Міжнародні організації - Кучик О. С - 3.1.3. Діяльність МЕРКОСУР
Діяльність МЕРКОСУР у галузі економіки та торгівлі. Стислий опис буму у взаємній торгівлі Латинської Америки в 90-х роках дасть змогу визначити важливість позиції МЕРКОСУР у цьому процесі. Протягом 1990-1994 років загальний експорт з країн Латинської Америки та Карибського басейну зріс з 123 млрд до 181 млрд дол. Впродовж цього ж періоду експорт між латиноамериканськими та карибськими країнами зріс з 16 до 35 млрд дол., збільшившись приблизно на 118 %. У 1994 році експорт всередині південноамериканського регіону, за винятком Мексики, становив 28 % (у 1990 році - 19 %) від загального експорту, в той час як частка експорту в США зменшилась з 47 % до 25 % [13].
Торгівля всередині південноамериканського регіону залежить, з одного боку, від функціонування Андської групи та МЕРКОСУР, а з іншого - від Чилі - країни, яка не є повноправним членом жодного інтеграційного об'єднання. Протягом 1991-1995 років загальний експорт країн-членів Андської групи зріс з 27 до 40 млрд дол. Впродовж цього ж періоду загальний експорт з країн МЕРКОСУР збільшився з 46 до 72 млрд дол. (зрісши на 66 %), а взаємна торгівля всередині регіону зросла на 210%. У 1991 році експорт між країнами регіону становив 11 % загального експорту, а в 1995 році - вже 22 %.
Отже, бум у взаємній торгівлі виник в основному завдяки збільшенню об'ємів торгівлі в країнах МЕРКОСУР та Андської групи, а також Чилі завдяки її поступовій інтеграції в МЕРКОСУР. Про це свідчить той факт, що 22 % експорту Чилі припадає на Латинську Америку (1994) і протягом 1991-1994 років цей показник зростав щорічно на 22 %. Що стосується інших країн, то це передусім були члени ЄС (табл. 2, 3).
Враховуючи масштаби торгівлі, варто коротко ознайомитись з аспектами торгівлі МЕРКОСУР протягом перехідного періоду,
Таблиця 2. Коефіцієнт відкритості стосовно світу, регіону та основних торговельних партнерів [14]
1990 | 1990 | 1998 | |
МЕРКОСУР | 12,2 | 15,1 | 16,3 |
Бразилія | 11,6 | 13,5 | 14,4 |
Аргентина | 11,6 | 17,5 | 19,4 |
Аргентина/Бразилія | - | 4,4 | 5,0 |
Уругвай | 37,4 | 29,9 | 31,6 |
Уругвай/Бразилія | - | 8,2 | 8,3 |
Уругвай/Бразилія/Аргентина | - | 13,3 | 14,8 |
Парагвай | 43,8 | 43,2 | 46,0 |
Па рагвай/Бразилія | - | 15,6 | 14,3 |
Парагвай/Бразилія/Аргентина | 22,8 | 22,8 |
Таблиця 3. Експорт МЕРКОСУР [14]
1990 | 1991 | 1902 | 1903 | 1994 | 1005 | 1000 | 1997 | 1008 | 1999 | |
1 | 2 | 3 | 4 | Б | Б | 7 | 8 | 9 | 10 | |
Загальний експорт (млрд дол.) | 46,4 | 45,9 | 50,5 | 54,1 | 62,1 | 70,4 | 75,0 | 83,3 | 81,3 | 74,3 |
Продовження табл, З
1 | 2 | 8 | 4 | Б | Б | 7 | 8 | 9 | 10 | |
Експорт між країнами-членами (млрд дол.) | 4,1 | 5,1 | 7,2 | 10,0 | 12,0 | 14,4 | 17,0 | 20,0 | 20,3 | 15,2 |
% внутр. експорту до загального | 8,9 | 11,1 | 14,3 | 18,5 | 19,2 | 20,4 | 22,7 | 24,4 | 25,0 | 20,4 |
Тобто від підписання Асунсьйонського договору до Протоколу в Оуро-Прето.
Згідно з договором, протягом перехідного періоду мав бути створений загальний механізм лібералізації економіки. Такі питання, як встановлення спільного зовнішнього тарифу та координація макроекономічної політики, мали обговорюватися пізніше. На випадок, коли зниження тарифів з тих чи інших причин не відбулося б до серпня 1994 року, була розроблена так звана система адаптації. В межах цієї системи державам виділялось 4 роки для завершення процесу лібералізації. Програма лібералізації економіки була дуже широкою. Вона передбачала поступове, лінійне, автоматичне зниження тарифів та ліквідацію всіх інших торговельних бар'єрів. Загалом, до 1994 року передбачалося зниження митних тарифів до нуля та повна лібералізація торгівлі. Отже, на 1995 рік спільний зовнішній тариф становив в середньому 11 %, коливаючись від 0 до 20 %. Однак існували винятки у телекомунікації та інформаційному секторі, які становили 12 % всієї тарифної системи [15].
Майбутнє торгівлі в МЕРКОСУР залежатиме від збільшення торгівлі промисловими товарами. Це дозволить групі слабших країн (Уругваю та Парагваю) впевненіше виходити на ринки. Адже між Аргентиною та Бразилією торгівля промисловими, особливо товарами харчової, хімічної та машинобудівної промисловості, розвивається найдинамічніше. Саме тому на ці галузі промисловості припадає від 60 % до 70 % іноземних інвестицій. Крім того, особливістю МЕРКОСУР є те, що основними торговельними партнерами Уругваю та Парагваю є 2 інші члени організації.
Порівняння динаміки обсягів зовнішньоторговельного обороту свідчить про значне його зростання у 90-х роках XX ст., тобто після створення МЕРКОСУР (табл. 4) [6|.
Таблиця 4. Зовнішня торгівля МЕРКОСУР [6]
Рік | ||||||
Показник | 1000 | 1070 | 1080 | 1000 | 1907 | Коефіцієнт зростання 1900 р. -1,0 |
Оборот | 5497 | 9647 | 67 308 | 75 713 | 184 314 | 33,5 |
Експорт (фоб) | 2504 | 4809 | 29 519 | 46 418 | 82 321 | 32,9 |
Імпорт (сиф) | 2993 | 4838 | 37 789 | 29 295 | 101 993 | 34,1 |
Сальдо | -489 | -29 | -8 270 | 17 123 | -19 672 | |
Коефіцієнт покриття імпорту пкспортом.% | 83,7 | 99.4 | 78,1 | 158,5 | 80.7 |
Як уже згадувалося, раніше члени МЕРКОСУР шукали партнерів за межами Південної Америки. Зараз ситуація змінилася. На перші місця в списках найважливіших торговельних партнерів виходять країни-члени союзу. Співпраця учасників спільного ринку не обмежується лише торгівлею. Різко зросла їх інвестиційна діяльність. У країни поступають прямі іноземні інвестиції, особливо в автомобілебудування. З інвестиціями в цю галузь прийшли такі компанії, як "Renault", "Daimler-Benz", "Volkswagen", "Hyundai", "Toyota", "Crysler", "Honda", "KIA", "FIAT" та інші [4].
Успіхам МЕРКОСУР сприяла також його фінансово-економічна політика (табл. 5).
Таблиця 5. Показники розвитку країн-членів і асоційованих членів МЕРКОСУР у 1995 році [4]
Аргентина | Бразилія | Парагвай | Уругвай | Болівія | Чилі | |
Населення, млн | 34,6 | 155,9 | 4,8 | 3,2 | 8,1 | 14,2 |
ВНП, млрд дол. | 281,0 | 676,0 | 8,9 | 17,8 | 7,0 | 67,3 |
ВНП на душу населення, дол. | 8121,0 | 4335,0 | 1854,0 | 5563,0 | 864,0 | 4739,0 |
Експорт, млн дол. | 20 893,0 | 46 500,0 | 1992,0 | 2106,0 | 1041,0 | 16039,0 |
Імпорт, млн дол. | 18 728,0 | 40 700,0 - | 3667,0 | 2867,0 | 1263,0 | 14665,0 |
Вже в 1998 році майже 98 % обсягів торгівлі між чотирма членами блоку не обкладається тарифами, які до 2004-2006 років будуть повністю ліквідовані. Раніше вважалось, іцо латиноамериканські країни виявляють більший інтерес до НАФТА, однак трапилося навпаки. Чилі перша уклала договір з МЕРКОСУР у 1995 році. За нею статус асоційованого члена отримала Болівія. Заявили про свої наміри ввійти в МЕРКОСУР також Венесуела, Колумбія, Перу і Еквадор. У жовтні 1997 року вони затвердили базовий проект договору про асоціацію з МЕРКОСУР і продовжують переговори з офіційними представниками спільного ринку щодо переміщення товарів і організації контролю імпорту.
З часу заснування організації обсяг торгівлі між країнами-членами збільшився втричі, що підтвердило ефективність створення зони вільної торгівлі і, відповідно, доцільність залучення НОВИХ партнерів на своєму континенті. Тому в перспективі на основі розширення МЕРКОСУР планується створення Латиноамериканської зони вільної торгівлі (ЛАФТА), до якої приєднаються інші латиноамериканські країни.
Соціальний вимір МЕРКОСУР. Як згадувалося раніше, Асунсьйонський договір не містив соціальних питань. Передбачалося, що питання міграції та інші трудові питання розглядатимуться тільки після зміцнення спільного ринку. Хоча дуже скоро ситуація змінилася і ці питання були включені в директиви.
У травні 1991 року, лише через 3 місяці після підписання Асунсьйонського договору, міністри праці всіх країн-членів МЕРКОСУР зустрілися в Монтевідео. Вони підписали декларацію, в якій йшлося про потребу вирішення соціальних і трудових питань з метою покращення умов праці в цих країнах. Тоді ж було оголошено про створення Робочої групи. Вона почала працювати з середини 1992 року 115].
Вони також зобов'язалися співпрацювати в галузі обміну всією необхідною інформацією щодо національного законодавства в сферах зайнятості, соціального забезпечення та трудових відносин. У зв'язку з цим 26 червня 1992 року в Ля Лекас була створена Робоча Група №11 для вивчення трудових відносин, зайнятості та соціального забезпечення. Після зустрічі в Оуро-Прето вона стала Робочою Групою X" 10.
Не викликає сумніву той факт, що така увага до соціальних питань є результатом наступного етапу інтеграції в МЕРКОСУР - створення зони вільної торгівлі. Адже важливим є зв'язок оплати праці в державних і приватних структурах та конкурентоспроможності цих структур на спільному ринку. До речі, це питання було причиною участі розвинутих країн в торговельних угодах країн, що розвиваються. Свідченням цього є, наприклад, протоколи з трудових питань, підписані в межах НАФТА з ініціативи США.
Проблеми праці та соціального забезпечення розглядатимуться глибше лише за умови подальшої економічної інтеграції МЕРКОСУР. Впровадження, координація та гармонізація спільної трудової та соціальної політики стануть можливими тільки за умови подальшого просування в напрямку спільного ринку. Крім того, це станеться тільки після перегляду міграційної політики в кожній з країн-членів. А в процесі створення спільного ринку, який передбачає вільний рух товарів, послуг і робочої сили, виникне потреба в створенні "спільного соціального простору", в межах якого гарантуватиметься повага прав і свобод кожної людини.
Схожі статті
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 3.1. Південний спільний ринок (МЕРКОСУР)
3.1. Південний спільний ринок (МЕРКОСУР) Для країн Центральної та Східної Європи, в тому числі і для України, необхідно звернути увагу на багатогранний...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 3.1.1. Історія створення МЕРКОСУР
3.1. Південний спільний ринок (МЕРКОСУР) Для країн Центральної та Східної Європи, в тому числі і для України, необхідно звернути увагу на багатогранний...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - РОЗДІЛ 3. СПІВРОБІТНИЦТВО ДЕРЖАВ ПІВДЕННОЇ І ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ
3.1. Південний спільний ринок (МЕРКОСУР) Для країн Центральної та Східної Європи, в тому числі і для України, необхідно звернути увагу на багатогранний...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 3.1.2. Цілі та організаційна структура МЕРКОСУР
Асунсьйонський договір був підписаний з метою створення зони вільної торгівлі і митного союзу. Договором передбачається: - вільний рух товарів, послуг і...
-
Після підписання статуту 22 березня 1945 року й офіційного створення ЛАД відразу розпочала свою діяльність. Найбільшою була проблема воєнної присутності...
-
2.2.3.2.1. Економічна діяльність ОІК Конференція підтвердила важливість зміцнення економічної та торговельної співпраці між країнами-членами з метою...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 2.3.3. Діяльність РСАДПЗ
2.3.3.1. Економічна політика Ради Програмні документи РСАДПЗ акцентують увагу на політико-економічних питаннях розширення та прискорення...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 1.2.7. Труднощі та перспективи розбудови ЧЕС
Згідно з Декларацією про Чорноморське економічне співробітництво, прийнятою на найвищому рівні, інтеграція між країнами регіону має розвиватись поетапно,...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 2.3.3.2. Співпраця в галузі торгівлі
Основними завданнями співробітництва в цій сфері є: - Усунення митних бар'єрів між країнами-членами РСАДПЗ. - Звільнення товарів національного...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 2.3.3.4. Основні сфери взаємодії РСАДПЗ та ЄС
Основними завданнями співробітництва в цій сфері є: - Усунення митних бар'єрів між країнами-членами РСАДПЗ. - Звільнення товарів національного...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 2.3.3.3. Координація інформаційної політики
Основними завданнями співробітництва в цій сфері є: - Усунення митних бар'єрів між країнами-членами РСАДПЗ. - Звільнення товарів національного...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 2.3.3.1. Економічна політика Ради
2.3.3.1. Економічна політика Ради Програмні документи РСАДПЗ акцентують увагу на політико-економічних питаннях розширення та прискорення...
-
2.3.1. Історична довідка У січні 1981 року, невдовзі після саміту Організації "Ісламська Конференція" (ОІК) в Саудівській Аравії, її лідери офіційно...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 2.2.3.2.1. Економічна діяльність ОІК
2.2.3.2.1. Економічна діяльність ОІК Конференція підтвердила важливість зміцнення економічної та торговельної співпраці між країнами-членами з метою...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 2.3.1. Історична довідка
2.3.1. Історична довідка У січні 1981 року, невдовзі після саміту Організації "Ісламська Конференція" (ОІК) в Саудівській Аравії, її лідери офіційно...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 2.2.3.1.15. Економічне становище в Африці
Конференція схвалила зусилля африканських держав щодо розвитку та відбудови економічних станів країн, особливо створення Африканської економічної...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 1.1.2.2. Рада голів урядів
Рада голів урядів Співдружності координує співробітництво органів виконавчої влади в економічній, соціальній та інших сферах спільних інтересів. Вона...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 2.1.3.1.1. Стратегічні та економічні аспекти діяльності ЛАД
2.1.3.1. Діяльність Ліги в економічній, адміністративній та інших галузях 2.1.3.1.1. Стратегічні та економічні аспекти діяльності ЛАД Угода про...
-
2.1.3.1. Діяльність Ліги в економічній, адміністративній та інших галузях 2.1.3.1.1. Стратегічні та економічні аспекти діяльності ЛАД Угода про...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 2.1.3. Діяльність Ліги Арабських Держав
2.1.3.1. Діяльність Ліги в економічній, адміністративній та інших галузях 2.1.3.1.1. Стратегічні та економічні аспекти діяльності ЛАД Угода про...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 2.1.2.2.3. Генеральний секретаріат
Договір 1950 року про колективну безпеку передбачає створення Постійних комітетів (їх є десять), які збираються хоча б раз на рік. У статті IV статуту...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 2.1.2.2.2. Постійні комітети
Договір 1950 року про колективну безпеку передбачає створення Постійних комітетів (їх є десять), які збираються хоча б раз на рік. У статті IV статуту...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 2.1.1. Історія створення ЛАД
2.1. Ліга Арабських Держав За останні півстоліття сформувались такі потужні фінансово-економічні центри, як Північна Америка, Західна Європа та Японія....
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 2.1. Ліга Арабських Держав
2.1. Ліга Арабських Держав За останні півстоліття сформувались такі потужні фінансово-економічні центри, як Північна Америка, Західна Європа та Японія....
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - РОЗДІЛ 2. ІНТЕГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В АРАБСЬКОМУ СВІТІ
2.1. Ліга Арабських Держав За останні півстоліття сформувались такі потужні фінансово-економічні центри, як Північна Америка, Західна Європа та Японія....
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 1.3.3. Діяльність ГУУАМ
Пріоритетними завданнями співпраці в межах ГУУАМ можна визначити такі: - формування зони вільної торгівлі; - розбудову транспортно-енергетичних...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 2.4.1. Передумови виникнення ОПЕК
Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК) створена в 1960 році в епоху краху колоніальної системи. ОПЕК розвивалась у період піднесення...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 1.2.2. Історія створення
Наприкінці XX ст. відбулися значні зміни в політико-економічній побудові Європи. Геополітична та економічна ситуація характеризувалась, з одного боку,...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 2.4. Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК)
Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК) створена в 1960 році в епоху краху колоніальної системи. ОПЕК розвивалась у період піднесення...
-
2.2.3.1. Участь організації в процесі врегулювання конфліктів та забезпечення миру 2.2.3.1.1. Боротьба з незаконною торгівлею, збереженням та...
Міжнародні організації - Кучик О. С - 3.1.3. Діяльність МЕРКОСУР