Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення - Пєтков С. В. - Стаття 166/7. Протидія тимчасовій адміністрації або ліквідації банку

Створення перешкод будь-якою особою для доступу тимчасового адміністратора або ліквідатора до банку, його активів, книг, записів, документів - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 166 згідно із Законом України від 04.10.2001 р. № 2747-ІІІ)

1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері банківської діяльності.

Безпосередній об'єкт - встановлений порядок ліквідації банківських установ (див. Закони України "Про банки і банківську діяльність", "Про Національний банк України").

2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у створенні перешкод для доступу тимчасового адміністратора або ліквідатора до банку, його активів, книг, записів, документів (формальний склад).

Відповідно до ст.2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", тимчасовий адміністратор - це фізична або юридична особа, що призначається Національним банком України для здійснення тимчасової адміністрації.

Згідно ст. 75 зазначеного Закону Національний банк України зобов'язаний призначити тимчасову адміністрацію у разі загрози платоспроможності банку за таких обставин: 1) двох або більше порушень банком законних вимог Національного банку України; 2) зменшення розміру регулятивного капіталу банку на 30 відсотків протягом останніх 6 місяців; 3) якщо банк протягом 5 робочих днів не виконує 10 і більше відсотків своїх прострочених зобов'язань; 4) арешту або набрання законної сили обвинувальним вироком щодо злочинних діянь керівників банку;

5) вчинення банком дій щодо приховування рахунків, будь-яких активів, реєстрів, звітів, документів; 6) необгрунтованої відмови банку у наданні документів чи інформації, передбачених законом, уповноваженим представникам Національного банку України; 7) наявності публічного конфлікту у керівництві банку; 8) наявності клопотання банку про призначення тимчасової адміністрації; 9) здійснення банком ризикової діяльності, що призвела або може призвести до втрати активів або доходів; 10) порушення законодавства щодо запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів; 11) невиконання вимог закону щодо розкриття відомостей про власників істотної участі у банку в обсязі, визначеному Національним банком України

Тимчасова адміністрація приступає до виконання своїх обов'язків негайно після прийняття рішення про її призначення. Тимчасова адміністрація очолюється тимчасовим адміністратором, який призначається Національним банком України. Термін повноважень тимчасової адміністрації не може перевищувати одного року з дня її призначення. Національний банк України маг право продовжувати дію тимчасової адміністрації для системоутворюючих банків на термін до 18 місяців.

Тимчасовий адміністратор негайно після свого призначення зобов'язаний забезпечити збереження активів та документації банку, а також активів та документації афілійованих осіб, в яких банк бере участь, що перевищує 50 %. Протягом одного місяця з дня призначення тимчасовий адміністратор зобов'язаний провести інвентаризацію банківських активів і пасивів та скласти баланс. З дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне та виняткове право управляти банком та зобов'язаний вживати всіх необхідних заходів для приведення діяльності банку в правову та фінансову відповідність з вимогами закону та нормативно-правових актів НБУ з метою захисту інтересів вкладників та інших кредиторів (ст. 80 ЗУ "Про банки і банківську діяльність").

Відповідно до ст.2 Закону "Про банки і банківську діяльність" ліквідатор - це юридична або фізична особа, яка здійснює функції щодо припинення діяльності банку та задоволення вимог кредиторів. При цьому ліквідація банку - це процедура припинення функціонування банку як юридичної особи.

Згідно ст. 87 ЗУ "Про банки і банківську діяльність" банк може бути ліквідований: 1) з ініціативи власників банку; 2) з ініціативи Національного банку України (у тому числі за заявою кредиторів). Ліквідація банку з ініціативи власників здійснюється в порядку, передбаченому законодавством України про господарські товариства, з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність" та за згодою Національного банку України. З дня призначення ліквідатора припиняються повноваження всіх керівних органів банку, які негайно передають ліквідатору всі справи. До нього переходять права керівника (органів управління) банку. Протягом трьох днів з дня призначення ліквідатора керівники банку забезпечують передачу бухгалтерської та іншої документації банку, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку ліквідатору (ст. 92 ЗУ "Про банки і банківську діяльність").

3. Суб'єкт адміністративного проступку - загальний.

4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.

Похожие статьи




Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення - Пєтков С. В. - Стаття 166/7. Протидія тимчасовій адміністрації або ліквідації банку

Предыдущая | Следующая