Основи екології - Мягченко О. П. - 4.3.1. Еколого-етичні проблеми
З часів біблійних пророків Ієзикєїля, Ісайї - до сучасних мислителів багато мудреців, вчених стверджували, що споживацьке ставлення до природи - злочин. "...Люди, будьте гуманні! Це ваш перший борг. До чого вся ваша мудрість без милосердя?" запитував відомий філософ, мислитель Жан Жак Руссо.
Давня Греція дала світу декілька філософських шкіл: анімізм, антропоцентризм, віталізм, механіцизм. Серед анімістів центральною фігурою був Піфагор, стверджуючи, що люди і тварини мають душі одного порядку. Він заснував товариство вегетаріанської асоціації. Підгрунтям його вчення були гуманність, самообмеження, поміркованість та справедливість.
Представник антропоцентристів - Аристотель, який визнавав правомірність нерівності між людьми і навіть рабство, вбачаючи нерівність між людьми та тваринами. Це вчення Аристотеля, викладене у примітивному виді його послідовником Ксенофонтом, звільнило людину від докорів сумління з приводу долі інших істот.
Найвидатніші мислителі всіх часів ставили в центр своїх вчень проблему страждань - і людей, і тварин. Поступово склалися основи біологічної етики, а в наш час - екологічної етики, більш широкого поняття. Біоетика - це розділ етики, який вивчає відношення людини, суспільства до різноманітних форм життя. Вона розглядає поведінку людини по відношенню до тварини, відношення до людських єств. У цьому плані біоетика змикається з медичною етикою - деонтологією. Медична біоетика вивчає питання біотехнології, генної інженерії, ставлення до пацієнтів - насамперед до безпорадних, до дітей, або коли люди стають матеріалом для спостережень, дослідів.
Етична поведінка особи - це передусім турбота про іншу живу істоту, і не тільки тварину, а й рослину. Етичне, або моральне відношення до світу живого є відбиттям духовних та інтелектуальних потенцій людини. Вищим даром, що набуло людство в ході еволюції, є Емпатія - спроможність співчувати. Ця спроможність вимагає розвитку таких якостей особи, як милосердя, доброта.
Вчені довели, що тварини можуть відчувати, думати, спілкуватися одне з одним та з людиною на рівні, достатньому для їх існування. Особливим обов'язком людини є робити те, що не в змозі зробити інші істоти на землі. Добро полягає в тому, щоб підтримувати життя, оберігати його, а зло - в руйнуванні життя та в перешкодах йому, тобто в збільшенні ентропії, хаосу. Якщо визнається моральний борг людини перед всіма живими істотами на землі, то це біоцентризм. Антропоцентризм - вчення про роль людини у світі, природі, про її центральне, панівне значення було домінуючим світоглядом людства протягом багатьох сторіч.
У нинішній час антропоцентризм розглядається як негативна форма світогляду, що не відповідає вимогам істинної етики. Чималу підтримку це вчення одержало в особі католицького релігійного філософа XIII ст. Фоми Аквінського, який стверджував, що рослини та тварини існують не заради самих себе, а задля людини. Хоча він зазначав, що Бог створив усіх живих істот і тому вони повинні бути збережені, позбавляти тварину життя - це вбивство, а будь-яке вбивство - це гріх, зло, збільшення ентропії. Природа, людина йде від недосконалого до досконалого, але, на жаль, релігійні постулати не дали бажаного результату, хоча на певних історичних етапах виконали свою роль.
Перші законодавчі акти про захист тварин від жорстокості з'явилися в Європі на початку Х1Х ст. Перший закон був прийнятий у Великобританії в 1822 р. В законі про захист тварин у Франції передбачена відповідальність за погане ставлення до тварин, заподіяння їм страждань, утримання у непристосованих приміщеннях, погане годування, побої, і відповідальність за все це передбачена у Кримінальному кодексі.
Акт щодо захисту тварин, прийнятий в Данії у 1875 р., поправлений у 1991 р., після цього повторно в 1993 р. Перший пункт цього закону проголошує: "З тваринами слід поводитися гідним чином, захищати їх найкращим засобом від болю, страждань, постійних фізичних та моральних травм".
У 1973 р. в США був прийнятий закон "Про охорону видів, що зникають". В Канаді у 1993 р. прийняли "Правила видобутку морських ссавців". Рада Європи в 1998 р. розробила Конвенцію, що передбачає захист тварин в різноманітних сферах їх використання, наприклад свійських тварин (кімнатні тварини).
"...Нема зараз питання більш грізного та більш важливого, ніж питання про народну освіту. Бо прийде час, коли не буде часу про це думати, а треба буде вирішувати" - писав В. І. Вернадський на початку XX ст., маючи на увазі передусім значення етичних проблем в навчанні та вихованні, а не формальне повідомлення відомостей про природу. А чи не спізнилися ми вже тепер?
Етична сторона взаємовідношень людини з тваринами в сучасній промисловій цивілізації дуже ущерблена і характеризується відсутністю поваги до життя взагалі. Тому сучасна культура часто відкидає емпатію, співчуття та почуття відповідальності перед всім живим, перед природою. Особливу небезпеку являє собою пропаганда жорстокості в засобах масової інформації - газети, радіо, телебачення. Знання, яке використовують без любові, обмежене і руйнівне, як і сліпа любов.
Емпатія - це синтез любові та співчутливого розуміння проблем інших живих істот і вона є, повинна бути самою суттю людини, суспільства. Про це ми забули в наш час. Тому світ стає все більш жорстокішим, у ньому все менше місця для співчуття - емпатії. Але якими б знаннями не оволоділа людина, вони не будуть корисними, не дадуть позитивних результатів, якщо людина безсовісна. І ні про яку етику і мови не буде.
Відомий вчений - професор В. К. Демиденко у своїй праці "Совість" аналізує цю категорію, вказує на її значення у позитивній діяльності людини. Він підкреслює, що вже Ж. Ж. Руссо у своїх працях "Чи сприяє прогрес наук і мистецтв поліпшенню або погіршенню моральності", "Громадський вирок", "Еміль або про виховання" пропагував ідею виховання загальнолюдських ідеалів, добрих почуттів, доброї волі. Головним з них, є добра воля, совість у багатоаспектному спілкуванні та співіснуванні людини з природою.
У наш час інформаційного вибуху велике значення має формування так званої "третьої культури" - симбіозу сучасного наукового знання, мистецтва, філософії, які повинні піднести соціокультурний рівень розвитку цивілізації. Культура - один із засобів пізнання та відображення дійсності, що притаманно і науці.
Подальша диференціація природничих, технічних та гуманітарних наук сприяє виникненню глибокої прірви між ними. Цю прірву долає сучасна екологія, в якій інтегровані саме ці науки. Користуючись принципами етики, вона може сприяти формуванню не тільки грамотної, але і етично, зокрема екологоетично, освіченої людини, формуючи мислячу людину, орієнтовану на збереження цілісної системи "людина-природа", а отже, ноосферну людину.
Таким чином, люди повинні створити нові екологічні норми етики, моралі, головним елементом котрих повинно стати нове, дбайливе відношення до природи, її ресурсів. Необхідно перейти від антропоцентризму, коли на першому плані, у центрі подій - інтереси людини, до натуроцентризму, у якому природа є центр всіх дій і вимірів людей.
Питання
1. Чому важливі проблеми етичного ставлення людини до природи, зокрема до тварин?
2. Як ставилося суспільство на різних етапах свого розвитку до еколого-етичних проблем у стосунках людини з природою?
3. Яка роль совісті, емпатії людини в її спілкуванні з природою?
4. Як ставиться сучасне світове суспільство до проблем етики у природному середовищі?
5. Що таке "Третя культура" та її значення?
Схожі статті
-
Основи екології - Мягченко О. П. - 2.7. Екологія флори та фауни
Роль рослин, тварин в природі, житті людей. Космічна роль рослин в стабілізації обміну речовин і енергії планети, акумуляції сонячної енергії,...
-
Основи екології - Мягченко О. П. - 1.2. Сучасна екологія
Як вважають сучасні вчені, екологія об'єднує всі природні, фундаментальні, гуманітарні, соціальні науки і культуру (О. Яблоков, Д. Медоуз, К....
-
Основи екології - Мягченко О. П. - Вступ
Сучасні екологічні проблеми всього світу, України та її регіонів тісно пов'язані між собою, тому фахівцю будь-якої спеціальності необхідно орієнтуватися...
-
Основи екології - Мягченко О. П. - 1.3.4. Закони біосфери
Біосфера Землі - частина космічної системи, якій притаманні певні функції, властивості, що обумовлюються законами Всесвіту - законами хімії, фізики,...
-
Основи екології - Мягченко О. П. - 1.3.3. Основні функції біосфери
Біосфера Землі - частина космічної системи, якій притаманні певні функції, властивості, що обумовлюються законами Всесвіту - законами хімії, фізики,...
-
Основи екології - Мягченко О. П. - 1.3.1. Еволюція біосфери Землі
Еволюція - це результат сукупної дії багатьох факторів і передусім - хімічних. Саме хімічні реакції складають основу всіх процесів у будь-якому...
-
Основи екології - Мягченко О. П. - 4.2. Біологічні, соціальні аспекти екології людини
Бурхливий розвиток галузі знань про залежність людини, її здоров'я від стану природи прийшовся на 60-ті рр. XX ст. Вже в 1921 р. з'явився термін...
-
Необхідність нового екологічного мислення, як нової філософсько-екологічної парадигми. Необхідність сталого гармонійного розвитку суспільства в стосунках...
-
Необхідність нового екологічного мислення, як нової філософсько-екологічної парадигми. Необхідність сталого гармонійного розвитку суспільства в стосунках...
-
Відношення людей до природи на різних етапах розвитку людства. Глобальні біосферні проблеми. Концепція збалансованого, гармонійного розвитку суспільства....
-
Відношення людей до природи на різних етапах розвитку людства. Глобальні біосферні проблеми. Концепція збалансованого, гармонійного розвитку суспільства....
-
Основи екології - Мягченко О. П. - Передмова
Сучасні екологічні проблеми всього світу, України та її регіонів тісно пов'язані між собою, тому фахівцю будь-якої спеціальності необхідно орієнтуватися...
-
Основи екології - Мягченко О. П. - 2.10.7. Основи екологічної безпеки і безпека життєдіяльності
Економічна доцільність екологічної діяльності підприємства визначається реальним економічним ефектом від природоохоронних заходів. Це передбачає: вибір...
-
Основи екології - Мягченко О. П. - 4.3. Екологія і культура
Співвідношення понять "екологія" і "культура". Роль екологічної, природоохоронної інформації в формуванні екологічної культури. Формування нового...
-
Основи екології - Мягченко О. П. - 2.10.6. Економічна доцільність екологічної діяльності
Економічна доцільність екологічної діяльності підприємства визначається реальним економічним ефектом від природоохоронних заходів. Це передбачає: вибір...
-
Основи екології - Мягченко О. П. - 2.10.2. Екологічно збалансована діяльність та екологічні ризики
У третій чверті ХХ ст. була сформована концепція гармонійного розвитку, як протидія безупинному інтенсивно-екстенсивному розвитку промислової цивілізації...
-
Основи екології - Мягченко О. П. - 1.4.3. Угрупування та екосистеми
Між всіма організмами діють строго визначені відношення, що сприяють утворенню певних угрупувань, їх складних екологічних систем з певною структурою. В...
-
Основи екології - Мягченко О. П. - 1.4.2. Екологія популяцій
Термін Популяція (лат. - населення, народ) запозичив із демографії (гр. демос - народ, гр. графо - писати) В. Іогансен в 1903 р. Для позначення групи...
-
Основи екології - Мягченко О. П. - 1.4.1. Організм і середовище
Основи біоекології, поняття про факторіальну екологію. Аутоекологія. Екологічні чинники, їх класифікація, значення для організмів. Властивості природного...
-
Поняття про прикладну екологію. Соціальна екологія, її значення. Проблема перенаселеності, її ознаки. Шляхи стабілізації процесу перенаселення. Процес...
-
Основи екології - Мягченко О. П. - 1.4. Основи загальної біоекології
Основи біоекології, поняття про факторіальну екологію. Аутоекологія. Екологічні чинники, їх класифікація, значення для організмів. Властивості природного...
-
Основи екології - Мягченко О. П. - 1.3. Основи біосферології
За Вернадським, "біосфера являє собою оболонку життя - сферу існування живої речовини" (1934). Він писав, що це "стійка динамічна система, рівновага, що...
-
Основи екології - Мягченко О. П. - 2.8.7. Зелена книга України
Зелена книга України є державним документом, в якому зведені відомості про сучасний стан рідкісних, зникаючих і типових природних рослинних угрупувань...
-
Основи екології - Мягченко О. П. - 2.8.3.5. Екологічні проблеми питної води
Більше мільярда людей використовують неякісну воду. Через це щорічно вмирають три з половиною мільйони дітей. Більшість українців споживають воду з...
-
Основи екології - Мягченко О. П. - 2.8.3.4. Проблеми малих рік України
Дніпро - найбільша ріка України, третя в Європі після Дунаю і Волги. Його довжина 2201 км, в межах України 981, площа водозбірного басейну 504 тис. кв....
-
Основи екології - Мягченко О. П. - 2.8.3.3. Екологічний стан Дніпра
Дніпро - найбільша ріка України, третя в Європі після Дунаю і Волги. Його довжина 2201 км, в межах України 981, площа водозбірного басейну 504 тис. кв....
-
Основи екології - Мягченко О. П. - 2.8.1.1. Метеорологічний потенціал атмосфери
Атмосфера, як частина біосфери, має здатність до самоочищення, але вона не безкінечна і тому треба газові викиди промислового походження очищати від...
-
Основи екології - Мягченко О. П. - 2.8.1. Екологія атмосфери
Через нераціональне ставлення суспільства, кожної окремої людини до біосфери вже зараз ми підійшли до екологічної катастрофи, яка може стати причиною...
-
Основи екології - Мягченко О. П. - 2.8. Соціально-екологічні проблеми біосфери
Через нераціональне ставлення суспільства, кожної окремої людини до біосфери вже зараз ми підійшли до екологічної катастрофи, яка може стати причиною...
-
Основи екології - Мягченко О. П. - 2.7.2. Екологія тваринного світу
Тварини (гетеротрофи) - основний компонент навколишнього природного середовища, національне багатство, джерело духовного та естетичного збагачення і...
Основи екології - Мягченко О. П. - 4.3.1. Еколого-етичні проблеми