Людина і світ - Юрій М. Ф. - СТАН ЕКОНОМІКИ І РІВЕНЬ ЖИТТЯ

§ 36. Економіка і її роль у житті сучасного суспільства

Чи можна споживати багато, а робити мало? У чиїх руках знаходиться виробництво? Які зміни відбудуться в економіці XXI століття?

КОРИСНО ПОВТОРИТИ ПИТАННЯ:

Про економічну діяльність і про працю в матеріальному виробництві.

Слово економіка грецького походження. Спочатку воно означало мистецтво управління домашнім господарством. У наш час поняттям "економіка" позначають широку галузь у житті суспільства, що включає економіку підприємств, галузей, народне господарство в цілому, різні сторони господарської діяльності, фінанси, грошовий обіг тощо. Ми будемо вести мову про економіку в широкому розумінні слова, припускаючи сукупність засобів, об'єктів, процесів, використовуваних людьми для забезпечення життя, задоволення потреб шляхом створення необхідних людині благ, умов і засобів існування з застосуванням праці.

СТАН ЕКОНОМІКИ І РІВЕНЬ ЖИТТЯ

Існує прямий зв'язок між станом економіки і рівнем життя населення.

Рівень життя - це рівень добробуту населення, ступінь задоволення основних життєвих потреб людей.

Характеризуючи рівень життя, звичайно використовують різноманітні показники. Серед них і споживання на душу населення, і реальні доходи населення, і забезпеченість житлом, і показники розвитку освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення. Рівень життя залежить від стану економіки.

Неважко знайти зв'язок між обсягом виробництва продуктів на душу населення і споживанням. Так, у середині 80-х pp. XX ст. у США на душу населення вироблялося 117 кг м'яса, а споживалося 119 кг; в Австралії відповідно 150 і 102 кг; в Угорщині - 216 і 79 кг; у Китаї - 17 і 18 кг; у колишньому СРСР - 61 і 62 кг.

Проілюструємо цю думку і на прикладі середньомісячної зарплати. У 1996 р. валовий внутрішній продукт на душу населення в доларах в Україні був 2206 доларів, у Чехії - 10460 доларів, а в Росії - 4235 доларів. А середньомісячна заробітна плата (у доларах) була в Україні 100, у Чехії -737, а в Росії - 223 долари.

Але збільшення чи зменшення споживання залежить не тільки від обсягів виробництва у власній країні (адже жодна країна не виробляє усе, що споживає її населення), але і від того, купує чи продає країна даний продукт за рубежем. Однак для того, щоб купити що-небудь за рубежем, потрібно мати іноземну валюту. Одержати ж її можна в результаті продажу за рубіж якихось товарів чи послуг.

Показники виробництва (кількість виробленого металу, вугілля, нафти, автомобілів, взуття тощо) усе-таки не цілком характеризують стан економіки. Країна може виробляти багато електроенергії, сталі, зерна тощо, але залишатися бідною. Так буває в тому випадку, якщо господарство країни ведеться нераціонально, з великими витратами і втратами, коли необхідні ресурси відволікаються, наприклад, на різні непродуктивні витрати: утримання непомірно великої армії й обслуговуючої її потреби промисловості, надзвичайно зросло утримання бюрократичного апарата, державні кредити іншим країнам без належних гарантій їхнього своєчасного повернення тощо.

Причиною низької ефективності господарства можуть бути і застарілі технології. Так, у нашій країні в 80-х до". XX ст. на одержання однієї тонни міді витрачалося 973 квт-ч електроенергії, у ФРН - у три рази менше. Через низьку економічність побутових приладів витрачається щорічно зайвих 20 млрд. квт год електроенергії, тобто стільки, скільки виробляє гігантська е л е к т рос та н ц і я.

Для того, щоб рівень життя населення підвищувався, необхідний постійний економічний ріст, тобто збільшення масштабів сукупного виробництва і споживання в країні. Економічний ріст характеризується збільшенням реального обсягу виробництва і супровідним його поліпшенням технологічних, економічних і соціальних характеристик суспільства. Показниками економічного росту є валовий національний продукт (ВНП), валовий внутрішній продукт (ВВП), національний дохід (НД)к

З першими двома показниками, ви познайомилися при вивченні "Економічна діяльність". Національний дохід - це обчислена в грошовому вираженні вартість створеного в країні протягом року сукупного) продукту. Або інакше: національний дохід дорівнює валовому національному продукту за винятком амортизаційних відрахувань і непрямих податків. Можна також сказати, що це загальний дохід, створений усіма факторами виробництва: працею, землею, капіталом, підприємницькою діяльністю тощо.

Науково-технічна революція викликала корінні зміни якості економічного росту. Вони проявилися насамперед у посиленні соціальної спрямованості економічного розвитку, тобто в орієнтації його на більш повне задоволення потреб людини. До цього виробників підштовхує економічна необхідність.

Схожі статті




Людина і світ - Юрій М. Ф. - СТАН ЕКОНОМІКИ І РІВЕНЬ ЖИТТЯ

Предыдущая | Следующая