Науково-практичний коментар Господарського процесуального кодексу України - Мельник М. П. - Стаття 36. Письмові докази

Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подасться засвідчений витяг з нього.

Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

КОМЕНТАР:

1. Дана коментована стаття визначає зміст письмових доказів, порядок та форму їх подання до суду.

Письмовими доказами вважаються будь-які документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

2. Виходячи зі зміст частини другої коментованої статті, письмові докази можуть подаватися як в оригіналах так і в належним чином завірених копіях.

В більшості випадків при відкритті провадження по справі суд зазначає, які докази необхідно надати, в тому числі зазначається які з них повинні бути подані в оригіналах. Всі інші докази, щодо яких відсутня потреба подавати в оригіналах, необхідно подавати в завірених копіях.

В основному, до матеріалів справи залучаються належним чином завірені копії письмових доказів, а їх оригінали надають судді в судовому засіданні виключно для огляду та звірки.

При завіренні документі варто керуватися Вимогою до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003 від 01.09.2003 року, Затвердженою Наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. N 55 (надалі - Вимога).

Відповідно до п. 5.27 наведеної вище Вимоги відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.

Приклад Згідно з оригіналом

Секретар Підпис Ініціал(и), прізвище

26.06.2001

Згідно п. 5.26 вказаної Вимоги відбитком печатки організації засвідчують на документі підпис відповідальної особи. Відбиток печатки ставлять так, щоб він охоплював останні кілька літер назви посади особи, яка підписала документ.

Розділом 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлюються спрощені вимоги до завірення документів, де зазначено, що подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).

У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.

Подання письмових доказів, якщо їх не додано до позовної заяви чи до відзиву на неї, має здійснюватися: або з супровідним листом через канцелярію суду; або безпосередньо в судовому засіданні за резолюцією судді (із зазначенням про це в протоколі відповідного судового засідання, якщо про долучення доказів до справи стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі, заявлено усне клопотання) та з подальшою їх реєстрацією в канцелярії суду.

Виникають ситуації, коли сторона не має можливості завірити копії, в такому разі необхідно долучити до матеріалів справи оригінали документів. В подальшому їх можна буде замінити на завірені копії за окремим клопотання сторони про це.

На практиці виникають ситуації, коли суди не приймають документи, завірені самими представниками. Так, відповідно до Ухвали Вищого господарського суду України від 14.10.2011 року по справі № 55/206 Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2011 у справі № 55/206 повернути скаржнику без розгляду в зв'язку з тим, що додана до касаційної скарги ксерокопія довіреності, якою ОСОБА_2 уповноважено представляти інтереси фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 завірена самим же представником, що не відповідає вимогам статті 36 ГПК України, а тому касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом.

Аналогічна підстава для повернення зазначена в Ухвалі того ж суду від 17.08.2011 року по справі № 10/17-1947-2011.

З метою уникнення наведених ситуацій, документи бажано завіряти довірителю або уповноваженою на це особою.

Стороні надається змога подати в якості доказу не весь документ, а лише витяг з нього, що на практиці значно полегшує роботу представнику та самому судді, оскільки певні докази можуть бути значними по об'єму (наприклад бухгалтерські книги).

3. Згідно ч. З коментованої статті до господарського суду подають оригінали доказів в тому випадку, якщо згідно законодавства обставини, про які вони свідчать можуть бути доведені виключно оригіналами документів.

Відповідно до п. З ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують в тому числі сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно п. 5.1. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 р. N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", платіжні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі. Ксерокопії чи фотокопії платіжних документів не можуть бути доказом сплати державного мита.

В тому разі, якщо стороною не було виконано вимоги наведені вище, позовна заява на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України повертається позивачу.



Схожі статті




Науково-практичний коментар Господарського процесуального кодексу України - Мельник М. П. - Стаття 36. Письмові докази

Предыдущая | Следующая