Людина і світ - Юрій М. Ф. - ЦІННОСТІ ЗАХОДУ

Якщо світ Сходу протягом багатьох століть зберігав стійкість цивілізаційних основ (похитнути їх не могли ні навали кочових племен, ні міждержавні зіткнення), то Захід пережив кілька "хвиль" цивілізаційного розвитку.

Про античність, християнську цивілізацію Середньовіччя, індустріальну цивілізацію ви довідалися з історії. Кожне з цих суспільств мало неповторні риси і виступало самостійною соціокультурною спільністю - цивілізацією. У той же час їх можна розглядати як етапи формування єдиної цивілізації Заходу - другої сторони біполярного світу.

Сьогодні з поняттям "західне суспільство" ми пов'язуємо такі риси, як ринкова економіка, охоронювана законом приватна власність, громадянське суспільство, демократія, правова держава, класове розшарування, масове виробництво, масова культура. Про те, як формувалися ці риси в різні історичні епохи, ми поговоримо більш детально в наступних параграфах. Тут же зупинимося на найбільш істотних духовних орієнтирах західного суспільства: сприйняття світу в цілому і свого місця в ньому, ставлення до праці і багатства, життєві устремління й оцінка перспектив.

Ми пам'ятаємо, що однією з ідейних основ східного світогляду стало уявлення про єдиний світовий порядок, що поширюється рівною мірою на все суще, включаючи людину. Споконвічне "велике єдине" не лякало древніх китайців чи японців. Навпаки, вони прагнули злитися з ним, уподібнитися йому. Інше ставлення до первозданного хаосу в древніх греків. Хаос - це безформний стан світу, порожнеча, у якій усе зароджується й усе зникає. Древні римляни взагалі сприймали хаос як пекло - всепоглинаючу безодню. Це породжувало страх смерті, яка була рівносильна зануренню в лиховісну безодню.

У свідомості людей неминуче виникало прагнення перебороти хаос, протиставивши йому упорядкований світ - космос. І цей організований світ не може виникнути без зусиль з боку людини, суспільства. На основі цієї ідеї поступово складалися деякі визначальні риси ментальності Заходу. По-перше, це націленість на зміну, перебудову. Через століття, вже в умовах індустріального суспільства, ця установка стала відігравати вирішальну роль у розвитку суспільства і забезпечила науково-технічну, економічну і військову могутність Заходу.

По-друге, був покладений початок розриву людини з природою. Людина "випадала" з первозданності, поривала з нею. Надалі на цьому грунті виникло прагнення підкоряти природу, у свою чергу, вже для сучасного світу створивши складну екологічну проблему.

По-третє, із уявлення про первісну недосконалість світу випливало те, що древні греки називали "архе" - воля, володарювання, і не тільки над природою. Боротьба у всіх її проявах стала сприйматися як невід'ємний елемент життя. "Боротьба - батько усьому і цар. Одним вона визначила бути богами, а іншим - людьми, одних зробила рабами, інших - вільними",- писав давньогрецький філософ Геракліт. На противагу східній ідеї ненасильства стала стверджуватися ідея неминучості "силової" історії.

Установка на перетворення поступово вела до розриву з традицією. У західному суспільстві вона відбулася в Новий час. Минуле вже не має такої цінності, як у традиційному суспільстві. Людей цікавить сьогодення і майбутнє.

По-четверте, давньогрецька цивілізація дала поштовх лінійному розумінню часу (що не заважало існуванню і циклічним уявленням про нього), виділенню причинно-наслідкових зв'язків між явищами як основних. "Бог... тримає початок, кінець і середину всього сущого",- писав давньогрецький філософ Платон. Таким чином, світ рухається від деякого вихідного стану до деякого завершального. Зі сприйняття часу як лінійного спрямованого процесу надалі народилася ідея прогресу.

Істотно на формування цінностей Заходу вплинуло християнство, особливо моральні заповіді. Завдяки їм упроваджувалися нові загальні для усіх віруючих (універсальні) етичні норми. Справжню революцію в поглядах людей зробив протестантизм, який, як ви знаєте з курсу історії, у ході Реформації відокремився від католицизму. Праця, за словами М. Вебера, була прирівняна до молитви (згадайте, що сказано у Вебера про значення етики протестантизму для становлення капіталістичного суспільства). Під впливом протестантизму стало формуватися ставлення до праці як найважливішого способу служіння Богу, як до покликання. Накопичене в результаті праці багатство може вважатися богоугодним лише тоді, коли праця чесна, а саме багатство використовується для розширення виробництва, а не для розкоші і марнотратства. Розвитку духу підприємництва потім стала сприяти і система освіти. Саме в період Реформації в багатьох європейських країнах уводиться система обов'язкової освіти.

Схожі статті




Людина і світ - Юрій М. Ф. - ЦІННОСТІ ЗАХОДУ

Предыдущая | Следующая