Міжнародні організації - Мокій А. І. - 8.1. Сутність та еволюція системи багатостороннього регулювання торговельно-економічних відносин
Системні характеристики міждержавного регулювання полягають у створенні передумов для розвитку світових господарських зв'язків в інтересах країн-учасниць, досягнення стабільності і передбачуваності участі в міжнародному поділі праці кожного з учасників. У розділі розглянуто сутність та еволюцію системи багатостороннього регулювання торговельно-економічних відносин; завдання, напрями, принципи діяльності Світової організації торгівлі (СОТ). Охарактеризовано проблеми розвитку Конференції ООН з торгівлі та розвитку. Проаналізовано діяльність Міжнародного торговельного центру (МТЦ) ЮНК-ТАД/СОТ.
8.1. Сутність та еволюція системи багатостороннього регулювання торговельно-економічних відносин
Регулювання світових торговельних зв'язків (СТЗ) здійснюється у таких напрямах:
1) створення інституційно-правової бази СТЗ (правових положень, принципів, норм, процедур, взаємних зобов'язань, рекомендацій);
2) досягнення домовленостей про застосування на національному рівні торговельно-політичних засобів впливу на СТЗ, визначення меж і можливостей застосування важелів торговельної політики;
3) формування та розвиток міжнародних організаційних утворень для досягнення й дотримання домовленостей, усунення суперечностей між країнами, їх об'єднаннями та угрупуваннями;
4) взаємний обмін інформацією і досвідом організації торговельно-економічних зв'язків.
Об'єктивні передумови посилення міждержавного регулювання торговельних зв'язків полягають у поглибленні міжнародного поділу праці та інтернаціоналізації господарювання у всіх його формах під впливом науково-технічної революції (НТР). Ефективне впровадження результатів НТР потребує виходу не лише за межі окремих виробництв, галузей, але й за межі країн, груп країн, тобто набуває глобального значення. Відповідно посилюється роль багатостороннього наддержавного регулювання світової торгівлі.
Формування системи багатостороннього регулювання торговельно-економічних відносин відбувалося в декілька етапів. На першому (1900-1940) здійснено спроби створення певних важелів регулювання на конференціях:
- у Брюсселі (1920) з фінансових питань та торгівлі;
- у Генуї (1922) із завдань відбудови економіки Європи і послаблення протекціонізму;
- у Женеві (1927) з митного "роззброєння" і припинення "торговельних війн";
- у Женеві (1930) з обмеження протекціонізму;
- у Лондоні (1933) зі стабілізації валют та відміни торговельних обмежень.
Спроби запровадження регуляторних важелів здійснювалися на цьому етапі переважно Лігою Націй та її економічним комітетом.
Російські економісти пояснюють невдачі цих спроб відсутністю спільної бази для досягнення компромісу між інтересами промислово розвинених країн (ПРК). Проте, з історичного погляду, причини були дещо інші. По-перше, зберігалася можливість вирішення суперечностей військово-політичними методами і, за їх ефективності, їм надавалася перевага. По-друге, світові господарські зв'язки не були настільки взаємопов'язаними і зберігалася можливість квазіавтаркічного розвитку для ПРК у межах колоніальних імперій.
Другий етап (1945-1950) характеризується формуванням системи багатостороннього регулювання на основі пом'якшення протекціонізму, переважно за рахунок усунення кількісних обмежень, створення митних союзів та зон вільної торгівлі з преференційним митним режимом.
На третьому етапі (1951-1970) відбулася потоварна і пооб'єктна диференціація системи регулювання в бік пріоритетності пом'якшення бар'єрів імпорту промислової продукції та сировини, тоді як сільськогосподарські товари виводилися за межі регулювання. Іншим пріоритетом системи регулювання в цей період є розвиток конкуренції на основі ринкових сил.
На четвертому етапі (1971-1980) зрушення в системі світових господарських зв'язків, посилення їх виробничо-технічного характеру на основі інтернаціоналізації виробництва у формі ТНК зумовили потребу усунення обмежень інтернаціоналізації на міжкорпоративному та міждержавному рівні. Під тиском групи країн, що розвиваються, виникли механізми інтеграції у світові господарські зв'язки, у тому числі в науково-технічні, хоча їх результативність доволі низька. Головним принципом побудови системи регулювання на цьому етапі визначено принцип організованості, базований на концепції "організованої вільної торгівлі". У цей час посилюється роль нетарифних бар'єрів унаслідок впливу національних урядів на втручання ТНК у економіки їх країн. Іншим напрямом, що зумовлювався біполярною структурою світу, було врегулювання економічного співробітництва країн Сходу і Заходу. У межах ЄЕК ООН, Наради з безпеки і співробітництва в м. Гельсінкі, а пізніше, Белграді, Мадриді, Відні, було сформульовано основні завдання і напрями розвитку загальноєвропейського торговельно-економічного співробітництва. Водночас формується спільний інституційний базис, який забезпечує сумісність національних систем регулювання зовнішньої торгівлі, усунення бар'єрів і функціонування цілісної системи міжнародної торгівлі, зокрема в рамках Генеральної угоди з торгівлі і тарифів (ГАТТ). Цей процес посилився на п'ятому, сучасному, етапі розвитку (1981-2010), поширюючись на різні види СГЗ. Передумовами цього етапу стало подальше поглиблення інтернаціоналізації виробництва на основі його спеціалізації та кооперування, загострення конкуренції на світових товарних ринках, посилення взаємозв'язків і взаємозалежності національних економік в умовах прискорення НТП і розширення його впливу на дедалі ширше коло країн. Основними об'єктами регулюючого впливу в цей період є розвиток спеціалізації і виробничого кооперування, узгодження обсягів виробництва найважливіших сировинних і продовольчих товарів, торгівля послугами, обмежувальна ділова практика, удосконалення арбітражної практики та процедур укладення і виконання торговельних оборудок. На цьому етапі розширюється число учасників системи багатостороннього регулювання за рахунок не лише великих чи малих розвинених країн, але й більшості країн, що розвиваються, та з перехідною економікою.
Певні зміни відбуваються також, у механізмах регулювання в бік послаблення тарифного і стримування нетарифного протекціонізму, зростання ролі організаційних структур та макрорегіональних інтеграційних угрупувань.
Схожі статті
-
Системні характеристики міждержавного регулювання полягають у створенні передумов для розвитку світових господарських зв'язків в інтересах...
-
На сучасному етапі локалізація світового господарства як протилежна до глобалізації тенденція внаслідок існуючих протиріч глобалізації зумовлює...
-
На сучасному етапі локалізація світового господарства як протилежна до глобалізації тенденція внаслідок існуючих протиріч глобалізації зумовлює...
-
Міжнародні організації - Мокій А. І. - 2.2. Організаційно-структурна побудова системи ООН
Організація Об'єднаних Націй має шість головних органів: Генеральна Асамблея, Рада Безпеки, Економічна і соціальну рада, Рада з опіки, Міжнародний суд і...
-
Міжнародні організації - Мокій А. І. - 2.1. Цілі, принципи та функції організацій системи ООН
Система Організацій Об'єднаних Націй здійснює міжнародне співробітництво на основі проблем економічного, політичного, соціального, культурного й...
-
Міжнародні валютно-фінансові організації створені з метою допомоги зниженню рівня бідності і фінансування інвестицій, які сприятимуть економічному...
-
На сучасному етапі ОЕСР - організація, заснована з метою координації економічної політики країн-учасниць та пом'якшення суперечностей, що виникають у...
-
Організація Об'єднаних Націй має шість головних органів: Генеральна Асамблея, Рада Безпеки, Економічна і соціальну рада, Рада з опіки, Міжнародний суд і...
-
Міжнародні організації - Мокій А. І. - Тема 2. Міжнародні економічні організації системи ООН
Система Організацій Об'єднаних Націй здійснює міжнародне співробітництво на основі проблем економічного, політичного, соціального, культурного й...
-
Міжнародні організації - Мокій А. І. - Навчальна Програма Дисципліни
Посилення взаємозалежності світового ринку окремих країн, у тому числі глобалізація світових господарських зв'язків, породжує суттєві суперечності та...
-
Міжнародні організації - це організаційно-правова форма міждержавного співробітництва. У системі міжнародних організацій для координації діяльності...
-
Однією з найпотужніших організацій, які входять до системи ОЕСР, є "група Великої Сімки", створена в 1975 році з метою вирішення глобальних фінансових і...
-
Міжнародні організації - Мокій А. І. - 4.2. Автономні організації ОЕСР
Однією з найпотужніших організацій, які входять до системи ОЕСР, є "група Великої Сімки", створена в 1975 році з метою вирішення глобальних фінансових і...
-
Міжнародні організації - Мокій А. І. - 1.3. Класифікація міжнародних організацій
Міжнародні організації - це організаційно-правова форма міждержавного співробітництва. У системі міжнародних організацій для координації діяльності...
-
Міжнародні організації - Мокій А. І. - ІІ. Тематичний план курсу
№ з/п Назва лекцій, семінарських та практичних занять Кількість годин Лекції Семінари Самостійна робота 1 Міжнародні організації в системі наддержавного...
-
Міжнародні організації - Мокій А. І. - І. Мета і завдання дисципліни, її місце в навчальному процесі
Посилення взаємозалежності світового ринку окремих країн, у тому числі глобалізація світових господарських зв'язків, породжує суттєві суперечності та...
-
Міжнародні організації - Мокій А. І. - ІІІ. Програма курсу
№ з/п Назва лекцій, семінарських та практичних занять Кількість годин Лекції Семінари Самостійна робота 1 Міжнародні організації в системі наддержавного...
-
Міжнародні організації - Мокій А. І. - Передмова
Посилення взаємозалежності світового ринку окремих країн, у тому числі глобалізація світових господарських зв'язків, породжує суттєві суперечності та...
-
Сучасні міжнародні відносини характеризуються постійним розширенням сфер взаємодії держав, тому всі нові відносини чи їх форми стають об'єктом...
-
На сучасному етапі ОЕСР - організація, заснована з метою координації економічної політики країн-учасниць та пом'якшення суперечностей, що виникають у...
-
Міжнародні валютно-фінансові організації створені з метою допомоги зниженню рівня бідності і фінансування інвестицій, які сприятимуть економічному...
-
Міжнародні організації - Мокій А. І. - 2.4. Діяльність України в Організації Об'єднаних Націй (ООН)
Організація Об'єднаних Націй має шість головних органів: Генеральна Асамблея, Рада Безпеки, Економічна і соціальну рада, Рада з опіки, Міжнародний суд і...
-
Міжнародні організації - Мокій А. І. - 5.3. Основні напрями співпраці України з НАТО
З початку незалежності розвиваються відносини між НАТО і Україною, коли Україна, після приєднання до Ради північноатлантичної співпраці, пізніше, була...
-
Міжнародні організації - Мокій А. І. - 3.5. Перспективи співробітництва України з країнами ЄС
12 липня 2007 року Європарламент ухвалив рішення висловити підтримку надання Україні перспектив членства в Євросоюзі. Відповідне рішення було прийняте за...
-
Міжнародні організації - Мокій А. І. - 6.2. Організаційна структура організації
До керівних органів ЮНЕСКО належать: Генеральна конференція, Виконавча рада і Секретаріат. Найвищий орган ЮНЕСКО - Генеральна конференція, яка...
-
Міжнародні організації - Мокій А. І. - 3.4. Регіональна політика ЄС
Економічні успіхи ЄС у перші роки створення цього об'єднання сприяли формуванню хибної думки про те, що поглиблення інтеграції однозначно зменшує...
-
Упродовж останніх п'ятдесяти років Європейський Союз забезпечує економічну стабільність і зростання на європейському континенті. Інтеграційні процеси...
-
Міжнародні організації - Мокій А. І. - Тема 5. Нато - об'єднання незалежних держав
НАТО - це міжурядова організація, політико-безпековий союз, об'єднаний спільною системою цінностей, до яких належать, свобода, верховенство права,...
-
Міжнародні організації - Мокій А. І. - 5.1. Передумови створення організації: цілі та завдання
НАТО - це міжурядова організація, політико-безпековий союз, об'єднаний спільною системою цінностей, до яких належать, свобода, верховенство права,...
-
Міжнародні організації - Мокій А. І. - 7.4. Банк міжнародних розрахунків (БМР)
Банк міжнародних розрахунків засновано в 1930 році як міждержавний банк, що поєднує проведення суто комерційних операцій для центральних банків з...
Міжнародні організації - Мокій А. І. - 8.1. Сутність та еволюція системи багатостороннього регулювання торговельно-економічних відносин