари матеріального виробництва або акції в наведених прикладах обмінюються на цих ринках. На ринках покупці та продавці керуються порівняльними цінами про купівлю чи продаж товарів.

Існує дуже багато типів ринків. Є ринки товарів - продуктів харчування (пшениця, ячмінь, просо і т. д.), ринок готових товарів (телевізори, автомобілі і т. д.), ринок послуг (праця водопровідника або стоматолога) і ринок факторів виробництва (ринок капіталу, ринок робочої сили, ринок технологій). Деякі ринки дуже малі й мають невелику кількість учасників. Може бути ринок, який налічує менше десяти покупців і продавців античних манускриптів у цілому світі. Інші ринки зводять разом безліч покупців та продавців. Так, Нью-Йоркська фондова біржа приймає замовлення на покупку та продаж акцій з усієї земної кулі. Сучасні системи телекомунікацій дають змогу мільйонам покупців та продавців миттєво дізнаватися про ціни акцій, різних товарів.

Існують ринки, які обслуговують покупців, що живуть на обмеженій географічній території. Через обставини, такі як місцеве законодавство, тільки представники місцевого населення (резиденти) можуть купувати і продавати будівлі на певній території. Покупці і продавці трудових ресурсів (послуг) звичайно діють на ринках, розташованих на прийнятній відстані від міста роботи.

Агенти та посередники

Особливе місце на ринках посідають агенти та посередники. Агент Є представником покупця або продавця при здійснені ринкової угоди. Покупці чи продавці можуть укладати угоди один з одним, або вони можуть бути представлені агентом-посередником, який безпосередньо займається здійсненням ринкової угоди. Наприклад, на світовому ринку алмазів у Амстердамі продавець необроблених алмазів, відома Південноамериканська компанія Де-Бірс, зустрічається з покупцями - огральниками з СІЛА; в Україні на продуктових ринках селяни самі продають городянам продукцію, яка вирощена на присадибних ділянках або на фермах. На ринках місцевої нерухомості покупець і продавець можуть зустрітися особисто та обговорити умови обміну чи вдатися до допомоги ріелтора й ніколи не побачити один одного. Посередник є відповідальним за зведення разом покупців та продавців.

Покупці та продавці товарів, які були у використанні, можуть зустрічатися через рекламні оголошення у місцевій газеті. Продавець може прийти до покупця додому або домовитися з ним по телефону. Але частіше їх зводить посередник. Брокер з нерухомості підбирає людей, які бажають купити дім у певному місті й організовує зустріч з людьми, які бажають продати нерухомість у цьому районі. Фахівці з продажу об'єктів мистецтва шукають по всьому світу колекціонерів цінностей. Біржеві брокери зводять людей, які бажають продати акції певної компанії, з людьми, які бажають їх придбати.

5.2 Ринковий попит

Обмеженість ресурсів є причиною дисбалансу між необмеженими потребами і обмеженими можливостями задовольнити ці потреби. Термін "потреби" належить до товарів та послуг, які покупець придбав би за умови нульової ціни на ці товари та послуги. Кількість товарів, які люди бажали б придбати, істотно відрізняється від кількості дійсно існуючих товарів.

Визначення ринкового попиту

Ринковий попит - це кількість товарів та послуг, які покупці дійсно бажають придбати за свій обмежений доход за існуючими цінами (в економічній літературі ринковий попит позначається D - від англ. demand).

Різниця між потребами і попитом має важливе значення. Потреби віддзеркалюють, що робили б суб'єкти господарчої діяльності за умови неіснування ринкових цін, тобто якщо б товари та послуги надавалися безкоштовно. Попит же відображає, що в дійсності роблять суб'єкти господарчої діяльності, зіткнувшися з можливими витратами і обмеженим доходом за умови, що придбання більшої кількості певного товару змушує придбати меншу кількість інших товарів.

Закон попиту

Фундаментальним законом економіки є закон попиту, який говорить, що між ціною товару і попитом на нього існує зворотний зв'язок за умови, що чинники, які впливають на попит, незмінні. Закон попиту говорить, що попит зростає, якщо ціна зменшується (див. приклад 5.1).

Приклад 5.1

Цукерки M&;Ms та закон попиту

Закон попиту проголошує, що попит буде зростати за умови зниження ціни та незмінності чинників, що впливають на нього. В дійсності чинники, які впливають на попит, часто змінюються. У 1984 р. виробники цукерок M&;Ms провели експеримент, який ілюструє закон попиту, зберігаючи необхідні умови, що впливають на попит. У ході експерименту, протягом 12 місяців, ціна на цукерки в 150 магазинах не змінювалася, поки маса цукерок не була збільшена. Здержуючи ціну на постійному рівні, а потім збільшуючи масу пачок з цукерками, експериментатори фактично знизили ціну. У магазинах, де ціна була знижена, продаж збільшився на 20-30% майже за одну ніч [14].

Ефекти заміщення та доходу

Існують два чинники, що визначають закон попиту: перший - це ефект заміщення товару. Якщо ціна на товар зменшується при незмінних умовах, то його відносна ціна також знижується. І покупці прагнуть купувати більше саме цього товару, тому що ціна на нього відносно до інших знижується. Другий - ефект доходу. Якщо ціна на товар знижується, покупці можуть придбати більше товарів та послуг, чим вони хотіли б раніше. Зниження ціни вигідне покупцям, тому що воно начебто збільшує доход: покупець може придбати за ту ж саму суму більше товарів та послуг. Таким чином, ефект доходу - це зростання купівельної спроможності, яке приводить до зміни кількості товарів, що купуються.

Крива попиту

Зв'язок між попитом та ціною віддзеркалюється кривою попиту на рисунку або, що еквівалентно, даними табл. 5.1.

Гіпотетична крива попиту на кукурудзу зображена на рисунку 5.1, побудована згідно з даними таблиці 5.1. На вертикальній осі графіка розташована ціна (грн/кг, а на горизонтальній - кількість кукурудзи (попит). Коли ціна становить 5 грн, попит дорівнює 20 млн кг на місяць. Якщо ж ціна знижується до 4 грн, то попит зростає до 25 млн кг на місяць і т. д.

Таблиця 5.1

ПОПИТ НА КУКУРУДЗУ

Ціна (грн/кг)

Попит (млн кг на місяць)

А

ТІ

20

Б

4

25

В

3

30

Г

2

40

Д

1

50

крива попиту

Крива попиту проходить через усі точки і зв'язує кількість попиту на ринку при всіх цінах. На кривій ціна та попит мають зворотню пропорційну залежність згідно із законом попиту.

Чинники, що не залежать від поточної ціни, можуть змінювати кількість товару, яку люди бажають придбати. Коли ці чинники змінюються, крива попиту зрушується. Якщо крива попиту зрушується вправо, то люди в такому разі готові придбати більше товару за тією самою ціною, що й раніше. Таким чином, попит збільшився. Якщо крива попиту зрушується вліво, то в такому разі люди готові придбати менше товару за тією ж ціною, що й раніше. Тобто попит зменшився.

Детермінанти попиту

У дійсності чинники, що не залежать від поточної ціни, впливають на кількість покупців, які готові зробити покупку. Через це важливо знати, що таке детермінанти попиту. Існують п'ять детермінантів (чинників), що є причиною змін у попиті.

1. Ціни товарів-субститутів (товарів-замінників). Якщо два товари є субститутами, то збільшення попиту на один з них (крива попиту зрушується праворуч) спричинює збільшення ціни на інший товар (і навпаки). Прикладами можуть бути Кока-Кола і Пепсі-Кола, чай і кава, природний газ і електроенергія. Також на зрушення в попиті впливають Ціни товарів-комплементів (товарів-доповнювачів). Тобто падіння ціни на один з товарів - комплементів збільшує попит на інший товар (крива попиту зрушується праворуч), або збільшення ціни одного товару веде до зменшення попиту на інший. Прикладами товарів-комплементів є автомобілі та бензин, хліб та олія, чоловічі сорочка та краватка, комп'ютерні ігри та персональний комп'ютер.

2. Доход. Доход споживача впливає на попит, тому що зі зростанням прибутку люди витрачають більше грошей на товари та послуги. Товари можна класифікувати на звичайні товари та товари низької категорії, якщо розглядати зрушення попиту на них при збільшенні доходу. Попит на звичайний товар збільшується (його крива зрушується вправо), якщо доход зростає. Попит на товар низької категорії падає (його крива зрушується ліворуч) при зростанні доходу.

3. Надання переваг. Надання переваг належить до того, що саме людям подобається чи не подобається, не звертаючи уваги на їхні бюджетні обмеження. Надання переваг визначає структуру потреб, у випадку, коли б товари та послуги були безкоштовними. Одна особа надає перевагу квартирі в багатоповерховому будинку приватній оселі; інший віддає перевагу американському автомобілю європейському і т. д. Попит же змінюється у разі змін у перевагах. Якщо мода диктує чоловікам носити довгі зачіски, то попит на послуги перукаря зменшиться (крива попиту зрушується ліворуч).

4. Кількість потенційних покупців. Якщо більша кількість покупців прийде на ринок, то попит зростатиме. Наприклад, зростання чисельність населення, пом'якшення закону про еміграцію дали змогу більшій кількості осіб приїхати до США. І Навпаки, попит буде зменшуватися, якщо обмежити доступ покупців на ринок - обмеження продажу сигарет та алкоголю.

5. Сподівання. Закон попиту говорить про те, що попит на якийсь товар має зворотній зв'язок з його поточною ціною. Сподівання споживачів на зміну цін у майбутньому може також вплинути на попит. Сподівання, що ціна на який-небудь товар може зрости, збільшує попит на цей товар навіть за умови незмінності поточної ціни.

5.3 Ринкова пропозиція

Визначення ринкової пропозиції

Пропозиція товару або послуги - це кількість товару або послуги, що пропонується до продажу за певною ціною (в економічній літературі ринкова пропозиція позначається S - від англ. supply). Зв'язок між ціною та пропозицією прямий: при більш високих цінах зростає пропозиція товарів та послуг, і навпаки. Наприклад, селянин, який вирощує кукурудзу, овес та жито, вироблятиме більше кукурудзи і менше вівса та жита, якщо ціна на кукурудзу зростатиме.

Крива пропозиції

Гіпотетична крива пропозиції кукурудзи на рис. 5.2 (вона складена за даними таблиці 5.2) ілюструє пряму залежність між ціною та пропозицією, а саме - високі ціни ведуть до зростання пропозиції товару, а низькі - до її зниження.

Крива пропозиції віддзеркалює динаміку кількості товару, що пропонується до продажу, за різними цінами. На вертикальній осі графіка показано ціну (грн/кг), а на горизонтальній - кількість пропозиції. За ціною 5 грн/кг фермери готові продати 40 млн кг за місяць, за ціною 4 грн/кг - 35 млн кг за місяць і т. д.

Таблиця 5.2

ПРОПОЗИЦІЯ КУКУРУДЗИ

Ціна (грн/кг)

Пропозиція (млн кг на місяць)

А

5

40

Б

4

35

В

3

30

Г

2

20

Д

1

10

крива пропозиції

Детермінанти пропозиції

На кількість товарів та послуг, що пропонуються за певними цінами, можуть впливати такі детермінанти (чинники).

1. Ціна на супутні товари. Фірми повинні оцінювати альтернативні витрати виробництва одного товару порівняно з іншими. Як і виробничі можливості суспільства, виробничі ресурси фірми обмежені, тому треба завжди вибирати, що саме виробляти. Такий вибір залежить від відносних цін на товари. Наприклад, якщо відносна ціна жита порівняно з кукурудзою знизиться, то фермер засіє більше земель саме кукурудзою. Якщо очікується падіння цін на автомобілі в цьому році і зростання в наступному, то виробник може відкласти виробництво автомобілів до наступного року.

2. Ціни ресурсів, що використовуються. Основними ресурсами виробництва є праця, земля, капітал та підприємницькі здібності. Якщо ціни на ці ресурси змінюються, то крива пропозиції зрушується. Наприклад, фермери, що виробляють кукурудзу, готові запропонувати 35 млн кг на місяць за ціною 4 грн при орендній платі за землю 300 грн/га за місяць. Якщо орендну плату подвоїти (тобто до 600 грн за місяць), то фермери будуть готові запропонувати менше кукурудзи за ціною 4 грн.

3. Зміни в технологіях. Витрати виробництва визначаються цінами на ресурси та ефективністю їхнього використання. Ця ефективність залежить від рівня технології, наукових та технічних знань, які застосовуються в процесі виробництва товарів та послуг. Передовій технології з тієї самої кількості ресурсів можна виробити більше продукції, ніж при використанні відсталих технологій. Витрати виробництва при цьому зменшуються, й фірми готові запропонувати більшу кількість товарів та послуг за тими самими цінами, що й раніше. Так, виробники автомобілів не були взмозі запропонувати більшу кількість їх, поки Генрі Форд не застосував технології серійного виробництва.

4. Кількість продавців. Зі збільшенням кількості продавців, які вийшли на ринок, збільшується кількість товарів та послуг, що пропонуються покупцеві за тією самою ціною, що й раніше.



Схожі статті




Основи економічної теорії - Козак Ю. Г. - 5.2 Ринковий попит

Предыдущая | Следующая