Обгрунтування господарських рішень та оцінювання ризиків - Донець Л. І. - 10.3. Загальна схема процесу управління ризиком

Організацію ризик-менеджменту можна розглядати як єдину технологію процесу управління ризиком (рис. 10.4).

схема управління ризиком

Рисунок 10.4 - Схема управління ризиком

Перший крок - визначення цілі ризику і цілі ризикованих вкладень капіталу. Ціль ризику - це результат, який необхідно одержати. Ним може бути виграш, прибуток, дохід і т. п. Ціль ризикованих вкладень капіталу - одержання максимального прибутку.

Другий крок - одержання інформації про навколишнє середовище, яка необхідна для прийняття рішення. Адже на кожному кроці підприємця підстерігають ситуації, що можуть загрожувати людям, майну, фінансовим результатам господарської діяльності. І підприємцю важливо знати відповідний дійсності ступінь ризику для прийняття рішення. На основі аналізу такої інформації і з урахуванням міри ризику можна правильно визначити ймовірність появи ризикованої події, знайти ступінь ризику й оцінити його вартість.

Під вартістю ризику слід розуміти фактичні збитки підприємця, затрати на зниження величини цих збитків чи затрати по відшкодуванню таких збитків і їх наслідків.

Третій крок - на основі наявної інформації про навколишнє середовище, ймовірність, ступінь і величину ризику розробляються різні варіанти ризикованого вкладення капіталу і проводиться оцінка їх оптимальності шляхом зіставлення очікуваного прибутку і величини ризику.

Четвертий крок - дії, що дозволяють правильно обрати стратегію і прийоми управління ризиком, а також способи зниження ступеня ризику. Тут головна роль належить фінансовому менеджеру, його психологічним якостям, схильності до ризику. Фінансовий менеджер, що займається питаннями ризику (менеджер по ризику), повинний мати право вибору прийняття рішення і право відповідальності за вибір.

П'ятий крок - розробка програми по зниженню ризику. Тут необхідно враховувати, що прийняття рішень в умовах ризику це психологічний процес. Тому поряд з математичною обгрунтованістю рішень слід враховувати психологічні особливості людини: агресивність, нерішучість, сумніви, самостійність і ін. Адже зрозуміло, що та сама ризикована ситуація сприймається різними людьми по-різному. Тому оцінка ризику і вибір фінансового рішення багато в чому залежать від ОПР. Наприклад, керівники консервативного типу, що несхильні до інновацій, невпевнені у своїй інтуїції й у своєму професіоналізмі, невпевнені у своїх працівниках, звичайно намагаються уникати ризику.

Шостий крок - організація заходів щодо виконання наміченої програми дії. Тобто визначення заходів, обсягів і джерел фінансування цих робіт, конкретних виконавців, термінів виконання і т. п.

Сьомий крок - контроль за виконанням наміченої програми, аналіз і оцінка результатів виконання обраного варіанта ризикованого рішення. Для цього створюються органи управління ризиком на даному суб'єкті господарювання. Органом управління ризиком може бути фінансовий менеджер, менеджер по ризиках, відповідний апарат управління: сектор страхових операцій, сектор венчурних інвестицій, відділ ризикованих вкладень капіталу і т. п.

Наприклад, відділ ризикованих вкладень капіталу може здійснювати такі функції:

Проведення венчурних і портфельних інвестицій, тобто ризикованих вкладень капіталів відповідно до чинного законодавства;

Розробка програми ризикованої інвестиційної діяльності;

Збір, обробка, аналіз і збереження інформації про навколишнє оточення;

Визначення ступеня і вартості ризиків, стратегії і прийомів управління ризиком;

Розробка програми ризикованих рішень і організація її виконання, включаючи контроль і аналіз результатів;

Здійснення страхової діяльності, створення договорів страхування і перестрахування, проведення страхових і перестрахувальних операцій, розрахунків по страхуванню;

Розробка умов страхування і перестрахування, установлення розмірів тарифних ставок по страхових операціях;

Видача гарантії по поручительству вітчизняних та іноземних страхових компаній, відшкодування збитків за їхній рахунок, доручення іншим особам виконання аналогічних функцій за рубежем;

Ведення відповідної бухгалтерської, статистичної й оперативної звітності по ризикованих вкладеннях капіталу.



Схожі статті




Обгрунтування господарських рішень та оцінювання ризиків - Донець Л. І. - 10.3. Загальна схема процесу управління ризиком

Предыдущая | Следующая