Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності - Гребельник О. П. - 8.4. Вантажна митна декларація як основний документ при здійсненні митного оформлення вантажів

Основним документом, на базі якого здійснюється декларування вантажів, є вантажна митна декларація, оформлення якої є обов'язковою умовою допуску вантажів до процесу розмитнення.

Вантажна митна декларація (ВМД) - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу й містить відомості про товари, які переміщуються через митний кордон України, та митний режим, у який вони заявляються, а також інформацію, потрібну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

Вантажна митна декларація (ВМД) є уніфікованим документом, сформованим відповідно до міжнародних стандартів аналогічних документів інших країн. Типова форма вантажної митної декларації розроблена Радою митного співробітництва на підставі бланку, прийнятого як уніфікований документ в ЄС, і вперше почала застосовуватись з 1 вересня 1989 р. З 1 січня 1993 р. ВМД використовується для декларування і митного оформлення товарів та інших предметів, які переміщуються через митний кордон України.

ВМД містить точні дані про мету переміщення через митний кордон товарів та інших предметів, про самі товари та інші предмети, про відправника, отримувача та декларанта вантажу, спосіб і порядок переміщення вантажів, умови поставки, спосіб розрахунків. Вносяться інші відомості, необхідні для митного оформлення, в тому числі і про нарахування митних та інших обов'язкових платежів. Одним з основних понять при декларуванні товару є самостійний вибір декларантом митного режиму.

Даний документ заповнюється на кожну партію товару або яких-небудь предметів (майна) за умови, якщо стосовно даних товарів або предметів установлено один і той самий митний режим, тобто на:

- товари, що переміщуються на адресу одного одержувача за одним перевізним документом (транспортною накладною, коносаментом тощо), відповідно до правил (порядку) перевезення товарів відповідним видом транспорту, передбачених законодавством України та міжнародними договорами, укладеними в установленому законодавством порядку.

- партію товарів, що переміщуються трубопровідним транспортом або лініями електропередачі, визначається в порядку, установленому спеціальними актами законодавства України;

- товари, що належать підприємствам та переміщуються в ручній поклажі одним громадянином у пасажирському відділенні (салоні) транспортного засобу, яким прямує цей громадянин, відповідно до правил (порядку) перевезення ручної поклажі цим видом транспорту, передбачених законодавством України та міжнародними договорами, укладеними в установленому порядку.

Кабінет Міністрів України визначив коло товарів, декларування яких проводиться з заповненням вантажної митної декларації:

- на товари, що переміщуються через митний кордон України підприємствами й митна вартість яких перевищує суму, еквівалентну 100 євро;

- на товари, що підлягають державному експортному контролю;

- на товари, що переміщуються в митному режимі митного складу (див. статті 212-216);

- на підакцизні товари, що переміщуються через митний кордон України підприємствами;

- на товари, що безпосередньо ввозяться громадянами в супроводжуваному багажі або пересилаються в несупроводжуваному багажі, надходять на адреси громадян у вантажних відправленнях, міжнародних поштових відправленнях та міжнародних експрес-відправленнях і сумарна митна вартість яких перевищує 1000 євро та/або 100 кг, крім випадків, передбачених законодавством України;

- на товари, що безпосередньо вивозяться громадянами й сукупна митна вартість яких перевищує 200 євро, крім випадків, передбачених законодавством України;

- на товари незалежно від їх митної вартості в інших випадках, передбачених законодавством України.

Існують випадки, коли партія вантажу оформлюється по декільком деклараціям. Так, за окремими вантажними митними деклараціями форми МД-2 декларуються автомобілі та окремі номерні вузли до них, що ввозяться в Україну й підлягають реєстрації в органах ДАІ МВС України.

Окремі ВМД на товари, що входять до однієї партії, оформлюються незалежно від фактурної вартості цих товарів за наявності в партії:

- товарів, до яких застосовуються різні митні режими;

- товарів, за які в межах одного зовнішньоекономічного договору (контракту) передбачено розрахунки різних форм (наприклад, бартер та грошові розрахунки) чи в різній валюті, або якщо за частину товару розрахунки між сторонами договору (контракту) не здійснюються;

- товарів, що переміщуються за різними зовнішньоекономічними договорами (контрактами), у тому числі на виконання посередницьких договорів;

- товарів, що підлягають експортному контролю, і товарів, що не підлягають експортному контролю;

- товарів, визнаних відповідною Комісією з питань гуманітарної допомоги гуманітарною допомогою, і товарів, які не визнано гуманітарною допомогою.

Окремі ВМД на товари, що входять до однієї партії, можуть оформлюватися незалежно від фактурної вартості цих товарів у таких випадках: при декларуванні товарів, проданих у магазині безмитно? торгівлі; при випуску товарів з митного ліцензійного складу (МЛС); за наявності в партії товарів, що підлягають сертифікації, та товарів, що не підлягають сертифікації (у разі потреби).

Разом з цим необхідно відмітити, що в деяких випадках одна ВМД може бути оформлена на декілька партій товарів:

- при декларуванні відповідно до митного режиму транзиту товарів, що одночасно надходять на прикордонну станцію за місцем увезення товарів на митну територію України з однієї станції відправлення, розташованої за межами України, від одного вантажовідправника на адресу одного вантажоодержувача на одну станцію призначення, розташовану за межами України, незалежно від кількості залізничних накладних на дрібні, контейнерні чи повагонні відправлення;

- при декларуванні міжнародних поштових відправлень (МПВ) незалежно від кількості митних декларацій СІЧ 23 за умови, що в цих МПВ перемішуються товари одного найменування одним відправником на адресу одного одержувача в одному митному режимі, пред'явлені одночасно до митного контролю;

- при декларуванні машин, обладнання, механізмів, установок, приладів тощо, які класифікуються за одним товарним кодом згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності як складений товар, але з урахуванням особливостей транспортування та монтажу ввозяться на митну територію України в розібраному стані на кількох транспортних засобах (за кількома товаротранспортними накладними) на адресу одного одержувача;

- при декларуванні однорідних товарів, що перевозяться залізничним транспортом, якщо перевезення цих товарів можна здійснити за однією накладною;

- при декларуванні консолідованих вантажів під час розміщення їх на митних ліцензійних складах транспортно-експедиційних організацій, включених до переліку підприємств - резидентів України, під час провадження якими зовнішньоекономічної діяльності застосовується режим сприяння;

- при випуску товарів з митних ліцензійних складів;

- при декларуванні товарів, проданих у магазині безмитної торгівлі.

Товари або майно, вартість яких перевищує 100 євро, декларуються митницею за умови наявності відомостей про нього у вантажній митній декларації. На товари, вартість яких нижча 100 євро, ВМД не заповнюється. Такий товар, крім підакцизних товарів, декларується на підставі відомостей про них у супровідних та інших документах.

Вантажна митна декларація складається з уніфікованого адміністративного документа форми МД-2 на п'яти зброшурованих основних аркушах різного кольору та уніфікованого адміністративного документа форми МД-3 на такій самій кількості зброшурованих додаткових аркушів різного кольору. У необхідних випадках використовують додаткові аркуші, що дає можливість декларувати одночасно до 99 найменувань товарів та інших предметів однієї партії і щодо яких установлено єдиний митний режим. Якщо при декларуванні використовується формуляр-специфікація МД-8, то по такій декларації можливо провести митне оформлення не більш ніж 256 товарів.

Митний орган залишає собі два аркуші декларації і відповідні додаткові аркуші до неї для державного митного контролю. Один аркуш використовують для державної статистики, а другий повертають декларанту. Бланк вантажної митної декларації має 4 розділи, позначені літерами А, Б, С. Д, і 56 граф, позначених арабськими цифрами або цифрою і літерою (наприклад 15а. 17а). Частина граф містить підрозділи. Розділи і графи (за незначним винятком) супроводжуються текстовими позначеннями, що вказують на відомості, про які має заявити декларант.

Відповідно до вимог заповнення певних типів вантажної митної декларації декларант самостійно вписує відомості у необхідні графи декларації. Графу 47 і розділ В (йдеться про нарахування обов'язкових платежів) декларант може не заповнювати з метою прискорення проходження вантажів через митний кордон. Якщо ця графа і розділ декларантом не заповнені, це робить митний орган. Розділи А, С. Д заповнюються виключно митним органом після декларування товарів та інших предметів і пред'явлення їх декларантом до митного оформлення.

Якщо для зазначення необхідних відомостей, що вимагаються у відповідній графі, не вистачає місця, їх можна подавати на зворотному боці декларації. Такий запис засвідчується декларантом, а у графі роблять позначку "див. на звороті". На зворотному боці документа допускається проставлення відміток і штампів інших контролюючих органів: санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного, екологічного тощо. ВМД і додаткові аркуші до неї заповнюють українською (російською) мовою на друкарській машинці або комп'ютері.

Існують також певні правила заповнення вантажної митної декларації для різних випадків переміщення товарів та інших предметів через митний кордон України: експорт товарів, експорт майна, експорт комплектного об'єкта, ордерні поставки, транзит іноземних товарів через територію України, імпорт товарів майна комплектного об'єкта тощо.

Як загальний порядок заповнення граф вантажної митної декларації, так і особливий порядок заповнення ВМД відповідне до конкретного митного режиму визначається Держмитслужбою України.

ВМД на товари, що належать підприємствам, складаються на партію товарів за умови, що до всіх товарів цієї партії застосовується єдиний митний режим. Якщо партія складається з товарів, що мають різні коди згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), а також якщо товари з однаковим кодом згідно з УКТ ЗЕД мають різні дані (країну походження, ознаки та характеристики, що впливають на рівень оподаткування, тощо), то відомості зазначаються на додаткових аркушах ВМД (форми МД-3).

ВМД заповнюється державною мовою за допомогою комп'ютера. Під час заповнення ВМД може застосовуватися іноземна мова, якщо переклад державною мовою назв суб'єктів або фірмового (комерційного) найменування товару є недоцільним та істотно не впливає на принцип здійснення заходів тарифного або нетарифного регулювання.

Разом з ВМД подається її електронна копія, яка використовується для прискорення проведення процедури митного оформлення товару і митної статистики зовнішньоекономічної діяльності. Інформація, внесена до електронної копії ВМД, повинна відповідати інформації, внесеній декларантом до оригіналу. Форма та структура електронної копії ВМД або ВМД, що подається тільки в електронному вигляді, кодування символів, засоби пересилання визначаються Державною митною службою.

Під час митного оформлення товарів у деяких випадках, а саме:

- при митному оформленні вантажів (товарів), що надійшли на митну територію України як гуманітарна допомога;

- при митному оформленні товарів у режим тимчасового ввезення (вивезення);

- при митному оформленні запасів, призначених для споживання, що поставляються на транспортні засоби;

- при митному оформленні товарів, що продані в магазині безмитної торгівлі протягом календарного місяця, та українських товарів, які перебувають у магазині безмитної торгівлі, що ліквідовується;

- під час розміщення товару на митному ліцензійному складі, власником якого є транспортно-експедиційна організація, у режимі митного складу;

- при митному оформленні товарів та інших предметів, що передаються на тимчасове зберігання, - замість уніфікованого адміністративного документа форми МД-3 допускається застосування формуляра-специфікації форми МД-8.

Для контролю за багаторазовим переміщенням через митний кордон України транспортних засобів використовується вантажна митна декларація типу "31 АТЗ". Кожне переміщення автотранспортного засобу через митний кордон України здійснюється за умови подання в пункті пропуску через митний кордон України четвертого примірника ВМД типу "31 АТЗ". Після завершення контролю на кордоні примірник ВМД АТЗ повертається водію.

Особлива форма передбачена для декларації транспортних засобів, що переміщуються фізичними особами через митний кордон України (незалежно від їх вартості) - МД-7.

Дана декларація заповнюється власником транспортного засобу або його довіреною особою, що безпосередньо здійснює переміщення транспортного засобу індивідуального користування, номерного вузла чи агрегату через митний кордон України.

В декларації зазначаються такі відомості:

- громадянство, прізвище, ім'я та по батькові особи, що переміщує транспортний засіб (номерний вузол чи агрегат);

- повна адреса постійного проживання особи, що переміщує транспортний засіб (номерний вузол чи агрегат);

- паспортні дані особи, що переміщує транспортний засіб (номерний вузол чи агрегат);

- загальні відомості про транспортний засіб: марка (марка та модель транспортного засобу, вузла чи агрегату до нього згідно з реєстраційними й технічними документами); номер двигуна; номер кузова; номер шасі; рік виробництва (визначається за ідентифікаційним номером кузова); фактурна вартість транспортного засобу (номерного вузла чи агрегату) на підставі наявних належним чином оформлених договорів купівлі-продажу, дарування, міни, а також рахунків, рахунків-фактур, фактур, інвойсів тощо;

Реєстраційний номер або транзитний номерний знак для разових поїздок; колір транспортного засобу.

- мета ввезення/вивезення (для особистого користування, відчуження, транзиту, тимчасово, на постійно, перегін за дорученням власника)

В декларації також зазначаються прізвище, ім'я, по батькові особи, що переміщує транспортний засіб (номерний вузол чи агрегат) і дається зобов'язання про зворотне ввезення/вивезення, транзит із зазначенням терміну (число, місяць, рік) та країни призначення. Ця інформація завіряється підписом особи, що переміщує транспортний засіб (номерний вузол чи агрегат), з проставленням дати подання такого зобов'язання.

Особа, що перемішує транспортний засіб (номерний вузол чи агрегат), засвідчує своїм особистим підписом відповідність заявлених ним даних до фактичних, проставляє дату заповнення МД-7 та подає її разом з потрібними документами до митного оформлення. З метою прискорення митного оформлення транспортного засобу індивідуального користування (номерного вузла чи агрегату) за згодою особи, яка переміщує через митний кордон України транспортний засіб (номерний вузол чи агрегат), можливе заповнення МД-7 декларантом.

Митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. З моменту прийняття митної декларації посадовою особою митного органу з'являється виникнення зобов'язань декларанта по сплаті передбачених законодавством митних платежів, а також момент подання ним дозвільних документів відповідних державних органів, передбачених чинним законодавством. Тобто момент прийняття митної декларації означає одночасне набуття декларантом юридичної відповідальності за повноту та достовірність відомостей, заявлених ним у митній декларації, та наявність документів, подання яких передбачене чинним законодавством України.

Характеризуючи принцип митного декларування, слід особливо зазначити, що митне законодавство зв'язує виникнення зобов'язання по сплаті митних платежів з подачею не всякого документа, що містить інформацію про товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю та митному оформленню, а тільки митної декларації, що використовується для декларування товарів та транспортних засобів, тобто письмової заяви за встановленою формою, яка подається митному органу і містить точні відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення. Так, наприклад, попереднє повідомлення не може привести до появи податкового зобов'язання, оскільки законодавством України не встановлена вимога щодо подання митному органу гарантій сплати зборів та податків.

Складовими умовами, необхідними для прийняття митної декларації, є:

- декларування товарів та транспортних засобів, тобто заявления декларантом за встановленою письмовою формою точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення;

- подання разом з митною декларацією комерційних супровідних та інших необхідних документів щодо задекларованих товарів і транспортних засобів;

- встановлення митним органом факту, що митна декларація містить усі необхідні відомості і до митної декларації додані всі необхідні документи.

Слід зазначити, що перші дві умови є водночас обов'язками декларанта, незалежно від того, яка особа здійснює декларування товарів і транспортних засобів (підприємства та громадяни, яким належать дані товари і транспортні засоби, або інші уповноважені ними особи). Таким чином, декларант зобов'язаний вчинити дії, зміст та обсяг яких необхідні для прийняття митної декларації митним органом.

Оскільки декларування шляхом подання митної декларації являє собою заявления за встановленою письмовою формою точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, митна декларація не може бути прийнята митним органом, якщо відомості, внесені до неї, не відповідають встановленій формі або вона не містить усіх відомостей, передбачених встановленою формою, або якщо до неї не додані зазначені в ній документи.

Встановлення митним органом факту, що митна декларація містить усі необхідні відомості і до митної декларації додані всі необхідні документи, означає результат перевірки посадовою особою митного органу наданих документів на предмет наявності передбачених законодавством підстав для прийняття митної декларації (підтвердження повноважень декларанта, дотримання декларантом форми декларування, заповнення ним всіх розділів та граф митної декларації відповідно до порядку її заповнення, а також перевірку комплектності документів, наданих разом з митною декларацією). Таким чином, встановлення митним органом факту, що митна декларація містить усі необхідні відомості і до митної декларації додані всі необхідні документи, не означає перевірку посадовою особою митного органу (в межах її повноважень) відомостей, заявлених декларантом в митній декларації, а також їх відповідності характеристикам та ознакам товарів та інших предметів, що декларуються з використанням митної декларації. Отже, факт прийняття митним органом митної декларації не може являти собою дозвіл митного органу на використання товарів і транспортних засобів в цілях, заявлених митниці.

Таким чином, прийняття митної декларації є окремою операцією з митного оформлення, яка здійснюється до початку перевірки посадовою особою митного органу відомостей, заявлених декларантом у митний декларації. Фіксація дати і часу прийому митної декларації митним органом передбачає проставлення посадовою особою митного органу, що її прийняла, відміток на бланку митної декларації та відповідного запису (реєстрації) у документах митного органу.

Відмітки посадової особи на митній декларації проставляються у вигляді відтиску одного з видів особистих митних забезпечень. Залежно від виду митної декларації, що подається декларантом митному органу, для фіксації моменту прийому митної декларації можуть використовуватись різні види особистих митних забезпечень та різні способи реєстрації митної декларації у справах митного органу.

Так, наприклад, прийняття митної декларації форми МД-2, МД-3 потребує відтиску особистого митного забезпечення № 2 (штамп "Під митним контролем"), наявність на митній декларації реєстраційного номера та реєстрацію митної декларації в обліковому журналі. При застосуванні митної декларації форми МД-4 прийняття митної декларації потребує проставлення відтиску особистого митного забезпечення № 1 (особистої номерної печатки) та реєтрації факту прийняття митної декларації в облікових справах митного органу.

Таким чином, незалежно від виду митної декларації, що використовується при здійсненні митного контролю та митного оформлення, необхідною умовою її прийняття є проставлення на її бланку відтиску особистого митного забезпечення, використання якого передбачене для даного виду митної декларації, засвідчення такого відтиску особистим підписом посадової особи митного органу, яка прийняла митну декларацію, та реєстрація прийнятої митної декларації у справах митного органу.

Починаючи з моменту прийняття митної декларації митним органом митна декларація набуває статус документа, який свідчить про факти, що мають юридичне значення. Тобто з зазначеного моменту вона та (або) додані до неї документи не можуть бути відкликані декларантом, а внесення будь-яких змін та доповнень до них є можливим лише з дозволу посадових осіб митного органу, уповноважених на надання зазначеного дозволу, та виключно у випадках, передбачених чинними законодавчими та нормативно-правовими актами з митної справи.

При цьому слід особливо підкреслити, що оскільки декларування передбачає заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, а здійснення декларування є обов'язком декларанта, можливість внесення змін до митної декларації має розглядатись митним органом після оцінки даної ситуації на предмет наявності в діях декларанта ознак порушень митних правил, відповідальність за які передбачена законодавством України.

В окремих випадках з дозволу митного органу відомості, зазначені у митній декларації, можуть бути змінені чи доповнені, а подана митна декларація відкликана. Слід акцентувати увагу на тому, що зміна, доповнення чи відкликання можуть бути здійснені лише до моменту прийняття митним органом митної декларації до митного оформлення.

Зміна, доповнення та відкликання митної декларації після її прийняття митним органом до митного оформлення не допускаються. Внесення до митної декларації змін чи доповнень, які мають істотне значення для застосування процедур митного контролю щодо товарів і транспортних засобів або впливають на умови оподаткування товарів чи застосування до них заходів нетарифного регулювання, здійснюється шляхом подання митному органу нової митної декларації, якщо це дозволяється відповідно до законодавства.

Посадові особи митних органів не мають права заповнювати митну декларацію, змінювати чи доповнювати відомості, зазначені в митній декларації, за винятком внесення до неї відомостей, що належать до компетенції митних органів.

Митний орган не має права відмовити в прийнятті митної декларації, якщо декларантом виконано всі умови, встановлені законодавством України. Письмове повідомлення декларанту про відмову в прийнятті митної декларації та причини такої відмови оформлюються у вигляді картки відмови, яка підписується посадовою особою митного органу, якій декларантом була надана митна декларація та яка прийняла рішення про відмову.

Вмотивованість відмови повинна грунтуватись відповідним посиланням на вимоги конкретних актів, виданих органами, які уповноважені законодавством України на визначення засад митної справи, а також організацію та забезпечення здійснення митної справи. При цьому не допускається посилання на нормативні документи, видані спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Один примірник картки відмови видається декларанту, а другий, з підписом декларанта про отримання картки відмови, зберігається у встановленому порядку у справах митного органу. Примірник картки відмови, який передається декларанту, є підставою для його звернення до судових органів з метою оскарження дій митного органу (або посадових осіб митного органу).

Крім класичної вантажної митної декларації існують інші різновиди вантажної митної декларації: тимчасова (неповна), періодична та попередня.

Якщо на момент надходження транспортних засобів, товарів та інших предметів подання належним чином оформленої вантажної митної декларації з об'єктивних причин неможливе, оформлюється тимчасова або неповна митна декларація і здійснюється випуск вантажів до вільного обігу під зобов'язання керівника підприємства про подання вантажної митної декларації, оформленої за правилами, у термін до ЗО днів з дня випуску товарів у вільний обіг.

Таким чином, тимчасова, чи неповна, декларація подається, коли декларант унаслідок особливих причин не може подати повну декларацію. Найчастіше декларант виявляється нездатним надати повну декларацію через відсутність необхідної інформації, неотримання у строк необхідних для декларування документів. Тимчасову декларацію митний орган дозволяє подавати в окремих форс-мажорних ситуаціях (при наданні термінової гуманітарної допомоги населенню, що постраждало в результаті стихійних лих, і т. д.).

Механізм використання неповної декларації має свої особливості. По-перше, вона може бути подана тільки з дозволу митного органу, що проводить митне оформлення. При цьому обов'язково враховуються характеристики підприємства, умови сплати необхідних податків та зборів у повному обсязі. По-друге, неповна декларація повинна містити основні відомості, необхідні для митних цілей (насамперед інформацію, що дозволяє ідентифікувати товари, що декларуються, транспортні засоби, якими вони переміщуються через митний кордон України). По-третє, протягом установленого митним органом терміну декларант зобов'язаний надати всю відсутню інформацію для подання повної декларації (тому неповну декларацію інакше називають тимчасовою).

Неповна декларація відрізняється від звичайної митної декларації тільки обсягом інформації, що заявляється митному органу. Причому, як уже відзначалося, декларант протягом установленого терміну зобов'язується надати всі відсутні документи і відомості митному органу для проведення митного оформлення даної партії товарів.

Подання тимчасової декларації допускається, якщо декларант не може подати повну декларацію (ВМД) у силу особливих причин, під якими розуміються:

- відсутність на дату подання декларації сформованої товарної партії, яка може бути фактично пред'явлена митному органу;

- неможливість визначення кількості, якості товарів і їхньої вартості на дату подання ВМД.

Тимчасова декларація заповнюється відповідно до порядку заповнення ВМД, який діє у відношенні митного режиму, що заявляється, з урахуванням деяких особливостей: зазначається кількість товарів, що планується перемістити через митний кордон без вказівки номерів і дат транспортних документів; інші відомості, що залежать від кількості і якості товару, вказуються орієнтовно; митні податки та збори розраховуються виходячи з умовної (тимчасової) оцінки товару, що базується на ціновій інформації Державної митної служби України, або визначеної одним з інших методів визначення митної вартості.

Не пізніше 30 днів після випуску товарів у вільний обіг декларант подає в митний орган, що проводив митне оформлення цього товару, повну вантажну митну декларацію.

При регулярному переміщенні через митний кордон тією самою особою однорідних товарів, на одних і тих самих умовах та підставах, за одним контрактом в незмінному режимі митний орган може дозволити такій особі подавати періодичну митну декларацію, яка оформляється на переміщення товарів за певний погоджений з митним органом період.

Додатковою підставою для проведення митного оформлення по періодичній декларації є наявність підприємства-резидента у реєстрі підприємств, що користуються режимом сприяння зовнішньоекономічній діяльності.

При цьому митний орган може дозволити такому підприємству подавати періодичну митну декларацію, яка оформлюється на товари, що переміщуються протягом певного періоду (який, ЯК правило, не перевищує ЗО днів), погодженого з митним органом.

У термін до ЗО днів з дати оформлення періодичної митної декларації підприємство зобов'язане подати митну декларацію, заповнену в порядку, установленому для випуску товарів у вільний обіг.

Кабінетом Міністрів України визначені товари, які не дозволяється декларувати з застосуванням періодичної декларації: міжнародна технічна та гуманітарна допомога; що підлягають експортному контролю; наркотичні засоби, психотропні речовини. їх аналоги й прекурсори; спеціальні технічні засоби для зняття інформації з каналів зв'язку, інші засоби негласного отримання інформації; що переміщуються трубопровідним транспортом та лініями електропередачі; продовольчу сировину, сировину для лікарських засобів, харчові продукти, відходи виробництва, хімічні, біологічні, радіоактивні речовини, які підлягають санітарно-епідеміологічному контролю.

Перед застосуванням до транспортних засобів і товарів відповідного митного режиму може подаватись попередня митна декларація. Вона подається перевізником одночасно з пред'явленням транспортних засобів та товарів або з дозволу митних органів не пізніше наступного робочого дня після пред'явлення товарів. Подання попередньої митної декларації при ввезенні на митну територію України підакцизних товарів? обов'язковим. Порядок подання попередньої митної декларації, її форма та порядок відомостей, що зазначаються у ній, встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Попередня декларація є одним із видів документів контролю за доставкою вантажів, які за своєю суттю являють собою гарантію перед Державою стосовно встановлених нею для підприємств та громадян обов'язків. Особливості застосування попередньої декларації полягають, по-перше, у визначенні права декларанта попередньо заявити митному органу про намір особи, якою він у встановленому порядку уповноважений, здійснити ввезення та декларування товарів і транспортних засобів. По-друге, попередня декларація передбачає внесення (до або на момент її прийняття митним органом) платежів, які підлягають сплаті при ввезенні на митну територію України.

Оскільки попередня митна декларація подається митному органу до моменту фактичного ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вона, залишаючись за своєю суттю фінансовою гарантією, не передбачає обов'язковість заявленім декларантом всіх відомостей щодо заходів нетарифного регулювання діяльності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Але така норма не звільняє підприємство або громадянина, що переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України, надати митному органу, в зоні діяльності якого здійснюється їх переміщення через митний кордон, відповідних дозвільних документів, передбачених чинним законодавством України як умов їх ввезення в Україну.

Попередня митна декларація - це документ, що складається на бланку уніфікованого адміністративного документа форми МД-2 (МД-3), містить відомості про товари, які будуть увезені на митну територію України. При цьому перелік відомостей, що заявляються в ній декларантом, визначаються Держмитслужбою України.

Слід мати на увазі, що надане законодавством України право декларанта подавати попередню митну декларацію, передбачає можливість (за власним бажанням декларанта) подати митному органу попередню митну декларацію щодо товарів і транспортних засобів, на які не поширюються вимоги щодо обов'язковості її подання.

ВМД - основна, але не єдина форма декларування товарів у торговому обігу. Товари, митна вартість яких менше суми, еквівалентної 100 євро включно, декларуються шляхом подання в митний орган письмової заяви, складеної у довільній формі. У цьому випадку як митна декларація можуть використовуватися товаросупровідні комерційні й інші документи.

Форма і порядок подання митної декларації на поштові відправлення визначаються нормами міжнародного права. Товари та інші предмети, які переміщуються в міжнародних поштових відправленнях юридичних та фізичних осіб (крім особистих листів громадян), підлягають декларуванню митним органам.

Для декларування товарів та інших предметів, які переміщуються в МПВ, використовуються уніфіковані Міжнародні бланки встановлених форм згідно з положеннями Актів Всесвітнього поштового союзу: митна декларація СN 23 (обов'язкова при пересиланні посилок, можлива при пересиланні дрібних пакетів, бандеролей) та ярлик "Митниця CN 22" (можливий при пересиланні дрібних пакетів та бандеролей). Дані форми затверджені протоколом статуту Всесвітнього поштового союзу (Сеул, 1994 р.).

У разі відправлення юридичною особою за межі митної території України МПВ або надходження на адресу юридичної особи МПВ з-за кордону крім зазначених вище бланків для декларування товарів використовується бланк вантажної митної декларації.

В разі не декларування відправником товарів або за відсутності митної декларації СІЧ 23 (ярлика "Митниця CN 22") до МПВ, що надійшли на адресу фізичної особи чи відправляються за межі митної території України фізичною особою, працівник міжнародного місця поштового відправлення, тобто виробничого підрозділу оператора відповідного поштового зв'язку, складає акт, форма та порядок заповнення якого визначаються Державним комітетом зв'язку та інформації.

Похожие статьи




Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності - Гребельник О. П. - 8.4. Вантажна митна декларація як основний документ при здійсненні митного оформлення вантажів

Предыдущая | Следующая