Нумізматика - Шуст P. M. - §6. Особливості монетного господарства полісів Боспорського царства

Упродовж VI ст. на території Північно-Східного Причорномор'я сформувалося Боспорське царство, столицею якого стало місто Пантікапей (Боспор). До його складу на федеративних правах входило кілька міст цього регіону - Німфей, Мирмекій, Фанагорія, Феодосія та ін. Стрімкий економічний розвиток, формування ринкових відносин, налагодження тісних торговельних зв'язків з грецькими державами, насамперед, Афінами та острівними полісами Егейського моря, зумовили необхідність налагодження емісії власних грошей. У другій половині VI ст. до н. е. розпочалося карбування срібної монети у Пантікапеї. Основну кількість номіналів становили драхми та їхні фракції - гемідрахми (1/2 драхми), діоболи (1/3 драхми) тощо.

На відміну від інших піввічнопричорноморських колоній, раннє босфорське карбування не знало мідних емісій, роль розмінної монети виконували найдрібніші срібні номінали. До IV ст. до н. е. найбільш вартісними на грошовому ринку Боспору, як і інших колоній, були електрові кізикські статери. Саме їм належала основна роль у процесі міжнародного торговельного обміну. Ранні пантікапейські випуски були оформлені за зразком монет міст іонійського узбережжя Егейського моря (Мілету, о. Самос та ін.). Це є свідченням того, що більшість колоній Північно-Східного Причорномор'я були засновані вихідцями саме з цього регіону. Основним елементом, який зображався на аверсі перших емісій Боспору, була голова лева. На реверсі ж вміщувався " quardratum incusum", який згодом набув форми правильного квадрата, розділеного на чотири частини. Метрологічно пантікапейські монети відповідали полегшеній егінській монетно-ваговій системі, за якою вага драхми становила близько 6 г.

У другій половині V ст. до н. е. на монетах з'явилися початкові літери назви міста Пантікапей - "ПА", "ПАN", "ПANTI". У 438-437 рр. до н. е. до влади у Боспорському царстві прийшли представники династії Спартокидів, які централізували монетну справу та змінили типологію монет. Поширення культу Аполлона сприяло вміщенню на монетах його атрибутів. На реверсі зображався один з них - голова барана, а також символ рибного багатства краю - осетр.

Наступний етап у розвитку монетної справи Боспору розпочався у IV ст. до н. е. Це був період його найвищого піднесення, який характеризувався розквітом економіки, процвітанням внутрішньої та зовнішньої торгівлі, формуванням ринкових відносин тощо. У цей час завершилася централізація монетного карбування, припинився випуск автономних монет окремих міст, єдиним емісійним центром став Пантікапей. Саме тоді, замість дрібних срібних номіналів, почали карбувати мідні монети. У 70-х роках IV ст. до н. е. на зміну кізикським статерам прийшли золоті статери місцевої емісії. Змінилося зовнішнє оформлення монет. На аверсі золотих, срібних та мідних монет вміщено зображення бородатої чоловічої голови. Тривалий час дослідники ототожнювали її з головою бога Пана - покровителя столиці царства. Однак зараз вважається, що це - голова сатира. На реверсі більшості серій пантікапейських золотих статерів вміщено грифона з головою лева, який іде по колоску, а в пащі тримає дротик. Тут же початок назви міста - "ПAN". Вага статерів перших серій становила близько 9,1 г золота, що дорівнювало метрологічним показникам кізикінів. В останні десятиліття IV ст. до н. е. її було зменшено до 8,55 г. Це свідчило про спробу урівияти їх зі золотими статерами Александра Македонського та Лісімаха, які через значні масштаби карбування стали панівними на грошовому ринку Причорномор'я.

Незважаючи на зменшення обсягів срібного карбування, монети, виготовлені з цього дорогоцінного металу, надалі відігравали важливу роль на внутрішньому ринку царства. Основними номіналами тут були триобол та обол, рідше карбували пентобол та дідрахму. З міді випускали два номінали монет, визначити які через широкі метрологічні показники досить важко. Загалом елементи зовнішнього оформлення цих серій повторюють аверсні та реверсні зображення золотих статерів.

Для боспорської економіки III ст. до н. е. характерним було наростання кризових явищ. Одним із їх проявів стало припинення карбування золотих та срібних монет. Грошовий ринок заповнився мідними номіналами, які дедалі більше знецінювалися через пониження ваги з б-7 г до бл. 2 г. Типовим явищем стало надкарбування монет попередніх емісій. З'явилися нові типи монет. Першими з них стали номінали зі зображенням лука і стріли на реверсі. З метою стабілізації грошового ринку було виготовлено серію монет з головою Аполлона на аверсі і орла - на реверсі. Однак випуск виявився невдалим, і більшу її частину було перекарбовано. У третій чверті III ст. до н. е. в обігу з'явилися мідні монети великого розміру зі зображенням Посейдона на аверсі та прорі - носі корабля та назвою міста " ПANTI " - на реверсі. Однак і цей крок не мав довготривалого позитивного впливу на стан грошового господарства Боспорського царства.

Причинами наростання кризових явищ були скорочення обсягів зовнішньої торгівлі, загострення стосунків з сусідніми скіфо-сарматськими племенами, а також міжусобна боротьба між претендентами на царський престол. Зростання торговельного дефіциту спричинило зникнення з обігу спочатку золотої, а згодом - і срібної монети. Основними засобами обігу стали мідні монети, вартість яких постійно зменшувалася. З метою впорядкування грошового ринку цар Левкон II провів грошову реформу. її наслідком стала поява трьох номіналів мідних монет - оболів, тетрахалків та діхалків, які замінили численні попередні емісії. У третій чверті III ст. до н. е. було відновлене карбування срібної монети. Згідно з метрологічними параметрами аттичної монетно-вагової системи, у Пантікапеї виготовлялись драхми та триоболи. Наприкінці цього періоду було випущено повновартісні, високомистецькі тетрадрахми із головою Аполлона на аверсі і постаттю коня - на реверсі.

Упродовж II ст. до н. е. монетне виробництво Боспорського царства було представлене емісіями срібних драхм та їхніх фракцій - тетроболів, діо

боспорське царство. гігіенонт. статер. золото. 210-200 рр. до н. е.

Боспорське царство. Гігіенонт. Статер. Золото. 210-200 рр. до н. е.

Болів та тригеміоболів. Усі вони карбувалися з металу низької проби, а їхні розміри та вага постійно зменшувалися. Крім того, на пантікапейському міському монетному дворі емітувалися серії мідних номіналів зі зображеннями плуга і колеса або грифона і триножника. Дуже поширеною була серія номіналів із головою бородатого сатира на аверсі та рога достатку поміж шапками Діоскурів - на реверсі.

Упродовж ПІ-II ст. до н. е., крім номіналів, що карбувалися міськими властями Пантікапею, випускалися також золоті, срібні та мідні монети від імені архонтів та царів Бос перського царства. Царську монету започаткував Левкон II, а згодом її продовжували емітувати його наступники.

Наприкінці П ст. до н. е. Боспорське царство потрапило в залежність від понтійського царя Мітрідата VI Евпатора, який підкорив собі також Ольвію, Херсонес та інші причорноморські колонії. Вони були зобов'язані надавати йому військову допомогу, платити данину хлібом та грішми. За понтійського панування основними номіналами, котрі виготовлялися у Пантікапеї, були мідні оболи, тетрахалки та інші дрібні номінали. Зі срібних (білонних) монет у першій чверті І ст. до н. е. карбували дідрахми та триоболи.

За правління у Боспорському царстві сина і наступника Мітрідата VI Фарнака (63-47 рр. до н. е.), який визнав зверхність Риму, у Пантікапеї карбували золоті статери зі зображенням царя на аверсі і Аполлона, який сидить на триножнику, - на реверсі. Тоді ж випускали велику кількість мідних номіналів. Срібної монети цей правитель не емітував. Після загибелі Фарнака, в результаті тривалої боротьби, влада у Боспорському царстві перейшла до його намісника Асандра (47-17 рр. до н. е.), який після смерті Юлія Цезаря у 44 р. до н. е. проголосив себе царем. За часів Асандра на грошовому ринку Боспору надалі домінувала золота монета, яка використовувалася при зовнішньоторговельних розрахунках, та мідні номінали - переважно оболи та тетрахалки, що задовольняли потреби внутрішнього ринку. Срібна монета відігравала допоміжну роль. На аверсі золотих статерів Асандра спочатку зображено портрет Августа, а згодом - царя. На реверсі монет цього номіналу бачимо богиню Ніке, яка стоїть на прорі - носі корабля. Карбування великої кількості золотих статерів Асандра було зумовлене припиненням емісії посмертних випусків монет Лісімаха, які тривалий час були основним засобом міжнародного грошового обігу у причорноморському регіоні. Популярність золотих боспорських монет була настільки великою, що їх наслідували сусідні варварські племена.

Після смерті Асандра Боспорське царство остаточно перейшло під владу Риму. На золотих статерах, що карбувались у Пантікапеї, почали вміщувати портретні зображення римських імператорів, а їхні метрологічні параметри стали такими ж, як у римських ауреусів. На реверсі цих монет містилась дата їх карбування за боспорським літочисленням (281 р. боспорської ери відповідав 17 р. до н. е.), а також монограма царя. Розквіт боспорського монетного карбування припав на часи правління царя Котіса І (45-62 рр.). При ньому випускали велику кількість золотих статерів з портретами імператорів Клавдія та Нерона, а також членів їхніх родин. З мідних монет Котіс І започаткував емісію асів з позначенням вартості грецькими літерами "ІВ", а також серії дрібних номіналів вартістю 4, 6 та 8 одиниць.

Монетна реформа імператора Нерона позначилась і на монетній справі Боспорського царства. її проявом стало запровадження нових монетних номіналів: сестерція та дупондія, вартість яких становила відповідно 24 та 48 одиниці. Вагові параметри боспорських сестерція (бл. 10,43 г) та дупондія (13,37 г) наближалися до ваги римських асів та дупондіїв. На золотий статер йшло 200 боспорських сестерціїв або 100 дупондіїв.

За часів імператора Доміціана римські військово-політичні впливи у Боспорському царстві почали слабшати. Про це свідчать, зокрема, зміни в оформленні монет. На аверсі золотих статерів почали поміщати портрети боспорських царів, їхні титули та дату емісії монет, а портретні зображення римських імператорів перемістилися на реверс. В останній чверті І-П ст. у Боспорському царстві продовжували випускати значну кількість золотих статерів, мідних сестерціїв і дупондіїв. Однак з посиленням кризових явищ у Римській імперії змінюється її монетно-грошова система, зокрема, відбувається падіння вартості денарія і ауреуса. Аналогічні процеси відбуваються і щодо вартості боспорських статерів, проба яких погіршується, і вони поступово стають електровими. Римські власті намагаються не допустити наповнення грошового ринку неповновартісною мідною монетою: з цією метою випуск її обмежується, а емісія дрібних номіналів припиняється.

Спробу оздоровлення монетного господарства Боспору здійснив цар Савромат II (174-210 рр.). У 186 р. він провів грошову реформу, запровадивши в обіг низку нових монетних номіналів, що карбувалися з міді. В обігу з'явилися драхми (3 сестерції), денарії (4 сестерції) та подвійні денарії (8 сестерціїв). Ці монети були кредитними засобами обігу, а їх поява зумовлена необхідністю по

боспорське царство. динамія. ассарій. мідь. 9-8 рр. до н. е.

Боспорське царство. Динамія. Ассарій. Мідь. 9-8 рр. до н. е.

боспорське царство. савромат ii. подвійний денарій. ауріхалк. 174-211 рр.

Боспорське царство. Савромат II. Подвійний денарій. Ауріхалк. 174-211 рр.

Криття значних військових видатків держави - саме на цей час припадають успішні війни Савромата II зі скіфами та сіраками. Позитивні наслідки грошової реформи були незначними, і вже за панування Рискупорида ІІ (210-226 рр.) країна знову опинилася у стані фінансової кризи. Уряд змушений був піти на чергове погіршення якості електрових статерів: їх почали карбувати зі сплаву, який складався з ЗО % золота, 40 % срібла та 30 % міді. Відбулося обмеження мідних емісій, надалі випускалися лише драхми.

Упродовж III ст. кризові явища у грошовому господарстві Боспорського царства продовжували наростати. Вони були тісно пов'язані з аналогічними процесами, що розвивалися на інших підвладних Римові територіях. Найбільш наочно цей процес спостерігається на прикладі емісії статерів. Кількість серій цих монет, які щорічно випускалися, постійно зростає. Так, у 247-252 рр. їх кожного року налічується близько 100. Однак їх якість погіршується. Спочатку вони випускалися з білону (срібла з великою домішкою міді), а з 247 р. - лише з міді. Спроби оздоровлення боспорського монетного господарства за часів Рискупорида V (240-267 рр.) були невдалими, і відкарбовані ним золоті та срібні монети відразу ж зникли з обігу. Основним монетним номіналом надалі залишалися мідні статери, номінальну вартість яких було збільшено вдвічі - до 20 одиниць. Припинення боспорського монетного карбування припадає на 30-ті роки IV ст.

боспорське царство. рискупорід v. статер. білон. 267-268 рр.

Боспорське царство. Рискупорід V. Статер. Білон. 267-268 рр.



Схожі статті




Нумізматика - Шуст P. M. - §6. Особливості монетного господарства полісів Боспорського царства

Предыдущая | Следующая