Менеджмент туризму - Кіптенко В. К. - Конкурентоспроможність туристичної індустрії України

У сучасному світі понад 200 країн змагаються одна з одною у світовому конкурентному середовищі. Конкурентною перевагою може стати будь-який складник суспільного життя і розвитку: найбільша кількість населення, забезпеченість ресурсами нафти і газу, головування в ООН або Євросоюзі, найкращий чай або кава, найнадійніші автомобілі або комп'ютери, розгортання космічних програм тощо.

Основними цінностями держави дедалі частіше стають інформація і віртуальні чинники - наприклад, іміджі та бренди, якість яких впливає на ціни, рішення урядів, розподіл ресурсів тощо. Кожна держава має свій імідж і є брендом. Лідерство в будь-якій галузі, навіть перемога в конкурсах та спортивних змаганнях, може бути елементом формування позитивного іміджу.

Є певна різниця між тим, що безпосередньо відбувається у країні, і як вибудовується її сприйняття ззовні.

На думку спеціалістів, основні елементи іміджу України, на жаль, ніяк не пов'язані зі спеціальними програмами і спеціалізованою активністю у цій сфері. Серед поширених і стійких елементів сучасного іміджу України: аварія на АЕС у Чорнобилі, Помаранчева революція 2004 p., корупція, проблеми з Росією; імена та прізвища - Шевченко (але не видатного Кобзаря), Кличко, Ющенко, Тимошенко, Руслана, Вєрка Сердючка. Визначним позитивним елементом стало рішення стосовно ЄВРО-2012, яке вимагає адекватної грунтовної і систематичної діяльності, в т. ч. в іміджевій сфері, задля ефективної конкурентної боротьби на світовому ринку.

Спеціалістами Bohush Communications, виявлено сильні та слабкі сторони, які не є вичерпними, але об'єктивізують напрями подальших аналітичних досліджень і розробок щодо стратегій і програм поліпшення іміджу України.

Конкурентоспроможність туристичної індустрії України

Основою аналізу туристичного іміджу країни є серйозні рейтинги міжнародних організацій. Вони, зокрема, дають змогу визначити позитивні моменти в оцінках за міжнародними стандартами, які можуть стати визначними у процесі формування і переорієнтування міжнародного і, зокрема, туристичного образу держави (табл. 5.2).

За оцінкою Світового економічного форуму, сучасна конкурентоспроможність України на ринку подорожей і туризму становить 3,89 балів (за семибальною шкалою), що ставить нашу країну на 78-ме місце серед 124 країн світу (табл. 5.3).

Основним індикатором розвитку туристичної індустрії, за оцінками експертів, є її низька частка у ВВП (1,467 млн дол. США на 2006 р.), яка становить лише 1,6 %, хоча спостерігається певний потенціал динаміки цього показника на рівні 6,3 % щорічного зростання за прогнозом на 2007-2008 pp. Водночас доходи від подорожей і туризму в цілому сягають 8,3 % ВВП (7,888 млн дол. США), але рівень динаміки цієї ознаки на період 2007-2008 pp. прогнозують лише на рівні 4,5 %.

Таблиця 5.2. Сильні і слабкі сторони іміджу України

Сильні сторони

Слабкі сторони

- Вигідне географічне положення;

- високий транспортний потенціал;

- давня історія та культура;

- високий рівень освіти населення;

- космічні технології;

- 30 % світових чорноземів;

- етнічно та культурно однорідне населення

Нестабільність та непрогнозованість у політиці й економіці;

- відсутність чіткої стратегії розвитку країни;

- проблема забезпеченості енергоресурсами;

- низький рівень розвитку економіки;

- соціальна структура населення;

- юридична незахищеність населення;

- корупція в усіх органах влади;

- значний рівень амортизованості інфраструктури;

- незахищеність інвесторів

Можливості

Загрози

- Великі аграрні можливості;

- регіональне лідерство;

- культурна столиця;

- виробництво та продаж військової техніки;

- курорти Криму;

- участь у світових проектах щодо освоєння космосу;

- рівноправний член європейського співтовариства;

- ЄВРО-2012;

- "інвестиційна оаза"

- Немає гарантій територіальної цілісності - не проведена делімітація та демаркація кордонів із Росією, Білоруссю, Молдовою;

- провокування сепаратизму в Криму;

- військова база російського морського флоту у Севастополі;

- висока смертність населення;

- демографічна катастрофа;

- епідемія туберкульозу, швидке розповсюдження BIJI;

- поганий стан військових складів - техногенні катастрофи;

- енергетична залежність від Росії (газ, нафта);

- слабка захищеність транспортних магістралей, трубопроводів від терористичних атак;

- немає власного циклу збагачення урану для АЕС, залежність від Росії;

- зношеність інфраструктури та комунікацій - техногенні катастрофи

Таблиця 5.3. Оцінка складників туристичної конкурентоспроможності країни

Індекс

Місце

Бальна оцінка

Напрями вдосконалення іміджевої політики

Регуляторна база подорожей і туризму

76

3,9

У тому числі: Регуляторна політика

88

4,0

Законодавство у сфері охорони навколишнього середовища

109

3,0

Актуальність розробки концепції і стратегії сталого розвитку туризму

Безпека й охорона правопорядку

73

4,2

Пошук шляхів удосконалення співпраці правоохоронних органів з туристичною індустрією

Охорона здоров'я і санітарно-гігієнічні вимоги

39

5,5

Можна скористатися визнаною рисою українських міст і містечок як "надзвичайно чистих, акуратних, затишних"

Пріоритетність стратегій туризму

90

3,3

Нагальна потреба зміни ставлення держави до туризму і туристичної політики

Бізнес-середовище та інфраструктура туризму

73

3,2

У тому числі:

Інфраструктура авіатранспорту

87

2,6

Інфраструктура наземного транспорту

67

3,4

Туристична інфраструктура

75

2,7

Інформаційно-комунікативна інфраструктура на ринку подорожей і туризму

64

2,6

Конкурентоспроможність цін у туризмі

37

4,9

Орієнтація на цільові ринки, зокрема на якісний відпочинок масового характеру за адекватними цінами

Суспільні, культурні та природні ресурси туризму

89

4,4

У тому числі:

Людські ресурси:

- освіта та підготовка кадрів;

73 68

5,0 4,6

- наявність кваліфікованих кадрів;

- достатність трудових ресурсів

53 85

4,5 5,9

Національне туристичне сприйняття

46

5,2

Природні і культурні ресурси

118

3,1

Значно гірша ситуація із зайнятістю (на 1000 робочих місць) у туристичній індустрії - 1,2 % із дуже низькими темпами зростання: у найближчій перспективі на рівні 1,5 %. Хоча пряма зайнятість у сфері подорожей і туризму сьогодні становить 6,8 % від загального показника на 1000 робочих місць, найближчими роками очікується регресія на рівні - 0,2 %.

Кількість прибуттів іноземців у країні, починаючи з 1999 p., стабільно зростає, однак динаміка доходів від іноземного туризму значно повільніша.

Узагальнення SWOT-аналізу середовища туристичної діяльності в країні дає змогу визначити конкурентні переваги і недоліки України (табл. 5.4).

Таблиця 5.4. Результати аналізу середовища туристичної діяльності

Конкурентні переваги

Конкурентні недоліки

- сприятливий візовий режим;

- високий рівень безпеки (зокрема, у сфері боротьби з тероризмом);

- забезпеченість питною водою та санітарною інфраструктурою;

- поступове зростання витрат держави на розвиток туризму;

- динаміка розвитку авіатранспортної інфраструктури (кількість діючих авіаліній, густота мережі аеропортів);

- широкі можливості використання карток Visa;

- високий рівень телефонізації;

- сприятливі тенденції щодо паритету купівельної спроможності;

- відносно низький рівень цін на пальне (є тенденція до втрати цієї переваги);

- умови трудових відносин;

- високий рівень середньої освіти;

- якість освітньої системи;

- туристична відкритість;

- низький рівень ризику небезпечних хвороб (малярія, лихоманка), хоча занепокоєння викликають загрозливі показники поширення СНІДу

- обмеження щодо права власності іноземців;

- несприятливість регуляторної політики щодо іноземних інвестицій;

- нерозвиненість бази регулювання права власності;

- конкурентна несприятливість

Двосторонніх угод щодо авіаобслуговування;

- незначні зусилля держави щодо сталого розвитку туризму;

- недосконалість, нечіткість і нестабільність природоохоронного законодавства;

- недосконалість діяльності сил охорони правопорядку;

- зростання злочинності і жорстокості;

- низький рівень боротьби з пандеміями;

- недостатній рівень уваги держави до туристичної сфери;

- низька ефективність маркетингу і брендингу;

- низький рівень участі в ярмарковій і виставковій туристичній діяльності;

- недосконалість мережі міжнародного авіатранспорту;

- якість авіаційної інфраструктури;

- низький рівень авіавідправлень на 1000 осіб населення;

- недосконала інфраструктура автошляхів;

- нерозвинена мережа місцевого транспортного сполучення;

- застаріла станційна інфраструктура наземного транспорту;

- недостатній рівень розвитку готельної мережі;

- низька присутність на ринку провідних компаній з оренди автомобілів;

- низький рівень доступності і бізнес-користування інтернет;

- несприятливий податковий режим;

- високі транспортні тарифи;

- високий рівень вільної робочої сили;

- недосконалість мережі підготовки і перепідготовки (трейнінгів) кадрів, особливо на місцевому рівні;

- скорочення тривалості життя;

- туберкульоз, який має значну динаміку поширення;

- комунікаційна обмеженість населення у туристичних контактах;

- переоцінка можливостей розвитку ділового туризму;

- надзвичайно високі рівні забруднення С02;

- ресурсоспоживче ставлення

До середовища (обмежена участь бізнесу в охороні екосистем);

- низька частка природоохоронних територій та територій спеціального режиму природокористування;

- незначна частка об'єктів у Списку світової спадщини

Контрольні запитання і завдання

1. Сформулюйте сутність і зміст функції планування.

2. Розкрийте сутність планування для туристичного регіону. У чому полягає сутність поетапного плану розвитку туризму?

3. Наведіть приклади основних видів планів, які розробляються в туристичній компанії.

4. Охарактеризуйте основні етапи стратегічного планування.

5. Якими критеріями визначається ефективність планування?

6. Розкрийте сутність основних методів планування в туризмі.

Схожі статті




Менеджмент туризму - Кіптенко В. К. - Конкурентоспроможність туристичної індустрії України

Предыдущая | Следующая