Людина і світ - Юрій М. Ф. - ПІДПРИЄМНИЦТВО

Науково-технічний прогрес, як уже говорилося, викликає зміну ролі людини в процесі виробництва, впливає на зміст її трудової діяльності.

Істотно міняється співвідношення між фізичною і розумовою працею, фізичними й інтелектуальними здібностями. Якщо колись робітник реалізовував у процесі праці переважно фізичні здібності (витривалість, мускульну силу, професійну натренованість), то створення машин, що виконують логічні операції, математичні розрахунки тощо, висуває на перший план такі людські здібності, як уміння аналізувати ситуацію, зіставляти дані, ставити цілі тощо. Чітку межу між розумовою і фізичною працею установити важко. Ремонт комп'ютера пов'язаний і з ручною (фізичною), і з розумовою працею. А чи можна розділити два види праці, наприклад, у діяльності хірурга?

Однак і в нас, і в усьому світі науково-технічна революція спричиняє посилення розумових функцій праці. При цьому зростає творчий початок - здатність оцінювати ситуацію і приймати самостійні рішення.

Новітні техніка і технологія стимулюють розвиток здібностей людини й у той же час висувають високі вимоги до особистості працівника. Наслідком помилки робітника-верстатника могла стати одна зіпсована деталь. Помилки оператора автоматичної лінії спричиняють сотні бракованих деталей. Помилки оператора АЕС чи помилки пілота авіалайнера можуть призвести до надзвичайно важких наслідків. Здавалося б, робота зводиться до спостереження за приладами і натискання кнопок, насправді ж, посилюються емоційна напруга, психічні навантаження, зростає роль таких моральних якостей особистості, як почуття відповідальності, самодисципліна, самоконтроль.

Таким чином, поряд з перетворенням речовинного фактора виробництва значно збільшується роль людського фактора. На досвіді 62 найбільш процвітаючих корпорацій американські послідовники прийшли до висновку: головним джерелом росту продуктивності варто розглядати не капіталовкладення, не автоматику, а людей. Мова йде і про кваліфікацію працівників, і про їхні здібності, і про ставлення до праці.

Ставлення до праці відображає зв'язок між людиною і суспільством у процесі виробничої діяльності, а також прагнення людини реалізувати свої здібності в праці для прогресу суспільства і свого соціального самоствердження. У нашій країні частина трудящих усвідомлено, ініціативно виконують нормативи праці. Вони виявляють організованість, ощадливість, не миряться з безгосподарністю, розхитаністю, недисциплінованістю. У цьому зацікавлені і суспільство, і сама людина, яка пишається своєю професійною діяльністю, одержує від неї не тільки матеріальне, але і моральне задоволення. Але чимало людей працюють абияк, готові жити на грані бідності, аби не напружуватися на роботі.

Зміна ставлення до праці пов'язана з подоланням відчуження працівника від праці, розвитком відповідальності з підвищенням загальної культури і кваліфікації працівників; із впровадженням у виробництво досягнень науково-технічної революції, скороченням питомої ваги монотонної, важкої ручної праці; з поліпшенням санітарно-гігієнічних, естетичних умов праці; з оздоровленням соціально-психологічного клімату в трудових колективах, розвитком виробничої демократії.

ПІДПРИЄМНИЦТВО

Підприємницька діяльність - це ініціативна самостійна діяльність громадян і їх об'єднань, спрямована на одержання прибутку. Громадянин України може починати і вести підприємницьку діяльність шляхом заснування, придбання чи перетворення підприємства або домовившись з власником про використання його майна.

Підприємець використовує майно підприємства, формує виробничу програму, вибирає постачальників сировини, вихідних матеріалів і споживачів продукції, установлює на неї ціни відповідно до закону України. Він керує підприємством, наймає і звільняє працівників, розпоряджається прибутком підприємства. Після сплати податків, платежів, дивідендів прибуток підприємства надходить у розпорядження підприємця.

В американській економічній літературі підприємництво характеризується як спроба придумати і зробити щось нове чи поліпшити вже існуюче, як готовність добровільно взяти на себе ризик, пов'язаний з реалізацією нових ідей.

Однак далеко не кожний може успішно займатися підприємницькою діяльністю. В умовах ринкової економіки людина намагається правильно визначити свої сильні і слабкі сторони, професійні здібності, розумовий розвиток і інші якості, необхідні для підприємницької діяльності. Помилка тут може дорого обійтися людині як у моральному, так і в матеріальному плані. Які ж якості необхідні підприємцю? Насамперед ініціатива, здатність йти на ризик, вести за собою людей, організувати роботу, рішучість, завзятість.

Поряд з діяльністю професійного керуючого (менеджера) успішним бізнесом може бути робота економістів, аналітиків-математиків, дослідників маркетингу, менеджерів з реклами, агентів фірм-виробників, фахівців з операцій з цінними паперами, страхових агентів, адвокатів, клерків, секретарів, стенографістів і багатьох інших фахівців.

Найважливішою рисою людей, що займаються бізнесом, є незалежність економічного мислення, самостійність у судженнях і прийнятті рішень.

Але не будь-яка діяльність, що дозволяє "робити гроші", є бізнесом. Шахрай, злодій теж "добувають гроші", але населення і держава в цивілізованих країнах ці дії не сприймають як бізнес. Діяльність ділової людини (бізнесмена) виключає шахрайство, в іншому випадку з таким партнером ніхто не захоче мати справу.

Схожі статті




Людина і світ - Юрій М. Ф. - ПІДПРИЄМНИЦТВО

Предыдущая | Следующая