Менеджмент - Рульєв В. А. - 11.4. Принципи делегування повноважень
Делегування є засобом, за допомогою якого, керівник розподіляє серед співробітників ряд задач, які повинні бути виконані для досягнення цілей всієї організації. Якщо якась із задач не делегована іншій людині, керівник вимушений виконувати її сам. Це в багатьох випадках просто неможливо зробити так як час і здібності керівника обмежені. М. Фоллет, одна із класиків менеджменту відзначала, що сутність управління заключається в умінні виконання роботи підлеглими. Для здійснення якісного виконання делегування, необхідно додержуватися окремих принципів. Делегування повноважень базується на засадах: єдиноначальності; обмеження норм керівництва; закріпленої відповідальності; відповідності прав обов'язкам; звітності по відхиленням; передачі відповідальності за роботу на найнижчий рівень [15, с.321-324].
Принцип єдиноначальності Полягає в тому, що працівник має отримувати повноваження лише від одного керівника і відповідати лише перед ним. Працівник, виконуючи доручену роботу, не має права звертатися до керівника вищого рангу, без дозволу свого безпосереднього начальника. В свою чергу керівник вищого рівня не може віддавати свої розпорядження працівнику, без його безпосереднього начальника.
Принцип обмеження норми керування Означає якою кількістю працівників може безпосередньо управляти керівник. Науковими дослідженнями встановлено, що найкращою нормою є 7-10 підлеглих, хоча на вищих щаблях управління їх кількість коливається від 4 до 8, а на найнижчих рівнях від 8 до 15. У визнанні кількості осіб, які безпосередньо і ефективно контролюються керівником значну роль відіграє рівень управління, характер розв'язання завдань, кваліфікація підлеглих і здібності керівника. Якщо не дотримуватися норм управління на досить низькому рівні, то керівництво не буде спроможне виконувати обов'язки по координації і контролю, підвищувати мотивацію підлеглих.
Оптимальна кількість працівників, які безпосередньо підпорядковані одному керівнику визначається: організаторськими здібностями керівника; кваліфікацією працюючих; типом роботи; територіальним розміщенням; мотивацією працівників; важливістю роботи.
Принцип відповідності прав обов'язкам Означає, що обсяг делегованих повноважень повинен відповідати обов'язкам. Дача завдання своєму підлеглому передбачає надання йому окремих повноважень, які б відповідали виданому завданню по використанню необхідних ресурсів. Керівники не надають достатніх прав своїм підлеглим з таких причин: недовіри в спроможності підлеглих, а роботу прийдеться виконувати самому; небажанням керівників відмовлятися від своїх прав; політичними моментами.
Принцип закріпленої відповідальності При делегуванні означає, що звільнити від відповідальності керівника може лише його начальник. Делегування - це процес розподілу відповідальності за підлеглими. Але делегування відповідальності підлеглому не знімає відповідальності з керівника.
Принцип передачі відповідальності за роботу На більш низький рівень управління свідчить про спроможність забезпечення його успішного виконання. Але цей принцип часто порушується з причин: природного небажання повернутися до звичайної роботи або виконувати більш значну роботу.
Принцип звітності за відхиленнями Зобов'язує інформувати керівників про всі фактичні або очікувані зміни в досягненні поставлених цілей і завдань. Це означає, що підлеглий повинен інформувати свого керівника про всі відхилення від наміченого завдання.
Схожі статті
-
Менеджмент - Рульєв В. А. - 11.1. Організаційні теорії і основні поняття організації
11.1. Організаційні теорії і основні поняття організації Виконання розроблених планів і прийняття відповідних управлінських рішень неможливо здійснити...
-
Менеджмент - Рульєв В. А. - Розділ 11. Організація як загальна функція менеджменту
11.1. Організаційні теорії і основні поняття організації Виконання розроблених планів і прийняття відповідних управлінських рішень неможливо здійснити...
-
Менеджмент - Рульєв В. А. - 11.2. Лінійні та штабні повноваження
У рамках структури управління відбувається управлінський процес, тобто рух інформації та прийняття управлінських рішень. Між учасниками цього процесу...
-
Менеджмент - Рульєв В. А. - Закон часу - закон управління часом
Закон припускає, що управління буде ефективним у тому випадку, якщо воно відповідатиме інтересам людей. Для цього необхідно щоб управління було не тільки...
-
Менеджмент - Рульєв В. А. - Закон демократизації управління
Закон припускає, що управління буде ефективним у тому випадку, якщо воно відповідатиме інтересам людей. Для цього необхідно щоб управління було не тільки...
-
Менеджмент - Рульєв В. А. - 9.3. Регламентація функцій менеджменту
Регламентування - це процес встановлення регламентів, або сукупності правил, положень, які визначають порядок діяльності організації, структурних...
-
Менеджмент - Рульєв В. А. - 11.3. Принципи побудови структури управління
Структура управління характеризується багатьма якостями, які важко формалізуються (повноваження працівників, їх відповідальність, відносини між ними...
-
Менеджмент - Рульєв В. А. - 3.3. Наукові принципи менеджменту
Принципи менеджменту - це правила, основні керівні ідеї, норми поведінки і орієнтири діяльності управлінського персоналу, якими вони керуються і в рамках...
-
Менеджмент - Рульєв В. А. - 2.2. Наукові школи менеджменту
В XX сторіччі у виробництві відбулися великі зміни. Значно зросли його масштаби і концентрація, на підприємствах працювала велика кількість робітників,...
-
Менеджмент - Рульєв В. А. - Закон спеціалізації управління
Сутність закону полягає в тому, що управління в організації або фірмі, як правило, здійснюється значною кількістю спеціалістів і це обумовлює...
-
Менеджмент - Рульєв В. А. - Закон необхідної і достатньої централізації управління
Сутність закону полягає в тому, що управління в організації або фірмі, як правило, здійснюється значною кількістю спеціалістів і це обумовлює...
-
Менеджмент - Рульєв В. А. - 9.1. Поняття і значення функцій менеджменту
9.1. Поняття і значення функцій менеджменту Процес управління - це сукупність безперервних, послідовно виконуваних, взаємозв'язаних дій по формуванню і...
-
Менеджмент - Рульєв В. А. - Розділ 9. Функції менеджменту
9.1. Поняття і значення функцій менеджменту Процес управління - це сукупність безперервних, послідовно виконуваних, взаємозв'язаних дій по формуванню і...
-
Менеджмент - Рульєв В. А. - 8.4. Організація виконання управлінських рішень
Технологія менеджменту має наступний механізм прийняття управлінських рішень [4, с. 128-129]: 1. Загальне керівництво прийняттям рішень. 2. Правила...
-
Менеджмент - Рульєв В. А. - 8.3. Механізм і техніка прийняття управлінських рішень
Технологія менеджменту має наступний механізм прийняття управлінських рішень [4, с. 128-129]: 1. Загальне керівництво прийняттям рішень. 2. Правила...
-
Менеджмент - Рульєв В. А. - 7.3. Класифікація управлінських рішень
Вирішення проблем, які складають суть процесу управління, є вольовою дією менеджера на об'єкт управління для досягнення поставленої перед ним цілі....
-
Менеджмент - Рульєв В. А. - 6.3. Удосконалення комунікацій
В ході здійснення управлінського процесу керівник виконує три основних ролі (здійснює міжособові відношення, проводить інформаційний обмін, приймає...
-
Менеджмент - Рульєв В. А. - 4.3. Організаційні структури управління
В процесі виробничої діяльності між співробітниками організації та її структурними підрозділами встановлюються постійні виробничі зв'язки. Вони носять...
-
Менеджмент - Рульєв В. А. - Закон інтеграції управління
Сутність закону полягає в тому, що управління в організації або фірмі, як правило, здійснюється значною кількістю спеціалістів і це обумовлює...
-
Менеджмент - Рульєв В. А. - 9.2. Класифікація функцій менеджменту
9.1. Поняття і значення функцій менеджменту Процес управління - це сукупність безперервних, послідовно виконуваних, взаємозв'язаних дій по формуванню і...
-
Менеджмент - Рульєв В. А. - Недоліки адміністративного управління
Модель, запропонована адміністративною школою, була відірваною від реального управління, тому що не враховувала проблем людського фактору. Була здійснена...
-
Менеджмент - Рульєв В. А. - 3.1. Наукові підходи до менеджменту
3.1. Наукові підходи до менеджменту Ефективність і якість управління визначаються обгрунтованістю методології вирішення існуючих проблем, тобто підходів,...
-
Менеджмент - Рульєв В. А. - Розділ 5. Система інформаційного забезпечення менеджменту
5.1. Поняття та класифікація інформації Управлінська інформація - Це дані, які є об'єктом зберігання, передачі, перетворення і використовуються для...
-
Менеджмент - Рульєв В. А. - Розділ 3. Методологічні основи менеджменту
3.1. Наукові підходи до менеджменту Ефективність і якість управління визначаються обгрунтованістю методології вирішення існуючих проблем, тобто підходів,...
-
Менеджмент - Рульєв В. А. - 8.1. Технологія прийняття управлінських рішень
8.1. Технологія прийняття управлінських рішень Прийняття рішень є частиною щоденної роботи менеджера, який виконує свою роль в міжособових стосунках,...
-
Менеджмент - Рульєв В. А. - 10.4. Реалізація стратегічних планів організації
Дослідженнями доведено, що при зменшенні світових запасів ресурсів, посиленням конкуренції на ринках та зростанні витрат, навіть найбільш ефективна...
-
Менеджмент - Рульєв В. А. - 10.3. Особливості стратегічного планування
Планування - поняття багатостороннє. В літературних джерелах воно розглядається з різних точок зору, як: Функція менеджменту (в класичній теорії...
-
Менеджмент - Рульєв В. А. - Розділ 8. Методи обгрунтування управлінських рішень
8.1. Технологія прийняття управлінських рішень Прийняття рішень є частиною щоденної роботи менеджера, який виконує свою роль в міжособових стосунках,...
-
Менеджмент - Рульєв В. А. - Недоліки управління з позицій людських відносин
Недоліком обох шкіл стала їх нездатність бути противагою бюрократичному управлінню, яке по суті є вкрай раціоналістичним. Незважаючи на всебічну...
-
Менеджмент - Рульєв В. А. - 7.2. Поняття управлінського рішення
Управлінське рішення - це результат творчого цілеспрямованого аналізу проблемної ситуації, вибору шляхів, методів і засобів її вирішення у відповідності...
Менеджмент - Рульєв В. А. - 11.4. Принципи делегування повноважень